Актуальні проблеми психології, Том 12, Випуск 21 – 2015
АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
УДК159.9
Моляко В. О.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Генетичні індикатори конструювання образів світу у сучасному інформаційному просторі
Мова статті: українська
Анотація: Стаття спрямована в першу чергу на подальший аналіз когнітивного конструювання образів світу в умовах інформаційної насиченості, дефіциту інформації, динамізації та машинізації суб’єктивного простору сучасної людини. Авторський підхід до розуміння лабіринтно-потокового функціонування психіки в діалоговій системі «людина – нова інформація» дозволяє збагатити теорію конструктології досить суттєвими даними, що одержані в теоретичному та емпіричному ракурсах на різних вікових рівнях колективом лабораторії психології творчості (дошкільники, молодші школярі, підлітки, старшокласники, студенти). Творча когнітивна діяльність розглядається на різноманітному матеріалі (іграшки, технічні завдання, художні твори, дисплейна та рекламна інформація, релігійні конструкти, спрямованість на іншого суб’єкта та ін.). Пропонується широкий реєстр подальших актуальних розробок в руслі обраної науково-психологічної проблеми.
Ключові слова: інформація, творча конструктурологія, перцептивні процеси на різних вікових рівнях.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21):7-18 (pdf)
УДК 159.95
Алієва Е. Ю.
Інститут філософської освіти та науки НПУ імені М.П. Драгоманова, Київ
Вплив емоційних чинників на формування у студентів здатності до самостійного життєвого вибору
Мова статті: українська
Анотація: В статті зосереджено увагу на змісті та складових структури здатності до самостійного життєвого вибору, зокрема, когнітивних проявах особистості (високих показниках креативності та рефлексії), мотиваційно-вольових проявах (інтернальному локусі контролю, переважанні мотивації досягнень над мотивацією уникнення невдач, наявності стійких ціннісних орієнтацій, високому рівні саморегуляції), емоційних проявах (емоційній стійкості, низьких показниках тривожності та фрустрованості), поведінкових проявах (активності та незалежності, спонтанності, швидкому реагуванні на складні ситуації та пристосуванні до них, легкості у спілкуванні, здатності до ризику, самоактуалізованості). У психологічній науці проблема вивчення здатності до самостійного життєвого вибору представлена у вигляді дослідження сутності здійснення життєвого вибору, його психологічних особливостей, структурних компонентів тощо, та майже не розкриває можливості її формування впродовж життя особистості, зокрема, у студентському віці. У даній статті ми розглядаємо, як здатність студентів до самостійного життєвого вибору можливо формувати через сукупність психологічних чинників, які впливають на її вчасне виникнення та інтенсивний розвиток. Дослідження визначених нами емоційних проявів (емоційної стійкості для раціонального прийняття рішення, високої самооцінки для віри у власні сили, тривожності та фрустрованості для зменешення хвилювання при здійсненні вибору та ефективного подолання стресових ситуацій) за допомогою комплексу діагностичних методик, довело, що вони мають безперечний вплив на формування у студентів здатності до самостійного життєвого вибору. Отже, високий рівень сформованості здатності студентів до самостійного життєвого вибору передбачає позитивне ставлення до себе, емоційну стійкість, низькі показники тривожності та фрустрованості.
Ключові слова: здатність до самостійного життєвого вибору, емоційні прояви, емоційна стійкість, самооцінка, тривожність, фрустрація, впевненість в собі.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 19-28 (pdf)
УДК 159.922.8:[968-34]
Антюхова Н. І.
Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне
Творчий потенціал майбутнього вчителя іноземних мов як психологічна проблема
Мова статті: українська
Анотація: В статті описано та охарактеризовано напрямки наукового дослідження психології творчості в цілому та психології творчого потенціалу зокрема. Обґрунтовано актуальність вивчення проблеми розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців. Охарактеризовано пізнавальний, морально-етичний, комунікативний, естетичний та творчий потенціали людини, описано компоненти структури особистості, яким ці зазначені потенціали відповідають. Структуровано компоненти, виокремлені В. О. Моляко та Н. В. Кузьміною в структурі творчого потенціалу особистості, стосовно вчителя іноземних мов. Обґрунтовано доцільність введення до структури творчого потенціалу вчителя іноземних мов соціального компонента, описано його складові. Уточнено зміст понять “соціальна креативність” та “комунікативна компетентність” в структурі творчого потенціалу вчителя іноземних мов.
Ключові слова: творчість, творчий потенціал, структура особистості, соціальний компонент, соціальна креативність, комунікативна компетентність.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 28-39 (pdf)
УДК 159.937
Біла І. М.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Реабілітація творчого сприймання
Мова статті: українська
Анотація: Вирішальним завданням виховання та розвитку особистості є формування сенсорного досвіду, спостережливості, перцептивних дій, стимулювання виникнення феноменів творчого сприймання. Важливо наповнювати життя враженнями, створювати умови для глибшого освоєння оточуючого, формувати вміння бачити характерні особливості предметів, явищ, їх взаємозв’язок, підштовхувати до бачення нового, заохочувати природнє прагнення досліджувати властивості та якості різних матеріалів, експериментувати, винаходити. Формування перцептивного досвіду, супровід сенсорного розвитку передбачає підтримку і заохочення пізнавальної, дослідницької активності, створення розвивального середовища, що сприяє активізації пізнання, розвитку чуттєвого досвіду, перцептивних дій, творчої спостережливості є умовою естетизації творчої діяльності. Безпосереднє сприймання, спостереження, розширення чуттєвого досвіду, пам'яті новими образами забезпечує основи мисленнєвих дій, формування суджень, роздумів, розвиток творчої діяльності. Грамотно підібрані засоби і прийоми активізації процесу сприймання допоможуть ввести у світ прекрасного. Дієвою формою, засобом розвитку сенсорної сфери, стимулювання творчого, естетичного сприймання є система творчих вправ, що передбачають підтримку та заохочення пізнавальної, дослідницької активності і задоволення психологічних потреб. У статті представлені наступні ігри: «Відкрий красу», «Дослідник», «Для чого?», «Таблиця сприймання», «Що чутно?», «Аромати природи», «Що у мішку?», «Реклама», «Що ми замислили?», «Виставка», «Чарівник», «Розвивай спостережливість», «Світ речей», «На що схоже?», «Порівняй об’єкти», «Таємниця», «Пантоміма» та ін. Застосування системи творчих завдань, ігор, комплексу умов та розвивальних прийомів забезпечить цілеспрямовану активізацію сенсорно-перцептивних, мисленнєвих процесів, становлення сенсорного, естетичного досвіду творчого бачення світу.
