Актуальні проблеми психології, Том 12, Випуск 22 – 2016

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

 Зміст випуску

УДК159.9

Моляко В. О.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Поліфонічна трансформація наукової школи Г. С. Костюка

Мова статті: українська

Анотація: Творчий доробок і сама творча особа Г. С. Костюка поза усяким сумнівом повинні визначатись без будь-якої штучної компліментарності, гіперболізації найвищими в нашій науці вимірами й визначеннями. Проте на жаль, як це нерідко буває, ми віддаємо належне геніям запізно, іноді навіть з великої відстані після того, як вони закінчили свою життєву подорож по цей бік буття. І доводиться констатувати, що ми ще й донині не досягли того рівня наукової й загальної культури, коли спроможні адекватно оцінити нашого видатного вчителя, стратега й майстра у загадкових сферах психології, блискучого тактика у повсякденному житті, в якому він здійснив справжній подвиг, фантастичну дію – створення інституту психології – наукового пароплава, що відплив від києво-печерських круч і рушив Дніпром, а далі морями й океанами творчого пізнання людських душ, людського всесвіту. Так, це не був багатоповерховий лайнер-титаник, зате він завдяки своєму капітанові оминув безліч айсбергів, що рясніли у всі часи на його трасі. Щоб адекватно оцінювати справжній науково-організаційний подвиг Г. С. Костюка, ми повинні так само адекватно аналізувати той історичний проміжок часу, в межах якого створювався, діяв, як наукова установа, досягаючи без будь-якого перебільшення успіхів ще й до сьогодні значущих теоретичних та експериментальних результатів. Досить сказати, що саме в стінах ІП зросли й віднайшли своє місце в історії нашої науки такі вчені, як П. Р. Чамата, І. О. Синиця, О. Т. Губко, Є. О. Мілерян, М. Ю. Малков, Л. М. Проколієнко, О. В. Скрипченко, А. М. Гольдберг, О. І. Кульчицька, Б. О. Федоришин, Ю. І. Машбиць, Г. О. Балл та багато інших відомих дослідників.

Ключові слова: Інститут психології, особистість вченого, основні праці Г. С. Костюка.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22):6-13 (pdf)


УДК 159.9

Алексєєва Т. С.1, Бідний В. В.2, Моляко В. О.3

1Клінічна лікарня «Феофанія», Київ;

2Клінічна лікарня «Феофанія», Київ;

3Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Медико-психологічні питання діагностики творчого здоров’я кризової особистості (в амбулаторному та клінічному режимах)

Мова статті: російська

Анотація: Багато в чому стало загальним місцем підкреслювати тенденції зростання як традиційних, так і свого роду нових захворювань у другій половині ХХ та на початку ХХІ століття. Особливо це стосується, як добре відомо, серцево-судинних, онкологічних і нервово-психічних захворювань. У нас мова піде конкретно про останні, які на думку спеціалістів значною мірою обумовлені, окрім іншого, лавиноподібним зростанням аудіо і візуальних сигналів найрізноманітнішого характеру, масштабу та інтенсивності (інформаційний стрес, як наслідок інформаційної надлишковості-хаотичності, так і інформаційного дефіциту конкретних відомостей, знань, підказок). При всьому при цьому, на жаль, можна без перебільшення констатувати, що сучасна медицина, як в цілому, так і в окремих своїх галузях не розробила досі адекватних засобів не тільки лікування, але й діагностики «інформаційних захворювань», провокуючих кризові і навіть катастрофічні короткочасні та довготривалі стани значної кількості людей – потенційних і реальних пацієнтів клініки. Наше спільне комплексне дослідження медичних працівників і психологів спрямоване на пошуки методик діагностики й реабілітації саме таких пацієнтів. В даній статті мова піде в першу чергу про психологічну безпеку особистості й пошуки конкретних методик діагностики її творчого здоров'я.

Ключові слова: творче здоров'я, психологічна безпека особистості, типи реагування на інформаційні сигнали.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 14-22 (pdf)


УДК 159.9

Барчі Б. В.

Мукачівський державний університет, Мукачеве

Феномен «готовність» у структурі професійної діяльності психолога

Мова статті: українська

Анотація: У статті феномен «готовність» розглянуто в сучасних інтерпретуваннях вітчизняними і зарубіжними психологами. Визначено змістове поле готовності як спрямованості та професійної спрямованості особистості на професійну діяльність. Розкрито зміст і структурні компоненти готовності психолога до професійної діяльності (мотиваційну; когнітивну; операційну; емоційну; комунікативну; оцінювальну). Вказано на місце і роль вольових якостей в структурі готовності психолога до діяльності: цілеспрямованість; самовладання і витримка; наполегливість; рішучість; самостійність; самокритичність; виокремлено чинники, які визначають професійну самосвідомість; ціннісні орієнтації; професійну компетентність; професійно важливі якості; усвідомлення престижу професії тощо. Окреслено можливості готовності психолога до професійної діяльності, які спрямовані на розвиток професійної світоглядності (формування професійної свідомості); професійної спрямованості (оволодіння необхідною системою знань, умінь і навичок; технологією професійної діяльності); розкриття особистісного й професійного резерву (розкриття професійно значущих особистісних якостей, гуманності, суб’єкт-суб’єктної та полісуб’єктної взаємодії, здатності до професійної ідентифікації).

Ключові слова: готовність, психолог, професійна діяльність психолога, чинники готовності.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 21-30 (pdf)


УДК 159.9:61

Бедлінський О. І.1, Бедлінський В. О.2

1Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, Суми;

2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

Розвиток чуттєвої інтуїції студента у процесі навчання

Мова статті: українська

Анотація: У статті розглянуто інтелектуальний та чуттєвий рівні інтуїції, влив різних рівнів на якість розв’язання творчих задач студентами перших та п’ятих курсів медичного університету. Чуттєва інтуїція розглядається як щонайпотужніший засіб медичної діагностики. Виявлено відсутність істотних змін відношення формальних і образних відповідей (за результатами розв’язання контрольної задачі) у студентів перших і п’ятих курсів з правильністю розв’язання інших медичних задач та задач на логіку. Відсутність змін відношень свідчить про те, що накопичення теоретичних знань без необхідного сходження від абстрактного до конкретного у процесі практичної діяльності лікаря мало впливає на розвиток інтуїції. У процесі постановки різних діагнозів мисленнєві потоки можуть проходити на різних структурних рівнях організації інтелекту; для кожного з них може бути своя система оцінювання правильності встановлених зв’язків, відношень та узагальнень, але потім потрібно привести все до єдиного знаменника (за словом повинен з’явитися усвідомлений образ, а за образом слово). Без стратегічної організації мисленнєві потоки можуть бути спонтанними, найчастіше спостерігається різке падіння на рівень недиференційованих образів інтуїції й поступове підняття, яке нерідко так і не досягає верхніх рівнів логічного. Стратегічна організація мисленнєвих потоків дає можливість виходу на необхідний для розв’язання задачі інтелектуальний рівень.

