Актуальні проблеми психології, Том 2, Випуск 12 – 2020

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

 Зміст випуску

 Повний випуск (pdf)

 

УДК 159.923.2

Чепелєва Н.В.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : російська

Інтерпретація як механізм конструювання досвіду особистості

Анотація: Метою статті є обґрунтування ролі інтерпретації як одного з провідних механізмів конструювання досвіду особистості, що розвивається.

Дискурсивне конструювання досвіду у контексті психолого-герменевтичного підходу визначено як приведення соціокультурної та особистісної інформації в систему, організацію такої інформації у зв’язні структури, що допомагають осягнути її смисл. Визначено, що дискурсивне конструювання досвіду передбачає процес його трансформації з особистого досвіду в особистісний – освоєний, привласнений, осмислений, асимільований, проінтерпретований, тобто вибудований самою особистістю.

Інтерпретація тлумачиться як осмислення тексту, яке призводить до вбачання в повідомленні деякого смислу, відсутнього в самому тексті. Вона є механізмом смислового збагачення тексту, що здійснюється завдяки зануренню у контекст – особистісний, діяльнісний, культурний. Саме він і задає ті чи інші інтерпретаційні рамки (або схеми), котрі, з одного боку, обмежують смисловий простір тексту, дозволяючи відкинути несуттєві смисли, з іншого – розширюють його, збагачуючи новим розумінням змісту повідомлення, сприяючи тим самим породженню, синтезу нових смислів.

Дискурс при цьому тлумачиться як текст в контекстійогопородженнятасприймання. Велику роль у процесі інтерпретації відіграє взаємодія зовнішнього та внутрішнього контекстів, що й уможливлює синтез нового смислу, який і забезпечує дискурсивне конструювання досвіду особистості.

Показано, що однією з умов інтерпретації особистого досвіду та трансформації його в досвід особистісний є сформованість у людини основних метакогніцій – рефлексії, децентрації, інтелектуального ініціювання та стратегічності інтелекту.

Ключові слова: конструювання досвіду, інтерпретація, контекст, дискурс, смисл, інтерпретаційна схема, метакогніції.

Aktual_probl_psihol 2020, 2(12): 4-18. (pdf)


УДК 159.923.2:81’23

Рудницька С.Ю.

Мова статті : російська

Продуктивні і стагнуючі стратегії дискурсивного конструювання досвіду особистості

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Анотація: У статті представлено теоретичне узагальнення проблеми дискурсивного конструювання досвіду особистості в руслі психологічної герменевтики як інтеграції окремих різнорідних «дискурсивних реальностей» індивіда в зв’язну цілісність шляхом мовленнєвих практик у процесі особистісного смислотворення (смисловідтворення).

Підкреслено, що основним видом дискурсивного конструювання досвіду постає конструювання наративне, результатом якого є мультинаратив, розшарований на окремі просторово-часові, подієві й емоційно-ціннісні складові. Обґрунтовано, що провідним механізмом наративного конструювання особистісного досвіду є інтерпретація – механізм смислового збагачення текстового повідомлення, відкриття в ньому сенсу, відсутнього в початковому тексті (не закладеного в текст його автором).

Визначено, що продуктивний перебіг інтерпретаційних процесів особистості зумовлено взаємодією зовнішнього і внутрішнього контекстів. Показано, що наявність внутрішнього контексту як ціннісно-смислового фрейму сприйняття реальності та взаємодії з нею є необхідною передумовою породження інтерпретаційних процесів особистості. Достатньою умовою інтерпретації виступає зовнішній контекст.

Як стагнуючі стратегії дискурсивного конструювання досвіду виділено зовнішньоконтекстуальні і внутрішньоконтекстуальні домінанти, при яких текст суб'єкта жорстко фіксується щодо зовнішнього і внутрішнього контекстів.

Ключові слова: досвід, дискурс, дискурсивне конструювання досвіду, інтерпретація, зовнішній контекст, внутрішній контекст, стагнуючі стратегії дискурсивного конструювання досвіду особистості.

Aktual_probl_psihol 2020, 2(12): 19-40. (pdf)


УДК 159.953.5

Смульсон М.Л.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Задачний підхід до конструювання особистісного досвіду

Анотація В статті показано, що медіатором зв’язку процесів конструювання особистісного досвіду і саморозвитку є задача на опціональний саморозвиток, самостійно поставлена і розв’язана дорослою людиною. З’ясовано, що конструювання досвіду є одним із аспектів діяльності саморозвитку, і цей процес логічно розглядати в контексті задачного підходу до діяльності та взагалі до життя як сукупності діяльнісних процесів різного змісту і форми. Такий підхід доповнює постнекласичний дискурсивний розгляд конструювання особистісного досвіду, тому що опис процесу дискурсивного конструювання може здійснюватися у різних формах, і, зокрема, у формі розв’язування задачі.

