Актуальні проблеми психології, Том 12, Випуск 26 – 2019

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

 Зміст випуску



 

УДК159.9

Моляко В. О.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Г. С. Костюк – видатний стратег психологічної науки (ІІ) (до 120-річчя з дня народження)

Мова сатті: Українська

Анотація: Виділимо, як ми їх розуміємо, основні стратегічні досягнення Г. С. Костюка у своїй багаторічній науковій діяльності (а фактично науково-педагогічній, бо він, як це відомо, займався й безпосередньою практичною діяльністю, як вчитель математики в школі, як викладач в інституті, як керівник аспірантами, як завідуючий кафедрою, й нарешті – як директор наукової установи – створеного ним Інституту психології, про що йтиметься окремо трохи далі). Тож основними стратегічними досягненнями Г. С. Костюка, на наш погляд, безперечно можна вважати: свідоме конструювання свого власного науково-практичного шляху у дуже не простому життєвому просторі 20-60-х, та й більш пізніх років, якими вони були конкретно в Україні того часу; створення першого в УРСР (і третього в СРСР) Інституту психології (на той час в системі Міністерства освіти) у 1945 році; здійснення науково-практичного керівництва вказаним Інститутом (до кінця 1972 року, коли це керівництво фактично штучно було призупинено вкрай, в кращому випадку, неграмотною політикою керівництва вказаного міністерства); створення поліфонічної психологічної школи (автономних векторів цілої плеяди шкіл), здобутки якої адекватно не оцінені аж до нашого часу. Звичайно, можна було б сформулювати розгляд наших питань синтетичною назвою: стратегія життєдіяльності академіка Г. С. Костюка (1899-1984), яка б названі стратегії включала певною мірою як складові загальної, але в будь-якому випадку в конкретному плані усі їх слід розглядати як насправді характеризуючі й самого Г. С. Костюка й його теоретико-практичні досягнення безумовно історичного для нашої науки масштабу.

Ключові слова: стратегічне мислення, стратегічна діяльність, стратегія, стратег, розумова діяльність, стратегія життєдіяльності Г. С. Костюка.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26):7-17 (pdf)


УДК 159. 922.6

Бедлінський О. І.1, Симоненко Л. І.2

1Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми

2Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми

Деякі проблеми розвитку творчо обдарованого індивіду

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті проводиться аналіз включеного в програму з української літератури для 10 класу нарису О. Кобилянської «Impromptu Phantasie» з погляду вікового розвитку творчо обдарованої людини. Доводиться, що найважливішою творчою діяльністю підлітка є конструювання соціальних відносин спільно з однолітками. Неуспіх героїні нарису, незважаючи на творчу обдарованість, та об’єктивно творчу діяльність пов’язуються з недостатністю спільної діяльності з однолітками, проблемами ідентифікації, гординею, як зверхнім ставленням до інших, на фоні заниженої самооцінки, а причиною подовження вікового розвитку сучасних підлітків і юнаків з об’єктивною міфологізацією діяльності дорослих та віртуалізацією спілкування.

 

Ключові слова: діяльність, емансипація, ідентифікація, обдарованість, підліток, свідомість,творчість, юнацтво.

 

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 18-28 (pdf)


УДК 159.9

Березова Л. В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ

 

Творчі стратегії конструктивної діяльності

Мова сатті: Українська

Анотація: Крім безлічі видів задач, виділених наукою в різних областях дійсності, існують найрізноманітніші задачі, які постають перед мисленням людини суспільною практикою. Серед них особливий інтерес для нас є конструктивно-технічні задачі і їх можливості в навчанні. Процес розв’язування задач вимагає від студентів постійної розумової діяльності: він аналізує, групує, систематизує умови, виконує інші розумові операції, а значить розбудовує своє мислення. Особливості багатьох технічних об’єктів, саме оперування технічним матеріалом надають мисленню специфічний характер. У зв’язку з цим слід зазначити, що самі терміни «конструктивно-технічне мислення», «конструктивне мислення» широко використовуються. Широке використання задач у процесі навчання відповідає вимогам сьогоднішнього дня. Характерне розширення сфери застосування задач від традиційного закріплення й удосконалювання знань до формування понять, тобто реалізації пізнавальної функції навчальних задач. Творчість має стати нормою професійної праці та підготовки до неї, ми повинні зазначити, що кожен експерт повинен бути творчим експертом. Звичайно, рівень творчої активності завжди буде різним, оскільки в кожному конкретному випадку творчі можливості кожного студента, а потім працівника визначаються його здібностями, обдарованістю, талантом. Процес формування професійного творчого мислення безперервний протягом усієї життєвої діяльності.

Ключові слова: творчість, стратегії, творча задача, розв'язок, конструктивна діяльність, творче мислення.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 28-33 (pdf)


УДК 159.922

Біла І. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Психолого-педагогічна модель технології розвитку творчого мислення

Мова сатті: Українська

Анотація: Результатом освіти сьогодні визнаються не знання, а компетентності, пізнавальні та практичні вміння, що відображають готовність людини активно і творчо використовувати отриману освіту для розв’язання особистісно і соціально значимих практичних задач, ефективному досягненню життєвих цілей. Запорукою цього є розвиток творчого мислення суб’єкта у найефективніший спосіб, побудова психолого-педагогічної моделі технології його розвитку, яка включає умови, чинники та засоби. Умови активізації творчого мислення передбачають наявність естетичного, розвивального середовища, що забезпечує розвиток чуттєвого досвіду, перцептивних дій, творчої спостережливості; позитивний психологічний клімат, емоційну підтримку, відсутність надмірної вимогливості, критики, заохочення творчої поведінки; наявність зразка творчої поведінки, креативного взірця; діалогічної форми спілкування, партнерських взаємостосунків «дорослий-дитина»; дотримання принципу індивідуального, особистісно-зорієнтованого підходу. Важливо враховувати і чинники становлення мислетворчості, а саме: необхідність розвитку творчого сприймання, спостережливості, дослідницьких дій, навичок постановки запитань та дій експериментування, оволодіння стратегіальними діями мислення, активізації інтуїції, вміння рефлексувати, переосмислювати досвід своєї діяльності, оновлювати своє мислення, збереження творчого, енергетичного потенціалу особистості. Ефективними засобами розвитку творчого мислення є: творчі, практичні задачі, схеми-алгоритми, приклади, зразки, орієнтири, інструкції та підказки. Психолого-педагогічна модель технології розвитку творчого мислення, яка визначає умови, засоби ефективного розвитку творчої мисленнєвої діяльності та чинники становлення творчих мисленнєвих дій забезпечує ефективну організацію освітнього процесу, у якому особистість має всі можливості не лише для розвитку творчого мислення, творчого потенціалу, а й загалом для самореалізації та саморозвитку.

