Актуальні проблеми психології, Том 12, Випуск 24 – 2018

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

 Зміст випуску



УДК159.9

Моляко В. О.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: Українська

Психологічні проблеми конструювання образу світу (загальні положення робочої концепції)

Анотація: Сучасні умови професійної діяльності, як, втім, у багатьох відношеннях повсякденне проживання багатьох людей пов’язані з безперервним надходженням в сферу їхньої уваги величезної кількості звичайної й нової інформації у візуальних і інших формах. В багатьох випадках суб’єкту доводиться займатися не тільки загальним аналізом цієї інформації, а й активною цілеспрямованою її переробкою, адаптацією її до своїх поточних потреб. Є фактично загальновизнаним, що проблема надлишку і невпорядкованості інформації стає хронічною, свого роду неминучою константою екологічної сфери, в якій перебуває суб’єкт. Успішне вирішення поточних проблем і тим більше неочікувано виникаючих задач, нових проблем, вимагає від суб'єкта для досягнення позитивного кінцевого результату крім загальної й спеціальної психологічної готовності до такого роду діяльності ще й наявності в структурі його спеціальної психологічної готовності наявності стратегій, тактик і дій, як у вигляді потенційних можливостей здійснення діяльності, застосування. До числа основних стратегій загального характеру ми відносимо перш за все стратегію пошуку аналогів (аналогізування), комбінування, реконструювання. Основу успішного (або неуспішного) конструювання нових образів складає актуалізована поява в ході вирішення суб’єктивного орієнтиру, адекватного умовам задачі, принаймні вихідним її вимогам. Суб’єктивні орієнтири проявляються в потоці вирішення як своєрідні прообрази з архітектонічної сфери (запасу знань, досвіду), накладаючись на елементи, частини нової інформаційної системи, яка окреслюється умовами проблеми, ситуації. В результаті такого поєднання і з'являється образ-орієнтир, а потім і провідний образ, які трансформуючись, обростаючи новими даними можуть привести (або не привести) до успішного рішення.

Ключові слова: образ світу, інформація, творчість, стратегія, конструювання.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24):5-18 (pdf)


УДК 159.9

Бедлінський О. І.

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, доцент кафедри психології, Суми

Мова статті: Українська

Мовна концепція свідомості

Анотація: У статті обґрунтовується робоче визначення свідомості як «системи мовної репрезентації індивідуальних і колективних здогадок». Мова є системою організації потоків сенсорної інформації у формі кластерів здогадок: асоціативних полів, полів аналогій, комбінацій і реконструкцій, сімей слів зі спільною етимологією, ідіом, інтуїтивних правил побудови слів та речень тощо. Окремі слова розглядаються як складові навчення: умовні стимули, умовні реакції, операнти, підкріплюючі стимули. Поява свідомості пояснюється окремими здогадками індивіда, які асоціюють проблиски свідомості попередніх поколінь, привласнені індивідом у процесі опанування мовою.

Ключові слова: асоціація, гештальт, здогадка, образ, навчення, свідомість.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 18-26 (pdf)


УДК159.92

Боровицька О. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: Українська

Архетип і праобраз: пошук спільних тенденцій (на матеріалах дослідження Н.В. Медведевої)

Анотація: Йтиметься про усвідомлення спільних тенденцій юнгіанського поняття «архетипу» та «праобразу» в контексті їхньої порівняльної характеристики. Аналіз цих понять здійснюватиметься на дослідницьких матеріалах Н.В. Медведевої, згідно з теорією архетипів К.Г. Юнга та концепцією творчого сприймання В.О. Моляко. Затребуваними бачаться розвідки структурно-функціональних закономірностей актуалізації вихідних передумов процесу сприймання. Поділяючи концептуальну ідею К.Г. Юнга, щодо структуруючих елементів архетипу, Н.В. Медведева наближує розуміння поняття «праобразу», за В.О. Моляко, до розуміння поняття «архетипу», за К.Г. Юнгом, і робить висновок щодо сприймання як творчого процесу пізнання, орієнтуючим структуруючим підґрунтям якого вважає праобраз.

