Актуальні проблеми психології, Том 2, Випуск 13 – 2021

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

 Зміст випуску

 Повний випуск (pdf)

 

УДК159.923.2

Рудницька С.Ю.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті: російська

Структурно-процесуальна модель наративного конструювання досвіду особистості

Анотація. У статті представлено структурно-процесуальну модель наративного конструювання досвіду особистості та схарактеризовано її основні компоненти: стратегії і механізми наративного конструювання досвіду та відповідні конфігурації зовнішнього і внутрішнього контекстів особистості, рівні сформованості інтерпретаційних процесів і критерії їх визначення, когнітивні та метакогнітивні підпроцеси наративного конструювання досвіду особистості.

У контексті психолого-герменевтичного підходу обґрунтовано, що особливості перебігу когнітивних і метакогнітивних процесів особистості зумовлюють різні конфігурації співвідношень внутрішнього та зовнішнього контекстів, що, у свою чергу, визначає основні рівні сформованості інтерпретаційних процесів особистості: передсмисловий, смисловий і метасмисловий. Визначено, що на передсмисловому рівні, стратегія наративного конструювання досвіду особистості є стагнуючою, а провідним механізмом наративного конструювання досвіду постає процес квазіінтерпретації, зумовлений жорсткою фіксацією тексту особистості щодо одного з контекстів (зовнішньо-контекстуальна або внутрішньо-контекстуальна домінанта). Як основний механізм наративного конструювання досвіду на смисловому рівні виділено інтерпретацію із застосуванням запозичених соціокультурних схем, що визначається неузгодженістю контекстів: дезінтеграцією зовнішніх контекстів, інфантилізмом внутрішнього контексту, поляризацією зовнішнього і внутрішнього контекстів. На метасмисловому рівні провідним механізмом наративного конструювання досвіду є створення власних інтерпретаційних схем, що здійснюється в процесі діалогу з Іншим. Показано, що сформованість інтерпретаційних процесів на смисловому і метасмисловому рівнях визначає розвиваючі стратегії дискурсивного конструювання досвіду особистості.

Ключові слова: рівні сформованості інтерпретаційних процесів особистості, дискурсивне конструювання досвіду, зовнішній і внутрішній контекст особистості, стратегії дискурсивного конструювання досвіду особистості.

Aktual_probl_psihol 2021, 2(13): 4-25 (pdf)


 

УДК159.923.2

Чепелєва Н.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : російська

Структурно-смислова модель наративного конструювання досвіду в контексті розвитку особистості

Анотація. У межах психогерменевтичного підходу особистісний досвід розглядається як смислова система. Вона конструюється в межах плинних ситуацій шляхом відбору значимих для особистості подій та впорядкування їх у певні дискурсивні структури. Обґрунтовано, що основним видом дискурсивного конструювання досвіду є наративне конструювання, а його провідним механізмом виступає інтерпретація. Наратив тлумачиться як когнітивна схема конструювання смислу через тематичне розташування фактів у вигляді організованих сюжетів, які спираються на соціокультурні та особистісні конструкти. Показано, що наративне конструювання досвіду є одним із важливих умов розвитку особистості. Визначено, що процес дискурсивного конструювання досвіду великою мірою визначається зовнішнім (соціокультурним) та внутрішнім (особистим) контекстами які виступають у ролі інтерпретаційних схем осмислення досвіду особистості.

Запропоновано структурно-змістову модель наративного конструювання досвіду особистості, що розвивається. Модель включає: види наративного конструювання досвіду (квазінаратив, наратив, метанаратив); його типи (ситуативний, подієвий, смисловий); одиниці досвіду (факти, ситуації, події, тезауруси, лейтмотиви); характеристику його об’єктивації в наративі особистості, що видозмінюється залежно від біологічного, соціального та особистісного вимірів розвитку.

Ключові слова: наративне конструювання досвіду, розвиток особистості, контекст, інтерпретація, модель, смисл, дискурс.