Ключові слова: творче мислення, психолого-педагогічна модель, технологія розвитку, умови активізації творчого мислення, засоби розвитку творчого мислення, чинники становлення мислетворчості.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 34-44 (pdf)


УДК159.92

Боровицька О. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Феномен творчої уяви в епістемологічній психології творчості (філософсько-психологічне прочитання)

Мова сатті: Українська

Анотація: Пропонуються історико-філософський та психологічний ракурси бачення проблеми творчої сутності уяви. Запропоноване дослідження намагається показати її активну дієву специфіку, коли вона претендуватиме на свою актуалізацію як структурно-функціональна компонента творчо-мисленнєвої діяльності суб’єкта. Синтез філософського та психологічного підходів бачитиметься універсальним, адже зважатимемо як на всезагальну, так і конкретну специфіку уяви, у зв’язку з чим її розуміння як функціональної і діяльнісної активніше сприятиме дослідженню потенційних можливостей суб’єкта у пошуках ним нового.

 

Ключові слова: творча уява, творчість, пізнання, філософсько-психологічний підхід, епістемологічна психологія творчості.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 45-58 (pdf)


УДК159.922

Ваганова Н. А.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Передумови розвитку творчого мислення дітей дошкільного віку

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті розглядаються передумови розвитку творчого мислення у дітей дошкільного віку та становлення творчої особистості дошкільника в процесі розвивальної взаємодії, описуються принципи саморозвитку дитини, формування у неї інтегративних і творчих якостей особистості в умовах інноваційного освітнього простору. Показано, що дошкільний вік має виключне значення для розвитку здібностей, особистісних якостей та загальної обдарованості дитини. У статті також розглядаються питання загальної сутності творчого процеса, творчого мислення, особливості розвитку творчих пізнавальних процесів у сучасних дітей та розкриваються загальні закономірності розвитку пізнавальних здібностей у старшому дошкільному віці.

 

Ключові слова: творче мислення, творча особистість, когнітивний розвиток, пізнавальні здібності, творча діяльність, старший дошкільний вік.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 58-65 (pdf)


УДК 159.954 – 043.86:[929:001]

Виноградова В. Є.

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Київ

Суб’єкт – суб’єктна взаємодія як фактор розвитку творчих здібностей особистості

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті розкриваються основні чинники розвитку творчих здібностей особистості шляхом суб’єкт – суб’єктної взаємодії. Визначається вплив ставлення дорослих до дитини як до суб’єкта. Аналізуються умови, які можуть стати дієвими щодо формування творчої особистості. Розглядаються питання створення розвивального середовища в родині задля сприяння розвитку задатків дитини. Також досліджуються дитячі роки видатних діячів науки В. І. Вернадського, І. І. Мечникова, К. Д. Ушинського. Визначаються основні умови розвитку їх наукового таланту. Аналізується суб’єкт-суб’єктна зорієнтованість відносин у системах "дорослий-дитина", які сприяють розвитку творчих здібностей науковців.

 

Ключові слова: суб’єкт, особистість, суб’єктність, творчі здібності, розвиток, сприятливий психологічний клімат, суб’єкт-суб’єктна взаємодія.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 65-74 (pdf)


УДК 159.97

Гавриловська К. П.1, Кириченко В. В.2, Фальковська Л. М.3

1Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир

2Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир

3Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир

Репрезентація у масовій психіці образу осіб з інвалідністю: методологічні засади дослідження

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті представлено методологічні засади емпіричного дослідження репрезентації в масовій психіці образу осіб з інвалідністю. Виявлено, що образ осіб з інвалідністю представляє собою інтегральну характеристику досвіду, знань, знаковості, які утворюють раціональну його сторону; переживань, ставлення та оцінювання, що описують ірраціональну складову; дії (бездіяльності), готовності до дій та вчинку як зовнішніх проявів на практиці вище згаданих психічних утворень. У структурі психологічних репрезентацій образу осіб з інвалідністю варто виокремити когнітивну, емоційну та праксичну складові, які мають рівневу будову.

 

Ключові слова: особи з інвалідністю, образ осіб з інвалідністю, психічне здоров’я, інформація, інформаційне суспільство, засоби масової інформації.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 75-86 (pdf)


УДК 379.28+153.14+005.118

Грек О. М.

Південноукраїнський нaціональний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

Особливості використання інформаційних технологій в розвитку креативності підлітків

Мова сатті: Українська

Анотація: Стаття присвячена проблемі використання інформаційних технологій в розвитку креативності підлітків. Представлені сучасні підходи дослідження креативності в психологічній науці, а також особливості розвитку в підлітковому віці. Розглянуто поняття інформаційній технології та їх вплив на розвиток особистості школяра. Емпірично досліджено особливості розвитку креативності в підлітковому віці та виявлено, що рівень розвитку креативності у підлітків є середнім та нижче середнім, а також вивчено вплив індивідуальних особливостей особистості на рівень розвитку структурних компонентів креативності. Представлені особливості розробки психологічного тренінгу з розвитку креативності підлітків з використанням інформаційних технологій та його апробація.

 

Ключові слова: креативність, творчі здібності, інформаційні технології, комп’ютерні технології, розвиток, підлітковий вік, психологічний тренінг.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 86-93 (pdf)


УДК 159.9

Гулько Ю. А.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Застосування тренінгової системи КАРУС на заняттях з конструювання у середній групі дитячого саду

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті викладене положення про єдність аналогізування, комбінування і контрастного реконструювання в структурі творчої діяльності дошкільника. Описуються шляхи застосування тренінгової системи КАРУС на заняттях з конструювання із синельного дроту. Впровадження цієї методики показало, що у дітей четвертого і п’ятого років життя в процесі конструювання стихійно проявляються ознаки мисленнєвих тенденцій до аналогізування, комбінування і реконструювания. А по мірі набуття дитиною досвіду конструювання, а також по мірі виявлення індивідуальної специфіки її мислення, вже більш-менш чітко позначається якась одна провідна мисленнєва тенденція.