Ключові слова: архетип, праобраз, творче сприймання.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 27-33 (pdf)


УДК159.922

Ваганова Н. А.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: Українська

Проблема формування стратегій пошуків аналогій у старших дошкільників

Анотація: У статті подано загальну характеристику творчій системі КАРУС та описано етапи формування стратегій пошуку аналогій у процесі здійснення творчого тренінгу на основі КАРУСу для дітей старшого дошкільного віку. Зокрема, проаналізовано варіант творчого перцептивно-розумового тренінгу на оволодіння дітьми стратегією аналогізування, тобто порівняння певних об’єктів і знаходження в них чогось спільного, однакового або використання відомого в нових умовах і по-новому та подано розширену його характеристику на всіх етапах здійснення (загальна схема тренінгу, поточні інструкції, опитувальники та ін.). Також у статті розглядаються спеціальні методи ускладнення процесів розв’язання, які моделюють різноманітні перешкоди в реальних процесах ігрової або навчально-творчої діяльності дітей, а саме: метод інформаційного дефіциту або інформаційної насиченості, метод часових обмежень, метод раптових заборон та методичні прийоми (прийом абсурду, прийом ситуативної драматизації та ін.) і підказки (вербальні, малюнки, жести, комбіновані тощо), які можуть використовуватись на будь-якому етапі розв’язання дітьми нових завдань.

Ключові слова: творча діяльність, стратегія, пошук аналогії, система КАРУС, творчий тренінг, старший дошкільний вік.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 34-42 (pdf)


УДК 159.95/7.031

Гощіцький А.В.

Державний історико-культурний заповідник «Тустань, Львів

Мова статті: Українська

Мізинські палеолітичні фігурки (спроба охарактеризувати даний мистецький феномен методом класичного психоаналізу)

Анотація: У статті здійснено спробу інтерпретувати феномен знайдених в Україні, палеолітичних мізинських скульптур. Співвіднесено подібну символіку на цих давніх пам’ятках (з уже виділеними їхніми морфологічними ознаками (жінка, фалос, птах)), та у вираженні позасвідомості Леонардо да Вінчі, фантазії, якого були витлумачені у оригінальній психоаналітичній розвідці Зігмундом Фройдом. Завдяки психологічному захисному механізмові – сублімації, фантазії в обох випадках втілилися у мистецтві, яке використало ці символи. Нам не відомо, які причини могли призвести первісних людей до такої втечі від реальності, але припускаємо, що це повʼязано зі щоденною проблемою виживання.

Ключові слова: пізньопалеолітичне мистецтво, мізинські скульптурки, класичний психоаналіз.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 43-50 (pdf)


УДК 159.922.75. – 053.4

Грузинська І. М.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ

Мова статті: Українська

Дослідження рівнів розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку

Анотація: В статті обґрунтовано актуальність проблеми диференціації діагностування творчої уяви старших дошкільників. Подано авторську модель розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку, структура якої складається із таких компонентів як, когнітивний, мотиваційний, діяльнісний, соціально–комунікативний, емоційний. Відповідно до зазначеної моделі, визначено критеріїв з показниками розвитку творчої уяви. Надано характеристику особливостей рівнів розвитку творчої уяви. На основі проведеного констатувального дослідження доведено наявність прямих кореляційних взаємозв’язків між такими компонентами творчої уяви, як емоційний, мотиваційний та соціально-комунікативний. Подано результати емпіричного та теоретичного аналізу дослідження рівнів розвитку творчої уяви старших дошкільників.

Ключові слова: рівні, творча уява, старший дошкільний вік, критерій, показник, компонент, кореляційний зв’язок.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 50-58 (pdf)


УДК 159.9

Гулько Ю. А.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: Українська

Особливості діагностики процесу розв’язування дошкільниками задач, спрямованих на розуміння емоцій