Ключові слова: інтелектуальна інтуїція, мислення лікаря, творче мислення, чуттєва інтуїція.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 31-39 (pdf)


УДК 159.955:387.147

Березова Л. В.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Функціонування мисленнєвих тенденцій студентів при розв’язуванні конструктивно-технічних задач в умовах деформації змісту задач

Мова статті: українська

Анотація: В статті розглядається застосування методів інформаційної недостатності та інформаційної перенасиченості при розв’язуванні студентами конструктивно-технічних задач. Ці методи, штучно сповільнюючи пошукові дії, дали змогу глибше проникнути у мисленнєвий процес студентів, що спрямований на розв’язування конструкторських задач та дали змогу простежити за змістом пошукових дій студентів, за трансформацією їх мисленнєвих тенденцій в умовах деформації змісту задачі. Трансформація переважаючих мисленнєвих тенденцій у мисленнєві стратегії аналогізування, комбінування і реконструювання спостерігалася на всіх трьох рівнях: на низькому, середньому і високому.

Ключові слова: задача, конструктивно-технічна задача, розв’язання задач, трансформація стратегій.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 40-55 (pdf)


УДК159.922

Ваганова Н. А.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Формування цілісної картини світу у дітей старшого дошкільного віку в процесі пізнавальної діяльності

Мова статті: українська

Анотація: Дана стаття присвячена дослідженню формування цілісної картини світу у дітей старшого дошкільного віку. Формування цілісної картини світу є необхідною передумовою становлення особистості дитини дошкільного віку і обумовлено активним розвитком її пізнавальних процесів та зародженням суб’єктивного образу світу. Специфіка формування образу світу у дітей 5-6 років буде виражатися у взаємозв'язку з особливостями формування образу Я дитини і розкриватися через поступове накопичення чуттєвого досвіду, розвиток пізнавального інтересу, в основі якого лежить емоційно-ціннісне сприймання навколишньої дійсності, опосередковане через особистісний досвід дитини. Будуючи свою картину світу, дитина вигадує, винаходить, уявляє, у неї з’являється прагнення якось пояснити і упорядкувати для себе навколишній світ. Формування цілісної картини світу пов’язане з розвитком у дошкільників пізнавальних інтересів через розв’язання наступних завдань: перцептивний розвиток, розвиток пізнавально-дослідницької та конструктивної діяльності, формування цілісної картини світу у дітей. Критерієм істинного формування образу світу є діяльність, яка сприяє максимальній реалізації дитиною своїх потреб і можливостей в процесі пізнання і перетворення навколишнього світу. Так, у грі, як провідному виді діяльності дітей, і у пізнавально-художній діяльності формуються способи взаємодії дитини із світом, іншими людьми, проявляються способи вираження ставлення дитини до навколишньої дійсності. Комплекс психолого-педагогічних умов, спрямованих на формування образу світу у дітей, представляють собою єдність ігрової, пізнавальної і художньої діяльності, при цьому кожне з них виконує певну роль в процесі формування картини світу у дітей 5-6 років.

Ключові слова: сприймання, картина світу, пізнавальна діяльність, пізнавальний інтерес, перцептивний розвиток, старший дошкільний вік.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 55-62 (pdf)


УДК 159.99

Венцик О. В.

Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів

Розуміння психології етики Юліаном Охоровичем

Мова статті: українська

Анотація: Стаття присвячена аналізу поглядів на етику Юліана Охоровича – українсько-польського науковця, провідного представника філософської і суспільної думки епохи польського позитивізму, доктора філософії, доцента психології і філософії природи, діяльність якого припадає на другу половину 19 -го – початок 20 століття. Науковець є автором проекту про наукову етику, яка складається з трьох частин: описової та нормативної етики, які разом утворюють етологію (частину етики, в якій відображений взаємозв’язок цих розділів етики, які займаються теоретичним питанням про те, які загальні норми потрібно прийняти, а які відкинути), а також етопластії, функцією якої є застосування теоретично встановлених норм до практики. При розробці нової етики Ю. Охорович намагається надати їй особливого значення. Вона безпосередньо і ефективно впливає на суспільне життя, тому автор займається детальним визначенням предмету зацікавлень окремих розділів наукової етики, які відображають у своїй структурі багатство моральних правил, принципів, котрі, в свою чергу, здатні регулювати суспільну поведінку. Перед цією галуззю стоять важливі теоретичні та практичні завдання. Вона повинна приносити знання про моральні явища, формувати норми поведінки, а також навчити застосовувати їх в реальному житті. Ю. Охорович опору для етичних програм вбачає в психологічних знаннях про людину, які дозволять наблизити етику до практики та мати реальний вплив на моральні установки суспільства. Програма наукової етики Ю. Охоровича викладена в роботі «Метод в етиці».

Ключові слова: Юліан Охорович, психологія, етика, мораль, описова етика, нормативна етика, етологія, етопластія.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 63-70 (pdf)


УДК 159.937.53

Германович О. Р.

Національний університет «Львівська політехніка», Львів

Сучасні психологічні концепції особистісної організації часу життєдіяльності

Мова статті: українська

Анотація: У статті подано результати теоретичного аналізу сучасного стану дослідження проблеми часу в психології, розглянуто психологічні концепції особистісної організації часу життя і діяльності, часо-просторових характеристик ціннісних відносин особистості зі світом протягом життєвого шляху, охарактеризовано рівні екзистенціального простору, в яких особистість виконує темпоральні функції. З позицій системно-структурного підходу сучасними дослідниками зроблена спроба пов'язати об'єктивний і суб'єктивний час особистості, які в інших підходах відриваються одне від одного або протиставляються один одному. В результаті теоретичного і емпіричного вивчення дослідниками було сформульовано центральне поняття, яке виражає специфіку даного напрямку досліджень, – поняття особистісної організації часу – часу життя і діяльності, що, в свою чергу, дозволяє узагальнити усвідомлювані та неусвідомлювані, інтуїтивні та емоційні способи регуляції часу, з якими зіткнулися дослідники особистісної організації часу діяльності, і врахувати різноманітний, типологічний характер такої організації. Сучасними науковцями розроблені концептуальні моделі (особистісної організації часу, дискретно-вузлової структури часу життя, трансспективи як здатності до інтегрування часу, психофрактальної концепції розвитку творчої особистості), що дозволяють узагальнити та поглибити знання щодо особливостей впливу часо-просторових характеристик на життєдіяльність та життєтворчість особистості.