 

Ключові слова: конструювання, аналогізування, комбінування, контрастне реконструювання.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 94-102 (pdf)


УДК 159.923.2-058.862

Девіс Л. А.

Донбаський державний педагогічний університет, Слов'янськ

Психологічні проблеми розвитку та формування особистості дітей-сиріт

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті досліджується проблема розвитку та формування особистості дітей-сиріт. Експериментальні дослідження психологів показують, що у такої категорії дітей спостерігаються значні відхилення в розвитку особистості та в системі стосунків до світу та інших людей. Також було досліджено психолого-педагогічні умови формування особистості дітей-сиріт у різних умовах виховання. Таким чином, у вихованців загальноосвітньої школи – інтернату не формується прагнення до співпраці з людьми, а також, в спілкуванні не проявляється пізнавальна активність та домінує прагнення до примітивних контактів, а це, у свою чергу, не сприяє засвоєнню дитиною культурних досягнень людства і повноцінної орієнтації у навколишньому світі. Викладений у статты матеріал дозволяє побачити, яким чином у процесі формування особистості дитини, що виховуються поза родиною, розвиваються нові рівні та якості особистості.

 

Ключові слова: психічна депривація, міжособистісні стосунки, відношення до себе, спілкування, співпраця.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 102-110 (pdf)


УДК 159.922

Дригус М. Т.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Концептуальний аналіз проблеми особистісної ефективності у психологічній системі Г.С. Костюка

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті здійснено концептуальний аналіз проблеми особистісної ефективності у психологічній системі Г.С. Костюка. У контексті «загальної характеристики онтогенезу людської психіки» розкрито погляди Г.С. Костюка на проблему «характерних рис розвитку психіки» у проекції особистісної ефективності. З’ясовано концептуальне поле сутності розвитку, розкрите Г.С. Костюком. Здійснена характеристика підходу Г.С. Костюка до проблеми «утворення психічних властивостей особистості», а також питання «переходу від нижчих до вищих структур психічного життя» та статусу особистісної ефективності у цих площинах. Розкрито проблему особистісної ефективності у концептуальному полі ідеї саморуху Г.С. Костюка.

 

Ключові слова: особистість, онтогенез, розвиток, психічні властивості, система.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 110-117 (pdf)


УДК 159.9

Кияшко М. О.1, Подшивайлова Л. І.2, Шепельова М. В.3

1Установа освіти «Вітебський державний університет імені П. М. Машерова», Вітебськ

2Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

3Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Особистісні властивості як чинник художніх орієнтацій студентів у сприйманні творів живопису

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті за результатами теоретичного аналізу визначено чотири складові художніх орієнтацій у сприйманні живопису та описано прояви кожної з цих складових. За результатами емпіричного дослідження на основі розрахунку факторних навантажень прояву художніх орієнтацій досліджуваних у сприйманні творів живопису у загальній вибірці досліджуваних, у групах студентів-психологів, студентів технічного спрямування та групі «інші досліджувані», визначено системоутворювальні фактори та виявлено їх ієрархію. Із застосуванням множинного нелінійного регресійного аналізу визначено вплив особистісних характеристик та їх взаємодії на художні орієнтації у процесі сприймання творів живопису у групах студентів-психологів, студентів технічного спрямування та групі «інші досліджувані».

 

Ключові слова: художні орієнтації, особистісні властивості, сприймання творів живопису, студенти.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 117-132 (pdf)


УДК 159.922.8:159.923.2

Костіна Т. О.

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Київ

Значення досліджень з гендерної проблематики у суміжних науках для психології

Мова сатті: Українська

Анотація: Стаття присвячена висвітленню ролі досліджень з гендерної проблематики, що вивчаються іншими науками та збагачують психологію. В роботі визначено основні наукові напрямки та аспекти, які підпадають у сферу їх наукового пошуку. Серед них можна виділити наступні: гендерна соціологія (соціальні ролі жінок та чоловіків, гендерні стереотипи), гендерна економіка (роль жінок для економічного зростання суспільства), гендерна антропологія (проблема андроцентризму у сучасних культурах), гендерна лінгвістика (вивчення гендеру із використанням лінгвістичного понятійного апарату: відображення гендеру в мові), гендерна історія (минуле з точки зору гендеру: вивчення взаємодії чоловічого та жіночого досвіду в історичному контексті; «відкриття» жінок минулого для сучасності) тощо. Підкреслено важливість крос-дисциплінарних досліджень, у сфері гендерної проблематики як необхідної умови для збагачення інформаційного поля, яке стане підґрунтям для подальшого психологічного аналізу даного явища.

 

Ключові слова: гендер, гендерна антропологія, гендерна економіка, гендерна лінгвістика, гендерна соціологія.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 132-139 (pdf)


УДК 159.954:005.8]:005-057.212

Костюченко О. В.

Київський національний університет культури і мистецтв, Київ

Творчий та адаптивний потенціал метафоризації у проектному менеджменті в соціокультурній сфері

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті обгрунтовано роль метафоризації, розкриті її творчі аспекти в реалізації визначальної функції проектного менеджменту – стратегічного планування проектної діяльності у соціокультурній сфері. Розширено й поглиблено уявлення про складові метафоризації на кожному етапі планування проектної діяльності. Встановлено зв'язок між творчими й адаптивними властивостями метафоризації в управлінні проектами. Доведено, що метафоризація проблем проект-менеджменту є одним з ефективних засобів їх стабілізації і вирішення, універсальним методологічним інструментом когнітивно-творчого процесу, оскільки дозволяє швидко орієнтуватися в мінливих умовах, обирати оптимальний стратегічний план, для кожного окремого випадка методи і засоби для реалізації проектної діяльності як складової ефективного управління.

