Актуальні проблеми психології, Том 1, Випуск 56 – 2020

 

 Зміст випуску


 

УДК: 159.9.07
Ведмідь В.А.
Ведмідь Володимир Анатолійович, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації поліграфологів, керівник Представництва ВАП у м. Києві, м. Київ, Україна.

Професійна компетентність поліграфолога як предмет психологічного дискурсу

Мова статті: українська

У статті обґрунтовується, що професійна компетентність поліграфолога залежить від основних понять та орієнтирів поліграфологічної професійної діяльності. Аналізуються різні типи запитань при проведенні поліграфологічного дослідження. Вводиться поняття диференційної виразності як основне при психологічному дискурсі різних поліграфологічнихметодик. Досліджується, яка загальна теоретична рамка (фрейм) буде найбільш адекватною для опису реакцій досліджуваного на різні запитання під час поліграфологічного обстеження. Встановлюється, яким чином можна пояснити різні відповіді досліджуваних-правдомовців та брехунів. Вивчаються можливості тестів прихованої інформації та релевантних/іррелевантних питань як складових здійснення професійної поліграфологічної діяльності. Доводиться, що поняття виразності, і зокрема «диференційної виразності», уможливлює побудову широкої теоретичної моделі, спроможної пояснити багатоманіття існуючих поліграфологічних підходів, та може бути використане для пояснення ефективності основних категорій у різних підходах до тестування на поліграфі.

Ключові слова: компетентність, поліграфолог, дискурс, диференційна виразність, питання, правда, брехня

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 3-9 (pdf)


 

УДК: 159.922.27:316.33
Задорожній К.А.
Задорожній Костянтин Анатолійович, викладач кафедри службово-бойової діяльності підрозділів Національної гвардії України Національної Академії Національної Гвардії України, м. Київ, Україна.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5278-9627

Психологічна підготовка військовослужбовців України: сучасні наукові підходи, теорія, діагностування, практика

Мова статті: українська

Стаття присвячена вивченню сучасних наукових підходів до психологічної підготовки військовослужбовців України. За результатами дослідження зазначається, що психологічна підготовка військовослужбовців України, на думку сучасних науковців, повинна включати в себе систему формувально-розвивальних впливів на: професійне становлення, професійну «Я-концепцію», емоційно-вольову саморегуляцію, психологічну стійкість до екстремальних ситуацій. Важливим компонентом психологічної підготовки військовослужбовців вбачається формування та підтримка здорового способу життя. У зв’язку із збільшенням кількості військовослужбовців-жінок значна увага повинна бути приділена гендерним аспектам психологічної підготовки. Перевірка ефективності психологічної підготовки військовослужбовця повинна включати аналіз ефективності кожного специфічного компонента.

Ключові слова: військовослужбовці, Україна, психологічна підготовка, військова служба, «Я-концепція», професійне становлення

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 9-15 (pdf)


 

УДК: 159.9:37.091.12(043.3)
Карамушка Л.М., Заіка І.В.
Карамушка Людмила Миколаївна, академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0622-3419
Заіка Інна В’ячеславівна, науковий кореспондент лабораторії організаційної та соціальної психо¬ло¬гії Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4465-1345

Можливості використання програми «Майндфулнес» на рівні особистості та на рівні організації .

Мова статті: українська

У статті розкрито сутність програми «Майндфулнес» та її основні складові. Проаналізовано можливості її використання на рівні особистості (індивідуально-особистісний рівень аналізу) та на організаційному рівні (організаційний рівень аналізу). Розкрито особливості використання цієї програми для психологічної підготовки персоналу освітніх організацій до подолання особистісної напруженості. Представлено загальний дизайн програми (використання інформаційних повідомлень для оволодіння базовими поняття програми; реалізація практик усвідомленості; застосування домашніх завдань для оволодіння вміннями контролювати негативні розумові процеси, глибшого розуміння себе)

