Актуальні проблеми психології, Том 1, Випуск 52 – 2019
АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
УДК: 159.98:005.73:316.48
Карамушка Л.М.
Карамушка Людмила Миколаївна, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м.Київ, Україна.
Мова статті: українська
У статті проаналізовано стан розробки проблеми наслідків соціальної напруженості на рівні суспільства та на рівні організації. Здійснено класифікацію основних наслідків соціальної напруженості в освітніх організаціях. Виділено три групи наслідків соціальної напруженості в освітніх організаціях (на рівні організації в цілому та окремих підрозділів, на рівні окремих працівників). У процесі емпіричного дослідження встановлено, що третя група наслідків соціальної напруженості значно переважає вираженість наслідків першої і другої групи. Обґрунтовано необхідність спеціальної роботи з боку керівників та психологів освітніх організацій щодо профілактики та подолання соціальної напруженості у персоналу освітніх організацій.
Ключові слова: освітні організації, соціальна напруженість в організації; наслідки соціальної напруженості на рівні суспільства; наслідки соціальної напруженості в освітніх організаціях; класифікація наслідків соціальної напруженості в освітніх організаціях
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 3-10 (pdf)
УДК: 159.98:005.73:316.48
Карамушка Л.М., Креденцер О.В., Терещенко К.В., Івкін В.М., Лагодзінська В.І., Ковальчук О.С.
Карамушка Людмила Миколаївна, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Креденцер Оксана Валеріївна, кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.>
Терещенко Кіра Володимирівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Івкін Володимир Миколайович, кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Лагодзінська Валентина Іванівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Ковальчук Олександр Сергійович, науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Мова статті: українська
У статті представлено класифікацію психологічних чинників соціальної напруженості в освітніх організаціях, які стосуються: особливостей функціонування українського суспільства; діяльності освітньої організації; особливостей діяльності та взаємодії освітнього персоналу. Показано, що для емпіричного дослідження виділених психологічних чинників розроблено діагностичний комплекс «Діагностика соціальної напруженості в освітніх організаціях», який включає три групи методик для вивчення: а) основних видів соціальної напруженості в освітніх організаціях; б) психологічних чинників соціальної напруженості, які відносяться до діяльності організацій в цілому; в) психологічних чинників, які стосуються особливостей діяльності та взаємодії освітнього персоналу
Ключові слова: освітні організації, соціальна напруженість в організації; чинники соціальної напруженості в освітніх організаціях; методики для дослідження соціальної напруженості в освітніх організаціях
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 10-18 (pdf)
УДК: 656.13-051:159.9:316.614
Панченко О.А., Кабанцева А.В., Сердюк І.О.
Панченко Олег Анатолійович, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом», академік Європейської академік природних наук (Ганновер, Німеччина), директор ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України», президент Громадської організації «Всеукраїнська професійна психіатрична ліга», м. Київ, Україна.
Кабанцева Анастасія Валеріївна, кандидат психологічних наук, учений секретар, старший науковий співробітник державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України» (м. Костянтинівка, Донецька область), доцент кафедри психології Міжрегіональної академії управління персоналом, м. Київ, Україна
Сердюк Ірина Олександрівна, молодший науковий співробітник, практичний психолог Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України», м. Костянтинівка, Донецька обл., Україна.
Мова статті: українська
У статті розглядаються проблеми, пов’язані зі змінами умов дорожнього руху, стрімким зростанням кількості автотранспортних засобів та інтенсивності дорожнього руху. Це актуалізує нові підвищені вимоги до процесу соціалізації та розвитку особистості водія-професіонала. Висвітлюються питання реформування системи забезпечення безпеки дорожнього руху, прогресивні технології розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури. Акцент зроблено на впровадженні новітніх технічних засобів управління транспортними засобами, перш за все автоматизації систем керування та навігації. Наводяться приклади недосконалості автоматизованих систем, що призводить до трагічних наслідків. Пропонуються методи прогнозу професійної та функціональної надійності водіїв-професіоналів.
Ключові слова: водій-професіонал, соціалізація, дорожній рух, дорожньо-транспортна інфраструктура, автотранспортні засоби, автоматизовані системи, технічні засоби, психодіагностика, надійність
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 19-24 (pdf)
УДК: 316.454.2:159.9.07
Соломка Т.М.