Анотація: Методологічною основою, на якій ґрунтується діагностика процесів розуміння емоцій, крім положення про проблемність або задачність діяльності, є принцип єдності розумових тенденцій аналогізування та альтернативного реконструювання. Адже відомо , що діти розуміють не лише по аналогії тому що вони відчували і по аналогії тому, що їм відомо, а також розуміють по контрасту. Протилежні, альтернативні дії дитини також сприяють засвоєнню нею нової інформації. Перебуваючи у віковій кризі, дитина природньо починає діяти навпаки, наперекір, проявляючи розумові та практичні інверсії та пробуючи можливості свого соціального «Я» і засвоюючи таким чином нові знання про себе і оточуючий світ, в тому числі і про світ людських емоцій. Діагностика розв’язку дошкільниками різноманітних задач спрямованих на розуміння складних емоційних станів може успішно здійснюватися засобами діагностично-тренінгової системи КАРУС. Ця діагностична система дозволяє розглядати процес розуміння як процес конструювання певного смислового конструкту, в якому образні та вербальні компоненти поєднані смисловими зв’язками. Пропонована діагностична робота передбачає дві частини. У першій частині дитині пропонуються прості пробні задачі, розв’язуючи які вона проявляє свою загальну обізнаність, індивідуальні особливості розумової діяльності, а також в процесі такої роботи з’ясовується той вид предметно-практичної діяльності, якому дитина надає перевагу. В ньому вона найбільш повно розкриє свої розумові здібності. У другому блоці представлено завдання розв’язання яких стимулює вироблення дитиною систему розумових дій спрямованих на розв’язок ситуації міжособистісного конфлікту. Розумові дітей оцінюються по виду: дії по аналогії, комбінаторні дій , реконструюючи. І розумові дії оцінюються по рівню прояву: репродуктивний рівень, рівень локальних перетворень, рівень загальних конструктивних перетворень.

Ключові слова: розуміння емоцій, задача, аналогізування, контрастне реконструювання.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 58-68 (pdf)


УДК 159.923.2:316.614

Девіс Л. А.

Донбаський державний педагогічний університет, Слов'янськ

Мова статті: Українська

Особливості взаємовідносин особистості дитини з соціальним оточенням в умовах психічної депривації

Анотація: У статті досліджується проблема розвитку взаємовідносин вихованців школи – інтернату з дорослими та однолітками. В працях вітчизняних і зарубіжних психологів підкреслюється провідна роль в психічному розвитку дитини її повноцінних та ефективних взаємовідносин з соціальним оточенням. Особливу значимість ці зв'язки набувають в період дитинства. Саме в цей період емоційні зв'язки з людьми є тим чинником, завдяки якому здійснюється вплив спілкування дорослого на розвиток особистості дитини. Особистісні зв'язки дитини з дорослим складаються в ранньому віці в процесі взаємодії та спілкування. Як відомо, у вихованців школи – інтернату не формується прагнення до співпраці з людьми, а також, в спілкуванні не проявляється пізнавальна активність та домінує прагнення до примітивних контактів, а це, у свою чергу, не сприяє засвоєнню дитиною культурних досягнень людства і повноцінної орієнтації у навколишньому світі.

Ключові слова: афективно-особистісні зв'язки, депривація сімейної взаємодії, психічна депривація, міжособистісні стосунки, спілкування, співпраця.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 68-75 (pdf)


УДК 159.9

Кириченко В. В.

Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир

Мова статті: Українська

Наукова концептуалізація моделі становлення картини світу особистості у сучасному інформаційному суспільстві

Анотація: У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми становлення картини світу особистості у інформаційному суспільстві. Визначено основні механізми формування картини світу особистості у інформаційному середовищі. Стаття розкриває соціально-рольовий підхід до формування картини світу особистості. У результаті теоретичного аналізу проблеми було визначено,що основою картини світу людини є соціальний досвід колективної більшості «ми», який опосередковано пов’язаний з індивідуальним перцептивним досвідом особистості. Нами виокремлено когнітивні стратегії інтеграції знань у картину світу особистості, які ілюструють специфіку світосприйняття особистості у системі «ми» та «вони». Запропоновано стратегіально-типологічну модель становлення картини світу, яка відображає відмінності у інформаційній взаємодії особистості з соціальним середовищем.

Ключові слова: інформаційне суспільство, стратегія світосприйняття, індивідуальний досвід, соціальний досвід, картина світу, світогляд.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 75-94 (pdf)


УДК 159.9

Ковальова В. Ф.