Визначено, що джерелами проблем і задач є так звані розриви (або «люфти») у діяльності, при цьому розрізняють задачу і проблему.Задача – це те, що має засоби розв’язування для поставленої мети, тоді як проблема виникає при наявності мети та відсутності засобів її досягнення, тому розв’язування проблеми завершується створенням нових засобів та їх використанням. Задача відрізняється від задачної (проблемної) ситуації тим, що вона усвідомлена суб'єктом, об'єктивована і найчастіше описана словесно або в іншій знаковій (числовій, графічній) формі. Самостійна постановка задачі є онтологічним субстратом інтелектуальної ініціації як метакогніції.

Проаналізовано основні стадії, які проходить задача від її знаходження (відчуття її наявності, паростку) в діяльності до ймовірного розв’язування: проблемна ситуація, проблематизація, проблема, власне інтелектуальна ініціація як самостійна постановка задачі, пошук засобів розв’язування, задачна ситуація, задача як система,задачна структура (засоби розв’язування знайдено і вербалізовано) і, нарешті, усвідомлений процес розв’язування, який може закінчитися розв’язком і найчастіше досягає його, якщо засоби було визначено адекватно.

Аналіз проходження суб’єктом указаних стадій на прикладі того, як конструювання особистісного досвіду здійснюється людиною похилого віку в проблемній ситуації вікової дефіцитарності пам’яті, доводить, що старт процесу інтелектуальної ініціації є дорефлексивним і переддискурсивним, однак у подальшому процесі розв’язування задачі конструювання досвіду провідну роль починають вигравати дискурсивні засоби. Дискурсивними засобами конструювання досвіду тут виступатиме, зокрема, довизначення задачі, в даному випадку, її переформулювання з негативної постановки на позитивну, з необхідності компенсувати дефіцитарності пам’яті – на розвиток пам’яті або на загальний інтелектуальний розвиток.

Ключові слова: саморозвиток, конструювання особистісного досвіду, проблема, задача, інтелектуальна ініціація, похилий вік, дефіцитарність пам’яті.

Aktual_probl_psihol 2020, 2(12): 41-57. (pdf)


УДК 159.923.2

Лебединська І.В.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Конструктивізм у контексті зміни статусу знання

Анотація: У статті обґрунтовується ідея появи конструктивізму у сучасних наукових практиках як результата рефлексивної тематизації власного досвіду. Окремі положення конструктивізму проаналізовано у контексті критичного переосмислення класичних уявлень про «статус знання», який за версією статті підтримувався, принаймні, трьома основними характеристиками – об’єктивністю, нейтральністю та універсальністю знання. Феномен об’єктивності знання проаналізовано у контексті причинного обґрунтування досвіду людини. Розглядаються певні аргументи та слабкі сторони даного підходу. Показано, що ідея об’єктивності знання проблематизується існуванням низки об’єктів, які не мають іншого обґрунтування ніж побудований певними порядками значень простір пояснень, резонів та аргументацій. Опозиція внутрішній – зовнішній простір інтерпретується як картезіанська парадигма, яка конституює теорію репрезентацій. В традиції конструктивістської методології пропонується інтерпретація досвіду як обґрунтування значенням. Припускається, що виявлені тенденції у зміні статусу знання, дозволяють говорити про становлення нового (іншого) типу знання, артикуляцією якого є, зокрема, конструктивізм.

Ключові слова: конструктивізм, досвід, «статус знання», подія, істина.

Aktual_probl_psihol 2020, 2(12): 58-70. (pdf)


УДК 159.923.2

Зарецька О.О.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Особливості дискурсивної практики при наданні дистанційної психологічної підтримки

Анотація: Роботу присвячено аналізу особливостей дискурсивної практики, яка має місце при наданні дистанційної психологічної підтримки, в контексті проблеми конструювання досвіду. Виявлено особливості наративу абонентів телефонів довіри та «гарячих ліній»: це ініціативний прояв текстотворчості, спрямованість на діалог, незалежність від образу «слухача», максимальна відкритість слухачу, вибірковість. Проаналізовано основні форми наративної практики під час телефонного консультування: наратив-монолог, наратив для діалогу, наратив як запит на роботу зі своїм розумінням власного досвіду. Аналізуються введені раніше поняття «кризовий наратив», «керуючий наратив», «консультативно-дослідницький наратив». Обговорюються деякі наративні стратегії дистанційної психологічної підтримки, що можуть сприяти мотивації до самопроектування і самоконструювання. Зроблено висновок про доцільність застосування методів, вироблених у психогерменевтичних дослідженнях і наративній психології, до дискурсів дистанційного психологічного консультування.