Соломка Тамара Миколаївна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та соціальних наук Міжрегіональної Академії Управління персоналом, м. Київ, Україна.
Мова статті: українська
У статті здійснено аналіз основних теоретико-методологічних підходів до проблеми стратегіально-стильової варіативності як вияву різноманіття принципів організації діяльності, поведінкових ролей, групових норм і цінностей тощо. Змістовно-процесуальна єдність стратегій і стилів ОСПО (особистісного самоконструювання персоналу організацій) ідентифікується в рамках просторово-часової метапарадигми у структурі авторської поліпарадигмальної моделі ОСПО. Підкреслено, що у професійно-конструктивістській парадигмі вибудовуються стратегії цінностей перспектив професії; у парадигмі організаційних структур – відповідно до мети, місії і цінностей організації – стратегії лідерства і кар’єри; у суб’єктно-конструктивістській парадигмі – широке поле для розгортання творчої стратегії та ексклюзивних стилів суб’єкта ОСПО. Обґрунтовано стратегіально-стильове забарвлення парадигми детермінант і предикторів ОСПО як полістильові стратегії адаптації, здобуття професійних компетентностей, контекстно-стильові стратегії ОСПО в системі «Lifelong Learning» тощо
Ключові слова: особистісне самоконструювання персоналу організацій (ОСПО), суб’єкт ОСПО, стратегії, стилі, стратегіально-стильовий підхід, варіативність, мета і цінності організації, парадигми
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 24-28 (pdf)
УДК: 159.944.4:355.133.4
Черевичний С.В.
Черевичний Сергій Васильович, ад’юнкт кафедри суспільних наук гуманітарного інституту Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ, Україна
Мова статті: українська
У статті розглянуто проблему прийняття рішення командирами в умовах невизначеності та амбівалентного впливу. Показано зв’язок неможливості прийняття рішення та ситуацією невизначеності, яка, у свою чергу, призводить до стресових ситуацій. Проаналізовано ряд копінг-стратегій на шляху подолання невизначеності та стресу. Представлено результати емпіричного дослідження амбівалентності особистості командира в стресових умовах обстановки, реагування на складну ситуацію невизначеності, боротьбу зі стресом, які відображено в трьох основних сферах психічної діяльності, а саме: когнітивній, афективній і поведінковій. Зроблено висновки про вплив амбівалентності на прийняття рішення в умовах невизначеності за окресленими складовими
Ключові слова: рішення, невизначеність, амбівалентність особистості, стресова ситуація, командир
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 29-34 (pdf)
УДК: 316.6
Дембицька Н.М., Рябовол Т.А., Голяка С.Г.
Дембицька Наталія Миколаївна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м. Київ, Україна
. Рябовол Тетяна Анатоліївна, старший науковий співробітник лабораторії соціально дезадаптованих неповнолітніх Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м. Київ, Україна
Голяка Сергій Григорович, психолог ліцею № 198 «Еко», м. Київ, Україна.
Мова статті: українська
У статті показано основні зміни в напрямах економічної соціалізації молоді в контексті поступової глобалізації економічних відносин, віртуалізації власності та інтенсивного розвитку інформаційних технологій (софтизації об’єктів володіння). Обґрунтовуються теоретично та показуються емпірично новітні тенденції у становленні економічної культури молоді, які зумовлять нові за характером та механізмами реалізації відносини власності. Констатується тенденція усвідомлювати учнями процес софтизації, оцифровування власності, її соціально-психологічну функцію. Показується, що в свідомості учнів актуалізується емоційно-оцінна складова ставлення до віртуалізації об’єктів володіння. Зокрема, констатується наявність переживань учнів, пов’язаних з відчуттям ізольованості й усамітнення, яким загрожує введення в життя сучасних технологій
Ключові слова: економічна культура молоді, економічна соціалізація, особистість, відносини особистої власності, софтизація, оцифровування власності
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 35-39 (pdf)
УДК: 316.6
Зубіашвілі І.К.