Ключові слова: особистісний час, життєва позиція, життєва лінія, життєва перспектива, трансспектива, життєва подія, хронотоп, фрама S, психофрактальна матриця.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 70-81 (pdf)


УДК159.9

Гресько В. В.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ

Перфекціонізм та самоактуалізація як провідні чинники лікарської діяльності

Мова статті: українська

Анотація: Досліджено роль факторів професійної категорії, стажу та статевих особливостей у проявах самоактуалізації та перфекціонізму. Проведене порівняння особливостей перфекціонізму та самоактуалізації чоловіків та жінок дало такі результати: для жіночої статі характерний значимо більший загальний перфекціонізм, також наявна різниця між показниками самоактуалізації чоловіків і жінок, так у чоловічої статі показники вищі. Було вивчено зміни, які відбуваються у структурі перфекціонізму та самоактуалізації зі збільшенням робочого стажу. Визначено взаємозв’язки, що можуть існувати між стажем та перфекціонізмом і самоактуалізацією. Група досліджуваних з великим стажем роботи має вищі показниках загальної самоактуалізації і нижчі показники з загального перфекціонізму. Здійснено порівняння показників з перфекціонізму та самоактуалізації для лікарів з різними кваліфікаційними категоріями. Можна стверджувати, з часом, набувши стажу та досвіду, засвоївши норми професійної діяльності, людина досягає в ній досить високих результатів, починає усвідомлювати себе в професії, самостверджуватися в ній, вдосконалювати себе відповідно до вимог, які висуває провідна діяльність.

Ключові слова: перфекціонізм, самоактуалізація, лікар, суб’єктно-орієнтований перфекціонізм, об’єктно-орієнтований перфекціонізм, соціально-наказовий перфекціонізм, стать, стаж, кваліфікаційна категорія, професійна діяльність.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 81-90 (pdf)


УДК 159.9

Гулько Ю. А.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Конструювання дошкільниками нових знань при сприйманні сюжетного малюнку

Мова статті: українська

Анотація: При конструюванні нових знань дітьми молодшого дошкільного віку основну функцію виконують перцептивні і наочно образні мисленнєві процеси, які протікають у нерозривній потоковій цілісності. Це дозволяє застосувати термін «перцептивно-мислєннєва стратегія» по відношенню до розумової діяльності дітей молодшого дошкільного віку. Для вивчення стратегіальної регуляції конструювання дітьми нових знань застосовувались сюжетні малюнки. У дослідженні взяли участь діти 3 – 4 років з високим і середнім рівнем мовленнєвого розвитку. Встановлено, що регуляційний механізм перцептивно-мисленнєвої стратегії проявляється на таких етапах конструювання нового знання: загальне цілісне сприйняття малюнка і домислювання як первинне дифузне розуміння смислу зображуваного; стихійне виділення дитиною кількох конкретних фрагментів (як образів) малюнку і наочно образне експериментування з ними, яке протікає як об’єднання їх смисловими зв’язками і руйнування смислових зв’язків між ними; виокремлення за допомогою дорослого нових, не помічених на перших етапах сприймання, фрагментів - образів малюнку, що обумовлює розриви створених раніше смислових конструктів; прийняття смислових орієнтирів заданих дорослим і формування нових припущень у вигляді нечітких неясних знань; підтвердження гіпотетичного знання у процесі предметно-практичного експериментування; вербалізація нових знань у вигляді зв’язного тексту як завершальний етап їх конструювання.

Ключові слова: перцептивно-мисленнєві стратегії, стратегіальна регуляція, конструювання нових знань, дитяче експериментування, молодший дошкільник.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 90-98 (pdf)


УДК 159.923

Івашкевич Е. З.

Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне

Соціо-культурний підхід як детермінанта визначення структури соціального інтелекту педагога

Мова статті: українська

Анотація: В статті проаналізовано сутність поняття «інтелект», окреслено його як своєрідну систему психічних механізмів, які зумовлюють можливість побудови індивідом суб’єктивної картини світу. Окреслено сутність та зміст соціо-культурного підходу до визначення поняття «соціальний інтелект». Запропоновано та описано авторську концепцію соціального інтелекту, яка передбачає, що соціальний інтелект вміщує когнітивну, мнемічну та емпатійну підструктури. Зазначено, що, зокрема, когнітивна підструктура соціального інтелекту включає в себе сукупність досить стійких знань, оцінок, правил інтерпретації подій, поведінки людей, їх взаємовідносин і т.д. на основі сформованої системи інтерпретацій на мікроструктурному і макроструктурному рівнях, деталізовано зміст цих рівнів. В статті наголошено на тому, що мнемічна складова соціального інтелекту педагога характеризує наявність у індивіда здатності до інтерпретації явищ, подій життя, поведінки інших людей і свого власного як суб’єкта цих подій. Зазначено, що мнемічна підструктура базується на особистісному досвіді суб’єкта, де суб’єктивні статистики утворюють особистісний інтерпретаційний комплекс. Окреслено сутність та зміст емпатійної складової соціального інтелекту педагога. Зазначено, що емпатійна складова соціального інтелекту більшою мірою залежить від того, яку форму поведінки педагог обирає в якості пріоритетної, що очікує від оточуючих його суб’єктів, який ціннісний інтерпретаційний комплекс у ставленні до навколишнього світу сформувався у людини, які можливості є у даного індивіда в плані використання механізмів антиципації у розв’язанні різних проблем професійного та соціального життя тощо.

Ключові слова: інтелект, соціальний інтелект, соціо-культурний підхід, когнітивна, мнемічна та емпатійна підструктури соціального інтелекту.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 99-107 (pdf)


УДК 159.920.7:[965-12]

Івашкевич І. В.

Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне

Готовність фахівця до виконання професійної діяльності та становлення його професійної компетентності

Мова статті: українська

Анотація: В статті проаналізовано готовність як пресубпозицію особистості до виконання професійної діяльності. Окреслено структурні складові готовності фахівця до виконання професійної діяльності як інтегративного особистісного соціально-психологічного новоутворення, яке може бути інтерпретованим на рівні ціннісних орієнтацій, на рівні аксіопсихіки особистості. Описано зміст аспектів професійної компетентності фахівця: смислового аспекту, проблемно-практичного та комунікативного аспектів тощо. Зазначено, що смисловий аспект передбачає адекватність осмислення ситуації в більш загальному соціокультурному контексті, тобто в контексті стійких мультикультурних зразків розуміння, ставлення, оцінки, сенсів. Наголошено, що проблемно-практичний аспект професійної компетентності фахівця забезпечує адекватність розпізнавання ситуації, адекватне формування цілей та ефективну реалізацію завдань та задач в професійній діяльності. Показано, що комунікативний аспект передбачає здійснення суб’єктом продуктивного спілкування в ситуаціях соціокультурного змісту з урахуванням відповідних міжкультурних зразків комунікації та взаємодії. В статті окреслено структуру професійної компетентності фахівців різних сфер професійної діяльності. Проаналізовано психологічні умови формування професійної компетентності студентів професійно-технічних навчальних закладів. Окреслено зміст та структуру психолого-акмеологічних досліджень щодо професійної компетентності фахівців.

Ключові слова: професійна компетентність, професійна діяльність, готовність фахівця до виконання професійної діяльності, смисловий аспект, проблемно-практичний аспект, комунікативний аспект.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 107-117 (pdf)


УДК 616+159.9:656.13

Кабанцева А. В.