Київська медична гімназія №33, Київ

Мова статті: Українська

Психологічні аспекти розвитку творчої особистості в процесі викладання предметів природничо-математичного циклу

Анотація: У статті розкриті види роботи з обдарованими дітьми, що проводяться в медичній гімназії №33 міста Києва. Найбільш дієвими є: систематична робота з підготовки учнів до участі в олімпіадах, проведення учнями наукових досліджень у Малій академії наук під керівництвом як вчителів, так і вчених. Аналізуються основні підходи до співвідношення здібностей та обдарованності. Обгрунтовується застосування суб’єктно-ціннісного підходу до розвитку здібностей та обдарованості. Здібності розглядаються як внутрішній, особистісно-ціннісний, динамічний ресурс саморозвитку, що базується на індивідуально-своєрідному поєднанні особистісних властивостей і полягає: 1) у здатності суб’єкта вирішувати ситуаційні й життєві завдання з допомогою ефективних діяльностей; 2) в усвідомленій спроможності набувати цієї здатності. Обдарованість визначається як складна системна якість особистості, що характеризується: 1) найвищим рівнем розвитку здібностей і, відповідно, найвищими (абсолютними чи у порівнянні з віковими нормами) досягненнями в певній галузі діяльності; 2) ціннісним ставленням до власних здібностей як до основи особистісної ідентичності; 3) спрямованістю на саморозвиток; 4) творчою спрямованістю особистості; 5) внутрішньою (суб’єктно-ціннісною) саморегуляцією. Розвиток здібностей розглядається як передумова розвитку обдарованості.

Ключові слова: здібності, компетенції, обдарованість, суб’єктно-ціннісний аналіз, науково-дослідницька робота

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 94-100 (pdf)


УДК 159. 923.2

Колярова А. О.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: Українська

Принципи створення комбінованого очно-дистанційного тренінгу як середовища розвитку рефлексії тілесного досвіду особистості

Анотація: Статтю присвячено проблемі розробки принципів створення комбінованого очно-дистанційного тренінгу як середовища розвитку рефлексії тілесного досвіду особистості. Узагальнення теоретичних положень щодо зазначеної проблеми та результатів емпіричного дослідження особливостей соціокультурного середовища як контексту набуття людиною власного тілесного досвіду, уможливило виокремлення основних принципів створення комбінованого очно-дистанційного тренінгового середовища розвитку рефлексії тілесного досвіду особистості. Обґрунтовано, що в цьому середовищі відбувається конструювання «простору завдань» рефлексивної діяльності членів тренінгової групи у «світі тілесного досвіду», що сприяє процесам їхньої самодетермінації, саморозвитку та самопроектуванню.

Ключові слова: принцип, середовище розвитку, тренінгові середовище, очно-дистанційний тренінг, рефлексія тілесного досвіду особистості.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 101-109 (pdf)


УДК 159.954:005.53:005-026.15

Костюченко О. В.

Київський національний університет культури і мистецтв, Київ

Мова статті: Українська

Творчі складові прийняття управлінських рішень у системі креативного менеджменту

Анотація: У статті на основі інтегрування й узагальнення особливостей інтерпретації креативного менеджменту визначено: його сутнісну характеристику – креативність як інтегративну, комплексну властивість особистості, яка дозволяє швидко орієнтуватися в мінливих умовах, ефективно добирати оптимальні для кожного окремого випадка умови, методи і засоби, стратегії і тактики успішної реалізації творчих складових процесу розв'язання творчо-управлінських задач. Виокремлено психологічні інструменти, методи-стратегії реалізації креативності у творчому опрацюванні отриманої інформації, підготовці й прийнятті творчо-управлінських рішень в умовах браку інформації і дефіциту часу. Виявлено взаємозв'язок, функціональна пов’язаність між собою, взаємозумовленість системи креативного менеджменту та творчих складових підготовки й прийняття управлінських рішень.