Ключові слова: програма «Майндфулнес»; особистісний рівень використання програми «Майндфулнес»; організаційний рівень використання програми «Майндфулнес»; психологічна підготовка для подолання особистісної напруженості

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 15-21 (pdf)


 

УДК: 316.6
Дембицька Н.М.
Дембицька Наталія Миколаївна, провідний науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, асистент кафедри психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, м. Київ, Україна.
ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0001-6978-7655

Групове соціально-психологічне навчання в економічній соціалізації школярів

Мова статті: українська

У статті висвітлено результати формувального етапу експериментального дослідження розвитку економічної культури школярів засобами групового соціалізуючого впливу. Активне соціально-психологічне навчання обґрунтовано як соціалізуюча практика, ефективність якої у справі розвитку підприємливості школярів підвищується у контексті структурно-цільового підходу до психологічного забезпечення цілеспрямованої економічної соціалізації школярів. Експериментально доведено ефективність розробленої тренінгової програми з розвитку підприємливості у школярів. Показано, що групові практики соціально-психологічного навчання, орієнтовані на формування у школярів раціональних, заснованих на загальнолюдських моральних цінностях, способах створення та привласнення-відчуження особистих/колективних благ, ділової комунікації й ділового партнерства та формування суб’єктного ставлення до себе й економічного оточення, істотно сприяють розвиткові економічної культури у школярів.

Ключові слова: економічна культура, економічна соціалізація, школярі, активне соціально-психологічне навчання, групові соціалізуючі практики

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 22-29 (pdf)


 

УДК: 316.6
Зубіашвілі І.К.
Зубіашвілі Ірина Костянтинівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
ORCID ID: https://orsid.org/0000-0003-3642-8159

Психологічні особливості економічного самовизначення старшокласників .

Мова статті: українська

У статті аналізуються результати теоретичного дослідження економічного самовизначення старшокласників, пов’язаного з процесом економічної соціалізації. Проведене дослідження дало змогу визначити, що економічне самовизначення (як вид самовизначення) для учнівської молоді є однією з найважливіших задач на відповідному життєвому етапі та водночас центральним механізмом становлення особистісної зрілості, що полягає в усвідомленому виборі людиною свого місця в системі економічних відносин суспільства. Підкреслюється специфічність поняття економічного самовизначення особистості та його нетотожність змісту професійного самовизначення, незважаючи на спільність їх фундаментальних особистісних детермінант (базових ставлень до світу, до себе, інших людей, життєвих смислів). Якість економічного самовизначення визначає ступінь економічної активності людей не лише в галузі стратегій споживання, але й у соціальній практиці організації життя в цілому.

Ключові слова: самовизначення, старшокласники, економічна соціалізація, економічна ідентичність, економічні цінності, структурні компоненти

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 30-36 (pdf)


 

УДК: 061.5-057:351.822:161.163:159.9
Карамушка Л.М., Паршак О.І.
Карамушка Людмила Миколаївна, академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0622-3419
Паршак Олександр Іванович, науковий кореспондент лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2835-9408

Роль комерційних організацій у формуванні адекватного ставлення персоналу до грошей .

Мова статті: українська

У статті на основі емпіричного дослідження проаналізовано ряд важливих аспектів ролі комерційних організацій у формуванні адекватного ставлення персоналу до грошей. Досліджено психологічні проблеми в реалізації монетарної політики в комерційних організаціях. Визначено напрямки діяльності комерційних організацій, в які вкладається недостатньо грошових коштів. Вивчено підходи комерційних організацій до оплати заробітної плати своїх працівників, забезпечення їх соціальними пакетами, участі організацій у фінансуванні соціальних проєктів. Визначено організаційно-психологічні умови, впровадження яких може сприяти формуванню адекватного ставлення персоналу комерційних організацій до грошей. Обґрунтовано необхідність реалізації спеціальної монетарної політики комерційних організацій, яка передбачає здійснення активності як організації, так і персоналу з цього питання.