Зубіашвілі Ірина Костянтинівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Мова статті: українська
У статті аналізуються результати теоретичного дослідження монетарної культури особистості як умови її економічної соціалізації. Проведене дослідження дало змогу визначити монетарну культуру як монетарний аспект економічної культури, який є складним соціокультурним феноменом і проявляється як особливий спосіб господарювання в монетарній сфері суспільства через сукупність фінансово-економічних світоглядів, норм, цінностей, монетарних відносин, інститутів, монетарної поведінки різних суб’єктів господарювання (індивідів, соціальних груп, прошарків суспільства), представлений в результатах матеріальної та духовної праці і виконуючий важливу роль у забезпеченні стабільності суспільства
Ключові слова: культура, економічна культура, монетарна культура суспільства, монетарна культура особистості, економічна соціалізація, особистість, цінності, норми
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 40-45 (pdf)
УДК: 17.032.1; 338.2 – 053.81
Лавренко О.В.
Лавренко Ольга Василівна, кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна
Мова статті: українська
У статті представлені результати емпіричного дослідження співвідношення духовних та матеріальних начал в економічній свідомості студентської молоді. Духовне начало представлене «переконаннями і моральними принципами особистості», яке припускає здатність і потребу людини вийти за межі свого егоїстичного «Я» і діяльно стверджувати добро. Матеріальне – грошима, які впливають на формування моральності і способу життя особистості, її економічну культуру
Ключові слова: економічна соціалізація особистості, економічна культура, переконання, моральні принципи, гроші, особиста ціна економічного успіху, студентська молодь
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 45-55 (pdf)
УДК: 316.6
Мельничук Т.І.
Мельничук Тетяна Іванівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна
Мова статті: українська
У статті здійснено аналіз теоретико-методологічних особливостей економічного самовизначення студентів у сфері зайнятості. З’ясовано, що економічне самовизначення сучасної студентської молоді тісно взаємопов'язано з цілою низкою процесів – професійним і особистісним становленням, економічною соціалізацією та адаптацією, формуванням професійної ідентичності. Показано, що досить значущими при економічному самовизначенні є розвиток економічної свідомості та суб’єктні властивості людини – її активність, незалежність, стійкість, відповідальність, здатність до довільної поведінки, саморегуляції, рефлексії. Емпірично доведено, що елементи економічної свідомості (самовизначення) детермінуються індивідуальними і соціально-психологічними характеристиками особистості
Ключові слова: економічне самовизначення, економічна соціалізація, студентська молодь, професіоналізація
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 55-61 (pdf)
УДК: 336:316:37.014.3 (477)
Філончук З.В.
Філончук Зоя Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти», м. Херсон, Україна
Мова статті: українська
Стаття розкриває значення фінансової культури як чинника економічної соціалізації учнівської молоді. У статті визначено сутність та співвідношення понять «фінансова культура», «економічна культура», «фінансова грамотність», «фінансові компетенції».У статті розглянуто особливості формування фінансової грамотності та фінансової культури учнів у сучасних умовах реформування шкільної освіти, запропоновано рекомендації щодо реалізації наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність»
Ключові слова: фінансова культура, фінансова грамотність, фінансові компетенції, економічна культура, ключові компетентності, наскрізні змістові лінії
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 61-68 (pdf)
УДК: 159.9:316.6
Бриль М.М.
Бриль Марина Миколаївна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Київського національного університету культури і мистецтв, директор Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти, м. Київ, Україна
Мова статті: українська
У статті наведено результати теоретично-методологічного аналізу вивчення можливостей використання метафоричних асоціативних карт (МАК) як інструменту в психології професійного визначення. Такі карти створюються та впроваджуються в практичну роботу досить тривалий час й мають як переваги, так і недоліки. Однак, розроблення метафоричних асоціативних карт як профорієнтаційного психологічного інструменту може надати мотиваційний поштовх професіоналам для подальшого створення авторських технік, нових профорієнтаційних наборів, й у підсумку, безпосередньо для підлітків, стати ефективним проектувальним інструментом для оптимізації ними вибору професії в сучасних умовах
Ключові слова: метафоричні асоціативні карти, професійний вибір, психологічний інструмент, професійне консультування, профорієнтаційна робота
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 69-76 (pdf)
УДК: 316:159.9-053.2
Кабанцева А.В.