Ключові слова: менеджмент, креативний менеджмент, креативність, управлінська діяльність, менеджер, управлінське рішення, прийняття управлінського рішення, творчі методи.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 110-119 (pdf)


УДК 159. 954

Латиш Н. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: Українська

Прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій в конструктивній діяльності молодших школярів

Анотація: В статті здійснено аналіз емпіричного дослідження перцептивно-мисленнєвих стратегій в конструктивній діяльності учнів молодшого шкільного віку. Показано, що задум зароджується як образ-орієнтир, який містить у собі загальний план та засоби його реалізації. Процес формування задуму пов'язаний з композиційним розміщенням, впорядкуванням, інтеграцією елементів у створюваному образі. Подальше формування задуму полягає в уточненні образу, яке відбувається під впливом різних вражень та в результаті ідентифікації з проміжним продуктом діяльності, в результаті чого першочерговий образ змінюється іншим. І кінцевий результат – практична реалізація задуму, що проявляється в остаточному оформленні малюнку. Функціонування перцептивно-мисленнєвих стратегій творчого конструювання в графічній діяльності молодших школярів відбувається через трансформацію зорових образів, починаючи від праобразу до образу-рішення; процес пошуку організовується і реалізовується здебільшого стратегією аналогізування, рідше комбінування і реконструювання.

Ключові слова: конструктивна діяльність, задум, перцептивно-мисленнєва стратегія, аналогізування, комбінування, реконструювання, молодший шкільний вік.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 119-128 (pdf)


УДК 159.9.015

Мазяр О. В.

Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир

Мова статті: Українська

Творчість у психотерапевтичному вимірі

Анотація: Теоретичною основою дослідження є уявлення про бінарний принцип психічної організації людини (ототожнення нетотожних емоційних та когнітивних елементів). Порушення бінарної природи психіки стає причиною і подальшою умовою невротичного розвитку особистості. Відновлення психічної рівноваги може відбуватися за принципами дезабсурдизації, тривіальної абсурдизації, творчої абсурдизації особистості. Творчість є процесом поетапної зміни циклів абсурдизації і дезабсурдизації психічних одиниць, що отримують унікальну конфігурацію і високу продуктивність. Особливого значення набуває процес множення абсурду, результати якого є нетривкими, а відтак такими, що потребують нестереотипного повторення.

Ключові слова: творчість, абсурд, невроз, психоз, психотерапія, стратегія, інтуїція, раціональність.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 128-135 (pdf)


УДК 159.9:378

Подшивайлов Ф. М.1, Подшивайлова Л. І.2

1Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ

2Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

Мова статті: Українська

Динаміка змін основних показників мотиваційної сфери студентів-психологів (за результатами лонгітюдного дослідження)

Анотація: У статті подано аналіз результатів лонгітюдного дослідження мотиваційної сфери студентів-психологів за основними емпіричними показниками: емоційна спрямованість; адаптивність, особистісна тривожність, організованість, перфекціонізм; учбова мотивація (шкали «отримання знань», «оволодіння професією», «отримання диплому»), внутрішня і зовнішня мотивація; локалізація контролю, мотивація досягнення (прагнення успіху, страх невдач), ціннісні орієнтації. Динаміка змін зазначених показників має наступні особливості. Відчутні зміни в емоційній спрямованості відбулись у рангах п’яти типів емоцій з десяти, зокрема, з першого по четвертий курс ранги праксичних та естетичних емоцій знижуються, а ранги гедоністичних, пугнічних і глоричних – підвищуються. Виявлено суттєве зростання до четвертого курсу рівня особистісної тривожності й рівня мотивації уникнення невдач, а також зниження до третього курсу рівня загального перфекціонізму, зниження з першого до другого курсу внутрішньої мотивації; з першого до третього курсу знижується зовнішня позитивна мотивація. Стабільно низьким залишається рівень організованості, рівень адаптивності знижується у значної кількості студентів, без суттєвих змін залишається інтернальний локус контролю й учбова мотивація. З першого до четвертого курсу зростають ранги термінальних цінностей «цікава робота» та «пізнання», а ранги цінностей «здоров’я», «суспільне визнання», «розвиток», «свобода» – знижуються; ранги інструментальних цінностей «вихованість», «високі запити» зростають, а ранги цінностей «життєрадісність» та «ефективність» – знижуються.

Ключові слова: мотиваційна сфера особистості, емоційна спрямованість, адаптивність, особистісна тривожність, організованість, перфекціонізм, учбова мотивація, внутрішня і зовнішня мотивація, локалізація контролю, мотивація досягнення, ціннісні орієнтації, лонгітюдне дослідження.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 135-152 (pdf)


УДК 159.923.2: 922

Пустовий С. А.

