Актуальні проблеми психології, Том 1, Випуск 50 – 2018
АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
УДК: 159.23:159.94
Березовська Л. І., Брецко І. І.
Березовська Лариса Іванівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичної та практичної психології, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна
Брецко Ірина Іванівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, Мукачівський державний університет, м. Мукачів, Україна
Мова статті: українська
У статті представлено результати дослідження емоційного вигоряння у майбутніх працівників закладів освіти. Емпірично визначено, що у майбутніх фахівців освітніх закладів в процесі навчання починає формуватися емоційне вигоряння через такі компоненти, як: напруження, резистенція та виснаження. Зазначено, що вищим є прояв реактивної (ситуаційної) та особистісної тривожності, значно більше проявляються авторитарність, егоїстичність, агресивність, підозрілість, альтруїзм, значно нижче підлеглість, залежність у тих, у кого проявляється емоційне вигоряння, ніж у тих, хто не має ознак зазначеного синдрому. Визначено, що група з ознаками формування емоційного вигоряння має негативні кореляційні зв’язки з реактивною та особистісною тривожністю, позитивні та негативні взаємозв’язки з типами міжособистісних відносин. Для попередження виникнення та розвитку емоційного вигоряння в майбутніх фахівців закладів освіти доцільним є застосування соціально-психологічних тренінгів. Ключові слова: емоційне вигоряння, майбутні фахівці закладів освіти, тривожність, типи міжособистісних відносин
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 3-7 (pdf)
УДК: 005.32
Гуменюк О. Г.
Гуменюк Оксана Григорівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук Хмельницького університету управління і права, м. Хмельницький, Україна
Мова статті: українська
Метою статті є здійснення теоретичного аналізу напрямів лідерства державних службовців. Розглянуто професійний, соціальний та особистісний напрями лідерства державних службовців. Відзначено, що професійне лідерство є досить важливою функцією психологічної компетентності; соціальний напрям лідерства є однією зі складових систем управління, що покликана стимулювати інноваційну поведінку членів команди, забезпечуючи постійне генерування й використання нового знання на усіх рівнях організації; особистісний напрям лідерства обумовлений внутрішнім рівнем і визначає потребу в особистісному зростанні та саморозвитку. Ключові слова: лідер, державне управління, державні службовці, професійне лідерство, соціальне лідерство, особистісне лідерство, професійні компетенції
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 8-14 (pdf)
УДК: 159.922:658.3
Гура Н. А.
Гура Наталя Анатоліївна, аспірант ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», засновник і керівник Центру ментальної генетики, м. Київ, Україна.
Мова статті: українська
Показані взаємозв’язки між особливостями батьківського виховання (як їх сприймають дорослі респонденти) та параметрами кар’єрного розвитку. Вплив батька полягає у формуванні конкретних кар’єрних орієнтацій особистості (уявлень про життєвий успіх) і здатності досягнення поставлених цілей. Материнська поведінка не впливає прямо на вибір кар’єрного шляху, але визначає уміння отримувати задоволення від професійної діяльності та досягати в ній відчутних успіхів. Позитивне ставлення до дитини зумовлює загальний життєвий сценарій особистості, її довіру до зовнішнього світу, самоцінність. Незалежний стиль виховання формує здатність самостійно обирати життєво-професійний шлях та комфортно влаштуватись на ньому. Також виховна позиція батьків визначає ряд внутрішніх ресурсів соціально-професійного просування особистості: психологічне благополуччя, самоефективність, копінг-стратегії, життєстійкість, інтерперсональну поведінку. Ключові слова: кар’єра, кар’єрний потенціал особистості, кар’єрний розвиток, батьківське ставлення, материнська поведінка, професійне самоздійснення
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 14-22 (pdf)
УДК: 316.647.5:005.32
Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В., Івкін В. М., Лагодзінська В. І., Ковальчук О. С.
