Актуальні проблеми психології, Том 1, Випуск 53 – 2019

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

 Зміст випуску


УДК: 316.647.5:373
Брюховецька О. В.
Брюховецька Олександра Вікторівна, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри психології та особистісного розвитку Навчально-наукового інституту менеджменту та психології Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України, м. Київ, Україна.

Особливості сформованості соціальної толерантності керівників закладів загальної середньої освіти

Мова статті: українська

У статті підкреслено актуальність формування соціальної толерантності керівників закладів загальної середньої освіти, яка виявляється у формі ненасильницької, шанобливої, партнерської взаємодії між керівником і різноманітними соціальними групами, коли визнається потреба у такій співпраці і повага принципів сторін, що сприяє засвоєнню норм, традицій, культурно-історичної спадщини тощо, і є гарантом гармонійних стосунків в освітній організації.
Визначено рівні сформованості соціальної толерантності керівників закладів загальної середньої освіти і організаційно-психологічні чинники, що на неї впливають на макро- (регіон, в якому розташовані навчальні заклади), мезо- (тип навчальних закладів, якими керують респонденти) і мікрорівні (стаж управлінської діяльності, стать і вік досліджуваних керівників закладів загальної середньої освіти) аналізу. Підкреслено необхідність формування соціальної толерантності керівників закладів загальної середньої освіти, що можливо здійснити в процесі професійної підготовки (здобутті вищої освіти) та післядипломної освіти (підвищенні кваліфікації). Ключові слова: керівники закладів загальної середньої освіти, соціальна толерантність, формування соціальної толерантності

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 3-8 (pdf)


 

УДК: 316.647.5:005.32
Заіка І. В.
Заіка Інна В’ячеславівна, науковий кореспондент лабораторії організаційної та соціальної психо¬ло¬гії Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ, Україна.

Основні вияви особистісної напруженості

Мова статті: українська

У статті на основі теоретичного дослідження проаналізовано такі основні поняття, як «соціальна фрустрація», «ситуативна та особистісна тривожність», «життєва задоволеність». Встановлено, що соціальна фрустрація розуміється як вид психічної особистісної напруженості, яка обумовлена незадоволеністю особистості життям, власними досягненнями і становищем у соціальній ієрархії. Ситуаційна та особистісна тривожність розглядається як протиріччя між оцінкою особистістю певної ситуації як загрозливої і відсутністю необхідних засобів для її уникнення чи подолання. «Життєва задоволеність» – це загальне уявлення людини про психічний комфорт Ключові слова: соціальна напруженість; особистісна напруженість; соціальна фрустрація; ситуаційна тривожність; особистісна тривожність; життєва задоволеність

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 9-15 (pdf)


 

УДК: УДК 352/354 – 057.34
Карамушка Л. М., Рутина Ю. В.
Карамушка Людмила Миколаївна, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Рутина Юлія Валеріївна, аспірантка лабораторії організаційної та соціальної психології, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.

Особистісна та професійна самоактуалізація державних службовців: рівень значущості, розуміння сутності та умов для її здійснення

Мова статті: українська

У статті на основі проведеного емпіричного дослідження визначено рівень значущості професійної та особистісної самоактуалізації для державних службовців. Визначено розуміння ними сутності професійної самоактуалізації. На основі факторного та кластерного аналізу виділено типи державних службовців за даним показником. Досліджено рівень значущості державних умов, важливих для професійної самоактуалізації державних службовців, і виділено відповідні типи державних службовців. Здійснено оцінку можливостей організацій державної служби для розвитку професійної та особистісної самоактуалізації державних службовців. Ключові слова: самоактуалізація; особистісна самоактуалізація; професійна самоактуалізація; умови професійної самоактуалізації; державні службовці; типи державних службовців

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 15-22 (pdf)


 

УДК: 159.9
Клочко А. О.
Клочко Алла Олексіївна, кандидат педагогічних наук, заступник директора з науково-навчальної роботи Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти», м. Біла Церква, Україна.

Інноваційні стилі управління менеджерів освітніх організацій у процесі взаємодії менеджерів і педагогічного колективу: зв’язок з характеристиками організації та менеджерів .

Мова статті: українська

У статті на основі емпіричного дослідження виділено типи менеджерів освітніх організацій («Комунікативно-інноваційний», «Функціональний», «Проблемний»), відповідно до розвитку в них традиційних та інноваційних стилів управління. Розглянуто взаємозв’язок між характеристиками організації (креативним потенціалом організаційного середовища, рівнем організаційного розвитку освітньої організації, рівнем відданості організації) і типами менеджерів освітніх організацій. Досліджено зв’язок між організаційно-професійними характеристиками менеджерів (посада в освітній організації, стаж роботи на посаді, педагогічне звання) і типами менеджерів освітніх організацій. Ключові слова: освітні організації; типи менеджерів освітніх організацій; взаємодія менеджерів та педагогічного колективу, інноваційні стилі управління; характеристики організації; характеристики менеджерів

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 22-28 (pdf)


 

УДК: 159.923.2
Пастух Л. В.
Пастух Людмила Василівна, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри менеджменту та освітніх технологій Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Хмельницький, Україна.