Університет сучасних знань, Київ

Мова статті: Українська

Методика формування психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх філологів

Анотація: У статті обгрунтовано методологію формувального впливу на професійну свідомість студентів – майбутніх філологів. Методологія впливу реалізована з точки зору принципів системності, саморозвитку, принципу навчання дорослих та особистісного підходу. У розрізі трьох аспектів суб’єкт-діяльнісного підходу (мотиваційного, процесуального, рефлексивного) обгрунтовано мету, напрями, форми, методи та механізми формування професійної свідомості філологів. Інтегративний характер програми забезпечено використанням таких засобів, методів і прийомів навчання: лекції та психологічні практикуми, соціально-психологічний тренінг, дискусія, самонавчання, ігрові методи, логічні задачі і вправи.

Ключові слова: професійна свідомість, програма формування професійної свідомості.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 152-160 (pdf)


УДК 159. 9

Третяк Т. М.1, Гомонюк В. О.2

1Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

2Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: Українська

Функціонування перцептивно-мисленнєвих стратегій у процесі творчості

Анотація: Розглядаються особливості функціонування перцептивно-мисленнєвих стратегій у процесі творчої діяльності особистості. Зокрема, аналізується специфіка їх проявів на етапі вивчення умови задачі, що ґрунтується на трансформації початкових умов задачі в шукані її умови. Досліджується структурно-функціональний аналіз інформації як основа перцептивно-мисленнєвої діяльності людини. Наголошується, що основною базою адекватного розуміння умови задачі є формулювання відповідних вимог до структурних і функціональних властивостей гіпотетичних елементів шуканої конструкції. Успішність побудови образу шуканої конструкції забезпечується адекватною диференціацією відомої інформації, встановленням суті гіпотетичних взаємозв’язків між елементами шуканої конструкції, а також змісту їх взаємодії з уже наявними об’єктами. Аналізуються труднощі, що мають місце в процесі розв’язування конструкторських задач в ускладнених умовах. Визначаються типи реагування досліджуваних на введення в процес розв’язування експериментальної задачі ускладнюючих умов, зокрема, акцентується увага на їх активізуючому впливі. Формулюються тенденції та рівні прояву перцептивно-мисленнєвих стратегій творчої діяльності учнів. Зосереджується увага на розгляді основних типів трансформації процесу розв’язування досліджуваними експериментальних задач внаслідок введення раптових заборон.

Ключові слова: образ, стратегія, задача, творча діяльність, ускладнюючі умови, процес.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 161-169 (pdf)


УДК 159.922.6

Туз О. С.

Національна академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницкого, Хмельницький

Мова статті: Українська

Психолого-організаційна технологія підготовки керівників оперативно- розшукових підрозділів до управління організаційними змінами

Анотація: У статті охарактеризовано психолого-організаційну технологію підвищення рівня психологічної готовності керівників оперативно-розшукових органів Державної прикордонної служби України до управління організаційними змінами. Визначено структуру, мету та основні завдання технології, форми та методи за допомогою яких було реалізовано її діагностичний, інформаційно-смисловий та корекційно-розвивальний компоненти. Наведено результати експериментальної перевірки ефективності зазначеного технологічного інструмента підвищення рівня психологічної готовності керівників оперативно-розшукових підрозділів до управління організаційними змінами. Запропоновано практичні рекомендації з організації управління організаційними змінами у оперативно-розшукових органах.

Ключові слова: психологічна готовність, організаційні зміни, психолого-організаційна технологія, інформаційно-смисловий компонент, діагностичний компонент, корекційно-розвивальний компонент, експериментальна перевірка.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 170-180 (pdf)


УДК 159.937

Шепельова М. В.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: Українська

Діагностика та розвиток здатності студентів до художньої діяльності (методичні матеріали)