Державний заклад «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України», Костянтинівка

Медико-психологічні проблеми автотранспортної медицини

Мова статті: українська

Анотація: В останні роки роль людського фактору в aстрімкому ускладненні управління технічними системами підвищується швидше, ніж відбувається наукове обґрунтування досвіду експлуатації техніки в сучасному інформаційно-технічному потоці. Найбільша проблема лежить в площині високої ціни людської помилки в системі автомобільних перевезень, бо кількість загиблих і постраждалих зростає в геометричній прогресії. Дана стаття присвячена проблемам автотранспортної медицини та правовому врегулюванню забезпечення психологічного супроводу водіїв професіоналів. Представлені матеріали містятьстатистику дорожньо-транспортних пригод деяких країн,аналіз вітчизняної законодавчої бази організації безпеки дорожнього руху, наведено досвід безпеки дорожнього руху європейських країн в яких функціонують адекватні механізми зниження аварійності на 25-45% (Германія, Польща), наведені дані емпіричних досліджень медико-психологічного обстеження водіїв професіоналів. У обстеженого контингенту виявленні порушення когнітивно-пізнавальної сфери, порушення психофізіологічних процесів, визначені дезадаптивні властивості особистості. Отримані результати підтверджують необхідність включення до медичного огляду психологічних обстежень, вітчизняне законодавство потребує удосконалення до рівня європейських стандартів. Істотною умовою підвищення якості професійного добору є створення централізованої системи державного контролю за безпекою дорожнього руху.

Ключові слова: безпека дорожнього руху, водії, надійність, людський фактор, медико-психологічний контроль, психодіагностика, профілактика автомобільних аварій.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 117-125 (pdf)


УДК 159.9

Кириченко В. В.

Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир

Теоретико-методологічна концепуалізація ідеї інклюзивного суспільства

Мова статті: українська

Анотація: У статті проводиться теоретична розвідка науково-психологічної концептуалізації ідеї інклюзивного суспільства. Представлені соціально-рольові аспекти організації взаємовідносин у інклюзивному суспільстві, визначені еволюційні передумови його виникнення. Аналізується система стосунків інклюзивного середовища у яке можуть інтегруватися категорії осіб, які мають специфічні соціальні потреби. Особлива увага звертається на рефлексивні пошуки можливостей професійної адаптації осіб, які мають особливі потреби. У сформованому інклюзивному середовищі можливе ефективне впровадження освітніх, просвітницьких, культурно-розвиваючих заходів, які передбачають взаємодію осіб які мають (расові, етнічні, національні, релігійні, статусно-рольові, вікові та ін.) відмінності. У роботі висувається проблема неминучої необхідності зміни системи соціальних стосунків. Інтеграція у Європейський цивілізаційний простір передбачає змін усталених світоглядних переконань пересічних українців. Особливо важливо це робити зараз, оскільки збільшуються темпи світової глобалізації, які ставлять перед необхідністю спільного співіснування. Основним концептуальним принципом організації інклюзивного суспільства є пошук тих соціально-психологічних властивостей особистості, які є ресурсами групової консолідації.

Ключові слова: інклюзивне середовище, соціальна роль, соціальна адаптація, рольова атрофія, особистість, соціум.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 125-133 (pdf)


УДК 159.924.7

Кишакевич І. Т.1, Панчак О. В.2

1Державний вищий навчальний заклад «Івано-Франківський національний медичний університет», Івано-Франківськ

2Державний вищий навчальний заклад «Івано-Франківський національний медичний університет», Івано-Франківськ

Медичне мислення як творче мислення лікаря

Мова статті: українська

Анотація: У статті обґрунтовується актуальність дослідження професійної медичної діяльності. Розглядаються питання по загальній суті творчості, творчого процесу, творчого мислення, а також в щодо творчого компонента в структурі медичного мислення. У визначенні поняття творчості, основна увага звертається на суб'єктивну новизну діяльності для того, хто нею займається. Також в статті звертається увага на взаємозв'язок творчості та мислення. Зокрема, мислення розглядається як ідеальна складова творчості. А творчий розумовий процес розглядається як процес поєднує в собі процесуально-динамічний і особистісний компоненти. Аналізується психологічний аспект з'ясування поняття професійної діяльності і проблеми формування медичного мислення. Встановлюється диференціація понять "клінічне мислення", "лікарське мислення" і "медичне мислення".

Ключові слова: творчість, мислення, творче мислення, медична діяльність, медичне мислення, творче медичне мислення.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 133-143 (pdf)


УДК 159.9

Кіричевська Е. В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Вплив інформаційного середовища на конструювання соціально-комунікативних стосунків юнаків

Мова статті: українська

Анотація: В статті подається аналіз взаємозв’язку інформаційного впливу на психологічну атмосферу в шкільному середовищі. Зазначаються причини виникнення негативних міжособистісних стосунків юнаків. Розглядаються чинники формування віктимності старшокласників. Акцентується увага на тому, що агресивні міжособистісні стосунки між юнаками здебільшого формуються на основі нормативної групової поведінки, яка визначається як система офіційних і неофіційних норм і правил, що регулюють взаємовідносини членів групи, а також діяльність групи у цілому. Саме в юнацькому віці відбувається формування основних рис статево-рольової поведінки та засвоєння чоловічого сценарію вирішення проблем. Акцент на “силових варіантах вирішення стосунків” здійснюється під впливом нормативного стереотипу дій, а також через принципи і закони референтної групи або субкультури, з якою старшокласник себе ототожнює.

Ключові слова: стратегії, соціально-комунікативні задачі, комунікативна творчість, ресурс подолання, здатність до подолання, спеціальна обдарованість.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 143-153 (pdf)


УДК 378.147+612.017+614.253.4

Козова І. Л.

Державний вищий навчальний заклад «Івано-Франківський національний медичний університет», Івано-Франківськ

Стан невротизації студентів медичного вищого навчального закладу

Мова статті: українська

Анотація: Стаття присвячена аналізу стану невротизації студентів медичного вищого навчального закладу. В статті аналізується позиція науковців, щодо поняття «невротизація» з точки зору медицини та психології. Акцентується увага на причинах виникнення невротизації пов’язаних із сучасним напруженням життєвих умов та додаткових причинах виникнення невротизації у молоді, що навчається. Проводиться дослідження стану невротизації студентів медичного ВНЗ, за результатами якого виділяється три групи за її рівнем (високий, середній, низький). Описано психологічний стан студентів із високим, середнім та низьким рівнем невротизації. Проаналізовано відмінності проявів невротизації за гендерною ознакою, що дало можливість виявити, жінок вдвічі менший рівень невротизації ніж чоловіків. Описано та апробовано методи корекції невротизації. Доведено позитивний вплив впроваджених засобів на рівень невротизації студентів із вихідним високим та середнім її рівнем: зниження рівня невротизації, настання емоційної стійкості, проявлення позитивного фону переживань, відчуття власної гідності, легкість у спілкуванні. тощо.

Ключові слова: невротизація, рівні невротизації, емоційна збудливість, негативні переживання, психокорекція.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 153-159 (pdf)


УДК 378.013; 371.134; 159.92

Костюченко О. В.

