Актуальні проблеми психології, том 6, випуск 16 – 2019

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Зміст випуску

Повна збірка

УДК 159.98: 316.628: 364.2

Бевз Г.М.

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Соціально-психологічне забезпечення як напрямок психологічних досліджень: теоретичний аналіз

Анотація: У статті розкривається поняття «соціально-психологічного забезпечення» як предмет міждисциплінарних знань. Доводиться важливість врахування витоків його застосування, зокрема у сфері соціальної політики як «управління соціальними ризиками» з практичним втіленням у системі соціального захисту населення. Його психологічний блок отримав досить широке представлення у сфері професійної діяльності людини та пошуку способів опанування людиною ймовірними ризиками у нормативно-звичайних, екстремальних та надзвичайних умовах функціонування. Запропоновані автором рівневі та оціночні параметри соціально-психологічного забезпечення діяльності людини у суспільстві включають такі складові: нормативно-правове забезпечення, середовище як умови та засоби діяльності, діяльність та її суб’єкт, очікувані ефекти. Доводиться важливість врахування інтеграційних характеристик соціально-психологічного забезпечення, саме які і формують очікувані його ефекти.

Ключові слова: соціально-психологічне забезпечення, психологія діяльності, ризики професійної діяльності, умови діяльності.

References transliterated

1. Arnautova V.V. Sotsialno-psykholohichne zabezpechennia sotsializatsii vykhovantsiv zakrytykh osvitnikh zakladiv: dys. … kand. psykhol. nauk. Spetsialnist: 19.00.05 / SUNU. Sievierodonetsk, 2016. 259 s.

2. Volynets N.V. Rekomendatsii viiskovym kapelanam prykordonnoho vidomstva shchodo pidvyshchennia rivnia ta zberezhennia osobystisnoho blahopoluchchia personalu derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Psykholohiia: teoriia i praktyka: zb. nauk. prats. Mukachevo: RVV MDU, 2019. Vyp. 1 (3). S. 44-54.

3. Gander D.V. Psihologicheskoe obespechenie professionalnoy deyatelnosti. Psihologiya obucheniya. 2014. № 10. S. 73-79.

4. Karamushka L.M., Moskalov M.V. Psykholohichni umovy pidhotovky maibutnikh menedzheriv do upravlinnia zminamy v orhanizatsii: monohrafiia. Kyiv: «Prosvita», 2011. 200 s.

5. Klimanska M. Psykholohichni chynnyky skhylnosti molodi do sotsialnoho utrymanstva: dys. … kand. psykhol. nauk: 19.00.05 / Lvivskyi natsionalnyi universytet im. I. Franka. Lviv; Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykhoohii APN Ukrainy. Kyiv, 2001. 192 s.

6. Kovalenko O.M. Sotsialnyi zakhyst yak element sotsialnykh standartiv u katehoriiakh sotsialnoi spravedlyvosti. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia. 2012. Bun. 1 (36). S. 303-309.

7. Kovalska K.V. Sotsialno-psykholohichne zabezpechennia protsesiv stratehichnoho upravlinnia korporatsiiamy. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky. 2010. № 1, T. 2. S. 76-79.

8. Korolchuk M.S., Krainiuk V.M. Sotsialno-psykholohichnoho zabezpechennia diialnosti v zvychainykh ta ekstrmemalnykh umovakh: navch. posib. dlia studentiv vyshch. navch. zakl. Kyiv: Nika tsentr, 2006. 580 s.

9. Kravchenko N.M. Sutnist, pryznachennia ta osnovni zavdannia psykholohichnoho zabezpechennia sluzhbovo-boiovoi diialnosti syl okhorony pravoporiadku. Porivnialno-analitychne pravo. 2018. № 6. S. 258-261. URL: http://www.pap.in.ua/6_2018/75.pdf

10. Kryvokon N.I. Sotsialno-psykholohichnoho zabezpechennia sotsialnoi roboty: monohrafiia. Kharkiv: Vyd. FOP Oliinyk, 2011. 480 s.

11. Malynivska L.I. Aktualni problemy sotsialno-psykholohichnho zabezpechennia diialnosti v zvychainykh ta ekstremalnonadzvychainykh umovakh. Peadahohichni nauky. 2016. Vyp. LXX. T. 1. S. 98-101. URL: http://ps.stateuniversity.ks.ua/file/issue_70/part_1/23.pdf

12. Nakaz Administratsii Derzhavnoi sluzhby spetsialnoho zviazku ta zakhystu informatsii «Pro zatverdzhennia Poriadku zdiisnennia psykholohichnoho zabezpechennia sluzhbovoi diialnosti v Derzhavnii sluzhbi spetsialnoho zviazku ta zakhystu informatsii Ukrainy ta Pereliku psykholohichnykh protypokazan, naiavnist yakykh unemozhlyvliuie prokhodzhennia viiskovoi sluzhby za kontraktom (navchannia) v Derzhavnii sluzhbi spetsialnoho zviazku ta zakhystu informatsii Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1533-16/print]

13. Psykholohichna sluzhba: pidruch. / nauk. red. V.H. Panok. Kyiv: Nika-Tsentr, 2016. 362 s.

14. Psykholohichni praktyky konstruiuvannia zhyttia v umovakh postmodernoi sotsialnosti: monohrafiia / T.M. Tytarenko, O.M. Kochubeinyk, K.O. Cheremnykh ta in. Kyiv: Milenium, 2014. 206 s.