Ключові слова: психогерменевтичний підхід, наративна практика, дискурс, дистанційне психологічне консультування, телефон довіри, самопроектування, конструювання досвіду.

Aktual_probl_psihol 2020, 2(12): 71-82. (pdf)


УДК 159.9

Зазимко О.В.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Конструювання досвіду в процесі розвитку особистості юнаків: вікові особливості

Анотація: Робота присвячена з’ясуванню психологічних новоутворень юнацького віку, які сприяють розвитку здатності до конструювання досвіду. Конструювання досвіду розглядається в розумінні Н. В. Чепелєвої як засіб побудови смислової системи, що дозволяє вирішувати нові ситуації, для яких у особистості не було готових схем. Аналітичний огляд психологічних досліджень дозволив виділити основні вікові надбання юнаків, які зумовлені соціокультурною ситуацією розвитку та формуванням певних метакогніцій. Необхідною умовою конструювання досвіду є здатність до його осмислення, яка формується в юнацькому віці. Її формування забезпечує досягнення інтелектуальної зрілості з інтенсивним розвитком мисленєвих процесів та самосвідомості особистості. Юнаки стають здатними для породження знань про себе на новому якісному рівні, що сприяє творчому ставленню до навколишніх дискурсивних практик. Сформованість певних метакогнітивних здатностей та соціальна ситуація розвитку осіб юнацького віку сприяють утворенню наступного вікового здобутку – самостійній постановці життєвих завдань. Формування в юнацькому віці усвідомлення неперервності та наступності часу життєвої перспективи забезпечує адекватність постановки життєвих цілей та передбачення вирішень життєвих завдань. Формування потреби «бути відмінними від інших» забезпечує унікальність футуристичного наративу. Формування світогляду як цілісної картини світу та вирішення проблем самовизначення сприяють усталенню ціннісних орієнтацій, які формуються за допомогою «зчитування» і засвоєння існуючих смислів соціокультурного досвіду та за допомогою смислопородження як якісної зміни в їхньому розумінні й інтерпретації. Включення особистості юнацького віку в більш багатоаспектне соціальне життя на фоні визначених вікових надбань спонукає до вироблення нових схем інтерпретації досвіду. За умови збалансованого співвідношення особистісної свободи і відповідальності за наслідки власної мінливості юнаки стають здатними до вироблення альтернативних смислових схем інтерпретації досвіду.

Ключові слова: конструювання досвіду, осмислення досвіду, інтерпретація досвіду, розвиток особистості, юнацький вік.

Aktual_probl_psihol 2020, 2(12): 83-98. (pdf)


УДК 159.923.2

Шиловська О.М.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Теоретичне підґрунтя діагностики розвитку здатності молодшого школяра до дискурсивного конструювання досвіду

Анотація: В статті аналізується теоретичний підхід до особливостей діагностики розвитку здатності молодшого школяра до дискурсивного конструювання досвіду.

Зроблено припущення, що процес конструювання на початкових етапах молодшого шкільного віку (діти першого та другого класу) можна розглядати, насамперед, з точки зору конструювання власного «Я». В більш старшому періоді даного віку можна говорити про розвиток здатності до конструювання певних життєвих подій. На попередніх етапах дослідження доведено, що здатність дитини до конструювання суттєво визначається соціальним та культурним оточенням, в якому вона перебуває.

Зроблено припущення, що здатність до осмислення власного «Я» та індивідуального досвіду як передумови формування здатності до конструювання в молодшому шкільному віці залежить від рівня розвитку когнітивної, емоційної та особистісної сфер. Своєчасна діагностика рівня розвитку перерахованих сфер та систематичне проведення розвивальної роботи на основі результатів діагностики, створюють засади для розвитку в дитини здатності «створювати» своє «Я», осмислювати власний життєвий досвід.

Визначено підбір інструментарію для діагностики когнітивної сфери молодшого школяра, з метою дослідження здатності дитини до дискурсивного конструювання досвіду. Зокрема, діагностичні методики мають бути спрямовані на мовленнєвий розвиток, розвиток мислення дитини (вміння порівнювати, систематизувати, узагальнювати, робити певні логічні висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, критичність мислення, вміння робити власні висновки), сформованість внутрішнього плану дій та розвиток уяви.