Карамушка Людмила Миколаївна, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна
Креденцер Оксана Валеріївна, кандидат психологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Терещенко Кіра Володимирівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Івкін Володимир Миколайович, кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Лагодзінська Валентина Іванівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Ковальчук Олександр Сергійович, науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Мова статті: українська
В статті представлено результати емпіричного дослідження рівня вираженості загального показника інтолерантності до невизначеності та її показників (інтолерантність до новизни, інтолерантність до складності та інтолерантність до нерозв’язності). За допомогою кореляційного аналізу визначено взаємозв’язок між рівнем розвитку інтолерантності до невизначеності персоналу освітніх організацій і типами організаційної культури освітніх організацій (культурою «завдання», культурою «ролей», культурою «влади» та культурою «особистості»). Також проаналізовано взаємозв’язок між рівнем розвитку інтолерантності до невизначеності персоналу освітніх організацій і силою організаційної культури. На основі виявлених закономірностей констатовано, що організаційна культура освітніх організацій є одним із суттєвих чинників вираженості інтолерантності до невизначеності освітнього персоналу. Ключові слова: освітні організацій, персонал освітніх організацій, інтолерантність до невизначеності, показники інтолерантності до невизначеності, типи організаційної культури, сила організаційної культури
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 22-29 (pdf)
УДК: 159.964.21
Пастух Л. В.
Пастух Людмила Василівна, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри менеджменту та освітніх технологій Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Хмельницький, Україна
Мова статті: українська
У статті актуалізовано нагальність дослідження проблематики попередженні конфліктів у педагогічному колективі. Здійснено аналіз підходів науковців до розуміння сутності, типології, причин конфліктів у педагогічних колективах. Відзначено одностайність дослідників у тому, що провідну роль у профілактиці конфліктів відіграє керівник. Узагальнено підходи до тлумачення конфліктологічної компетентності керівників. Виділено у структурі конфліктологічної компетентності такі взаємопов’язані компоненти: мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний. Визначено першочергові завдання їх розвитку в системі післядипломної педагогічної освіти. Ключові слова: конфлікт, управління конфліктами в закладі освіти, конфліктологічна компетентність керівника, профілактика конфліктів, педагогічний колектив, керівник закладу освіти
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 29-33 (pdf)
УДК: 159.922.8.019.4:[159.964.21:81]
Бігунов Д. О.
Бігунов Дмитро Олександрович, пошукувач кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету, старший лаборант кафедри практики англійської мови Рівненського державного гуманітарного університету, м. Рівне, Україна.
Мова статті: українська
Стаття присвячена дослідженню конфліктної комунікативної взаємодії. Зазначається, що однією з форм взаємостосунків старшокласників стає міжособистісний конфлікт, який виникає за умови складності досягнення несумісних, протилежних інтересів, цінностей та потреб, покладених в підґрунтя їх взаємодії. Для виокремлення типів мовленнєвої поведінки учнів у старшому шкільному віці з огляду на причини конфлікту, спрямованість комунікативної інтенції тощо, перш за все, було визначено психологічні ознаки конфліктної взаємодії. Це зробило можливим виокремити та охарактеризувати типи мовленнєвої поведінки старшокласників. Ключові слова: мовленнєва поведінка, конфліктна взаємодія, старшокласники, конфліктна комунікаційна ситуація, дискомфорт, непорозуміння, контекст, успішне спілкування, комунікативна інтенція
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 33-38 (pdf)
УДК: 005.32
Власов П. К., Киселева А. А.
Власов Петро Костянтинович, доктор психологічних наук, директор «Інституту Прикладної Психології «Гуманитарный Центр», м. Харків, Україна.
Кисельова Анна Аркадіївна, кандидат філологічних наук, заступник директора «Інституту Прикладної Психології «Гуманитарный Центр», м. Харків, Україна.