Ключові слова: естетичне сприймання, творче сприймання, стимулювання, реабілітація.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 40-48 (pdf)
УДК 159.9
Бондаренко Я. І.1, Кубриченко Т. В.2
1Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ
2Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ
Cамоставлення самотніх жінок
Мова статті: українська
Анотація: У статті описано специфіку самоставлення самотніх жінок, встановлено характер зв’язків між показниками самотності і самоставлення самотніх жінок, виявлено відмінності у показниках самоставлення самотніх та заміжніх жінок. Показано, що більшість самотніх жінок з високим рівнем суб’єктивної самотності характеризуються більш високими показниками самозвинувачення та закритості, ніж одружені жінки. Відзначено, що низка показників самоставлення (глобальне самоставлення, самоповага, аутосимпатія, самоінтерес, самовпевненість, ставлення інших, самоприйняття, самокерівництво, самозвинувачення, саморозуміння, відображене самоставлення, самоцінність, самоприйняття та самоприв’язаність) є значно нижчими у самотніх жінок порівняно із заміжніми. Також у самотніх жінок виявлено більш високий рівень внутрішньої конфліктності. Незаміжні жінки з глибоким переживанням актуальної самотності характеризуються низьким інтересом до власних думок та почуттів, невпевненністю у своїй цікавості для інших, а також неготовністю спілкуватися з собою «на рівних». Результати дослідження можуть бути застосовані практичними психологами у роботі з емоційними станами жінок, які відчувають себе самотніми і мають негативні показники самоставлення.
Ключові слова: жіноча самотність, самооцінка, самоставлення, самотність, Я-концепція особистості, Я- образ.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 49-61 (pdf)
УДК159.92
Боровицька О. М.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Гіпокамп і праобраз: спроба понятійного уточнення в контексті психології творчості
Мова статті: українська
Анотація: Йтиметься про глибинні чинники як конфігураційні механізми творчо-мисленнєвої діяльності. Здійснюватиметься спроба понятійного уточнення «гіпокампу» і «праобразу» як потенційних категорій психології творчості. З’ясовуватиметься їхня роль в організації та регуляції творчо-мисленнєвої діяльності. У поєднанні з поняттями «гіпокамп» і «праобраз» вживатиметься поняття «психологічної конфігурації» як регулюючого принципу визначення закономірностей організації будь-якої діяльності як психічної активності людини, обумовленої метафізичними основами як глибинними передумовами її самоздійснення.
Здійснюватиметься методологічний пошук як один із потенційних шляхів до встановлення понятійної взаємодії «гіпокампу» і «праобразу» в контексті обґрунтування ключової ролі метафізичних основ розвитку творчості. Особливого звучання набуватиме феномен творчої активності особистості, і розглядатиметься як деяка проекція актуалізованих переживань особистості як її уніфікованих психічних станів, передумовами активації котрих слугуватимуть метафізичні чинники як їхні духовні передумови. Творчий стан особистості вважатимемо проекцією її структурованого переживання насамперед як активованої метафізичної форми досвіду, спрямованої на задоволення творчої як духовної, отже, фундаментальної потреби особистості. Йтиметься про роль нейронних механізмів як актуалізованих проекцій гіпокампу в організації і регуляції емоційних станів особистості як її продуктивних творчих станів. Гіпотетично, творча сутність розумітиметься як деяка метафізична сутність, передумовою активації котрої слугуватиме так званий метафізичний праобраз як вихідна структурована форма духовного досвіду, детермінований роботою гіпокампальної системи людського організму.
Ключові слова: гіпокамп, праобраз, психологія творчості, творчо-мисленнєва діяльність, творча активність, творчий стан, психологічна конфігурація, нейрони, конфігураційні механізми, метафізичні основи.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 62-77 (pdf)
УДК 159.955
Ваганова Н. А.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Сприймання як творчий перцептивний процес у пізнавальній діяльності дітей
Мова статті: українська
Анотація: У статті представлено результати дослідження перцептивних процесів у дошкільному віці, зокрема вивчення загальних особливостей проявiв творчого сприймання нової інформації, поданої у формі різноманітних завдань на впізнавання, коментування, інтерпретацію. У процесі активної пізнавальної діяльності дітей сприймання набуває цілеспрямованого, творчого характеру і передбачує обов’язкове отримання нової інформації, яке залежить від того, наскільки дитина зберігає здібність бачити індивідуальні відмінності в об’єктах. У більшості випадків починає домінувати узагальненість, схематичність, стереотипність сприймання. Важливо спеціально вчити дітей сприйманню, так як без навчання цей процес зберігає злитність, неточність, синкретичність. Наприкінці дошкільного віку сприймання характеризується вже такими властивостями як: предметність, цілісність і осмисленість. Сприймання стає цілеспрямованим процесом, у якому виділяються довільні дії – розгляд, пошук – від схематичного, нерозчленованого воно переходить до цілісного цілеспрямованого спостереження.
Ключові слова: творче сприймання, перцептивна діяльність, пізнавальна активність, предметність, цілісність, осмисленість сприймання, впізнавання, інтерпретація, нова інформація, старший дошкільний вік.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 77-87 (pdf)
УДК 159. 954.4
Віннічук І. П.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Особливості розвитку творчої уяви молодших школярів у сучасних умовах
Мова статті: українська
Анотація: В статті вивчається роль сучасних умов соціуму в розвитку творчої уяви молодших школярів, аналізуються фактори негативного впливу інформаційного суспільства на особистість, що формується. Зокрема, серед них – зловживання мобільним зв'язком, комп'ютерними іграми, перегляд телепередач на тлі загального зменшення кількості рухливих та соціально-рольових ігор. Підсумовуються напрацювання вчених, котрі займалися дослідженням вищезазначеного психічного процесу на даному віковому етапі. Розповідається про трансформацію ігрової діяльності в житті дитини, дефіцит спілкування. Особлива увага приділяється феномену новітньої ляльки та її етико-естетичної значимості у вихованні підростаючого покоління. Йдеться про зміни в традиційній ієрархії сім'ї, про співвідношення часових затрат учня, про градацію батьківської аудиторії за ставленням до своїх обов'язків та роль даних факторів у формуванні особистості. Окреслюються визначні чинники предметно-інформаційного середовища з огляду їх значимості для розвитку творчої уяви. Споживацькі акценти сучасності визначаються як деструктивні важелі для останньої. Ситуація ускладнюється відірваністю дітей від природного середовища. У тренінговій системі КАРУС, розробленій В.О. Моляко, вбачається засіб розвитку творчої уяви. З цією метою пропонується адаптація її та впровадження на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі.
Ключові слова: творча уява, стратегія, тренінгова система КАРУС, комбінування, аналогізування, реконструювання, універсальна стратегія, стратегія спонтанних підстановок.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 87-95 (pdf)
УДК159.922
Гулько Ю. А.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Стратегії розумового розвитку дітей раннього віку
Мова статті: українська
Анотація: У статті обґрунтовується доцільність розгляду процесу розумового розвитку дитини з позиції стратегіально-діяльнісного підходу. Складене функціонування складних структур психіки пояснюється наявністю загального генерального регулятора, і якщо в перші місяці життя дитини цей регулятор через слабку диференціацію психологічних структур має тільки кілька особливостей прояву, то у процесі розвитку він набуває все більшу кількість характерних ознак. Цей регулятор визначає індивідну специфіку дій, потреб і емоцій немовляти, визначає процес створення дитиною свого власного досвіду і знань, у загальному плані визначає весь процес розумового розвитку. Цей регулятор можна назвати стратегією розумового розвитку. Наявністю такого регулятора і пояснюється індивідуальні відмінності розвитку малюків, навіть тих, хто виховується і навчається в одному середовищі, у близнюків, у двійнят.