 

Ключові слова: менеджмент, проектна діяльність, проектний менеджмент, проект-менеджмент, стратегічне планування, метафоризація, метафоричний образ, творчий потенціал.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 139-148 (pdf)


УДК 159. 9

Латиш Н. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Психологічні аспекти становлення творчого мислення учнів молодшого шкільного віку

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті описано психологічні аспекти становлення творчого мислення учнів молодшого шкільного віку. Молодший шкільний вік зазначається як вік, що має особливе значення для розвитку мислення дітей. Саме в цьому віці формуються різні типи мислення, його різновиди, їх основні якості та властивості, закладаються передумови для формування у дітей особливого, близького до творчого стилю розумової діяльності. Розвиток пізнавальних психічних процесів в молодшому шкільному віці характеризується тим, що вони стають більш самостійними видами психічної діяльності, які мають свою мету, мотив та способи виконання: запам’ятовування – в діяльність цілеспрямованого, довільного заучування; сприймання – в діяльність спостереження, мислення – в діяльність розмірковування і т. ін.

Ключові слова: творче мислення, творча уява, творчі завдання, внутрішній план дій, молодший шкільний вік.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 148-157 (pdf)


УДК 159.928-053.066

Лю Янь

Південноукраїнський нaціональний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

Порівняльний аналіз розвитку творчих здібностей і вираженості психологічних бар’єрів у молодших підлітків України та Китаю

Мова сатті: Українська

Анотація: Стаття присвячена вивченню особливостей прояву психологічних бар’єрів в розвитку творчих здібностей у молодших підлітків України та Китаю. В статті розглянуті сучасні підходи до вивчення творчих здібностей та особливості їх розвитку в молодшому підлітковому віці. Також уточнюється поняття «психологічний бар’єр» та показано його вплив на розвиток творчих здібностей молодших підлітків. Емпірично досліджено особливості розвитку структурних компонентів творчих здібностей і психологічних бар’єрів в розвитку творчих здібностей у молодших підлітків України та Китаю, а також проведено порівняльний аналіз особливостей впливу психологічних бар’єрів на розвиток творчих здібностей.

 

Ключові слова: творчі здібності, креативність, психічні стани, бар’єри, психологічні бар’єри, розвиток, молодший підлітковий вік.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 157-166 (pdf)


УДК 159.92

Мазяр О. В.

Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир

Контрапунктний дисонанс особистості

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті окреслено загальний механізм психодинаміки особистості та умови виникнення проблематики невротичного спектру. Визначена основна форма психічного контрапункту особистості, характер його порушення й у зв’язку з цим зроблено припущення щодо причини деструктивних процесів емоційної та когнітивної сфер. Зокрема, обґрунтовується положення, що психічний контрапункт оформлюється як боротьба та єдність першої і другої сигнальної систем, біологічних імпульсів та соціальних норм поведінки. Разом із тим, психічна одиниця являє собою бінарне утворення нетотожних елементів. Це створює підстави стверджувати, що психічний розвиток людини обумовлений подвійною суперечністю інтрапсихічного та інтерпсихічного змісту.

 

Ключові слова: психічний контрапункт, психодинаміка, рефлекс, творчість, знак, амбівалентність.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 166-173 (pdf)


УДК 159.9:37.015.31

Маслянікова І. В.

Таврійський Національний університет імені В. І. Вернадського, Київ

Проблема мотиваційного компонента научуваності дорослих

Мова сатті: Українська

Анотація: Стаття відноситься до проблематики освіти впродовж життя та присвячена двом ключовим компонентам, які безпосередньо впливають на результат процесу навчання: особливостям навчальної мотивації та рівня научуваності студентів. Автором було здійснено теоретичний аналіз проблем мотивації та научуваності в контексті освіти дорослих. Недостатня розробленість окреслених проблем, а також вимоги сьогодення щодо професійного розвитку працівників та умов підвищення їх кваліфікації зумовили обрати перспективним напрямком дослідження мотиваційний компонент научуваності дорослих студентів. Автором було розкрито суть концепції дослідження, визначено послідовні кроки, критерії вивчення та діагностичний інструментарій.

 

Ключові слова: дорослий студент, навчальна мотивація, научуваність, процес навчання, дослідження, критерії.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 173-181 (pdf)


УДК 925 : 925.159: 923

Михальчук Н. О.1, Антюхова Н. І.2

1Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне

2Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ

Психолінгвістичні механізми експлікації категорії абсурду в п’єсах В.Шекспіра

Мова сатті: Англійська

Анотація: Статтю присвячено досить складній проблемі, такій, як експлікація категорії абсурду в п’єсах В.Шекспіра. Зазначено, що розуміння абсурду В.Шекспіром великою мірою зумовлюється тим, що думка Шекспіра ніби «розчинена» в образах і ситуаціях його п’єс, і саме завдяки цьому він зумів так повно, усебічно розкрити характери й обставини, що картини, створені автором, багаті і складні, як сама дійсність. Наголошено, що у міру того, як усе більше визнавалося в світі значення В.Шекспіра, кожне покоління по-новому осмислювало для себе його твори, по-новому тлумачило їх. Усе більшою мірою розкривалися глибокі думки, закладені В.Шекспіром у його п’єси, усе ясніше поставала його художня майстерність. Проблему, яка є домінувальною в даній статті, великою мірою розкрито завдяки тому, що художня система драматургії В.Шекспіра великою мірою сформувалася на ґрунті традицій народного театру, проте великою мірою зобов’язана спадщині античного театру. Було враховано наступні моменти: драма класичної давнини відрізнялася суворою композицією побудови; у п’єсах античних авторів дія, як правило, відбувалася в одному місці і протягом досить стислого періоду, приблизно – біля доби, сюжет містив лише одну подію, що зображувалася без будь-яких відхилень; у трагедіях дія взагалі починалася вже напередодні розв’язки конфлікту. Зазначено, що в зображенні В.Шекспіра людина, прагнучи досягти своєї мети, постійно зіштовхується із протидією з боку інших людей, які зводять нанівець її вільну особистість. Ця протидія може бути абсурдно свідомою з боку іншої людини. Тоді йдеться про те, що несвідома протидія уособлює роль абсурдної випадковості. Наголошено, що в цьому абсурдно прихованому характері причинно-наслідкових зв’язків полягає, за В.Шекспіром, непевність існування людини, яка може стати навіть трагічною. З огляду на абсурдиські фрейми, експліковані у творах В.Шекспіра, нами були виділені психолінгвістичні механізми вираження абсурдного смислу письменником. Це – такі механізми, як: 1. Експлікація абсурдних фреймів, існуючих у свідомості особистості. 2. Зображення абсурдних за змістом випадкових деталей, архетипів, метафоричних контекстів. 3. Експлікація абсурдно прихованого характеру причинно-наслідкових зв’язків, які постають очевидними в результаті вживання автором твору певних лексичних одиниць, лексико-стилістичних засобів тощо. 4. Презентація автором твору абсурдної зав’язки. 5. Презентація автором твору розв’язки твору із абсурдно зміщеним центром. Доведено, що розуміння абсурду виникає внаслідок неочікуваного читачем перетворення напруженого контексту твору у цілком очевидні смислові фрейми. За таких умов дотепний абсурд вміщуватиме те, що спочатку сприйматиметься читачем твору за істину, що вводить його в оману, а потім перетворюється на стійкі абсурдиські фрейми, які закріплюються, зафіксовуються у свідомості особистості. Такі фрейми, в свою чергу, можуть розумітися читачем як такі, що вміщуватимуть нісенітницю, безглуздість, можуть призводити до створення стійких кліше (побудованих за принципом «гри ідей»), які, в свою чергу, стають структурними компонентами свідомості людини.