Кабанцева Анастасія Валеріївна, кандидат психологічних наук, учений секретар, старший науковий співробітник державного закладу ""Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України"" (м. Костянтинівка, Донецька область), доцент кафедри психології Міжрегіональної академії управління персоналом. м. Київ, Україна.
Мова статті: українська
Основи соціалізації закладаються в дитинстві і залежать вони від сукупності різних факторів, зокрема ? внутрішніх, тобто від стану фізичного і психічного здоров’я, та психологічного благополуччя в цілому. У статті наводяться результати досліджень емоційних порушень у сучасних дітей, які живуть в умовах соціально-економічної нестабільності. Детально розкрито наслідки впливу когнітивного дисонансу на процес адаптації. Запропоновано технологію соціалізації дітей з емоційними порушеннями у рамках системного підходу за чітко спланованою етапністю дій щодо корекції емоційних порушень, лікування, реабілітації наслідків. А також описано подальший супровід таких дітей. Реалізація даної технології функціонує через колаборацію педагогів, психологів, лікарів і батьків
Ключові слова: страх війни; агресія; тривожність; колаборація дій психологів, педагогів, лікарів; соціально-економічна нестабільність
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 76-82 (pdf)
УДК: 159.9:004.738.5
Назар М.М.
Назар Максим Миколайович, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії сучасних інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна
Мова статті: українська
У статті розкрито ефективність навчально-психологічних інтернет-тренінгів з розвитку комунікативної компетентності для формування суб’єктної активності їх учасників. Суб’єктна активність розглядається як міра прояву в діяльності індивідууму цілеспрямованості по відношенню до перетворення дійсності, як об’єктивної, так і суб’єктивної. Групова навчально-психологічна тренінгова робота, що має на меті розвиток компетентності у спілкуванні та грунтується на застосуванні інфокомунікативних і мультимедійних можливостей мережі Інтернет, також сприяє формуванню суб’єктної активності. Вказаний зв’язок пояснюється, зокрема, когерентними та відповідними психологічними структурами, наявними у кожного з зазначених психологічних феноменів, що актуалізується та посилюється в процесі групового дистанційного навчання у віртуальному просторі Інтернету, інтенсифікується суб’єктно орієнтованим середовищем навчання – віртуальним освітнім простором
Ключові слова: суб’єктність, суб’єктна активність, інтернет-тренінг
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 82-86 (pdf)
УДК: 316:159.9:004.9
Панченко О.А.
Панченко Олег Анатолійович, Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом», академік Європейської академік природних наук (Ганновер, Німеччина), директор ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України», президент Громадської організації «Всеукраїнська професійна психіатрична ліга», м. Київ, Україна
Мова статті: українська
У статті розглядається специфіка соціалізації особистості в умовах інформаційної турбулентності, зумовленої деструктивними факторами навколишнього природного та суспільно-політичного середовищ. В таких умовах особистість постійно перебуває в напрузі і мусить коригувати життєвий шлях, щоб адаптуватися до швидких змін і не стати жертвою соціалізації. Акцентовано, що турбулентність, як адекватна відповідь особистості, відіграє конструктивну роль у вигляді формування «турбулентного мислення», що створює передумови для забезпечення ефективності процесу соціалізації. Таке мислення утворюється шляхом формування відповідного соціокультурного середовища, в якому органічно поєднані потенціали новітнього освітнього простору і саморозвитку та самоактуалізації особистості
Ключові слова: інформаційна турбулентність, інформаційна соціалізація, соціокультурне середовище, медіаграмотність, евристика, турбулентне мислення
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 87-93 (pdf)
УДК: 925:159.913-05
Примачок Л.Л.