Використання поняття «стратегії розумового розвитку» дає можливості нового пояснення та вивчення причин нечіткості меж психологічного віку, суб'єктивної специфіки прояву провідної діяльності, а також часову різницю появи психологічних новоутворень у ліричні та кризові періоди у дітей одного віку.
Показниками стратегії розумового розвитку дітей раннього віку є: наявність одного або декількох видів діяльності, яким дитина надає перевагу перед іншими в даний період свого розвитку; вибір предметів за допомогою яких здійснюється ця діяльність; специфіка уподобаних експериментальних дій завдяки яким обрана діяльність завжди протікає як експериментальна; особливості перенесення улюбленого виду діяльності у нові ситуації; складність і варіативність нових завдань, які дитина сама собі ставить.
Ключові слова: потік свідомості, стратегії творчої діяльності, стратегія рішення нової задачі, стратегія розумового розвитку
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 96-105 (pdf)
УДК 159.99
Гусєв А. І.
Інститут менеджменту та психології Університету менеджменту освіти НАПН України, Київ
Розвиток толерантності до невизначеності у студентів-психологів
Мова статті: українська
Анотація: В статті стверджується, що сучасні умови існування можна охарактеризувати як «нову повсякденність», визначальною характеристикою якої є високий рівень як зовнішньої, так і внутрішньої невизначеності практично у будь-якій соціальній чи особистісній системі. У зв’язку з цим розвиток та формування ТН у фахівців, чия діяльність передбачає роботу в умовах високого рівня невизначеності є надзвичайно актуальним та перспективним напрямком досліджень. Відповідно до чого виникають нові вимоги до підготовки психологів як до фахівців, здатних супроводжувати становлення особистості в невизначених умовах. Констатується, що зарубіжними та вітчизняними науковцями робляться чисельні спроби теоретичного осмислення та практичної розробки прийомів толерування невизначеності. Досліджується відповідний зарубіжний та вітчизняний досвід практичного навчання таких спеціалістів. Міститься докладний опис авторської тренінгової програми розвитку толерантності до невизначеності яка підтвердила свою ефективність під час багаторічного використання, та може бути задіяна у процесі підготовки майбутніх психологів. Програма базується на принципах особистісно-орієнтованого підходу до навчання майбутніх психологів, принципах екофасилітації П. В. Лушина та елементах технології «Відкритий простір» Харісона Оуена. В роботі надається теоретико-методологічне обґрунтування програми, та пропонуються засоби психодіагностичного контролю отриманих результатів.
Ключові слова: розвиток толерантності до невизначеності, навчання студентів-психологів, особистісно-орієнтований підхід.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 105-114 (pdf)
УДК 159.92
Дмитріюк Н. С.
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк
Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми депривації у психологічній науці
Мова статті: українська
Анотація: Публікація присвячена проблемі аналізу феномена психічної депривації у психологічній науці. Зокрема, у статті розглядаються теоретичні дослідження наукових підходів щодо розуміння проблеми психічної депривації, її причин, а також психологічних чинників її виникнення. Розкрито та описано специфіку та психологічні особливості феномену психічної депривації. Показано, що депривація становить особливу небезпеку у середовищі життєдіяльності сучасної людини. Представлено саморуйнування як найнебезпечнішу деприваційну деформацію особистості. Симптомами саморуйнування є зростання злочинності та наркоманії, суїцидних спроб і самогубств. У статті здійснено історичний аналіз проблеми психічної деривації. У статті проаналізовано та виокремлено чотири періоди у розвитку проблеми депривації: емпіричний, мобілізуючий, критичний та експериментально-теоретичний. Автором представлено основні види депривації. Усі види депривації несуть пагубні наслідки. Причина виникнення депривації ґрунтуються на тому, яка психічна потреба обирається за базову. Показано, що чинниками психічної депривації у дитячому віці є форми порушення зв’язку із специфічним стимулюючим середовищем: ізоляція та сепарація. Позбавлення любові, сімейного піклування, негативний ранній досвід емоційних взаємостосунків із значущими близькими сприяють появі у дитини різноманітних відхилень її психічного та особистісного розвитку. Зазначено, що сучасний етап у дослідженні проблеми психічної депривації має важливу практичну цінність та не є завершеним і стійким. Депривація створює обмеження для входження особистості в соціум, у соціальне оточення, зумовлює побудову неадекватних моделей міжособистісного спілкування, знижує активне ставлення до життя. Психічна депривація сприяє появі різноманітних відхилень, порушує психічний та особистісний розвиток.
Ключові слова: психічний розвиток, депривація, види депривації, форми депривації, ізоляція, сепарація.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 114-124 (pdf)
УДК 159.9
Кириченко В. В.1, Марчук К. А.2
1Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир
2Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир
Літературне полотно життя
Мова статті: українська
Анотація: У статті йдеться про психологічні особливості сприймання особистістю власного життєвого досвіду. Акцентується увага на ролі культурного досвіду, який формується шляхом інтеріоризації елементів культури у процесі споживання інформаційної продукції. Вказується на роль естетичної, гедоністичної, втішально-компенсаторної функцій художньої літератури у сприйманні особистістю власного життєвого досвіду. Звертається увага на психотерапевтичні функції літературної творчості як способу ретроспективного відображення життєвого шляху особистості. У межах літературного сюжету автор намагається пере структурувати власне життя і наситити його подіями, які були бажаними у його житті, викресливши, натомість, ті, що здійснили травмуючий вплив. Життєвий світ особистості автора репрезентується як цілісне сюжетно-рольове полотно на якому відбувається розстановка ключових персонажів, які вплинули на його долю: друзів, ворогів, наставників, кумирів. У межах сюжету відбувається детальне осмислення життя, значення окремих подій, вчинків; здійснюється спроба перебудувати логіку життєвих подій, відтворити значимі деталі чи долати нові. Літературна творчість є одним з ключових виявів духовності людини її глибинної здатності до самоконструювання та особистісного розвитку.
Ключові слова: літературна творчість, життєвий шлях, культура, інформація, соціальна екологія.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 124-132 (pdf)
УДК 159. 9:62
Кириченко В. В.
Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир
Практичні аспекти ціннісної підтримки особистості у процесі переживання кризи професійної адаптації
Мова статті: українська
Анотація: Представлені основні можливості використання суб’єктно-ціннісного підходу у процесі ціннісної підтримки працівників, які переживають кризу професійної адаптації. Представлено результати експериментальної перевірки ефективності використання програми ціннісної підтримки та матеріали ідеографічного дослідження за методикою моделювання ціннісної свідомості, які ілюструють зміни у ціннісній свідомості особистості у процесі ціннісної підтримки. Проаналізовано можливості використання програми ціннісної підтримки залежно від типологічних особливостей працівників та стратегії професійного розвитку. У статті представлені результати ідеографічних досліджень, які ілюструють статистичні узагальнення експериментальної перевірки ефективності використання програми ціннісної підтримки особистості у процесі професійної адаптації. Встановлено, що методичні прийоми суб’єктно-ціннісного аналізу є ефективною у процесі психологічного супроводу працівників.Представлені факторно-семантичні моделі ціннісної свідомості ціннісної свідомості працівників, які переживають кризи професійної адаптації та вказано на позитивні зміни, що відбулися після надання ціннісної підтримки.