Київський національний університет культури і мистецтв, Київ

Творчий та адаптивний потенціали як основа професійної самореалізації фахівця індустрії моди

Мова статті: українська

Анотація: У статті розгля¬нуто сутність професійної самореалізації як один з вагомих чинників становлення особистості, як цілісне та інтегральне втілення творчого та адаптивного потенціалів, в основі чого лежать проблеми адаптації до мінливих умов довкілля, росту, розвитку, само¬вдосконалення людини Проаналізовано зміст понять «самореалізація», «професійна самореалізація», «творчий та адаптивний потенціали професійної самореалізації». Означено місце і роль творчого та адаптивного потенціалів у професійній самореалізації. Особливу увагу сфокусовано на складових у структурі професійності фахівця індустрії моди, підкоряючись загальним закономірностям творчого розвитку його особистості, серед яких розумова, когнітивна, мотиваційна, особистісна, творча, що зумовлює творчий та адаптивний зміст, побудову і протікання професійної самореалізації у цілому. Зазначено на взаємозалежності творчого та адаптивного потенціалів у складі професійної самореалізації особистості як чинників її ефективності, своєчасне здійснення яких виступає рушійною силою процесу усвідомлення особистістю власної сутності, потенційних можливостей, ресурсів у відповідності з об’єктивними та суб’єктивними чинниками їх виявлення у нових актуальних формах професійної самореалізації. Обґрунтовано особливе місце у становленні, розвитку та реалізації професійності пошуково-перетворювальної активності у взаємодії з професійною дійсністю, як передумови пристосування особистості до об'єктивних професійних умов, що є істотним для ефективної професійної самореалізації особистості.

Ключові слова: самореалізація, професійна самореалізація, потенціал, творчий потенціал, адаптивний потенціал, складові творчого та адаптивного потенціалів, індустрія моди, фахівець індустрії моди.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 159-168 (pdf)


УДК 159.9

Мазілов В. О.

Ярославський державний педагогічний університет, Ярославль, Росія

Криза в психології: конструктивна роль

Мова статті: російська

Анотація: Стаття присвя¬чена аналізу феномену кризи в психології. Періодично зявляються нові публікації на тему кризи в психології, що свідчить про те, что тема не закрита і зберігає актуальність. У статті обґрунтовується положення, відповідно до якого, існують психологічні причини, які змушують психологів нових поколінь говорити про кризу. Головна теза цієї статті – нав’язливе звернення (і повернення) до теми кризи – це не що інше, як пам'ять психологів (для самих себе), що психологія поки що небездоганна, якщо вимірювати за Великим рахунком, вважати її наукою про Душу людини, наукою про найбільш дивовижне та досконале (величне), як колись вважав Арістотель. Стверджується, що за дату виникнення кризи варто прийняти 1874 рік, тобто вона співпадає з датою виникнення психології як самостійної науки. Виділені та описані три рівні кризи.

Ключові слова: психологія, наука, криза, предмет психології.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 168-185 (pdf)


УДК 378.6.041:159.923

Мартинюк І. А.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ

Значення розвитку готовності студентської молоді до самоосвітньої діяльності

Мова статті: українська

Анотація: У статті обґрунтовується важливість та доціль¬ність розвитку готовності до самоосвітньої діяльності саме у студентському віці. Аналізується сутність поняття «студентська молодь», психологічні особливості студентс¬тва як соціальної групи, вікові психологічні особливості студентської молоді, вплив на¬вчання у вищому навчальному закладі на формування особистості. Виокремлюються вікові психологічні особливості студентської молоді, психологічні особливості студента як суб’єкта учбово-професійної діяльності, можливості самої учбово-професійної діяльно¬сті у ВНЗ, що складають психологічні передумови доцільності та необхідності розвитку готовності до самоосвітньої діяльності у студентської молоді. Виходячи з розуміння самоосвітньої діяльності як такої, що спонукається внутрішніми мотивами самовдоскона¬лення та передбачає застосування спеціальних засобів пошуку і засвоєння соціального досвіду, зроблено висновок про те, що готовність до такої діяльності варто розвивати у студентської молоді. В силу вікових особливостей на цьому етапі свого розвитку людина може долати перешкоди на шляху самовдосконалення; її інтелектуальні особливості є добрим підґрунтям для вибору способів, засобів, векторів самоосвітньої діяльності; готовність до самоосвітньої діяльності може стати стійким особистісним утворенням. Розвитку зазначеної готовності сприяють також характеристики студента як суб’єкта учбово-професійної діяльності. Сама учбово-професійна діяльність у ВНЗ здатна піджив¬лювати мотиви самовдосконалення особистості у професійній сфері, озброює інструмен¬тами самоосвітньої діяльності, визначає її змістовне наповнення та зумовлює її, спонукаючи студента до самостійності.

Ключові слова: студентська молодь, вікові психологічні особливості, суб’єкт учбово-професійної діяльності, учбово-професійна діяльність, вищий навчальний заклад, формування особистості, психологічні передумови, самоосвітня діяльність.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 186-196 (pdf)


УДК 159.954

Медведева Н. В.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Особливості художньо-творчої діяльності дітей молодшого шкільного віку

Мова статті: українська

Анотація: У статті представлено погляд на проблему розвитку дитячої творчості. Творчість розглядається як універсальна здатність, що забезпечує вдале виконання різноманітних дитячих діяльностей. Ключовим моментом розвитку творчості молодших школярів є формування особливої структури їх досвіду – евристичної структури. Дана структура виступає як продукт певним чином організованої діяльності, яка безперервно збагачується і розвивається, і починає визначати не тільки особливості дитячої діяльності (її пошуковий, творчий характер), але і ставлення дитини до оточуючого її світу, засоби розуміння і перетворення цього світу і в кінцевому підсумку особливості свідомості дітей, спрямованість їх особистості. Показано, що емоційна насиченість процесу дитячої творчості веде до інтенсифікації розвитку нових мотивів діяльності, що істотно перебудовує мотиваційно-емоційну сферу дитини і сприяє формуванню евристичної структури особистості, розвитку її творчого потенціалу, художньої уяви, творчого сприймання та образного мислення.

Ключові слова: образотворча діяльність, стратегіальні тенденції, творчість, трансформація задуму, художня творчість.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 196-203 (pdf)


УДК [159.955+159.956]

Мойсеєнко Л. А.1, Копач М. І.2, Криштопа Л. І.3, Кулініч Г. М.4

1Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ

2Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ

3Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ

4Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ

Деякі аспекти виникнення помилок у творчому математичному мисленні

Мова статті: українська

Анотація: У статті розглядаються питання стосовно психологічної сутності недостовірних мисленнєвих результатів, їхні місця і ролі у процесі розв’язання творчої математичної задачі. Наголошується на активізації дослідження психологічної сутності творчого мислення у різноманітних видах діяльності людини. Констатується дві якості мисленнєвих результатів: таких, що призводять до правильного вирішення проблеми і таких, що призводять до хибного прийняття рішення – до мисленнєвої помилки. Підкреслюючи творчий характер математичного мислення, проводиться його дослідження через аналіз мисленнєвих дій впродовж розв’язання творчих математичних задач. При цьому аналізу піддаються хибні дії, що призводили до помилок. Проведено поділ помилок творчого математичного мислення на типи за причинами їхнього виникнення та проаналізовано їхню сутність через когнітитвну, операційну та особистісну складові. Підкреслено ключову роль у виникненні помилок якості функціонування мисленнєвих стратегій, що визначають напрям пошуку розв’язку задачі. Зокрема, доводиться, що сформована стратегія пошуку передбачає гнучке використання мисленнєвих операцій, в той час, як незріла стратегія породжує дії за існуючими у суб’єкта стереотипами.