Примачок Людмила Леонтіївна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри здоров’я людини і фізичної реабілітації Навчально-наукового інституту охорони здоров’я Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна
Мова статті: українська
У статті проаналізовано феномен «особистісного становлення» з точки зору впливу на нього зовнішніх та внутрішніх чинників, обґрунтовано відмінні характеристики розвитку особистості та її формування, окреслено етапи соціального становлення особистості та зроблено висновки щодо професійного становлення суб’єкта. Зазначено, що професійне становлення особистості аналізуватиметься з точки зору процесу і результату. В першому випадку професійне становлення суб’єкта характеризується з огляду на динаміку соціального розвитку людини, яка визначає її формування як соціально зрілої особистості. У свою чергу, під соціально зрілою особистістю в психолого-педагогічній літературі розуміють рівень сформованості настановлень, знань, умінь та морально-етичних якостей, достатній для вмілого виконання суб’єктом всієї сукупності соціальних ролей, притаманних дорослому. Наголошено, що з урахуванням феномену соціальної зрілості, через її базові показники можна «наповнити» зміст професійного становлення, описати його і як процес, і як результат.
Ключові слова: особистісне становлення, професійне становлення, соціально зріла особистість, динаміка соціального розвитку, настановлення, знання, уміння, морально-етичні якості
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 93-99 (pdf)
УДК: 316.6
Пустовий О.М.
Пустовий Олександр Миколайович, науковий кореспондент Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Кропивницький, Україна.
Мова статті: українська
У статті акцентовано увагу на залежності групової згуртованості та психологічної атмосфери в військовому колективі від мотиваційних чинників. Обґрунтована актуальність визначення показників, що впливають на інтеграцію військовослужбовців у військовий колектив. Показано переваги дослідження мотиваційних чинників для укомплектування підрозділів військовослужбовцями, для підвищення групової взаємодії під час військово-професійної діяльності. Проаналізовано результати емпіричного дослідження мотиваційних чинників групової взаємодії військовослужбовців, які брали участь у бойових діях на Сході України
Ключові слова: групова взаємодія, групова згуртованість, психологічна атмосфера у колективі, гігієнічні та мотиваційні чинники
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 99-104 (pdf)
УДК: 355:316.35
Сліпушко Г.М.
Сліпушко Галина Миколаївна, студентка Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Мова статті: українська
У статті досліджуються особливості психопрофілактики негативних гендерних стереотипів особистості військовослужбовця-жінки. Представлені рекомендації щодо адаптації жінок після повернення з АТО й ООС: врахування положень Резолюції ООН від 5.10.2009 р. щодо ширшого залучення жінок до вирішення політико-економічних питань у конфліктних і постконфліктних ситуаціях; врахування і запровадження в Україні позитивного досвіду країн ЄС, США, Канади щодо регулювання служби жінок в армії; законодавчі ініціативи для подолання дискримінації за гендерною ознакою; поширення інформації про військовослужбовців-жінок у ЗМІ; надання можливостей жінкам для отримання високих військових звань; внесення змін до наказу Міністерства оборони України № 46 «Про введення в дію Переліку посад офіцерського складу, на які можуть призначатися жінки, прийняті на військову службу за контрактом у добровільному порядку»
Ключові слова: психопрофілактика, гендерні стереотипи, жінка-військовослужбовець, АТО (антитерористична операція), ООС (операція об`єднаних сил), рівні права, Збройні Сили України (ЗСУ)
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 104-110 (pdf)
УДК: 159.9:371.134
Стасько О.Г., Зольникова С.В.
Стасько Олена Григорівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, глибинної корекції та реабілітації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, м. Черкаси, Україна
Зольникова Світлана Володимирівна, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність «Психологія»
Мова статті: українська
У статті розкрито психологічний зміст феномена умовних цінностей, виявлено глибинно-психологічні передумови їх формування. Доведено зв’язок умовних цінностей з ідеалізованим «Я» суб’єкта та психологічними захистами (базовими та ситуативними). Окреслено вплив умовних цінностей на формування ідеалізованого «Я» особистості. Розкрито зв’язок умовних та нормативних цінностей. Показано, що групова психокорекція за методом активного соціально-психологічного пізнання (АСПП) допомагає суб’єкту усвідомити умовність цінностей та нівелювати труднощі спілкування
Ключові слова: умовні цінності, нормативні цінності, ідеалізоване «Я», психологічний захист, психокорекція, метод активного соціально-психологічного пізнання (АСПП)
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 110-115 (pdf)
УДК: 319.6.47:157.931.8
Сулятицький І.В., Островський І.П., Островська К.О.