Ключові слова: стратегія професійного розвитку, ціннісна криза, ціннісна свідомість, професійна адаптація, ідентичність.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 132-140 (pdf)
УДК 159.928
Кіричевська Е. В.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Стратегіальний підхід у досліджені процесу творчого сприймання релігійної інформації
Мова статті: українська
Анотація: У статті представлений стратегіальний підхід у дослідженні процесу творчого сприйняття релігійної інформації з метою подальшого розвитку основних положень системно-стратегіальної концепції діяльності. Наші положення виводилися з опорою на позицію, відповідно до якої концепція творчого сприйняття сприяє конструюванню нових образів, нових картин світу найрізноманітнішого масштабу і суб'єктивної значущості. Творче сприйняття релігійної інформації, закодованої в продуктах творчості сакрального характеру - це завжди співтворчість людини зі світом. Це відбувається насамперед через систему релігійних знаків, образів, символів, метафор, які допомагають розумінню їх значення і сенсу. Наші дослідження показали, що в юнацькому віці присутні прояви творчого сприйняття релігійної інформації, такі як вміння здійснювати аналіз продуктів релігійної творчості знаково-символічної, образної, архетипічної форми презентацій, здатність виділяти в них логічні і смислові зв'язки, створюючи певну інформаційну цілісність на основі вже існуючих в досвіді реципієнта кодів сприймання. Очевидно, що суб'єктивність і об'єктивність релігійного творчого світосприймання, співвідношення релігійного досвіду і віри не тільки обумовлюють можливість, а й актуалізуються необхідність вивчення релігійної творчої особистості.
Ключові слова: творче сприймання, релігійна інформація, духовність, символ, образ, знак, метафора.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 140-152 (pdf)
УДК 378.147+612.017+614.253.4
Козова І. Л.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Івано-Франківськ
Порівняльна характеристика показників соціально-психологічної адаптації та невротизації студентів медичного вузу в різних системах сучасної освіти
Мова статті: українська
Анотація: В статті обґрунтовується актуальність дослідження адаптації молодої людини до навчання у вищому навчальному закладі, як підґрунтя до мотивації здобування нею якісних знань. Аналізуються психологічні аспекти проблеми адаптації, розглядаються психологічні засади дослідження стану і процесу адаптації студента до навчання у медичному внз та наголошується на негативних наслідках неякісної адаптації до такого навчання. Порівнюється стан адаптації майбутніх лікарів до навчання у виші за традиційною і Болонською системами освіти. Описується стан невротизації, як один із індикаторів рівня адаптації студента до навчання у внз. Акцентується увага на необхідності впровадження спеціальних адаптаційних дій для підтримки студентів при впровадженні Болонської системи навчання у ВНЗ.
Ключові слова: навчальний процес, традиційна і Болонська система освіти, адаптація до навчання, невротизація.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 153-166 (pdf)
УДК 159.9
Кокарєва М. В.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Типологія сприймання студентами рекламної інформації
Мова статті: українська
Анотація: У статті вивчення сприймання рекламної інформації здійснюється не з точки зору її ефективності задля підвищення попиту на певний товар чи послугу, а з метою дослідження особливостей сприймання як пізнавального процесу, що передбачає менш традиційний підхід, а саме – визначення проявів творчості при сприйманні рекламної інформації. На основі аналізу співвідношення сприйнятливості студентів до інформації рекламного змісту та їх творчої спрямованості визначено та описано типи сприймання студентами рекламної інформації. Перший тип характеризуються високим рівнем творчості та високою сприйнятливістю до рекламної інформації. Другий тип – високим рівнем творчості та низькою сприйнятливістю до рекламної інформації. Третій тип характеризується низьким рівнем творчості та високою сприйнятливістю до інформації рекламного змісту. Четвертий тип – низьким рівнем творчості та низькою сприйнятливістю до рекламної інформації. Описано психологічні особливості сприймання рекламної інформації визначених типів за показниками творчої спрямованості студентів: схильність до ризику, допитливість, складність та уява. Також визначено відмінності між типами сприймання студентами інформації рекламного змісту за домінуючою перцептивною модальністю (візуальною та аудіальною). Подано практичні рекомендації для студентів, які сприймають рекламну інформацію та для тих, кому необхідно більш ефективно презентувати певну інформацію.
Ключові слова: сприймання, світогляд, творчість, рекламна інформація, сприйнятливість студентів до рекламної інформації, типи сприймання студентами рекламної інформації.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 166-174 (pdf)
УДК 159.92
Костюченко О.В.
Київський національний університет культури і мистецтв
Художня перцепція в системі рекреації
Мова статті: українська
Анотація: Зауважено на рекреаційній ролі художнього сприймання як співтворчого процесу розуміння мистецтва (яке "відображує", "виховує", "репрезентує", "закликає", насичує внутрішній світ людини духовним, передбачає отримання естетичного задоволення) та відтворення багатомірного і багатофункціонального художнього образу. З’ясовано, що саме у перцептивних діях виявляється: сенситивність, як здатність органів чуттів тонко і точно сприймати, розрізняти й вибірково реагувати на стимули; автоматична фіксація нового в об'єкті; бачення цілого та деталей, зовнішньої форми та внутрішньої суті речей, відомого у невідомому, невідомого у відомому, одиничного та всезагального в одному об'єкті, поєднання позитивного та негативного; синестезія, як злиття відчуттів у деякий "узагальнений образ". Акт художнього сприйняття представлений як процес осягнення твору, до якого включається вся людська особистість з її світоглядом, ідеалами, моральними почуттями, ставленням до життя, що сприяє творчій діяльності в результаті внутрішньої роботи з оволодіння емоційно-психологічного, інформаційного, культурного впливу продуктів художньої творчості.
Ключові слова: мистецтво, художня творчість, художня перцепція, художній образ..
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 174-183 (pdf)
УДК 159.9:167.7
Кривцова Н. В.
Одеський національний медичний університет, Одеса
Постнекласичний підхід у дослідженні самореалізації особистості
Мова статті: українська
Анотація: У статті представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження, самореалізації особистості як форми її самоорганізації в контексті постнеклассікі. Аналіз результатів дослідження дозволив розглядати розвиток особистості - відкритою самоорганізуючу системи як перехід від одного відносно стійкого стану до іншого, показавши, що кожному рівню самореалізації відповідає певний рівень просторово – часової організації особистості. Ускладнення якої супроводжується зміною рівня самореалізації, стає умовою перехода з рівня репродуктивної реалізації особистості на рівень Ії творчої самореалізації.