Самоменеджмент керівників закладів освіти у системі післядипломної освіти .

Мова статті: українська

У статті здійснено аналіз підходів науковців щодо розуміння сутності, напрямів, функцій самоменеджменту. Відзначено, що існуючі концепції самоменеджменту будуються на основі визначення провідних ідей: економії часу; саморозвитку особистості; подолання власних обмежень; підвищення особистої культури ділового життя; досягнення особистого ділового успіху.
Акцентовано увагу на забезпеченні адресності в системі роботи післядипломної освіти з означеної теми, врахування індивідуальних особливостей керівників закладів освіти та їх запитів.
Визначено завдання післядипломної освіти щодо підготовки керівників до здійснення самоменеджменту управлінської діяльності в контексті реалізації основних функцій самоменеджменту. Ключові слова: самоменеджмент, керівники закладів освіти, сутність самоменеджменту, напрями самоменеджменту, функції самоменеджменту, післядипломна освіта

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 28-34 (pdf)


 

УДК: 658.114.25:336.74:159.9
Карамушка Л. М., Паршак О. І.
Карамушка Людмила Миколаївна, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
Паршак Олександр Іванович, науковий кореспондент лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.

Оцінка персоналом комерційних організацій чинників формування ставлення до грошей: вплив соціально-демографічних та організаційно-професійних характеристик персоналу .

Мова статті: українська

У статті на основі емпіричного дослідження проаналізовано особливості оцінки працівниками комерційних організацій чинників, які впливають на їх ставлення до грошей. Проаналізовано зв’язок між оцінкою працівниками комерційних організацій чинників, які впливають на їх ставлення до грошей, та соціально-демографічними характеристиками працівників (вік, сімейний стан, наявність дітей, стать). Досліджено зв’язок між оцінкою персоналом комерційних організацій чинників формування ставлення до грошей та організаційно-професійними характеристиками працівників (рівень освіти, загальний трудовий стаж, стаж роботи в компанії, посада в організації). Визначено низку важливих напрямків оптимізації ставлення до грошей у працівників комерційних організацій. Ключові слова: комерційні організації; працівники комерційних організацій; оцінка працівниками комерційних організацій чинників, які впливають на їх ставлення до грошей; соціально-демографічні характеристики працівників, організаційно-професійні характеристики працівників; напрямки оптимізації ставлення до грошей персоналу комерційних організацій

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 35-43 (pdf)


 

УДК: 316.6:33
Телегей Н. В.
Телегей Наталія Володимирівна, асистент кафедри філософії та соціально-гуманітарних дисциплін Національної академіі статистики, обліку та аудиту, аспірант лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.

Теоретичний аналіз поняття «інтернет-реклама»: міждисциплінарний підхід

Мова статті: українська

В статті здійснено теоретичний аналіз досліджень феномену «інтернет-реклама», як окремого виду реклами, що набуває значної актуальності в сучасному просторі. Доведено, що останнім часом інтернет-реклама стає частиною інформаційного прогресу в сучасному вимірі. Вона має високий ступінь фокусованості на кожного користувача, щільно займає свою нішу в усіх сферах життєдіяльності людини. Показано прогрес розвитку даного явища у новітніх формах та напрямках інтернет-реклами (соціальні мережі, «блогосфера», «таргетингова реклама»). Проаналізовано феномен «інтернет-реклама» з точки зору міждисциплінарного підходу: економічного, маркетингового, соціологічного та психологічного. Підкреслено значущість впливу інтернет-реклами на споживача в психологічному контексті, визначені подальші перспективи досліджень проблеми на теоретичному та емпіричному рівнях. Ключові слова: реклама, інтернет-реклама, таргетингова реклама, самореклама, комунікативні процеси, інтернет-маркетинг, соціальні мережі, блогосфера, психологічний таргетинг

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 44-49 (pdf)


 

УДК: 159.9.072
Вінков В. Ю.
Вінков Веніамін Юрійович, молодший науковий співробітник лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна.