Сулятицький Іван Васильович, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри корекційної педагогіки та інклюзії Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, Україна
Островський Ігор Петрович, доктор технічних наук, професор, професор кафедри корекційної педагогіки та інклюзії Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, Україна
Островська Катерина Олексіївна, доктор психологічних наук, професор, завідувачка кафедри корекційної педагогіки та інклюзії Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, Україна
Мова статті: українська
У статті наведені результати експериментального дослідження показників соціальної адаптованості 30 учасників АТО за методиками: шкала соціальної адаптованості; шкала особистісної тривожності Спілберга; шкала схильності до агресивності та конфліктності; карта визначення ризику суїцидальності. Представлені етапи психологічного супроводу учасників військових дій, основні напрями профілактики бойових психічних травм та результати проведення циклу тренінгів з бійцями АТО, які привели до позитивного зсуву показників соціальної адаптованості учасників АТО
Ключові слова: учасники АТО (антитерористичної операції), стрес, ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), стресостійкість, суїцид, агресивність, тривожність, соціальна адаптованість
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 116-122 (pdf)
УДК: 316.647.5
Терещенко К.В.
Терещенко Кіра Володимирівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна
Мова статті: українська
У статті дано визначення толерантності особистості як інтегральної характеристики та активної позиції особистості, що проявляється у шанобливому ставленні до інших людей та до себе. Толерантність розглянуто як філософську категорію, установку, соціальну цінність, психологічну стійкість, здатність, толерантну свідомість, особистісну якість. Виокремлено функції, види, рівні, компоненти, межі та критерії толерантності. Зроблено висновок про те, що використання міждисциплінарного підходу дозволяє досліджувати феномен толерантності в усієї його складності
Ключові слова: толерантність, особистість, міждисциплінарний підхід, функції толерантності, види толерантності, компоненти толерантності, критерії толерантності
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 123-128 (pdf)
УДК: 159.9:316.6
Чаплак Я.В., Собкова С.І., Собков Ю.В.
Чаплак Ян Васильович, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна
Собкова Світлана Іванівна, кандидат психологічних наук, асистент кафедри психології факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна
Собков Юрій Вікторович, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна.
Мова статті: українська
У статті охарактеризоване таке поняття як «маніпулятивна імітаційна діяльність», що виступає одним із значущих критеріїв визначення кризового суспільства. Проаналізовано низку останніх наукових досліджень і публікацій із зазначеної проблематики та окреслено її актуальність. У висновках обґрунтовано те, що саме маніпулятивно-імітаційна діяльність може виступати однією з домінантних технологій маніпулятивного соціально-психологічного впливу та критерієм визначення «стабільності-нестабільності» того чи іншого суспільства. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок у дослідженні маніпулятивно-імітаційних процесів на теренах сучасного інформаційного середовища
Ключові слова: соціальна імітація, маніпулятивна імітаційна діяльність, соціально-психологічний вплив, імітація-наслідування, імітація-симулякр, психологічне зараження
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 128-135 (pdf)
УДК: [316.6+159.922]:343.261-052
Шаумян О.Г.
Шаумян Олена Геворківна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної роботи, ПВНЗ «Кропивницький інститут державного та муніципального управління», м. Кропивницький, Україна
Мова статті: українська
Статтю присвячено вивченню особливостей соціально-психологічної роботи з особами, позбавленими волі, в умовах ринкової економіки. Розглянуто підходи щодо соціально-психологічної роботи у пенітенціарній системі, її загальні проблеми, залучення до праці осіб, позбавлених волі, з метою ресоціалізації людей, які готуються до виходу з місць позбавлення волі. Комплексна система заходів передбачає забезпечення процесу ресоціалізації шляхом: створення та втілення індивідуальних програм із соціально-психологічної роботи; організації загальноосвітнього та професійно-технічного навчання колишніх, позбавлених волі; надання колишнім, позбавленим волі, можливості займатися фізичною культурою; організації дозвілля; надання духовної підтримки та допомоги тощо
Ключові слова: соціально-психологічна робота, пенітенціарна система, позбавлені волі, праця осіб, позбавлених волі, ресоціалізація, соціальне середовище, соціально-психологічна терапія, професійна орієнтація
Aktual_probl_psihol 2019, 2(52): 135-141 (pdf)
"