Анотація: В статті представлено методичні матеріали для діагностики та розвитку здатності студентів до художньої діяльності, розроблені на основі результатів дослідження проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій у художній діяльності студентів. Розглянуто специфічні особливості та складові художньої діяльності. Запропоновано авторський опитувальник «Художня спрямованість сприймання творів живопису», що дозволяє визначити, на які прояви перцептивно-мисленнєвої стратегії в живописі досліджувані орієнтуються більшою мірою (аналогізування, комбінування, реконструювання та демонстрування особистості митця у художньому творі), а також дозволяє оцінити домінуючі художні орієнтації досліджуваних у процесі сприймання творів живопису за показниками «емоційне навантаження художнього твору», «техніка зображення», «творчий підхід художника» та «смислове навантаження художнього твору». Визначено показники здатності студентів до художньої діяльності, розроблено програму підтримки здатності студентів до художньої діяльності, яка передбачає чотири етапи: діагностика за показниками здатності до художньої діяльності; аналіз середніх значень та факторних навантажень досліджуваних показників; просвітницька робота; виконання студентами індивідуальних творчих завдань, спрямованих на усвідомлення та розвиток перцептивно-мисленнєвих стратегій, художніх орієнтацій в живописі та творчої спрямованості особистості студентів.

Ключові слова: художня діяльність, перцептивно-мисленнєва стратегія, художні орієнтації в живописі, творча спрямованість особистості, студенти.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 181-190 (pdf)


УДК 159.923

Ятчук М. С.

Інститут кримінально-виконавчої служби, Київ

Мова статті: Українська

Психологічний профіль працівника Державної кримінально-виконавчої служби України

Анотація: У статті розкрито проблему психологічного профілю працівника Державної кримінально-виконавчої служби України. Побудовано психологічний профіль працівника Державної кримінально-виконавчої служби України. Проведено аналіз окремих факторів психологічного профілю працівника Державної кримінально-виконавчої служби України. Виявлено, що психологічний профіль працівника Державної кримінально-виконавчої служби України представлений: відкритістю до взаємодії та комунікації; ригідністю і конкретністю мислення; емоційною стійкістю; дисциплінованістю, відповідальністю, дотриманням моральних норм, сумлінним виконанням професійних обов’язків; рішучістю, сміливістю, схильністю до ризику; лідерськими якостями та високим рівнем розвитку самоконтролю; завищеною оцінкою власних можливостей, умінь та здібностей. Відзначено, що врахування особливостей психологічного профілю працівника Державної кримінально-виконавчої служби України сприятиме здійсненню професійного психологічного відбору та психологічного забезпечення службової діяльності працівників органів та установ виконання покарань.

Ключові слова: психологічний профіль, самооцінка, професійна діяльність, психологічна компетентність, оптимізація розвитку психологічної компетентності.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 191-199 (pdf)


УДК 159.9

Третяк Т. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: Українська

Особливості проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій в процесі розв’язування учнями евристичних задач

Анотація: Обґрунтовується діагностичний потенціал такого методичного засобу, як розв’язування евристичних задач (на принциповий винахід). Розглядається специфіка його реалізації щодо різних етапів структури процесу розв’язування конструкторської задачі. Формулюються критерії та індикатори ефективності перцептивно-мисленнєвої діяльності особистості. Критерій: рівень адекватності трансформації початкових умов задачі в шукані її умови. Індикатори: рівні відповідності шуканих умов задачі вихідним її умовам. Критерій: рівень системної організації творчого інструментарію особистості. Індикатори: рівні реалізації творчого інструментарію. Критерій: новизна продукту діяльності особистості. Індикатори: рівні новизни – об’єктивна, суб’єктивна. Здійснюється аналіз трансформації образів, виникаючих у процесі конструювання інформаційних систем: детермінації праобразу шуканого розв’язку змістом її умови та наявних актуальних знань, локалізації прообразних асоціативних полів у результаті структурно-функціонального аналізу наявної інформації; стимулювання утворення спектру прообразів, у тому числі найоптимальнішого, що стає провідним образом; трансформується в образ-проект, а далі і в образ-розв’язок. Визначаються особливості проявів перцептивно-мисленнєвих стратегій у процесі розв’язування учнями евристичних задач. Наголошується на необхідності врахування взаємодії двох взаємопов’язаних стратегічних потоків інформації, які взаємофункціонують протягом всього процесу розв’язування задачі, резонуючи на один і той же орієнтир – задану умову задачі. Зауважується, що уявне препарування цих потоків дає: динаміку трансформації задуму розв’язування задачі; динаміку трансформації стратегії розв’язування задачі.

Ключові слова: задача, інформація, стратегія, процес, творчість, конструювання.

Actual_probl_psihol 2018, 12(24): 199-207 (pdf)