Темпоральні виміри уявлень молоді про життєвий успіх

Мова статті: українська

За результатами емпіричного дослідження визначено, що темпоральні виміри уявлень про життєвий успіх пов’язані з сенсожиттєвими орієнтаціями і ставленням молоді до себе. З’ясовано, що сприймання свого минулого, теперішнього і майбутнього, сповненого більше успіхами, ніж невдачами, пов’язане з високим проявом осмисленості власного життя. Для цієї молоді характерною є цілеспрямованість в досягненні своїх цілей, життя для них здається цікавим, емоційно насиченим і сповненим сенсом, а минуле продуктивним й осмисленим. Також виявлено, що ця молодь має високий рівень прояву самоповаги, аутосимпатії, самоінтересу й очікуваного ставлення від інших до себе. Водночас оцінка свого минулого, теперішнього і майбутнього, сповненого невдачами, вказує на протилежні тенденції в осмисленості життя і ставленні до себе. Ключові слова: образ, соціальні уявлення, життєвий успіх, самоставлення, сенсожиттєві орієнтації, молодь

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 50-56 (pdf)


 

УДК: 159.9:364
Гавриловська К. П., Литвак О. Й.
Гавриловська Ксенія Петрівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка, м. Житомир, Україна.
Литвак Оксана Йосипівна, магістрантка Житомирського державного університету імені Івана Франка, м. Житомир, Україна.

Особливості мотиваційної сфери студентів хелперських спеціальностей .

Мова статті: українська

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей мотиваційної сфери студентів хелперських спеціальностей. Виявлено, що домінуючими ціннісними орієнтаціями в кар’єрі студентів, які навчаються за хелперськими спеціальностями, є «служіння добру», «автономія», «інтеграція стилів життя». У своїй майбутній професійній діяльності студенти прагнуть бути незалежними, самі ставити перед собою завдання та організовувати роботу відповідно до своїх потреб. Також мають бажання приносити користь іншим людям, допомагати їм у вирішенні життєвих труднощів. При цьому, сподіваються гармонійно поєднувати своє особисте та професійне життя. Ключові слова: мотиваційна сфера, студенти хелперських спеціальностей, самооцінка, ціннісні орієнтації в кар’єрі

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 57-61 (pdf)


 

УДК: 159.923:0057.87
Дмитріюк Н. С., Кордунова Н. О., Мілінчук В. І.
Дмитріюк Наталія Степанівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогічної та вікової психології, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна.
Кордунова Наталія Олександрівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогічної та вікової психології, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна.
Мілінчук Володимир Ігорович, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри педагогічної та вікової психології, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна.

Зв’язок академічної прокрастинації з організацією навчальної діяльності студентів

Мова статті: українська

У статті розглянуто феномен академічної прокрастинації – свідомого відкладання суб’єктом намічених дій, незважаючи на те, що це спричинить певні проблеми, своєрідної емоційної реакції людини на плановані або необхідні справи.
Визначено сутність академічної прокрастинації як психолого-педагогічної проблеми. Показано, що саме навчальний процес характеризується умовами, в яких найчастіше виникає прокрастинація. Виявлено на основі емпіричного дослідження особливості різних рівнів академічної прокрастинації серед студентів. Висвітлено наслідки академічної прокрастинації, що впливають на якість навчання та життя студента і призводять до зниження рівня якості успішності, підвищення рівня тривожності. Представлено результати дослідження особливостей організації навчальної діяльності та взаємозв’язку з прокрастинацією у досліджуваних групах студентів. Показано, які особистісні складові впливають на рівень прокрастинації, і якими особливостями характеризується той чи інший рівень прокрастинації.
Запропоновано заходи боротьби з академічною прокрастинацією: уважніше ставлення викладачів до студентів, урахування їхніх індивідуальних особливостей у процесі навчання, уведення системи заохочень, сприяння розвитку академічних зв’язків і взаємодопомоги між студентами, упровадження різноманітних методів і технологій навчання, застосування ефективних систем планування та форм виконання завдань студентами. Ключові слова: прокрастинація, академічна прокрастинація, студентське середовище, рівень прокрастинації, феномен прокрастинації

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 62-67 (pdf)


 

УДК: 159.9:316.6
Кличковський С. О.
Кличковський Сергій Олексійович, аспірант кафедри соціальної психології факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.