Ключові слова: творче математичне мислення, помилки математичного мислення, мисленнєві стратегії, мисленнєві стереотипи.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 203-213 (pdf)


УДК 159.92

Музика О.Л.1, Чекрижова М.М.2

1Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

2Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Становлення професійної самооцінки студентів медичних ВНЗ

Мова статті: українська

Анотація: Професійна самооцінка розглядається як компонент самосвідомості, що виникає в результаті зіставлення людиною власних професійних якостей з соціальними вимогами та особистими стандартами і є ланкою в регуляції професійного й особистісного саморозвитку. Ґенезу професійної самооцінки студентів медичних вишів змодельовано з допомогою виокремлення когнітивно-операційних та референтно-ціннісних складників здібностей. Їх включення в процес самооцінювання (від диференційно-особистісної до інтегрально-особистісної самооцінки) зумовлює ціннісну інтеграцію професійно важливих якостей у загальну структуру особистості. Типологія професійної самооцінки майбутніх лікарів відображає динаміку її становлення: ретроспективна допрофесійна самооцінка → прогностична професійна самооцінка → навчально-професійна самооцінка → професійна самооцінка

Ключові слова: інтегрально-особистісна самооцінка, диференційно-особистісна само¬оцінка, професіоналізація, професійна самооцінка.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 213-231 (pdf)


УДК 159.9

Найдьонова Л. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Модифікація рефлексивного творчого тренінгу-практикуму для реконструкції непродуктивних регіональних соціальних настановлень

Мова статті: українська

Анотація: В статті, розглянуто теоретичні позиції щодо змін і реконструкції соціальних настановлень, представлено модель реконструкції соціальних настановлень і розглянуто роль групової рефлексії як метакогнітивного механізму реконструкції соціальних настановлень. Запропонована нами модифікація рефлексивного творчого тренінгу-практикуму для реконструкції непродуктивних регіональних соціальних настановлень заснована на базовій технології рефлексивного творчого тренінгу-практикуму, включає ціннісну регуляцію, групову дискусію, ігрову дію, співвіднесення позицій, заключну підсумкову рефлексію. Також тренінг включає навчальний модуль в якому надається інформація щодо теоретичних надбань в реконструкції і зміні настановлень. В якості елементів тренінгу пропонується виконання регіональних ІАТ-тестів в конфігурації моделі балансованої ідентичності та методики «Антоніми-синоніми» та «Подвійний семантичний особистісний диференціал зі зсувом конструктів», спрямовані на розхитування дискурсивних стереотипів.

Ключові слова: групова рефлексія, метакогніції, рефлексивний творчий тренінг практикум, регіональні соціальні настановлення.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 232-241 (pdf)


УДК 159.937

Подшивайлова Л. І.1, Кокарєва М. В.2

1Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

2Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Психологічне дослідження проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій митця у художньому творі

Мова статті: російська

Анотація: У статті визначені та описані прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій митця (аналогізування, комбінування та реконструювання) у художньому творі. На їх основі наповнено психологічним змістом художні ознаки творів живопису (професійність художника, творчий підхід художника, актуальність твору для глядача, візуальна привабливість картини, настрій, який виражає картина, багатозначність художнього образу, композиція картини, кольорова гамма, загальне враження від картини). До аналогізування належать такі прояви: вміння митця реалістично зображати предмети, об’єкти та явища, передавати динаміку та об’єм на площині картини; знаходження художником тих тем для вираження певного змісту, які хвилюють глядача, тих художніх засобів та прийомів, які дозволять глядачу відчути актуальність твору; підбір художником необхідних зображальних засобів для вираження настрою на полотні; розкриття художнім образом абстрактного поняття чи ідеї; відповідність кольорів зображуваній дійсності. Комбінування проявляється у вдалому підборі елементів для втілення задуму; гармонічній організації елементів зображення у просторі, цілісності композиції, смисловій єдності; у створенні кольорових поєднань, які при їх сприйманні створюють просторові ефекти. Реконструювання проявляється у незвичному смисловому поєднанні об’єктів, коли у звичній сцені проявляється незвичне; у синтезі протилежностей, коли нереальна сцена виглядає реальною; у гармонії контрастів; у використанні здавалось би непоєднуваних кольорових тонів у гармонійних співвідношеннях.

Ключові слова: перцептивно-мисленнєва стратегія, аналогізування, комбінування, реконструювання, художній твір, художні ознаки картини.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 242-252 (pdf)


УДК 37.015.31 – 051 – 027.56:159.9.07

Пільгук Т. С.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Полтава

Педагогічна творчість як основа самореалізації педагога-професіонала

Мова статті: українська

Анотація: У статті розкрито психологічний аналіз проблеми розвитку педагогічної творчості педагога-професіонала. Представлено розуміння сутності поняття «педагог-професіонал». Науково обґрунтовано поняття педагогічної творчості вчителя. Під педагогічною творчістю розглядається цілісний процес професійної реалізації та самореалізації педагога, центральною ланкою якого є особистісно-орієнтована розвивальна взаємодія. Розкрито основні категорії проблеми педагогічної творчості, зокрема, «творчість», «педагогічна творчість», «творча особистість учителя-професіонала». Розглянуто напрацювання вчених в галузі дослідження психологічних механізмів педагогічної творчості педагога-професіонала, проблем професійного становлення, майстерності та професіоналізму. Визначено провідні дослідження науковців, які працюють над проблемами розвитку педагогічної творчості особистості в освітньому середовищі. Зазначено, що психологічні проблеми професійного становлення особистості педагога-професіонала належать до найактуальніших. Сутність поняття педагогічної творчості розкрито через основні її характерологічні особливості. В результаті проведення анкетування вчителів м. Полтави і Полтавської області (112 осіб) встановлено, що велика кількість респондентів вважає, що серед рис, які треба розвивати вчителю, щоб набути педагогічної творчості належать: 30,4% – здатність до самореалізації; 21,4% опитаних вважають, що вчителю треба розвивати прагнення до самовдосконалення; 19,6% – самостійність; 14,3% – професіоналізм, 10,7% – педагог повинен бути толерантним; 3,6% вважають, що вчитель повинен володіти вмінням застосовувати знання у практичній діяльності.