Ключові слова: рівень самореалізації, просторово – часова самоорганізація, відкрита нелінійна система, постнекласичний підхід, псіхосінергетика.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 184-193 (pdf)
УДК 159.922.76
Липка Н. В.1, Островська К. О.2
1Інститут корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова, Київ
2Львівський національний університет імені І.Франка, Львів
Психологічні бар’єри соціалізації підлітків з розладами спектра аутизму
Мова статті: українська
Анотація: В статті висвітлено особливості підліткового віку в осіб, які страждають розладами аутичного спектру. Проаналізовано дослідження провідних науковців у цій галузі. Аналіз досліджень виявив наступні відхилення: пубертатний період починається пізніше, ніж у здорових підлітків; відхилення гормонального розвитку, відставання у рості та вазі. Вище зазначені зміни можуть провокувати дефіцитарність нервової системи – епілептичні напади та ендокринні патології. Оскільки ці питання для осіб такого віку були дослідженні недостатньо, то в роботі вперше порушено питання – накласти результати досліджень розладів спектру аутизму дітей на фізіологічні та психологічні властивості при досягненні ними підліткового перехідного віку. Розглянуто особливості аутичних підлітків, характерні для цього віку: страх, пов'язаний зі школою, досягненнями у навчанні, страх, пов'язаний із визначенням власного місця в групі ровесників, страх, пов'язаний із сексуальними потребами; ускладнення, що пов’язані із харчуванням: анорексія, булімія; різноманітні залежності; деструктивна поведінка: злочинність та спроби самогубства, надмірна агресія; психічні відхилення – депресія. У роботі представлена розроблена автором статті класифікація чинників, що обмежують соціалізацію підлітків зі спектром розладів аутизму. Як наслідок, буди виділені чинники обмеження соціалізації підлітків з особливими потребами: страх, ворожість, депресія, агресивна поведінка, автоагресія, неадекватна самооцінка, пасивний стан, залежність від зовнішніх обставин. Як успішний приклад подолання таких ситуацій є перебування хворих підлітків у центрах денного перебування для людей з особливими потребами. За отриманими статистичними даними, більше одної четвертої частини підлітків із аутизмом мають шанси адаптуватись до більш складних соціальних умов дорослого життя.
Ключові слова: аутизм, соціалізація, професійність, підліток, ситуація ускладнення, середовище.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 194-202 (pdf)
УДК 159.9
Мазілов В. O.
Ярославський державний педагогічний університет, Ярославль
Творчість та мислення, психологія та філософія
Мова статті: російська
Анотація: У цій статті констатується, що в даний час психологія не має в своєму розпорядженні прийнятної теорії поетичної творчості. Більше того, стверджується, що навіть наукова творчість в психології розглядається поверхово, психологія не приділяє необхідної уваги аналізу її інтимних механізмів, зокрема, співвідношенню мислення і знання. В результаті упускається, що головна складність творчого процесу не у відкритті нового, а в подоланні помилки, що перешкоджає цьому відкриттю. Запропоновано типологію труднощів у творчості. Стверджується, що в розробці цієї проблематики, надзвичайно перспективним представляється підхід, який представлений в новій книзі В. Д. Шадрикова «Думка і пізнання». В рамках цього підходу міститься можливість співвіднесення думки, образу, символу, що важливо для опису і розуміння поетичної творчості. У статті наголошується, що для зміни існуючого несприятливого положення в психології, зафіксованого вище, необхідні певні кроки. Необхідно розробляти філософію психології як верхній рівень методології психології. Вважаємо, що розробки цього рівня допоможуть наукової психології вибудувати необхідні мости, які дозволили б поєднати в психологічному дослідженні поки що погано поєднуване (наприклад, дати психологічну теорію поетичної творчості).
Ключові слова: поезія, психологія, творчість, творче мислення, філософія, філософія психології.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 202-211 (pdf)
УДК 159.928
Мазяр О. В.
Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир
Психофізіологічні чинники обдарованості у працях і. О. Сікорського
Мова статті: українська
Анотація: Проблема обдарованості на початку ХХ століття розглядалася у зв’язку з психофізіологічними чинниками розвитку особистості. У цьому питанні І.О. Сікорський обґрунтовує важливість ролі спадковості, зокрема психічної. При цьому виховання є іноді сприятливим фактором, іноді таким, який протистоїть розгортанню природних здібностей. Таким чином він наближається до ідеї неможливості звести обдарованість до психофізіологічних особливостей і розуміння їх в якості задатків. Разом із тим І.О. Сікорський надає великого значення етнопсихологічному елементу розвитку особистості, який накладає суттєві обмеження на розвиток її обдарованості. Вроджений психофізіологічний матеріал повинен розгорнутися під впливом сприятливих соціокультурних умов, риси темпераменту обдарованої особистості повинні трансформуватися у характерологічні якості. Відтак фізіологічні і психофізіологічні чинники є основою для становлення обдарованої особистості. І.О. Сікорський не поділяє поширеної на той час думки про те, що обдарованість неодмінно носить компенсаторний характер і є проявом однобічності психічного розвитку людини. Він обстоює думку про те, що обдарована особистість повинна бути розвинута всебічно. Відтак одним із шляхів розвитку обдарованості є зміни на психофізіологічному і фізіологічному рівні функціонування.
Ключові слова: структура особистості, обдарованість, спадковість, здібності, задатки, темперамент, характер.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 211-218 (pdf)
УДК 159.947.5
Макаренко С. С.
Інститут психології та соціального захисту Львіського державного університету безпеки життєдіяльності, Львів
Методичні основи дослідження психологічних проблем впливу мотивації на навчально-професійну діяльность студентів
Мова статті: українська
Анотація: У статті розглянуто психологічні особливості впливу мотивації на навчально-професійну діяльность студентів. Визначено вплив особистісно-мотиваційної сфери студентів на засвоєння ними навчального матеріалу. Представлено аналіз останніх досліджень і публікацій вітчизняних та зарубіжних науковців з питань мотивації діяльності людини. Теоретично доведено, що методичні основи дослідження психологічних проблем впливу мотивації на навчально-професійну діяльность студентів побудовані на розумінні навчальної мотивації, як різновид мотивації, включеної в діяльність навчання. Як і будь-який інший вид, вона визначається, самою освітньою системою, освітньою установою, де здійснюється навчальна діяльність; організацією освітнього процесу; суб'єктними особливостями людей які навчаються (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, рівень домагань, самооцінка, взаємодія з іншими студентами тощо); суб'єктними особливостями педагога й насамперед системою його відносин до студента до справи та специфікою навчального предмета. Підтверджено гіпотезу про те що на процес засвоєння студентами навчального матеріалу мають вплив два головні фактори – зовнішні та внутрішні. Зовнішні фактори – це складність навчального матеріалу, умови навчальної діяльності та ін. До внутрішніх факторів відносять мотивацію, ступінь адаптації до умов навчальної діяльності, інтелектуальну активність. Окреслено перспективи подальших психологічних досліджень орієнтованих на вивчення динамічних аспектів мотивації навчально-професійної діяльності студентів
Ключові слова: мотив, мотивація, мотивація навчання, особистісно-мотиваційна сфера, навчальна діяльність.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 218-229 (pdf)
УДК 159.954
Медведева Н. В.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Вивчення творчого сприймання контексті концепції Л. С. Виготського
Мова статті: українська
Анотація: У статті аналізується проблема сприймання, зроблено спробу розглянути висунуту проблему в контексті дослідження процесів зовнішнього опосередкування діяльності, а саме процесів інтеріоризації та екстеріоризації щодо проблеми вивчення психологічних закономірностей творчого сприймання реальності, в межах культурно-історичної теорії розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського. Основну увагу сфокусовано на проблемі художнього сприймання. Також детально розглянуто та проаналізовано ключові складові культурно-історичної парадигми Л. С. Виготського, яку ще називають соціально-когнітивної теорією. Показано, що окреслена роль культурного і соціального в розвитку та становленні особистості людини, широко застосовується як вітчизняними так і зарубіжними вченими у сучасних психологічних дослідженнях. Окрему увагу приділено аналізу трьох основних принципів розвитку особистості в межах зазначеної парадигми. Зауважено, що в основу своїх досліджень Л. С. Виготським покладено дві наступні гіпотези: гіпотезу про опосередкований характер психічних функцій людини і гіпотезу про походження внутрішніх розумових процесів. Ключовим висновком можна вважати, що концепція Л.С.Виготського зберігає потужний евристичний потенціал для сучасної психології, в тому числі і особливо для культурно-історичної психології.