Мова статті: українська
Коммуникация прямо включена в производство продукта, это – детерминанта компетенций, она играет функцию смыслопроизводства и смыслопередачи, управления, и влияет на инновативное поведение работников. Условия порождения коммуникации могут быть контрпродуктивными и затруднять производство контента барьерами интерпретации реальности. Продуктивность коммуникации связана с самим механизмом порождения коммуникации. Мы рассматриваем продуктивную коммуникацию одновременно с позиции процесса производства уместного контента и с позиции условий коммуникативного пространства (как дискурс-условий) для его производства. Дискурс-условия могут способствовать, или, напротив, препятствовать продуктивной коммуникации. Они создают организационную культуру со своей идеологией и смысловыми искажениями. Барьеры интерпретации реальности обусловлены ценностями сотрудников и привычками интерпретации реальности, неформальными связями, организационной культурой. Моделирование продуктивной коммуникации должно учитывать организационную культуру как условие производства контента и соответствие его иерархии уровню неопределенности и сложности ситуации. Ключові слова: комунікація, організаційна культура, ієрархія, утворення смислу, дискурс, передача смислу, інтерпретація реальності
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 38-43 (pdf)
УДК: 159.922:378.147
Гірняк А. Н.
Гірняк Андрій Несторович, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль, Україна.
Мова статті: українська
У статті здійснюється психологічний аналіз сутнісного змісту атракцій як передумов налагодження конструктивної взаємодії між учасниками освітнього процесу, а також обґрунтовується сутнісний зміст психологічних механізмів та прийомів проективного формування цих соціальних атитюдів. Також обстоюється думка, що сучасний викладач ЗВО має володіти системою прийомів формування атракцій, котра охоплює такі їх різновиди: «Ім’я», «Дзеркало», «Золоті слова», «Терплячий слухач», «Особисте життя», «Послуга», «Помилка», «Погляд», «Калька», «Долоні» та «Відчуття ліктя». Ключові слова: атракція, освітня взаємодія, психологічний механізм, психологічний прийом, психологічний вплив, атитюд
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 44-49 (pdf)
УДК: 159.9
Зозуля О. В.
Зозуля Олена Василівна, психолог НУО «People in need», м. Слов’янськ, Україна.
Мова статті: українська
У статті представлено результати аналітичного огляду існуючих у психології наукових підходів до вивчення проблеми гендерно зумовленого насильства та контент-аналіз фактів такого насильства на сході України, що висвітлені у повідомленнях у соціальних мережах, на сайтах громадських організацій (місцевих, загальноукраїнських, міжнародних), фото-, відеоматеріалах на інформаційних порталах. Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, а також матеріалів з проблеми гендерно зумовленого насильства дозволили виділити причини виникнення та розповсюдження фактів такого насильства в умовах військового конфлікту в Україні. Перспективою подальших розвідок у контексті зазначеної у цій статті проблеми є визначення груп ризику серед населення сходу України, що є найбільш вразливими щодо гендерно зумовленого насильства, виявлення психологічних особливостей та розробка програм протидії насильству щодо виявлених вразливих категорій людей. Ключові слова: гендер, гендерна роль, гендерна нерівність, гендерно зумовлене насильство
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 50-54 (pdf)
УДК: 159.92
Синельников Р. Ю.
Синельников Роман Юрійович, асистент кафедри загальної психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
Мова статті: українська
У статті висвітлено програму формування громадянської ідентичності, яка спрямована на створення умов, сприятливих для усвідомлення цінності громадянської ідентичності, аналіз актуального стану її учасників, а також прийняття (чи не прийняття) даної ідентичності. Основу програми складають три базових психологічних механізми: а) усвідомлення, що передбачає розуміння власної тотожності з відповідною спільнотою громадян та ставлення до держави як організації, що створює умови існування громадянина у даному просторі та запроваджує правила існування, функціонування та взаємодії між громадянами; б) посилення – послаблення (трансформація) наявних природних, постійно діючих чинників становлення громадянської ідентичності; в) осмислення (надання певних особистісних смислів і значень) як особистому досвіду взаємодії з державою, так і стереотипам, настановам, трансльованим особистості соціумом. Ключові слова: громадянська ідентичність, соціально-психологічна програма, тренінг, групова дискусія, ресурс, формування
Aktual_probl_psihol 2018, 3(50): 55-58 (pdf)