Aktual_probl_psihol 2017, 2(13): 26-38 (pdf)


 

УДК 159.923.2

Смульсон М.Л.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Інтелектуальні метакогніції та конструювання особистісного досвіду в похилому віці

Анотація. У статті показано, що конструювання нового особистісного досвіду на всіх вікових рівнях виступає як складна інтелектуальна проблема, яка потребує спеціальної когнітивної та метакогнітивної обробки. У похилому віці ситуація суттєво ускладнюється за рахунок зменшення у загальній інтелектуальній системі ваги плинного інтелекту і збільшення, відповідно, ваги кристалізованого інтелекту. Кристалізований інтелект ґрунтується на знаннях і вміннях, отриманих з минулого досвіду, і, відповідно, найбільш ефективно використовується в задачах, які вимагають саме цих знань.

Визначено, що важливу роль у процесі конструювання особистісного досвіду відіграють інтелектуальні метакогніції – складники в структурі інтелекту, які спрямовані на організацію, регуляцію і координацію інших, базових когнітивних процесів. Провідні інтелектуальні метакогніції – це інтелектуальна ініціація (самостійна постановка задачі), децентрація, рефлексія і стратегічність. Динамічність метакогніцій визначає потенціал розвитку та саморозвитку інтелекту в цілому. Ефективність конструювання досвіду старою людиною залежить від скоординованої дії усіх аналізованих метакогніцій.

З точки зору місця метакогніцій у процесі конструювання особистісного досвіду проаналізовано результати експерименту відомої американської дослідниці Елен Лангер, яка доводить, що люди є молодими настільки, наскільки усвідомлюють себе молодими.

Ключові слова: конструювання особистісного досвіду, похилий вік, розв’язування задач, метакогніції, інтелектуальна ініціація, рефлексія, децентрація, стратегічність.

Aktual_probl_psihol 2021, 2(13):39-51 (pdf)


 

УДК 159.923.2

Лебединська І.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Феномен досвіду в контексті ідей конструктивізму

Анотація. У статті проаналізовано окремі положення дослідницької практики комунікативного конструктивіста П.Вацлавіка. Обговорюються ідеї реальності першого і другого порядків, ідея тлумачення досвіду як комунікативної реальності, як сукупності взаємовідносин, які є процесом «чистого конструювання», а також втілення цих ідей у методиці «As,if», яка базується на впевненості автора у здатності людини реконструювати власний досвід шляхом появи спонтанної наративної ідентичності, рефлексія над якою відкриє нові можливості і перспективи у побудові автобіографічного наративу.

Стверджується, що конструктивізм як когнітивна практика артикулює активну позицію суб’єкта здатного силою власних очікувань, переконань та передбачень конструювати особистісний досвід. Уточнюється і розвивається авторська версія інтерпретації особистісного досвіду як множинної реальності. Пропонується досвід повсякденності[everyday world] інтерпретувати як опорний у множинній реальності особистісного досвіду. Передбачається, що досвід повсякденності сам потребує опертя на особистісні смисли, ресурсами яких виступають психологічні смисли, тотожність яких гарантується безперервністю таких понять як світ, бог, свобода, безсмертя тощо.

Ключові слова: комунікативний конструктивізм, досвід, множинна реальність

.

Aktual_probl_psihol 2021, 2(13):52-62 (pdf)


УДК 159.923.2

Шиловська О.М.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Розвиток рефлексії та децентрації як чинник формування інтерпретаційних процесів у дитини молодшого шкільного віку

Антоація. В статті відображено результати емпіричного дослідження рівня розвитку інтерпретаційних процесів конструювання досвіду в молодших школярів та зв'язок означених процесів з рівнем розвитку рефлексії та децентрації.

В процесі проведеного дослідження було виявлено наявність трьох рівнів інтерпретаційних процесів особистості: смисловий, передсмисловий та перехідний. Також у частини дітей молодшого шкільного віку, що брали участь у дослідженні, виявлено несформованість інтерпретаційних процесів.

Досліджено зумовленість рівнів розвитку інтерпретаційних процесів особистості розвитком у дитини таких ключових процесів, як децентрація та рефлексія. Доведено, що за наявності високого рівня розвитку рефлексії дітям молодшого шкільного віку властивий смисловий рівень інтерпретації. В той же час несформованість інтерпретаційних процесів пов’язана з низьким рівнем розвитку рефлексії.

Визначено, що розвиток децентрації в молодшого школяра як процесу, що зумовлює формування здатності до інтерпретації особистості, починається з розвитку емоційної децентрації. Означена здатність успішно розвивається в дитини молодшого шкільного віку, яка відкрита до спілкування, готова до взаємодії, доброзичлива та здатна до співчуття та емпатії. Доведено, що відкритість у спілкуванні позитивно корелює з наявним смисловим, передсмисловим та перехідним рівнем інтерпретації особистості. Несформованість інтерпретаційних процесів пов’язана із замкнутістю, некомунікабельністю, відчуженістю дитини, її негнучкістю та конфліктністю у спілкуванні.