Ключові слова: творчість, педагогічна творчість, самореалізація, вчитель, педагог-професіонал, творча педагогічна діяльність, професіоналізм.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 253-260 (pdf)


УДК 159.9:378(043)

Сергєєнкова О. П.1, Подшивайлов Ф. М.2

1Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

2Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ

Психологічні чинники розвитку мотиваційної сфери особистості сучасного студента

Мова статті: українська

Анотація: Стаття присвячена визначенню понятійного конструкту «психологічні чинники розвитку мотиваційної сфери особистості» та виділенню ряду психологічних чинників, що сприяють оптимізації розвитку особистості майбутнього фахівця в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу. Проаналізовано емпіричні дослідження мотиваційних феноменів навчально-професійної діяльності студентів вищих навчальних закладів. На основі визначення поняття «мотиваційна сфера особистості» та розуміння чинника в його широкому значенні (не лише як фактору, а і як властивості, особливості й навіть умови) виділено класи чинників розвитку мотиваційної сфери особистості – фізичні, соціальні та психологічні. Психологічний чинник розвитку особистості – це внутрі¬шня, психічна передумова, що актуалізує процес розвитку й детермінує спрямованість та характер його протікання. Виділено наступні психологічні чинники розвитку мотиваційної сфери особистості сучасного студента: уявлення про саму мотиваційну сферу, її структуру, механізми, властивості; уміння виявляти і задіювати власні ресурси у процесі життєдіяльно¬сті; оволодіння у процесі навчання способами моделювання психологічних явищ, побудови і використання особистісних типологій; цінності і смисли, закладені в освітній процес.

Ключові слова: мотив, мотивація, учбова мотивація, мотиваційна сфера особистості, розвиток особистості, психологічні чинники розвитку особистості.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 260-276 (pdf)


УДК 159.92+172.42+378.169.14

Січка В. І.

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

Вплив особливостей відносин в сім’ї на сприйняття сучасної картини світу у підлітковому віці

Мова статті: українська

Анотація: В статті надається аналіз результатів дослідження психологічних особливостей візуалізації сучасної картини світу у підлітків з повних і неповних сімей, а саме розуміння сенсу життя, найбільш важливого, позитивного та негативного в житті, осмислення подій та цінностей сучасного світу. При аналізі результатів дослідження, було виділено 14 категорій візуалізації образу «Символ країни». Домінуючими виявились такі категорії: «Символіка» (прапор, герб, гімн); категорії: «Калина», «Природа», «Дім», «Карпати», «Свобода» та «Єдність», «Гроші», «Українська мова», «Воля». Виявлено, що особливості візуального символу дозволили через окремий образ дати цілісне уявлення про образ світу, ціннісні орієнтири сучасних підлітків. З самого народження досвід сімейних відносин закладається в дитині і, в наслідок, впливає на соціальну адаптацію і формування власного «Я» у підлітка, формування самооцінки і самосвідомості. Батьки з повних сімей забезпечують більше злиття з підлітком, ніж батьки з неповних родин, вони більше опікуються дітьми, і практично не підкреслюють невдачі дитини. Навіть при відсутності хоча б одного з батьків цей багатогранний світ буде не повний. Це призводить до того, що у підлітків, в їх структурі смисложиттєвих та ціннісних орієнтації постійно присутня орієнтація на нестабільність. Підлітки з неповних сімей більш невпевнені, але вважають, що частково можуть керувати своїм життям, мають деяку свободу вибору, але нерідко схильні віддатися на волю долі, фатуму. Згідно з отриманими результатами дослідження, ми можемо зробити висновки, що сучасні підлітки переймаються проблемами, які випали на долю нашої держави, а також їх хвилюють проблеми молоді всього світу. Необхідно зазначити, що всім символам, які досліджувались, притаманна надзвичайна образність. На образ світу сучасних підлітків впливають, як вікові особливості, національні традиції, отримана освіта та набутий життєвий досвід, так і можливість спілкування за допомогою сучасних технічних засобів зі своїми однолітками, а також сім’я, її цінності та відносини.

Ключові слова: сприйняття, картина світу, образ світу, символ країни, підлітковий вік, розвиток, самосвідомість, візуалізація, цінності, повні та неповні сім’ї.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 276-287 (pdf)


УДК 159.922.6:159.942:37.013.77

Субота М. В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Розвиток музичної психології як науки

Мова статті: українська

Анотація: Стаття присвячена історії розвитку музичної психології як науки. Відображення емоційної сфери людини засобами музики має давню традицію, витоки якої сягають початків філософії мистецтва. Історія розвитку музичної психології свідчить про те, що вона має свій предмет і свої методи дослідження. Предметом вивчення цієї науки є психологічні закономірності музичного сприйняття. Предметна область музичної психології не є вузько спеціалізова¬ною. Той факт, що сфера музичної діяльності та вивчення її психологічних механізмів і особливостей досить велика, дозволяє нам виділити окрему наукову галузь – музичну психологію в рамках психології в цілому. І об’єднується вона самою природою музики, її специфікою та унікальністю як мови, так і роду діяльності. Не можна відмовити музиці у виховному, освітньому, терапевтичному та соціальному впливі на людину. І саме психологія може досить глибоко і науково розкрити механізми цього впливу, обгрунтувати їх і впровадити в практику.

Ключові слова: психологія музики, психологія музичного сприйняття, музична психологія донаукового періоду, тонпсихологія, гештальт-психологія, емоційна сфера, естетичне почуття, естетичне переживання.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 288-295 (pdf)


УДК 159.9

Третяк Т. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Дослідження стратегіальної організації перцептивно-мисленнєвих процесів при конструюванні інформаційних систем

Мова статті: українська

Анотація: Аналізується структура психологічної готовності учнів до розв'язування творчих задач. Розглядається специфіка уявлювання як психологічного механізму образного мислення в процесі розв'язування експериментальних завдань досліджуваними. З’ясовується роль побудови просторового образу в конструктивно-технічній діяльності школярів. Подаються результати аналізу реалізації методичних засобів, спрямованих на дослідження проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій конструювання інформаційних структур. Формулюються тенденції і специфіка побудови задумів розв'язування досліджуваними задач на вільне конструювання. Аналізується структура процесу розв'язування задач такого роду. Наголошується на необхідності реалізації орієнтуючих стимулів з метою змістовного розгортання перцептивно-мисленнєвих процесів при розв’язуванні учнями експериментальних завдань. Здійснюється аналіз особливостей проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій в конструктивно-технічній діяльності старшокласників. Обґрунтовується характеристика домінуючих тактик, що мають місце в процесі конструювання шуканих інформаційних систем. Акцентується увага на діагностичному потенціалі задач на вільне конструювання.