Ключові слова: комерційні організації, персонал, ставлення до грошей, організаційно-психологічні умови формування адекватного ставлення до грошей

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 37-44 (pdf)


 

УДК: 17.032.1; 338.2 – 053.81
Лавренко О.В.
Лавренко Ольга Василівна, кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-9943-9536

Моральні основи економічного самовизначення особистості ..

Мова статті: українська

У статті розглядаються моральні основи економічного самовизначення, яке реалізується на особистісному рівні через морально-ціннісний вибір варіантів економічного саморозвитку. Економічне самовизначення особистості визначається як процес усвідомлення, осмислення і реалізації нею своєї позиції в просторі економічних відносин на основі уявлень про себе як активного суб`єкта економіки, ставлення до себе у цьому статусі. У результаті цього у особистості формується власна стратегія усвідомленої економічної поведінки, в процесі якої вона реалізує свої економічні інтереси, задовольняє свої потреби з орієнтацією на соціальні моральні настанови та цінності, вироблені в суспільстві. Розглянуто також співвідношення понять моралі та моральності як чинників економічного самовизначення особистості

Ключові слова: особистість, економічне самовизначення особистості, мораль, моральність, індикатори моральнісної позиції

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 44-52 (pdf)


 

УДК: 33: 316.6
Мельничук Т.І.
Мельничук Тетяна Іванівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.
ORCID ID: https://orsid.org/0000-0002-5205-9958

Соціально-психологічні закономірності економічного самовизначення працюючих студентів ..

Мова статті: українська

У статті здійснено аналіз психологічної структури економічного самовизначення особистості як суб’єктної складової процесу економічної соціалізації, що пов’язана з усвідомленням і осмисленням своєї позиції в системі привласнення економічних благ. Окреслено соціально-пихологічні закономірності економічного самовизначення студентської молоді, що суміщає навчання та роботу. З’ясовано, що найважливішим чинником економічного самовизначення працюючої студентської молоді, перш за все, єфінансове благополуччя, формування «Я-особистості» і вже потім становлення професійної ідентичності. Одночасно з’ясовано, що у працюючих студентів досить активно проходить засвоєння економічних знань та інтеріоризація нової реальності. Відмічено позитивний вплив суміщення роботи та навчання на становлення економічного мислення, розвиток економічних уявлень та отримання навичок економічної поведінки

Ключові слова: економічне самовизначення студентів, економічна соціалізація особистості, професійне самовизначення, економічне мислення

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 52-58 (pdf)


 

УДК: 316.6
Новосядла О.М.
Новосядла Олена Миколаївна, директор спеціалізованої школи № 274 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Києва, науковий кореспондент Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.

Психологічні чинники економічної соціалізації школярів з малозабезпечених сімей ..

Мова статті: українська

У статті показано, що малозабезпеченість сім’ї як об’єктивне вираження депривації потреб її членів у матеріальних та духовних благах опосередковує специфіку їх економічної соціалізації взагалі та економічної культури, зокрема. Економічна культура сім’ї може розвиватись за шкалою економічної суб’єктності переважно в двох напрямах: культура носія бідності та культура людини підприємливої, що суттєво впливає на економічну соціалізацію школярів. Проаналізовано кореляційні зв’язки показників економічної соціалізації (ставлення до грошей, тяжіння до бідності та загальної схильності до підприємництва) школярів з малозабезпечених сімей та з сімей із середнім та високим достатком. Емпірично доведено існування прямого зв’язку між соціально-економічним статусом сім’ї, стилем батьківсько-дитячих стосунків, моделями соціальної адаптивності, особливостями самоставлення, ціннісного ставлення до себе та вольових якостей, мірою тяжіння до бідності та системою свого ставлення та членів сім’ї до економічних явищ та особливостями економічної культури школярів.