Ключові слова: культурно-історична теорія розвитку Л.С. Виготського, художні образи, сприймання, творче сприймання, художнє сприймання, перцепція, творчість.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 229-238 (pdf)
УДК 159.9+316.6
Крижановська З. Ю.1, Мітлош А. В.2
1Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк
2Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк
Психологічні особливості сприймання професійного персонального іміджу жінки-викладача студентами вищого навчального закладу
Мова статті: українська
Анотація: Публікація присвячена аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження психологічних особливостей сприймання професійного персонального іміджу жінки-викладача студентами вищого навчального закладу. Окреслено основні підходи до визначення понять іміджу, репутації, престижу. Охарактеризовано основні складові іміджу викладача, відмінності і сприйманні ділового персонального іміджу чоловіка та жінки. Емпіричне дослідження відбувалось у кілька етапів. Перший етап полягав у визначенні ознак, за якими у студентів складається перше враження про викладача. На другому етапі дослідження була використана розроблена авторська анкета за допомогою якої підтвердилося припущення про те, що колір одягу є значущим елементом ділового іміджу жінки-викладача, але саме в його перцептивному компоненті. Під час третього етапу було застосовано модифіковану форму семантичного диференціалу, розробленого на основі «класичного» диференціалу Ч. Осгуда, що дало можливість з’ясувати семантичні характеристики кожного кольору в сприйманні досліджуваних. На завершальному етапі дослідницької програми для визначення суб’єктивних переваг по відношенню до кольору одягу жінки-викладача була використана розроблена авторами проективна методика: об’єктом оцінки виступало вісім статичних зображень жінки, одягненої в костюм одного і того ж самого класичного фасону, але виконаного в різних кольорових рішеннях відповідно до восьми основних кольорів, запропонованих М. Люшером. На підставі здійсненого теоретико-емпіричного дослідження було встановлено, що більшість опитаних студентів вважають імідж не поверхневою характеристикою особистості, а включають до його структури також глибинні особливості особистості. Теоретично та емпірично доведено, що перше враження впливає на сприймання іміджу жінки-викладача. В процесі реалізації дослідження вдалось з’ясувати, що колір одягу жінки-викладача є одним із важливих компонентів її ділового іміджу.
Ключові слова: імідж, професійний персональний імідж, структура іміджу викладача, особливості сприймання іміджу, діловий імідж жінки, методи психодіагностики іміджу.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 238-246 (pdf)
УДК 159.922.27
Москаленко В. В.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Особливості економічного та морального в економічній культурі особистості
Мова статті: українська
Анотація: В статті розглядаються деякі теоретичні підходи до аналізу співвідношення економічного і морального в свідомості суб’єкта економічної діяльності. Наголошується на необхідності уточнення змісту феноменів «економічність» та «моральність» як економіко-психологічних характеристик суб’єкта економічної культури. Виділено «раціональність» як ознаку економічності в економічній культурі особистості. Проаналізовано «моральність» в контексті культури. Доводиться, що ознакою економічної культури є моральність. Особливу увагу приділено проблемі співвідношення економічності та моральності у групах різного рівня економічної активності. Проаналізовано дослідження ставлення до дотримання моральних норм в групах підприємців державних та недержавних установ. Доводиться, що рівень економічної активності суб’єкта діяльності визначає особливості його уявлень про моральні якості, а також і ставлення до дотримання моральних норм.
Ключові слова: економічність, моральність, економічна культура особистості, раціональність,співвідношення економічності і моральності, економічна активність, ставлення до дотримання моральних норм.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 246-258 (pdf)
УДК 159.9.075
Мул С. А.
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ
Диференційні характеристики професійної діяльності офіцера прикордонного контролю
Мова статті: українська
Анотація: В статті через аналіз оперативно-службової діяльності підрозділів прикордонного контролю розкриваються диференційні характеристики професійної діяльності офіцера прикордонного контролю. Враховано, що виокремлені характеристики офіцера прикордонного контролю мають важливе прикладне значення у практиці підготовки, вихованні, визначенні професійної придатності здійснювати прикордонний контроль конкретним прикордонним офіцером, при чому якість виконання посадових обов’язків офіцерами прикордонного контролю є наслідком готовності офіцера до прикордонної служби взагалі, як специфічного виду діяльності. Визначена готовність досягається психологічною, фізичною, професійною підготовкою і є результатом всебічності розвитку особистості з урахуванням вимог, які висуваються прикордонною службою до офіцера-прикордонника. Визначальною особливістю морально-психологічного розвитку та професійної підготовки офіцерів прикордонного контролю Державної прикордонної служби України є здійснення цілеспрямованої психологічної підготовки до дій в екстремальних умовах. Обов’язковою характеристикою офіцера прикордонного контролю є наявність стійких морально-психологічних якостей. Перш за все, як старший прикордонних нарядів у пункті пропуску через державний кордон, він є керівником ввіреного йому складу прикордонних нарядів і пункту пропуску. Комунікативність офіцера прикордонного контролю має неабияке значення для його професійної діяльності. Диференціність у підході до спілкування з різними категоріями громадян забезпечує офіцеру прикордонного контролю результативність виконання покладених на нього завдань.