 

Ключові слова: абсурд, абсурдний смисл, абсурдні фрейми, випадкові деталі, архетипи, метафоричні контексти, абсурдна зав’язка, розв’язка твору із абсурдно зміщеним центром.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 181-194 (pdf)


УДК 159.954

Міщиха Л. П.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ

Креативність як вагома характеристика інноваційної діяльності викладача вищої школи

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті піднімається проблема креативності як складової інноваційної діяльності викладача вишу. Розкриваються психологічні особливості креативності викладача через аналіз його особистісних особливостей. Вагома роль відводиться таким складовим як мотиваційні чинники та готовність педагога вищої школи до розвитку, самовдосконалення та безперервної освіти. Творча індивідуальність педагога представлена на різних рівнях її становлення. Проведене дослідження на матеріалі студентської молоді підтвердило основні теоретичні положення в описі психологічного портрету креативного викладача. Перспективу подальших досліджень автор вбачає у розробці методів розвитку креативного мислення викладачів вищої школи, а відтак, і студентської молоді.

 

Ключові слова: креативність, креативне мислення, викладач вищої школи, інноваційна діяльність, особистісні риси, мотиваційні чинники, безперервна освіта, студентська молодь.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 194-202 (pdf)


УДК [159.955+159.956]

Мойсеєнко Л. А.1, Гураль І. М.2, Смоловик Л. Р.3

1Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ

2Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ

3Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ

Психологія взаємодії процесів розуміння і апробації в творчому математичному мисленні

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті розглядаються питання стосовно психологічної сутності взаємодії мисленнєвих процесів розуміння і апробації при розв’язуванні творчих математичних задач. За результатами досліджень математичного мислення, констатовано його творчий характер та означено підхід до його вивчення через аналіз мисленнєвих дій у процесі розв’язання творчих математичних задач. Наголошено, що результативність пошукових дій досягається завдяки взаємодії числової, символьної та просторової складової математичного мислення. Встановлено, що процеси розуміння математичної задач та апробація мисленнєвих результатів функціонують впродовж усього процесу розв’язування математичних задач. З’ясовано, що зміст пошукових дій, спрямованих на розуміння задачі та апробацію мисленнєвих результатів залежить від етапів розв’язання задачі (вивчення умови, пошук розв’язку, перевірка знайденого розв’язку), в яких їх процесуально-динамічна сторона не лише проявляється, але й формується. При цьому процеси розуміння творчої математичної задачі та процес апробації є взаємодоповняльними. Встановлено, що розуміння умови задачі формує зміст апробаційних дій, а процес апробації сприяє формуванню розуміння математичної задачі. Апробаційні дії, формуючи суб’єктивну впевненість у правильності (або неправильності) мисленнєвого результату, водночас спрямовані на поглиблення розуміння сутності самої задачі. Апробація мисленнєвих результатів є допоміжним актом, інструментом процесу розуміння, а стан розуміння формує зміст апробаційних дій.

Ключові слова: творче математичне мислення, розуміння математичної задачі, апробація мисленнєвих результатів

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 202-214 (pdf)


 

УДК 159.942

Москаленко В. В.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Дослідження особливостей творчого мислення в когнітивній концепції С. Московичі

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті на основі аналізу основних положень теорії соціальних репрезентацій С. Московичі проаналізовано особливості творчого мислення пересічної людини в процесі засвоєння нею наукових знань в умовах повсякдення. «Соціальні репрезентації» визначено як специфічну форму знання в сфері буденної свідомості, що об’єднує в собі понятійний і образний компоненти. Проаналізовано творчу функцію соціальних репрезентацій, яка полягає у перетворенні незнайомої інформації у знайому в результаті трансформації структурних елементів та функцій ментальних феноменів наукового знання у когнітивні елементі буденної свідомості. В статті проаналізовано фактори, що детермінують творчу функцію соціальних репрезентацій. Зокрема, звертається увага на зовнішню та внутрішню групу факторів: зовнішні фактори описують зміни в науковій теорії, що відбуваються в результаті її втілення у буденну свідомість. Внутрішні - описують трансформації, що відбуваються в результаті цього всередині самих репрезентацій.

 

Ключові слова: когнітивна сфера свідомості, соціальні репрезентації, буденна свідомість, здоровий глузд, об’єктифікація, персоніфікація, ідентифікаційна матриця.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 214-225 (pdf)


УДК 159.922

Мусіяка Н. І.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Теорія психічного розвитку дитини Г. С. Костюка та проблема особистісної детермінації

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті уперше здійснено аналіз теорії психічного розвитку дитини, створеної Г.С. Костюком, а також у її контексті розглянуто проблему особистісної детермінації. Констатовано, що теорія психічного розвитку дитини, як ключове теоретико-методологічне підґрунтя розуміння сутності особистісної детермінації, була вперше розроблена ученим ще у 40-х рр. ХХ ст. Розкрито ідеї Г.С. Костюка щодо проблеми особистісної детермінації. Здійснено уперше аналіз структури теорії психічного розвитку дитини, що включає, означені самим вченим, дванадцять спектрів ‒ «питань розгляду». Встановлено, що стрижневим учений вважає детермінантний, оскільки «психічний розвиток дитини ‒ обумовлений процес», а «питання про умови психічного розвитку дитини є вихідним питанням теорії цього процесу». Г.С. Костюк розкриває такий новий ракурс своєї теорії психічного розвитку дитини як проблему особистісної детермінації, ефективності її становлення і перебігу як внутрішніх потенцій особистісного зростання й саморозвитку.