Ключові слова: економічна соціалізація школярів, економічна культура сім`ї, малозабезпеченість, ставлення до грошей, культура носія бідності, культура людини підприємливої

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 59-66 (pdf)


 

УДК: 159.956.2; 159.955.4 [316.62:324]
Гусєва Н.Т.
Гусєва Наталія Тарасівна, аспірантка Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, м. Миколаїв, Україна.

Прояви ірраціональності в електоральному виборі

Мова статті: українська

У статті на основі даних опитування молодих виборців на предмет обґрунтування власного електорального вибору розглядаються психологічні особливості цього процесу. Методами дослідження виступали анкетування, інтерв’ювання та експертне оцінювання. Прийняття рішення виборцями на основі ірраціонального компоненту описується як більш поширена виборча стратегія. Підґрунтям ірраціонально-обумовленого електорального вибору виступає перевага емоційної включеності у виборчий процес молодих людей при недостатній їх компетентності/поінформованості, вплив розповсюджених міфів, узвичаєної практики, стереотипів та патерналістичної системи соціального функціонування. Доводиться, що ірраціональність має інші механізми, ніж ті, які приписуються раціональним процесам. Здоровий глузд, індивідуальний життєвий досвід та холістичний підхід, фіксуючи інтеграційні ефекти, виступають координатами вивчення його спектру проявів у різних ситуаціях, у тому числі й електорального вибору. Виявлене відторгнення ірраціонального як соціально-негативного явища знижує ймовірність його рефлексії та самоусвідомлення.

Ключові слова: електоральний вибір молоді, поведінка під час виборів, ірраціональність, рефлексія, міркування, усвідомленість вибору

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 67-71 (pdf)


 

УДК: 159.923
Євланова Е.М.
Євланова Еліна Михайлівна, психолог-консультант Східноєвропейської федерації наукової аналітики МАНВО, м. Київ, Україна.

Психологічні особливості атрибутивних стилів переміщених осіб

Мова статті: українська

У статті розкрито, що фахівці у галузі психічного здоров’я, допомагаючи переміщеним особам, стикаються із дуже схожими питаннями, дилемами та парадоксами. Відзначається, що найважливішим для переміщеної особи є налагодження повноцінного та осмисленого життя, незважаючи на травматичність минулого, надзвичайно важкі обставини теперішнього і дуже часто непевність майбутнього. Підкреслюється, що теорії атрибутивних стилів пережили значні зміни за останні кілька десятиліть. Модель вивченої безпорадності з плином часу отримала теоретичне переформулювання у вигляді основної теорії атрибутивних стилів. Досліджуючи зв’язки між атрибутивними стилями та різноманітними вимірами благополуччя, включаючи фізичне здоров’я та витривалість, рівень освітніх та кар’єрних досягнень та наявність депресії і/або роздратування, важливо розглядати атрибутивні стилі ще й у клінічному контексті. Підсумовується, що розуміння внутрішніх, сталих та всезагальних когнітивних спотворень, до яких схильні люди, є важливим для успішної терапевтичної роботи з такими формами мислення.

Ключові слова: атрибутивний стиль, переміщена особа, вивчена безпорадність, психічне здоров’я, психологічна допомога

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 72-78 (pdf)


 

УДК: 371.32+61.159.9+615.851.1
Кахно І.В.
Кахно Ірина Вікторівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського медичного національного університету, м. Івано-Франківськ, Україна.

Психодинамічний підхід до викладання клінічної (медичної) психології студентам медичного університету

Мова статті: українська

У статті представлені основні положення викладання клінічної (медичної) психології з психодинамічних позицій для студентів медичного та стоматологічного факультетів. Особлива увага приділена вивченню структури психіки, особистості лікаря з позицій психодинамічного підходу, теорії драйвів та розвитку особистості. Висвітлено значення психологічних захисних механізмів у формуванні особистості, розглянуті рівні, типи особистості та особливості реагування їх на хворобу. Показано важливість розуміння майбутніми лікарями глибинних психодинамічних механізмів у формуванні внутрішньої картини хвороби, психосоматичних взаємовпливів, взаємин хворих з медичним персоналом. Психодинамічний підхід до вивчення основних тем дисципліни поєднується з інноваційними методами навчання, такими як ділова гра, вивчення клінічних випадків тощо, що дозволяє вибудувати місток між вивченням базових теоретичних дисциплін (загальна психологія) та клінічних дисциплін (психіатрія), закладаючи розуміння студентами психологічного континууму від норми через різноманітні межові стани до безумовного психічного розладу.