Ключові слова: прикордонний контроль, діяльність, офіцер, характеристики, пункт пропуску.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 258-266 (pdf)
УДК 159.937
Найдьонова Л. М.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Психологічні особливості сприймання екранної інформації в підлітковому віці
Мова статті: українська
Анотація: В статті проаналізовано проблему сприймання екранної інформації в підлітковому віці, визначено поняття та типи екранної інформації. Представлено огляд досліджень сприймання екранної інформації та окреслено психологічні особливості такого сприймання. З’ясовано особливості сприймання специфічної і неспецифічної інформації. Розглянуто особливості сприймання в підлітковому віці та вікові норми взаємодії з інформаційним простором для молодших (соціальний інтелект, розуміння гумору та абстрактне мислення, емоційний розвиток і критичність, відсутність досвіду) та старших (ідеалізація кумирів, моральний розвиток і кримінальні проблеми, перевірка своїх обмежень, вплив групи) підлітків. Розглянуто вплив сприймання сцен насильства як одного з найбільш ризикованих типів екранної інформації (байдужість до насильства, зростання рівня агресивності поведінки та її нормалізація, страх стати об’єктом насильства). З’ясовано особливості сприймання людини опосередкованого екраном. Розглянуто також дослідження що стосуються ефекту присутності та факорів, що впливають на нього.
Запропоновано розвиток метакогніцій та зокрема рефлексії як спосіб, який може сприяти зменшенню ризиків при сприйманні екранної інформації в підлітковому віці. Розвиток критичного мислення та медіаобізнаність також мають великий потенціал в розв’язанні зазначених проблем.
Ключові слова: сприймання, візуальне сприймання, міжособистісне сприймання, екранна інформація, підлітковий вік.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 267-275 (pdf)
УДК 159.947.5
Подшивайлов Ф. М.
Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ
Динаміка емоційної спрямованості як показника мотиваційної сфери майбутніх психологів (на матеріалі лонгітюдного дослідження)
Мова статті: українська
Анотація: У статті висвітлюються результати чотирирічного лонгітюдного дослідження емоційної спрямованості як показника мотиваційної сфери студентів – майбутніх психологів. З огляду на формат статті результати дослідження інших складових мотиваційної сфери студентів – майбутніх психологів (орієнтаційної, мобілізаційної, актуалізаційної) будуть висвітлюватись у наступних публікаціях. Розгляд емоційної спрямованості засновано на класифікації емоцій Б. І. Додонова. Описано статистичний метод L-критерій Пейджа, який є найбільш придатним для статистичної обробки даних, отриманих у лонгітюдних дослідженнях. За допомогою застосування цього статистичного методу виявлено певну стабільність структури емоційної спрямованості студентів упродовж навчання. Емоційна спрямованість як показник мотиваційної сфери особистості студента-психолога представлена домінуванням комунікативних, гедоністичних, праксичних та альтруїстичних емоцій. Більш детальний аналіз результатів дослідження засвідчив наявність психолого-педагогічної проблеми невідповідності умов навчання за кредитно-модульною системою емоційним переживанням, яким студенти надають перевагу. Оскільки у дослідженні не враховувався параметр ґендеру, у подальших дослідженнях передбачається розширення вибірки та більш поглиблений аналіз структури емоційної спрямованості студентів з урахуванням ґендерних відмінностей.
Ключові слова: мотиваційна сфера особистості, мотиваційна класифікація емоцій, емоційна спрямованість, динаміка емоційної спрямованості студентів-психологів, лонгітюдне дослідження, L-критерій Пейджа.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 276-284 (pdf)
УДК 159.92.27
Терещенко М. В.1, Шапошніков А. Д.2
1Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка, Київ
2Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка, Київ
Вплив ілюзорної картини світу на дитячо-батьківські стосунки
Мова статті: українська
Анотація: Стаття присвячена поняттю картини світу, ілюзорної картини світу, потенціалу людини. Розглядається життєвий сценарій, як один з аспектів діагностики ілюзорної картини світу. Сценарій – це певна готова формула, якій слідує людина у своєму житті. Людина, яка діє за формулою – це вже нереальна особистість. Схожим явищем по відношенню до сценарію є поняття прототипу. Саме такі люди і становлять більшу масу людства. Обґрунтовується небезпечність життя у світі ілюзій. Людина може бути під впливом великої кількості ілюзій, але їх основа закладається у сім’ї. Приділяється велика увага щодо впливу ілюзорної картини світу батьків на особистісний та, відповідно, творчий потенціал дитини. Зазначається, що творчість – це взаємодія, яка веде до розвитку. Творчість – це можливість знаходити нові способи вирішення проблеми або нові форми вираження. Розкривається вплив ідеального образу дитини на її подальше життя та реалізацію дитиною своїх задатків. Батьки наповнюючи ідеальний образ усіма можливими здібностями, які хотіли б сформувати у своїх дітей, не бажаючи бачити і, відповідно, рахуватись з тим якою є дитина насправді заважають реальному розвитку особистості дітей. Висвітлюються деякі ілюзорні установки батьків щодо дітей. Основою ілюзорних установок є неприйняття дитини такою яка вона є, прагнення її перевиховати, позбавити автономії та право на прийняття власних рішень, використання «гуманних» методів покаранням. Надаються деякі поради щодо подолання ілюзій у сімейних стосунках. Основою подолання ілюзорної картини світу є любов між подружжям та між батьками і дітьми. Подружжя між якими панує кохання і які люблять свою дитину, шукають причини складної поведінки дитини, відносяться до неї з розумінням і повагою. Для таких батьків питання, як поважати почуття і потреби дитини, не дозволити перетворити дім та життя сім'ї у хаос, стає спільним пошуком рішення складної та цікавої задачі.
Ключові слова: картина світу, ілюзорна картина світу, уявлення, дитячо-батьківські стосунки, сім’я, розвиток особистості, творчість, потенціал, життєвий сценарій, любов.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 284-293 (pdf)
УДК 159.92
Ткач Б. М.
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ
Нейропсихологічний підхід до розуміння синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю: етіологія, діагностика, корекція
Мова статті: українська
Анотація: Висвітлено сучасний стан проблеми синдрому дефіциту уваги (СДУГ) з гіперактивністю. Розкрито етіологію, епідеміологію, патогенез, критерії діагностики МКХ-10 та DSM-IV. Охарактеризовано нейропсихологічні та поведінкові особливості дітей з СДУГ: неуважність, гіперактивність та імпульсивність. Розглянуто cтруктурно-функціональну систему моральної поведінки та гедоністичної мотивації. Показано причетність дисфункції орбіто-фронтальньної кори префронтальних ділянок мозку до появи СДУГ. Описано коморбідні стани (порушення структури сну, афективні розлади, головний біль, енурез, синдром подразнення кишківника та ін.) та супутні розлади (навчання, моторики, спілкування). Висвітлено особливості СДУГ у сучасних дітей шляхом безпосереднього спостереження та розпитування про особливості поведінки дітей у їхніх батьків та вчителів. Показано тенденції у процесі соціалізації таких дітей у шкільне середовище. Представлено практичні рекомендації як поводитися з дітьми з СДУГ, особливості виховного та навчального процесу, а також як створити соціально прийнятні для них умови розвитку. Запропоновано для надання психологічної допомоги особам з СДУГ використовувати бригадну модель завдяки якій здійснюється модифікація поведінки, психотерапія, педагогічна і нейропсихологічна корекції, а також медичний супровід дають хороший результат, що дитина з СДУГ усвідомить свої особливості і навчиться їх враховувати в життєвих ситуаціях. До складу бригади входять нейропсихолог (виявлення слабих ланок у вищих психічних функціях та компенсація сильними, формування адаптивних моделей поведінки), шкільний психолог (інтеграція в шкільне середовище), сімейний психолог (гармонізація взаємин у сім'ї), вихователь/вчитель (мотивація і оптимізація виховного/навчального процесу), батьки (правильне та адекватне виховання), невролог/психіатр (дифдіагностика коморбідних станів, медичний супровід). Показано основні недоліки наявних критеріїв діагностики СДУГ та побажання в оптимізації критеріїв у наступному головному перегляді ВООЗ та Американською психіатричною асоціацією.