Ключові слова: молодший шкільний вік, рефлексія, децентрація, інтерпретаційні процеси конструювання досвіду

Aktual_probl_psihol 2021, 2(13):63-73 (pdf)


 

УДК 159.9

Зазимко О. В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Психологічні характеристики студентів у набутті досвіду дистанційного навчання

Анотація. Дослідження спрямоване на визначення психологічних характеристик студентів, що сприяють набуттю успішного досвіду дистанційного навчання. Актуальність дослідження зумовлена появою якісно нової форми дистанційного навчання, яка зорієнтована на врахування індивідуальних особливостей тих, хто навчається. З іншого боку, виходячи з положення, що результати навчання (компетентності) студентів формуються при конструюванні ними власного особистісного досвіду, то організація навчального процесу повинна ґрунтуватися на тих психологічних характеристиках студентів, які сприяють успішному оволодінню досвідом дистанційного навчання та мають свої особливості у порівнянні з очним.

За результатами емпіричного дослідження визначено продуктивні та стагнуючі особистісні й когнітивні характеристики студентів у набутті досвіду дистанційного навчання. До особистісних характеристик, що сприяють успішному оволодінню досвіду дистанційного навчання, в першу чергу, належать: самостійність, незалежність у судженнях, наполегливість, комунікабельність, уважність у стосунках з іншими. Особистісними характеристиками, що зумовлюють труднощі у навчанні є: сором’язливість, тривожність та піддатливість до різноманітних впливів; замкнутість, байдужість, ригідність і суворість в оцінці інших, скептицизм у взаємодії, поєднаний з дипломатичністю, розважливістю, сентиментальністю. Показано, що особливої значимості при дистанційному оволодінні досвідом мають сформовані процеси розуміння та інтерпретації тексту, зокрема, уміння виділяти основну його проблему, дискусійні питання, а також здатність на доосмислення текстового матеріалу.

Дослідженням також встановлено, що повернення до типового очного навчання збіднить процес оволодіння знаннями та отримання досвіду в тих студентів, у яких успішність за час дистанційного навчання у порівнянні з попереднім очним залишилась на тому рівні чи підвищилась. Тому, прерогативою для студентів з різною динамікою успішності та відмінними особистісними характеристиками є комбінована форма навчання. Врахування визначених особистісних характеристик в організації навчального процесу буде сприяти підвищенню результативності навчання студентів.

Ключові слова: конструювання досвіду, дистанційне навчання, результативність навчання, індивідуальні особливості, продуктивні психологічні характеристики у набутті досвіду

Aktual_probl_psihol 2021, 2(13): 74-88 (pdf)


 

УДК 159.923.2

Зарецька О. О.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Методичні питання визначення рівнів сформованості інтерпретаційних процесів особистості

Анотація. У роботі розглядаються методичні питання побудови діагностичної процедури для визначення рівня сформованості інтерпретаційних процесів у дорослої особистості для подальшого використання у експерименті. Робота виконана в контексті психолого-герменевтичного підходу. Обґрунтовуються методичні рішення, вироблені для втілення наукового задуму в конкретні методики. Детально обговорюються всі компоненти методики: лист-інструкція, експериментальні тексти, завдання до текстів, обробка відповідей респондентів за виявленими критеріальними ознаками сформованості інтерпретативних процесів та їх лексичним втіленням. Описано процедуру проведення письмового онлайн-опитування та її модифікації. Віковою групою респондентів були дорослі. Аналіз матеріалів апробації дозволив виявити і проаналізувати негативні фактори, які заважали дорослим респондентам пройти експеримент до кінця. На базі цього аналізу було модифіковано як завдання до експериментальних текстів, так і саму процедуру проведення опитування. Завдання за експериментальними текстами мали за мету дати можливість визначити рівень сформованості у респондентів інтерпретаційних процесів (передсмисловий, смисловий або метасмисловий). За матеріалами аналізу експериментальних даних визначено ознаки у відповідях респондентів, сама наявність і зміст яких є діагностичними для висновків про той чи інший рівень сформованості інтерпретативних моментів у респондентів. Намічено шляхи подальших уточнюючих розробок критеріального апарату визначення рівня сформованості інтерпретативних процесів. Зроблено висновок про низький рівень розвиненості багатьох складових наративної і рефлексивної компетентностей дорослих респондентів.