Ключові слова: клінічна (медична) психологія, студенти медики, викладання, психодинамічний підхід, психологічні захисти, структура особистості, ефективність

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 79-85 (pdf)


 

УДК: 159.9
Клімаш Т.П.
Клімаш Тамара Петрівна, аспірантка кафедри загальної психології факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.

Особливості Я-концепції нарцисичної особистості .

Мова статті: українська

У статті розглядаються особливості Я-концепції особистостей, що мають нарцисичну детермінанту. Розкривається зміст поняття Я-концепції людини та особливості формування нарцисичної особистості. Здійснено аналіз теоретичних джерел про різновиди нарцисизму та основні складові Я-концепції у психологічній науці. Встановлено перспективи можливих досліджень у рамках заданої теми. Серед особливостей Я-концепції нарцисичної особистості виділяються екстремальність та поляризація критеріїв самооцінки, а також слабка розвиненість морального аспекту та невисока диференційованість гендерного компоненту.

Ключові слова: Я-концепція, Я-реальне, Я-ідеальне, нарцисична особистість, здоровий нарцисизм, патологічний нарцисизм

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 85-90 (pdf)


 

УДК: 159.9:331.101.3
Лящ О.П.
Лящ Оксана Павлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, м. Вінниця, Україна.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1317-4398

Роль емоційної сфери у структурі професійної ідентичності педагога

Мова статті: українська

У статті здійснено аналіз сучасної психологічної літератури з проблеми професійної ідентичності педагога та ролі емоційної сфери в її структурі. Представлена модель професійної ідентичності педагога яка включає: чотири компоненти (когнітивний, поведінковий, емоційно-вольовий, мотиваційно-ціннісний), статус ідентичності; етапи розвитку; чинники, що впливають на формування та розвиток професійної ідентичності педагога. Показано, що стан емоційної сфери особистості педагога багато в чому визначає його професійну придатність до педагогічної діяльності. Підкреслено важливу роль педагогічної емпатії у професійній діяльності та розвитку професійної ідентичності педагога. Обгрунтовано, що професійна ідентичність педагога має нелінійний характер розвитку.

Ключові слова: професійна ідентичність педагога, емоційна сфера, емоції, почуття, емоційна стійкість, саморегуляція, педагогічна емпатія

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 91-96 (pdf)


 

УДК: 159.923
Мамко В.П.
Мамко Володимир Петрович, віце-президент, тренінговий аналітик, супервізор Європейської конфедерації психоаналітичних психотерапій, м. Відень, Австрія.

Особистісна детермінація рефлексивної компетентності психолога в контексті дослідження рефлексивної групи ..

Мова статті: українська

Стаття присвячена проблемі особистісної детермінації рефлексивної компетентності психологів. Показано, що для визначення особистісної детермінації рефлексивної компетентності психолога необхідно з’ясувати сутність поняття рефлексивності та її взаємозв’язок з іншими психологічними характеристиками суб’єкта. Встановлено, що рефлексивність як ідея того, що психолог є об’єктом свого власного вивчення, може слугувати тією евристичною підставою, яка дасть змогу пояснити поширеність психологічних методик та технік управління собою як на індивідуальному, так і на колективному рівнях.
Рефлексивність розуміється як циклічний процес, що складається із трьох компонентів: рефлексії, планування та дії/адаптації. Доведено, що у порівнянні з рефлексивними групами нерефлексивні демонструють малу пильність до групових цілей, стратегій та середовища, у якому вони працюють. Показано, що такі групи більше схильні бути реактивними, аніж проактивними, і частіше виявляють захисну реакцію при загрозі з боку навколишнього середовища.