 

Ключові слова: детермінація, особистісна детермінація, особистість, дитина, розвиток, психічний розвиток дитини.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 225-233 (pdf)


УДК 159.9

Ольховецький С. М.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань

Психологічні чинники дитячих страхів

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті розглядаються психологічні чинники дитячих страхів, а саме: соціокультурні та психологічні передумови виникнення страху. В статті розглядаються досить детально такі стахи, як: сімейна обумовленість страхів; загроза для життя; страх перед майбутнім страх перед навчанням, іспитами; страх самотності; групова ізоляція; обмеження інформації; монотонність; зміна сприймання просторової структури; порушення ритму сну та активності; нічні страхи; страх перед реальністю; розлучення батьків; реальні небезпеки. Це основні страхи, які супроводжують підростаючу особистість.

 

Ключові слова: страх, дитячі страхи, психологічні чинники, природа страхів, еволюція дитячих страхів, дитина, біологічні передумови, природа страхів.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 233-241 (pdf)


УДК 159.9-027.533-044.332:355.05

Орловська О. А.

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Київ

Вплив сім’ї на психологічну адаптацію учасників бойових дій

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті проаналізовано вплив сім’ї на психологічну адаптацію в учасників бойових дій після повернення до цивільного життя. Визначено, що адаптація учасників бойових дій – це процес пристосування особистості до нових умов соціального середовища через оволодівання нормами поведінки, пристосування до вимог суспільства. Визначено основні завдання адаптації учасників бойових дій. Визначено, що в процесі адаптації до нових умов життя, військовослужбовець може переживати психологічні труднощі, які обумовлені кардинальними змінами діяльності, що неодмінно позначається на стосунках із близьким оточенням. Встановлено симптоми посттравматичного стресового розладу, що можуть проявлятися військовослужбовців. Доведено, що адаптація є важким життєвим етапом для військовослужбовців. Автором підкреслено, що період адаптації не залишається непоміченим для членів сім’ї, оскільки на сімейні відносини впливають неоднозначні змінені реакції військовослужбовців. Сформульовані рекомендації для сім’ї, що сприятимуть більш комфортним умовам у цей період, зокрема: прийняти та усвідомити зміни, які відбулися або відбудуться, створити умови та сприяти тому, щоб колишній військовослужбовець знайшов свій власний спосіб адаптації до мирного життя, не намагатися прискорити події, з повагою відноситись до особистих меж особистості та окреслювати свої, проявляти терпіння, повагу та зберігати спокій.

Ключові слова: психологічна адаптація, учасники бойових дій, психологічна допомога, сім’я, посттравматичний стресовий розлад

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 241-250 (pdf)


УДК 159.923:133.3

Плохіх В. В.

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

Антиципаційні процеси в організації своєчасних дій людини

Мова сатті: Російська

Анотація: Метою роботи є визначення особливостей реалізації усвідомлюваних і неусвідомлюваних складових процесу антиципації в структурі організації своєчасних дій людини. Надається обгрунтування виокремленню в процесі антиципації ключових подій на змістовних перетинах подійних траєкторій об’єктивних процесів, що тривають, з наступним формуванням відповідної актуальної установки й панорамних образів для забезпечення своєчасності дій. Запропоновано класифікацію антиципаційних процесів в організації своєчасних дій людини за критерієм можливості свідомого використанні мір фізичного часу та показань годинника у відведений ліміт часу для визначення ключових подій майбутнього та формування образу, який регулює дії.

Ключові слова: час, антиципація, своєчасність, дії, установка, тривалість, часова послідовність, подія, годинник.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 250-262 (pdf)


УДК 159.9:378

Подшивайлов Ф. М.

Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ

Пошук синергетичних ефектів взаємодії системоутворювальних параметрів академічної обдарованості

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті представлено аксіоматичні положення та метод змістового системного аналізу для дослідження соціальних і психологічних явищ з нелінійно залежними параметрами, які стали вихідними умовами дослідження. Визначено поняття «синергетичний ефект взаємодії», «автоколивальний ефект взаємодії». Показана амбівалентність поняття «академічна обдарованість». На основі аналізу взаємодії мотиваційної та інтелектуальної сфери побудовано моделі експертної сфери особистості, експертної сфери індивідуальності й експертної сфери людини як синергетичних ефектів взаємодії відповідних параметрів. Виділено дев’ять системоутворювальних параметрів академічної обдарованості людини: інтелектуальна сфера людини, інтелектуальна сфера особистості, інтелектуальна сфера індивідуальності, експертна сфера особистості, експертна сфера людини (мотивація досягнень), експертна сфера індивідуальності, мислительна сфера індивідуальності, мотиваційна сфера особистості, мотиваційна сфера людини. Інтегральним системоутворювальним параметром академічної обдарованості є експертна сфера людини (мотивація досягнень). Мотивація досягнень може виступати індивідуальним маркером обдарованої людини.

 

Ключові слова: синергетичний ефект взаємодії, системоутворювальні параметри, академічна обдарованість, амбівалентність, людина, особистість, індивідуальність, інтелектуальна сфера, мотиваційна сфера, експертна сфера, вербальні здібності, невербальні здібності, моделювання типології, типологія особистості, мотивація досягнень.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 262-276 (pdf)


УДК 925 : 159.924-10-132

Примачок Л. Л.

Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне

Саногенна рефлексія як складова метарефлексії фізичного реабілітолога

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті виокремлено структурні компоненти професійної рефлексії фахівця з фізичної реабілітації. Описано особливості функціонування метапізнання з точки зору організації метакогнітивного досвіду індивіда. Виділено складові метарефлексії фахівця з фізичної реабілітації. Проаналізовано процеси метапізнання і саногенної рефлексії особистості з огляду на категорію психічних станів, розкрито особливості їх функціонування. Зазначено, що професійна рефлексія фахівця з фізичної реабілітації вміщуватиме такі компоненти: особистісна рефлексія; інтелектуальна рефлексія; метарефлексія. Запропоновано поняття «саногенної рефлексії», яке розуміється авторкою статті як процес переосмислення суб’єктом змістів своєї свідомості в змінених станах свідомості, що є механізмом інтеграції Я-концепції особистості. Цей процес породжує найбільшою мірою цілісний образ Я і нові реорганізовані ставлення індивідів до суб’єктивної та об’єктивної реальності. Як суто психотерапевтична технологія саногенна рефлексія являє собою рефлексивну роботу з самими процесами рефлексії, мета якої – переосмислення особистісних патогенних стереотипів, що призводить до мобілізації ресурсів «Я» для досягнення бажаної для суб’єкта психотрансформації.