Ключові слова: інтерпретаційні процеси, діагностична процедура, онлайн-опитування, експериментальні тексти, наративна компетентність, рівні інтерпретації.

Aktual_probl_psihol 2021, 2(13):89-103 (pdf)


 

УДК 159.923.2

Гуцол К.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Особливості сформованості наративної компетентності користувачів соціальних мереж.

Анотація: У статті представлено емпіричне дослідження проблеми сформованості наративної компетентності користувачів популярних соціальних мереж. Показано, що в сучасному суспільстві соціальні Інтернет-мережі поступово трансформуються на користувацькі блогосфери. В умовах мережевої культури блог стає однією з варіацій дискурсивного декларування, конструювання досвіду особистості, новим типом автонаративу. Центральне місце в блозі займає авторський текст, що передбачає певний рівень сформованості наративної компетентності її автора: здатності виокремлювати та інтерпретувати наративні висловлювання Іншого, тобто, виявляти наративи в соціокультурних текстах (за текстом бачити наратив) та вибудовувати на цій основі власні наративні конструкти.

Показано, що атрибутивні форми наративного конструювання досвіду розрізняються в блогах користувачів різних Інтернет-мереж та платформ. У користувачів п’яти популярних соцмереж (YouTube, Instagram, TikTok, Facebook, Telegram) виокремлено три основних (передсмисловий, смисловий та метасмисловий) і два перехідних рівні сформованості наративної компетентності. Визначено статистично значимі відмінності в сформованості рівня наративної компетентності між користувачами відеохостингу YouTube і соцмережі Instagram. Припущення щодо нерівномірності сформованості наративної компетентності в користувачів інших досліджуваних груп достовірно не підтверджено.

Обґрунтовано перспективність розроблення двох окремих модулів тренінгу розвитку наративної компетентності для користувачів соціальних мереж, що мають передсмисловий та смисловий рівні її сформованості.

Ключові слова: соціальні Інтернет-мережі, блог, блогер, блогосфера, наратив, наративна компетентність, рівні сформованості наративної компетентності

Aktual_probl_psihol 2021, 2(13):104-115 (pdf)


 

УДК 81.23 : 159.923.2

Колобова І. Б.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Мова статті : українська

Смислова структура особистості в автобіографічних наративах.

 

Анотація. Статтю присвячено дослідженню смислової сфери особистості в розрізі наративного конструювання досвіду. Представлено, що інтерпретація особистісного досвіду включає, перш за все, процеси смислопоглинання та смислотворення різної глибини та змісту. Осмислення досвіду в контексті психогерменевтичних досліджень артикулюється як зіткнення соціального та індивідуального смислів, зокрема переміщення зовнішніх семіотичних знаків у внутрішній контекст та перекодування його не тільки на візуальні, а й на текстові елементи. Обґрунтовано тлумачення особистісних смислів як оцінно-емоційного ставлення до досвіду.

Доведено, що аналіз особистісних смислів відкриває ціле поле для психологічних досліджень. Представлено ряд переваг у використанні наративного підходу для дослідження смислів, зокрема, вивчення динаміки і закономірностей трансформацій смислових утворень, перебудову смислової системи особистості, вилучення життєвої логіки та переконань, відповідальних за продуктивну та глибоку інтерпретацію життєвого досвіду.

Узагальнено результати дослідження смислів різними авторами та визначено структурні складові смислової сфери особистості, що виступають предметом наративного аналізу, а саме: особистісні цінності (аксіологічний зріз); ситуативні особистісні смисли (ствердження, переконання, висновки); екзистенційна логіка (життєва ідеологія); мотиви, наміри, потреби (інтенціональний зріз).

Розкрито поняття екзистенційної (життєвої) логіки, що лежить в основі наділення смислом окремих подій, явищ, життя в цілому, а також у формуванні відношення до себе та Інших через призму своє базової концепції життя.

 

Ключові слова: смислова структура, інтерпретація досвіду, екзистенційна логіка, особистісні смисли

Aktual_probl_psihol 2021, 2(13):116-132 (pdf)