Досліджуючи особистісну сферу молодшого школяра, варто зробити акцент на виявленні рівня розвитку рефлексії, і зокрема, на таких критеріях як здатність дитини до самоаналізу, вміння покладатися на адекватну самооцінку за умов дезорієнтуючих впливів, спроможність регулювати власну поведінку, співвідносячи її з очікуванням інших, наявність у дитини позитивного ставлення до себе, здатність поставити цілі на найближчу перспективу, здатність пошуку внутрішніх ресурсів для досягнення цілей.

При дослідженні складових емоційного розвитку, які зумовлюють розвиток здатності до дискурсивного конструювання досвіду, було виокремлено: розвиток певної автономії від дорослих як незалежності емоційного стану дитини від емоційних станів значимих дорослих; розвиток емоційної децентрації; здатність усвідомлювати різні емоційні стани, здатність керувати власними емоціями.

Подальше дослідження буде зосереджено на підборі надійних і валідних методик діагностики, що відповідають віковим особливостям молодшого школяра.

Ключові слова: дискурсивне конструювання досвіду, молодший шкільний віку, мовленнєвий розвиток, розвиток мислення, рефлексія, емоційна децентрація.

Aktual_probl_psihol 2020, 2(12):99-112. (pdf)


УДК 159.923.2

Чепелєва Н.В., Рудницька С.Ю., Гуцол К.В.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Теоретико-методичні основи та структурно-змістові складові програми тренінгу наративної компетентності особистості

Анотація: У статті представлено розробку структурно-функціональної моделі наративної компетентності, на підставі якої створено програму тренінгу наративної компетентності особистості в контексті розвитку її здатності до самопроектування.

У контексті проблеми самопроектування наративна компетентність розглядається як здатність особистості виокремлювати та інтерпретувати наративні висловлювання Іншого та вибудовувати на цій основі власні наративні конструкти. Згідно запропонованим критеріям у структурі наративної компетентності виокремлено передсмисловий, смисловий та метасмисловий рівні, що співвідносяться з основними вимірами дискурсивного самопроектування особистості.

Запропонований тренінг наративної компетентності розроблено на методологічних засадах постнекласичної психології, відповідно до яких особистість розглядається як автор самої себе, що має потенціал саморегуляції та саморозвитку. Програма тренінгу передбачає поступове ускладнення завдань від вправ на виділення окремих текстових елементів та певних ситуацій, що експлікуються в текстових висловленнях, до завдань на управління особистістю власною наративною активністю: рефлексію підстав власних інтерпретаційних процесів, прогноз ефектів від знайомства з певними наративами, аналіз труднощів, що виникають при розумінні текстів, організацію продуктивної діалогічної комунікації учасників тренінгової групи. Програма містить два окремих модулі для осіб, що мають передсмисловий та смисловий рівні сформованості наративної компетентності.

 

Ключові слова: особистість, наратив, наративна компетентність, рівні сформованості наративної компетентності, тренінг наративної компетентності.

Aktual_probl_psihol 2020, 2(12):113-131. (pdf)


УДК 159. 923.2

Гудінова І.Л.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Дискурсивне конструювання професійного досвіду працівниками освіти

Анотація: У статті розкритий базовий напрямок дослідження дискурсивного конструювання професійного досвіду у працівників освіти. Метою дослідження є вивчення динаміки смислових орієнтацій, тобто цілей в професійній життєдіяльності, насиченості професійного життя і задоволення професійною самореалізацією педагогів, а також динаміки ціннісних орієнтацій, як показників смислового відношення до процесу розвитку професійного досвіду та ідентифікації себе з успішними працівниками в освітній сфері.

Ціннісні орієнтації, як предмет психологічного дослідження знаходяться на oперетині двох великих наочних царин –мотивації і світоглядних структур свідомості – і є індикатором спрямованості особистих смислів. Смисли, що характеризують життєві цілі, як правило, бувають буденними і не буденними, а також традиційними. Соціокультурні смисли, які стають традиційними, на відміну від інших, більшою мірою відкриті для переоцінки і подальшого узгодження. Унікальні смисли – це смисли які дають рух, розвиток устремління, їхня структура наповнюється переконаннями та життєвими позиціями. В цьому випадку ціннісно-смисловий простір особистості складають смисли, ідеали, цінності та цілі, що зумовлюють внутрішні орієнтири і критерії оцінки його активності, забезпечують просування людини як по професійному, так і по життєвому шляху.

Ключові слова: смисл, дискурсивне конструювання, досвід, працівник освіти.

Aktual_probl_psihol 2020, 2(12): 132-141. (pdf)