Ключові слова: задача, перцептивно-мисленнєва стратегія, тактика, умова задачі, побудова задуму.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 296-307 (pdf)


УДК 159.9.07: 159.92

Хабірова Л. І.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Полтава

Теоретичні аспекти дослідження творчості в психологічній науці

Мова статті: українська

Анотація: Дана стаття присвячена проблемі творчості. В роботі проаналізовані різні науково-теоретичні концепції щодо визначення творчої діяльності особистості. Представлені результати проведеного анкетування, щодо даної проблематики. Якісно проаналізувавши відповіді, було встановлено, що більшість респондентів ототожнюють творчість з особистісними якостями та навичками кожної окремої людини. Визначальним критерієм творчої діяльності, на думку переважної кількості опитуваних, є новизна та креативність. У статті дано авторське розуміння поняття творчості. Проаналізувавши теорії вітчизняних та зарубіжних вчених, автор визначає творчість як діяльність людини, результатом якої є якісно новий та оригінальний продукт, що має особистісне та суспільне значення. В психології не існує універсального розуміння поняття творчості. Критерії ж творчої діяльності пов’язані з процесуальними характеристиками творчості та її результатами – продуктом творчої діяльності. Так, дослідники, залежно від своїх наукових поглядів, виділяють такі критерії творчості як: новизна, суспільна значимість, мотиваційна складова, характерологічні особливості суб’єкта творчої діяльності. Це лише підтверджує відсутність чіткого комплексу критеріїв для виокремлення творчої діяльності від будь-якої іншої. Даний факт є перспективою для подальших досліджень у цьому напрямку.

Ключові слова: творчість, творча діяльність, творча особистість, суб’єкт, креативність, розвиток.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 307-316 (pdf)


УДК 159.955

Хахановська Т. А.

Дошкільний навчальний заклад № 566 м. Києва, Київ

Мультиплікаційні образи як чинник негативних емоційних переживань дітей дошкільного віку

Мова статті: українська

Анотація: В статті розглядається вплив мультиплікаційних образів на емоційний розвиток дитини. Емоції відграють визначальну роль у житті кожного. Насамперед це стосується дошкільників, оскільки у їх віці вони вже серйозно зустрічаються з реаліями навколишнього світу і так чи так емоційно на них реагують. Також перший досвід емоційного реагування на цей світ, як правило, залишається значимим у процесі дорослішання дитини або й упродовж всього її життя. У сучасних медіасуспільствах важливим агентом розвитку емоційної сфери дітей є аудіовізуальні (екранні) медіа. Діти надзвичайно люблять дивитися телевізор, а особливо мультиплікаційні фільми. І за певних умов (при надмірно тривалому перебування перед екраном телевізора, комп’ютера чи іншого відеопристрою; при перегляді мультфільмів з елементами жорстокості й агресії тощо) наслідки надмірного споживання цієї медійної продукції можуть негативно позначитися в т.ч. й на ситуаційному емоційному самопочутті дитини або й на розвитку її емоційної сфери в цілому. Тому в статті Проаналізовано психологічні особливості впливу мультфільмів та мультиплікаційних образів на емоційний стан дітей дошкільного віку. Розглянуто основні механізми впливу мультфільмів на розвиток особистості дитини. Також розглядалися їх негативні наслідки на поведінку дошкільника, адже сприйняття світу діти як раз переносять на свою поведінку. Адже саме діти дошкільного віку дуже чутливі к зовнішнім проявам оточуючого світу.

Ключові слова: емоційний стан; медіасередовище; особистість дитини, мультиплікаційний образ.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 317-324 (pdf)


УДК 159.955

Шапорда Г.С.

ДВНЗ «Миколаївський політехнічний коледж», Миколаїв

Психологічний вплив мотиваційних чинників на адаптацію до навчального процесу студентів коледжів

Мова статті: українська

Анотація: У статті розглядаються питання стосовно психологічної сутності взаємозв’язку зовнішних на внутрішних мотивів навчання у коледжі та процесу адаптації до такого навчання. Наголошується на активізації психологічних досліджень мотиваційної сфери діяльності людини, у тому числі – навчальної діяльності. Констатується два аспекти мативації навчання: зовнішньої та внутрішньої та аналізується їх значущість у процесі професійної підготовки. Акцентовано увагу на ролі адаптації студентів до навчального процесу в успішності оволодіння професійними знаннями та впливу мотивації навчання як одного з чинників адаптації. Проведено аналіз змісту переважаючих мотивів, що властиві студентам різних курсів навчання. Констатовано тенденцію до зменшення впливу зовнішніх мотивів та варіюючу зміну внутрішніх мотивів при переході на старші курси навчання. Встановлено, що адаптація студентів до навчання зростає від курсу до курсу як за зовнішніми показниками, так і за внутрішніми. Підкреслюючи вплив мотивації сту¬дентів до навчання на процес їх адаптації, доведено неоднозначність такого впливу за зовнішніми та внутрішніми чинниками. Зокрема, проаналізовано зміну адаптації до нав¬чального процесу впродовж чотирьох років навчання у внз під впливом внутрішніх миотивів.

Ключові слова: професійне навчання, адаптація до навчання, зовнішня адаптація, внутрішня адаптація, мотиви навчання, зовнішня мотивація, внутрішня мотивація.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 325-335 (pdf)


УДК 159.9

Ятчук М. С.

Інститут кримінально-виконавчої служби, Київ

Психологічні аспекти професійної діяльності молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки установ виконання покарань

Мова статті: українська

Анотація: У статті розкривається психологічна проблема особливостей діяльності молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки установ виконання покарань. Розглянуто особливості конфліктів у професійній діяльності, професійного спілкування, соціально-психологічного клімату, соціально-психологічної адаптації молодих працівників, негативних психоемоційних станів особистості молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки та їх психологічної готовності до дій у екстремальних умовах службової діяльності. Виділено професійно важливі якості та уміння молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки установи виконання покарань. Запропоновано напрями формування психологічної компетентності молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки установ виконання покарань: розвиток спостережливості (помічати зміни у поведінці засуджених, слідкувати за їх діями тощо); розвиток мислення (оволодіння мисленнєвими операціями – аналіз, синтез, абстрагування); розвиток умінь візуальної психодіагностики (знати зовнішні сигнали тієї чи іншої поведінки засудженого та вміти здійснювати психодіагностику особистості за зовнішніми ознаками); розвиток комунікативних умінь (уміння встановлювати контакт із засудженими та вислуховувати їх, знати психологічні бар’єри спілкування й шляхи їх подолання, толерантне ставлення до оточуючих); розвиток умінь саморегуляції (регуляція власних емоційних станів (стрес, депресія, апатія) і контроль поведінки); розвиток умінь діяти в екстремальних умовах діяльності й не розгублюватись у складних ситуаціях (здатність до виправданого ризику, відповідний рівень самовладання); розвиток високої мотивації до досягнення мети та внутрішньої мотивації до професійної діяльності; розвиток вольових якостей (дисциплінованість, відповідальність, самоконтроль тощо); розвиток адекватної самооцінки (адекватне розуміння власних здібностей, якостей, умінь та можливостей).

Ключові слова: професійне спілкування, конфлікти, соціально-психологічний клімат, професійно важливі якості, професійні уміння.

Aktual_probl_psihol 2016, 12(22): 335-344 (pdf)