 

Ключові слова: саногенна рефлексія, професійна рефлексія, метарефлексія, метапізнання, особистісна рефлексія, інтелектуальна рефлексія, цілісний образ Я.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 276-290 (pdf)


УДК 159.922.7

Розіна І. В.

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

Психологічні особливості створення програми на підвищення рівня розвитку дивергентного мислення у підлітків в умовах рекреації

Мова сатті: Українська

Анотація: Метою статті було вивчення особливостей розвитку дивергентного мислення у підлітковому віці, а також розробка програми на підвищення розвитку мислення у дітей даного віку. Проблема творчості з кожним роком стає все більш актуальною і потребує більш глибокого дослідження, зокрема, розробка комплексної програми, що включає систему тренінгових вправдля підвищення розвитку дивергентного мислення у підлітковому віці в умовах рекреації. Розглядаються результати емпіричного дослідження, яке спрямовано на діагностику дивергентного мислення у підлітків. Розроблено програму психологічного тренінгу з розвитку дивергентного мислення у підлітків в умовах рекреації. Напрямками роботи психологічного тренінгу з розвитку дивергентного мислення у підлітків є: розвиток вербальної та невербальної креативності; підвищення рівня самооцінки; зняття емоційної напруги; розвиток активності та ініціативності.

 

Ключові слова: мислення, дивергентне мислення,вербальна та невербальна креативність, тренінг, підлітковий вік.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 290-299 (pdf)


УДК 159.9.072:378.146

Симоненко С. М.1, Лебединський Е.Б.2

1Південноукраїнський нaціональний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

2Український дитячий центр «Молода гвардія», Одеса

Психологічні особливості взаємозв’язку інтелектуально-творчого та мотиваційно-особистісного компонентів творчого потенціалу у старшокласників

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті розкриваються особливості взаємозв’язку інтелектуально-творчого та мотиваційно-особистісного компоненту в структурі творчого потенціалу старшокласників. Розглядається поняття творчого потенціалу, як провідної характеристики здатності особистості до творчого самовираження і самореалізації. Розкрита структура творчого потенціалу, в і яку входять: інтелектуально-творчий, мотиваційно-особистісний та емоційно-вольовий компоненти творчого потенціалу особистості школяра. Показано, що головним джерелом розвитку особистості школяра є творчий потенціал, а провідним мотивом – прагнення до самоактуалізації і самореалізації. Доведено, що сенситивними періодами для розвитку творчого потенціалу та його структурних компонентів є підлітковий і юнацький вік. Важливим для розвитку творчого потенціалу досліджуваних є високий рівень мотивації самовизначення і самовдосконалення, що впливає на оволодіння старшокласниками новими навичками пізнання нового та особистісне зростання. Розглядаються особливості розвитку творчого потенціалу у старшокласників, що відпочивають в рекреаційному закладі Український Дитячий Центр «Молода гвардія». Показано, що саме рекреаційний період як час відпочинку і відновлення фізичного і психічного здоров'я, є найбільш сприятливим для розвитку творчого потенціалу, самоактуалізації креативних здібностей особистості школярів. Розроблена програма розвитку творчого потенціалу у підлітків і старшокласників в умовах рекреації, яка передбачає психологічний супровід: проведення первинної діагностики, участь у тренінгових заняттях з розвитку структурних компонентів творчого потенціалу, проведення творчих майстерень, метою яких є розвиток у школярів нестандартного мислення, творчої індивідуальності та креативності.

 

Ключові слова: творчий потенціал, структурні компоненти, креативні здібності, вербальна креативність, візуальна креативність, мотивація, старший шкільний вік, рекреаційний період, програма розвитку.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 299-310 (pdf)


УДК 159.92.27

Терещенко М. В.

Заклад освіти «Гомельський державний університет імені Франциска Скорины», Гомель

Основнi проблеми розвитку сучасних гендерних уявлень дiтей дошкiльного вiку в умовах головних iнститутiв соціалізації

Мова сатті: Російська

Анотація: Стаття присвячена розгляду основних сучасних уявлень про маскулiннiсть та фемiнiннiсть. Піднімається питання про рівність між чоловіком і жінкою. Найбільш поширені гендерні уявлення засвоюються ще в дитинстві завдяки основним інститутам соціалізації, які описані в статті. Завдяки цим інститутам формується гендерна ідентичність, яка проходить свої стадії. Для розвитку позитивних і гармонійних гендерних уявлень дуже важливо, щоб брали участь i чоловiк, i жiнка. Проте, у зв'язку з масовою вiдсутнiстю батька у життi дiтей, дослідники говорять про «кризу батьківства». Важливу роль у розвитку гендерних уявлень вiдiграє також наявність братів і сестер, досвід спілкування з педагогами дошкiльного навчального закладу.

 

Ключові слова: гендерні уявлення, гендерні стереотипи, маскулінність, фемінінність, ідентифікація, гендерна ідентичність, інститути соціалізації.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 310-317 (pdf)


УДК 159. 9

Третяк Т. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Творче мислення як процес побудови нового образу