Ключові слова: синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, нейропсихологічна діагностика, нейропсихологічна корекція.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 293-303 (pdf)
УДК 159.98
Чичуга М. М.
Інститут кримінально-виконавчої служби Національної академії внутрішніх справ,, Київ
Методика профілактики деструктивних психічних станів начальників відділень соціально-психологічної служби установ виконання покарань
Мова статті: українська
Анотація: В статті висвітлено основні положення авторського тренінгу, направленого на профілактику та корекцію деструктивних психічних станів і якостей молодих начальників відділень соціально-психологічної служби, які працюють до 3 років в установах виконання покарань. Апробована авторська програма тренінгу в травні – листопаді 2014 року на базі заочного факультету Інституту кримінально-виконавчої служби Національної академії внутрішніх справ. Визначено, що тренінг складається з чотирьох модулів: актуалізація проблем деструктивних психічних станів в роботі персоналу УВП; визначення основних деструктивних психічних станів, які присутні в професійній діяльності начальників відділень СПС УВП; техніки мінімізації впливу деструктивних психічних станів на ефективність службової діяльності та особистість начальників відділень СПС УВП; формування активної особистісної позиції щодо протидії впливу деструктивним психічним станам на ефективність професійної діяльності та особистість начальників відділень СПС УВП. Проведений кількісний та якісний аналізи результатів тренінгу, а також аналіз статистичних даних за допомогою непараметричного критерію Манна-Уітні, показав, що зміни в деструктивних психічних станах та якостях працівників відбулися. Виявлено, що програма профілактики та корекції деструктивних психічних станів начальників відділень соціально-психологічної служби установ виконання покарань є ефективною.
Ключові слова: деструктивні психічні стани, корекція, професійне вигорання, професійна деформація, профілактика, тренінг.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 303-312 (pdf)
УДК 159.96
Шелег Л. С.
Національна академія внутрішніх справ, Київ
Класифікація концепцій та основні ознаки психосоматичних розладів
Мова статті: українська
Анотація: В статті виокремлено три самостійні напрями наукових досліджень психосоматичного статусу особистості: західноєвропейська (переважно, німецька), російська (радянська) та американська. Кожен із них ґрунтувався на певних теоретичних засадах, що дозволяє запропонувати наступну типологію відповідних концепцій: 1) психоаналітичні – присвячені взаємодії суперечливих аспектів особистості (інстинкту, розуму та свідомості); 2) психофізіологічні – ґрунтуються на постулаті єдності мозку, психіки та тілесних проявів; 3) психодинамічні – орієнтовані на встановлення особистісної специфіки походження та перебігу психосоматичних розладів. До першої групи належать концепції конверсії Ф. Дойча, «осмисленої діяльності «Id» Г. Гроддека та ін. Друга група представлена, насамперед, теорією умовних рефлексів І. П. Павлова, а також концепціями «неповноцінності органу та її психічної компенсації» А. Адлера, стресу Г. Сельє та ін. До третьої групи віднесені концепції «специфічності інтрапсихічного конфлікту» Ф. Александера, «профілю особистості» Ф. Данбар, алекситимії П. Сіфні втрати «ключової фігури» Г. Енгела та ін. На думку автора, психосоматичні розлади – це результат негативного впливу специфічних особливостей емоційного реагування особистості на стресогенну ситуацію, гострої чи хронічної психологічної травми на функціонування органів чи їх систем. Основними їх ознаками є: хронічний перебіг; вплив гострого чи хронічного стресу на їх виникнення та розвиток; наявність певних емоційно-вольових та індивідуально-психологічних властивостей особи, які визначають емоційну ригідність, труднощі в організації міжособистісної взаємодії, недостатність вмінь та навичок ефективного подолання стресу тощо.
Ключові слова: психосоматичний статус особистості, типологія, класифікація, психосоматичні концепції, психосоматичні розлади, алекситимія.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 313-321 (pdf)
УДК 371.132
Шопіна М. О.
Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, Київ
Психологічні особливості реалізації творчого потенціалу вихователів ДНЗ в умовах підвищення професійної педагогічної кваліфікації
Мова статті: українська
Анотація: Основну увагу в статті зосереджено на понятті розвитку творчого потенціалу вихователів дошкільних закладів, що розглядається як сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога дошкільної освіти, що виражає готовність удосконалювати педагогічну діяльність. Аналізуються підходи до специфіки прояву психологічних властивостей та можливостей реалізації творчого потенціалу. Розглянуто особливості розвитку та реалізації творчого потенціалу вихователів ДНЗ на курсах післядипломної педагогічної освіти. Простежено різноманітні прояви творчого потенціалу особистості вихователя, визначено методи підвищення творчого потенціалу педагога дошкільної освіти. У статті розглядаються чинники, що сприяють розвитку творчого потенціалу вихователя, висвітлено творчий потенціал педагога дошкільної освіти, як динамічну особистісну структуру, що виражається інтеграцією ціннісного, когнітивного та діяльнісного компонентів.
Ключові слова: вихователь, творчий потенціал, професійний потенціал, творчі завдання, підвищення кваліфікації.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 321-328 (pdf)
УДК 159.947.24
Щербан Т. Д.
Мукачівський державний університет, Мукачево
Дослідження відповідальності у системі профвідбору
Мова статті: українська
Анотація: У статті розглянуто особливості взаємозв’язку психологічних феноменів «професійна готовність» та «відповідальність» в контексті формування професійної придатності. Виокремлено когнітивні і регулятивні процеси типів життєвих світів особистості. Здійснено аналіз впливу «вміння дати відповідь» на систему професійно-орієнтованих стратегій поведінки індивіда. Отримані емпіричні результати доводять, що у студентів старших курсів спостерігається значний зсув у напрямку екстернального контролю, що в цілому негативно позначається на формуванні рівня відповідальності та тягне за собою неготовність особистості до розвитку професійно-важливих якостей майбутніх фахівців. Таким чином, професійна готовність інваріативна за структурою, типова у відображенні своїх функцій та варіативна відносно індивідуального прояву.
Ключові слова: професійний відбір, готовність до професійної діяльності, професійна відповідальність, типи життєвих світів особистості.
Aktual_probl_psihol 2015, 12(21): 329-340 (pdf)