Програма розвитку навичок міжособистісної взаємодії в контексті покращення соціально-психологічного клімату групи

Мова статті: українська

Статтю присвячено висвітленню результатів апробації програми розвитку навичок міжособистісної взаємодії в контексті покращення соціально-психологічного клімату групи.
У статті показано загальну програму поліпшення соціально-психологічного клімату на підприємстві. Продемонстровано другий рівень даної програми, а саме групова робота з використанням тренінгових технологій задля розв’язання тих чи інших психологічних проблем, які можуть існувати у групі. Завдяки програмі тренінгу відбулись значущі зміни у таких показниках: психологічна атмосфера, групова мотивація на досягнення успіху, колективізм, згуртованість, відкритість, намагання зберегти цілісність групи, завуальована жорстокість, відкрита жорстокість, негативізм, бурчання, негативний досвід спілкування, впевненість у собі, поступливість, добросердя, чуйність, мотив прагнення до людей, мотив бути відкинутим. Отримані дані свідчать про позитивну динаміку в розвитку міжособистісної взаємодії членів групи та поліпшення соціально-психологічного клімату у групі загалом. Ключові слова: міжособистісна взаємодія, соціально-психологічний клімат, тренінг, група, позитивний вплив, розвиток

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 68-74 (pdf)


 

УДК: 159.922.8:159.923.2
Костіна Т. О.
Костіна Тетяна Олександрівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, м. Київ, Україна.

Ґендерна складова життєвого сценарію особистості: жіночі сценарії

Мова статті: українська

Стаття присвячена висвітленню питання ґендерної складової життєвого сценарію особистості. В роботі визначено підходи до класифікації типів сценаріїв у межах теорії транзакційного аналізу. Надана класифікація та умови формування «жіночих» сценаріїв, що визначені в теорії транзакційного аналізу (дослідження Ходжі Вікофф). Визначено ґендерні стереотипи, що підсилюють формування та розгортання сценарію життя особистості (на прикладі жіночих сценаріїв). Проаналізовано вплив соціальних очікувань на формування життєвого сценарію людини залежно від її статевої приналежності. Ключові слова: ґендер, ґендерні стереотипи, життєвий сценарій, жіночий життєвий сценарій, соціальні очікування, теорія транзакційного аналізу

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 74-80 (pdf)


 

УДК: 159.9
Мураненко К. Ю.
Мураненко Катерина Юріївна, викладач кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ, Україна

Організація системи профілактики правопорушень серед неповнолітніх

Мова статті: українська

У статті представлено аналіз сучасної системи профілактики правопорушень серед неповнолітніх та надано рекомендації щодо її удосконалення. Визначено, що сучасна система не є ефективною, оскільки не має цілісності, не здійснює комплексної превентивної діяльності, не відповідає сучасним вимогам суспільства. Серед чинників, що негативно впливають на здійснення превентивної діяльності, виділяють організаційні та правові. Визначено, що система профілактики правопорушень неповнолітніх має бути спрямована в першу чергу на недопущення правопорушень, усунення причин злочинності, а для цього необхідна співпраця між усіма суб’єктами превенції. Автором зазначається неможливість вичерпного переліку суб’єктів профілактичної діяльності, адже профілактична діяльність має здійснюватися усіма органами та установами в якості додаткової. Заходи профілактики мають відповідати сучасному стану злочинності, потребам суспільства та загальнодержавній політиці у сфері сім’ї, дітей та молоді. Система профілактики правопорушень неповнолітніх має здійснювати проактивний, відновний підхід, враховувати психологічні особливості дитини, поважати права та інтереси дитини, суспільні цінності загалом. Ключові слова: правопорушення неповнолітніх, система профілактики, дитяча злочинність, суб’єкти профілактичної діяльності, превенція

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 81-85 (pdf)


 

УДК: 159.9.072
Палагнюк О. В.
Палагнюк Ольга Василівна, асистент кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна.

Тренінг актуалізації християнських настановлень як чинника формування соціальної відповідальності особистості

Мова статті: українська

У статті подано теоретичне обґрунтування та опис тренінгової програми актуалізації християнських настановлень як чинника формування соціальної відповідальності особистості «Бути собою – це бути відповідальним за свою свободу». Представлено завдання, структуру, методи і форми роботи, специфіку процесу реалізації тренінгу. Подано опис результатів його реалізації та визначено ефективність і доцільність подальшого застосування. Доведено, що практична реалізація позитивного впливу релігійного чинника може стати основою формування соціальної відповідальності особистості як одного з провідних соціально-психологічних механізмів самоорганізації суспільного життя. Визначено перспективи подальших досліджень у контексті пошуку шляхів та умов виходу з системної суспільної кризи, де сутнісним показником зрілості виступає соціальна відповідальність особистості. Ключові слова: криза ідентичності, соціальна відповідальність особистості, християнські настановлення особистості, соціально-психологічний тренінг, духовна криза, соціальне утриманство, соціально-економічна залежність, світоглядні настановлення

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 86-92 (pdf)


 

УДК:
Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В., Лагодзінська В. І., Ковальчук О. С., Івкін В. М.

III Всеукраїнський конгрес з організаційної та економічної психології (20–22 червня 2019 р., м. Кам’янець-Подільський)

Мова статті: українська

Ключові слова:

Aktual_probl_psihol 2019, 3(53): 93-96 (pdf)