Ключові слова: рефлексія, рефлексивність, компетентність, особистісна детермінація, особистість, планування, група, психолог

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 97-103 (pdf)


 

УДК: 159.92/94.072
Могиляста С.М.
Могиляста Світлана Миколаївна, вчитель англійської мови Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер», науковий кореспондент Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна.

Програма розвитку емоційного інтелекту старшокласника психолого-педагогічними засобами .

Мова статті: українська

У статті представлено структуру та зміст психолого-педагогічної програми розвитку емоційного інтелекту старшокласників як ключового чинника успішного становлення особистості учня старших класів загальноосвітнього навчального закладу. Програма складається із двадцяти чотирьох годин загальної частини та індивідуального психолого-педагогічного супроводу. Метою програми є підвищення у старшокласників рівнів внутрішньоособистісного та міжособистістного емоційного інтелекту; розвиток емпатії, мотивації та самомотивації; актуалізація здатностей стресостійкості та адаптивності.

Ключові слова: старшокласник, емоційний інтелект, програма розвитку емоційного інтелекту, емпатія, мотивація

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 104-112 (pdf)


 

УДК: 159.9
Настояща У.В.
Настояща Уляна Володимирівна, старший викладач кафедри психології Академії Державної пенітенціарної служби України; аспірантка Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4697-2206

Репрезентації субкультури засуджених у працівників різних підрозділів ДКВС

Мова статті: українська

Стаття присвячена виявленню складових субкультури засуджених та їх трактуванню працівниками різних підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) з різним функціональним навантаженням (як їх репрезентацій). При проведенні дослідження використано метод генерування ідей «мозковий штурм» у фокус-групі, що складалась із персоналу окремих підрозділів установ виконання покарань ДКВС: психологів відділів соціально-виховної та психологічної роботи та оперативних працівників, які виступали як групою піддослідних, так і експертами, чому слугував їх стаж роботи. Визначено, що відповідно до професійній спрямованості працівників підрозділів ДКВС (зокрема психологів та оперативних працівників) формується і змінюється спосіб оцінки ними субкультури засуджених. У психологів це проявляється через ризик «розмивання індивідуальних меж» контакту, а у оперативних співробітників – соціальних. У ході дослідження розкрито особливості репрезентацій кримінальної субкультури засуджених працівниками різних підрозділів ДКВС. Під час експертного оцінювання зібраного матеріалу та самозвітів респондентів окреслено особливості впливу, в залежності від різних функціональних навантажень.

Ключові слова: кримінальна субкультура засуджених, професійне середовище, репрезентація, працівники Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС)

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 112-118 (pdf)


 

УДК: 159.922
Онищенко В.М.
Онищенко Віталій Миколайович, магістр кафедри психології розвитку факультету психології Київського національного університету іменіТараса Шевченка, м. Київ, Україна.

Трансформація особистості в процесі подолання життєвих криз .

Мова статті: українська

У статті здійснено аналіз феномена трансформації особистості в процесі подолання життєвих криз. Аналізуються погляди відчизняних та зарубіжних вчених щодо механізмів подолання життєвих криз та феномену трансформації особистості. Результати теоретичного дослідження свідчать, що трансформація особистості в процесі подолання життєвої кризи має свою структуру, стадії, механізми, види та рівні. Трансформація особистості розглядається як процес та результат зміни особистісної сфери людини внаслідок внутрішнього або зовнішнього впливу. Вихідним її результатом при гармонійному подоланні життєвої кризи є зміна певних характеристик особистості з удосконаленням та підвищенням рівня розвитку індивіда.

Ключові слова: трансформація особистості, кризова ситуація, чинники особистісних трансформацій, кризові стани особистості, кризові періоди, життєва криза

Aktual_probl_psihol 2020, 2(56): 118-124 (pdf)