Мова сатті: Українська

Анотація: Формулюються визначення поняття творчості в широкому розумінні слова як творчості природи й у вузькому розумінні як творчість людини. Обґрунтовується, що творчість є насамперед інструментом духовності як здатності особистості розв’язувати актуальні задачі в системі координат простих норм моралі. Аналізується співвідношення понять «системність», «система», «системне мислення». Співставляються підходи до системного аналізу творчості, розроблені В. О. Моляко та Д. Б. Богоявленською. Формулюються завдання психології і завдання педагогіки стосовно когнітивного розвитку учня. Розглядається сутність проблеми інтелектуального виховання і розвитку старшокласника, зокрема, ряд характеристик типу репрезентації об’єктивної реальності. Подається аналіз творчого мислення як процесу розв’язування творчої задачі. Акцентується увага на розгляді структури процесу розв’язування творчої задачі: помічення суперечності, формулювання умови задачі, розробка задуму розв’язання, матеріалізація задуму; на ролі кожного з етапів у побудові конструкції нового образу, на важливості адекватної трансформації початкових (стартових) умов задачі в шукані її умов; на системоутворюючому впливі особистісного «забарвлення» процесу побудови нового образу в залежності від характеру та обсягу інформаційного потенціалу того, хто розв’язує задачу. Обгрунтовується роль впливу психологічної готовності старшокласника до розв’язування творчих задач у різних сферах діяльності на формування адекватної, позитивної Я- концепції (власного Я- образу). Зокрема, робиться акцент на можливій парадоксальності Я – концепції обдарованих старшокласників. Наголошується увага на дезорганізуючих аспектах інформаційних можливостей інтернет-простору у напрямку вектора девіантності. Встановлено типологію задач за рівнем їх творчоскості. Сформульовано основну психологічну передумову діяльності загальноосвітніх щкіл і позашкільних закладів освіти щодо розвитку творчого мислення учнів.

 

Ключові слова: творче мислення, задача, образ, стратегія, інформація, задум, інформаційна структура.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 317-326 (pdf)


УДК 925 : 159.928’456

Хупавцева Н. О.

Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне

Проблема розв’язання творчих літературних задач підлітками на уроках англійської мови

Мова сатті: Англійська

Анотація: У статті описано зміст аргументативного дискурсу учнів на уроках англійської мови, продемонстровано шляхи його реалізації у процесі фасилітативної взаємодії. Використано психодіагностичний метод змістово-смислового аналізу дискурсивного мислення І. Семенова з метою вивчення рівнів експлікації аргументативного дискурсу підлітками. Автором статті запропоновано систему, за допомогою якої можна обчислити значення компонента «монологічні висловлювання»; також діагностовано рівні сформованості компонентів, які визначають когнітивну структуру особистості: «літературний зміст», «комунікативна позиція» та «процес реального спілкування»; прораховано коефіцієнти, що характеризують компоненти мисленнєвої діяльності підлітків, такі як: інтегративний образ, модифіковані та контекстуальні образи. Показано, що ступінь розвитку аргументативного дискурсу школярів на першому етапі експерименту визначався за такими критеріями: відображення підлітками ситуації сприйняття проблеми як комунікативної; стабільність у реалізації власної комунікативної позиції; відображення специфіки літературної образності та творчості. Усі ці фактори були прийняті за психологічні у процесі фасилітативної взаємодії. За результатами експерименту авторкою статті зроблено такі висновки: 1) існує взаємозв’язок між предметним літературним середовищем підлітків та їх розумінням літературно-образного змісту роману, що впливає на становлення у їхній свідомості парадигми аргументативного дискурсу; 2) у підлітків виявляється тенденція до зниження інтересу щодо вивчення англійської літератури; 3) підлітки, як правило, не можуть критично оцінювати роман, робити власні висновки щодо розвитку подій та характеризувати головних героїв роману, висловлювати свою особисту точку зору відповідно до цього роману загалом. Це свідчить про те, що учні не в змозі вести «внутрішній діалог» з текстом, тобто здатність до аргументативного дискурсу школярів не сформовано належним чином ні завдяки традиційній навчальній програмі з літератури, ні за допомогою спеціалізованого курсу вивчення англійської мови; 4) у процесі шкільної освіти шляхом впровадження засобів розширення літературного середовища у навчальний процес на уроках англійської мови (творчі задачі, які було нами запропоновано) змодельовано нові психолого-педагогічні умови розвитку аргументативного дискурсу підлітків.

 

Ключові слова: фасилітація, фасилітативна взаємодія, аргументативний дискурс, контекстуальні образи, монологічні висловлювання, внутрішній діалог, літературне середовище, комунікативна позиція.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 326-338 (pdf)


УДК 159.92

Яворська-Вєтрова І. В.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Система ставлень особистості: теоретико-методологічні аспекти

Мова сатті: Українська

Анотація: Стаття присвячена аналізу поняття «система ставлень особистості» у наукових психологічних розвідках. Розкрито підхід В. М. Мясіщева до змісту й сутності ставлень, який визначав психологічні ставлення як «цілісну систему індивідуальних, вибіркових, свідомих зв’язків особистості з різними сторонами об’єктивної дійсності». Окреслено види ставлень (потреби, мотиви, емоційні ставлення, інтереси, оцінки, переконання й спрямованість як домінуюче ставлення, що визначає життєвий шлях особистості), а також регулюючу функцію ставлень у досягненні ефективності й успішності діяльності. Викладено погляди Н. І. Сарджвеладзе на розуміння структури особистості і її динамічних тенденцій у системі ставлень особистості. Саме ставлення як «конституюючий фактор особистості» дозволяють розглядати взаємодію особистості і соціального середовища як цілісну систему «особистість – соціум». Розглянуто особливу підструктуру ставлень особистості – самоставлення, його структуру, зміст, функції, часовий вимір.

 

Ключові слова: ставлення, система ставлень, особистість, суб’єкт, самоставлення, види ставлення, типи ставлення.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 338-348 (pdf)


УДК 159.922+37.018.3

Якимчук Б. А.1, Лівандовська І. А.2

1Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань

2Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань

Афіліація як психологічний мотив процесу гендерної ідентифікації в умовах дитячого будинку сімейного типу

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті розглядаються психологічні чинники та сутність афіліації як домінуючого мотиву набуття гендерної ідентичності сиріт в умовах дитячого будинку сімейного типу. Детально розглядається сутність поняття афіліації та іі значення у засвоєнні соціального досвіду, та процесу гендерної ідентифікації у специфічних умовах виховного середовища. Проведено аналіз особливості процесу гендерної ідентифікації та рівнем афіліації в процесі життєдіяльності сиріт, та фактори, які впливать на якісні характеристики виникнення чи відсутності задоволення потреб в афіліації сиріт, які перебувають в дитячих будинках сімейного типу.

 

Ключові слова: афіліація, депривація, гендерна ідентифікація, сирітство, дитячий будинок сімейного типу, гендерна ідентичність.

Aktual_probl_psihol 2019, 12(26): 348-357 (pdf)