15. Sotsialno-psykholohichne zabezpechennia ekonomichnoi sotsializatsii molodi: monohrafiia / za red. N.M. Dembytskoi. Kyiv: Instytut psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy, 2018. 346 s.

16. Stasiuk V.V. Sutnist i zmist psykholohichnoho zabezpechennia pidhotovky ta zastosuvannia viisk (syl) v suchasnykh umovakh. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. 2012.№ 1 (26). S. 256-260.

17. Stasiuk K.V. Systema sotsialno-psykholohichnoho zabezpechennia aeromobilnykh viiskovykh pidrozdiliv v umovakh zbroinykh konfliktiv: dys. ... dokt. psykhol. nauk.: 19.00.05. Kyiv. 2005. 466 s.

18. Bevz H. Child psychological safety in social systems: in the context of interdisciplinary knowledge. in Psychospołeczne aspekty bezpieczeństwa w wymiarze indywidualnym i społecznym, Elzbieta Napora, Monika Stawiarska-Lietzau,Elzbieta Kornacka-Skwara, Redakcja. Częstochowa, Polska: Wydawnictwo im. Stanislawa Podobinskiego Uniwersytetu Humanistyczno-Przyrodniczy im. Jana Długosza w Częstochowie, 2018, I, pp. 63-78.

19. Border Patrol Strategic Plan The Mission: Protect America. 2012-2016 / U.S. Customs and Border Protection. 2012. 30 p. URL: https://nemo.cbp.gov/obp/bp_strategic_plan.pdf.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 6-15 (pdf)


 

УДК 159.9.01

Грись А.М., Павлюк М.М.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Міжрегіональна академія управління персоналом, Київ

Мова статті: українська

Теорія і практика роботи з Образом Я клієнта у контексті розвитку автономності.

Анотація: У статті розкрито динамічні аспекти Образу Я у контексті впевненості та автономності особистості. Охарактеризовано поняття психологічна рівновага у процесі розвитку Образу Я та набуття автономної поведінки. Виокремлено нереалістичні складові Образу Я, які перешкоджають розвитку спонукальних мотивів для самовдосконалення, розширення меж свого особистого простору та автономності. Розглянуто Образ Я через призму досягнення певного статусу, який може призвести до тимчасової втрати цілей, та чіпляння за цей здобутий «статус», який потрібно постійно захищати, відстоювати, підтверджувати.

Закцентовано увагу на тому, що за умови викривленого і нереалістичного мисленного, внутрішнього «Образу Я», реакція на зовнішні обставини стає неадекватною. Відчуття, дії, поведінка, вчинки є результатом уявлень та переконань особистості про власне Я. Розуміння цього механізму дає орієнтир для психолога у контексті розробки психологічних інструментів для змінювання як окремих властивостей особистості, так і її цілісної структури Я.

Ключові слова: психологічна рівновага, Образ Я, внутрішні діалоги, цілісність, автономність.

References transliterated

1. Berns R. Razvitie «Ya-koncepcii» i vospitanie. Moskva: Progress, 1986. 420 s.

2. Bolotova A.K. Razvitie samosoznaniya lichnosti: vremennoj aspekt. Voprosy psihologii. 2006. S. 116-125.

3. Danchenko V. Tri urovnya nadlichnostnogo samosoznaniya. Voprosy samorazvitiya cheloveka. 1990. Vyp. 2. S. 17-29.

4. Kon I. S. Otkrytie «Ya». Moskva: Politizdat, 1978. 367 s.

5. Krajg G. Psihologiya razvitiya. Sankt-Peterburg: Piter, 2000. 922 s.

6. Muhina V. S. Fenomenologiya razvitiya i bytie lichnosti. Moskva: Izd-vo MPSI; Voronezh: MODEK, 1997. 217 s.

7. Psihologiya vospitaniya / pod red. V. A. Petrovskogo. Moskva: Aspekt-Press, 1995. 152 s.

8. Andree Lumeau speaks about PRH at the intensive training session in Thailand, December 1992. Winnipeg, 1994.

9. Coleman J. S. The Adolescent Society. New York, 1996. 86 р.

 

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 16-24 (pdf)


 

УДК 316.614

Москаленко В.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Культурно-діяльнісна концепція дослідження особистості (ретроспективний аналіз досягнень української культурологічної школи)

Анотація: В статті систематизовано основні теоретичні положення про зміст і сутність принципів культурно-діяльнісної концепції як методології дослідження особистості, проаналізовано її основні категорії. Визначено місце культурно-діяльнісної теории у системі некласичної парадигми дослідження особистості. Акцентовано увагу на досягнення української культурологічної школи у напряму розробки культурно-діяльнісної концепції особистості.

Показано, що з позицій культурно-діяльнісної концепції як некласичної парадигми дослідження особистості розв’язується парадокс, що існував сторіччями у класичній науці, між особистістю як одиничним та спільнотою як всезагальним. Цей парадокс розв‘язується завдяки тому, що культурно-діяльнісна методологія спрямовує дослідження особистості на зміщення акцентів з опису зовнішнього середовища людини та характеристик її духовного світу на аналіз системи культурно-історичних відносин, з якою людина вступає у взаємодію, утворюючи особливу онтологічну реальність, в якій вона є системотворчим фактором.

Ключові слова: особистість, некласична парадигма, культурно-діяльнісна концепція, система форм культури, формотворення людини, відношення «людина – світ», світ людини, система категорій дослідження.

References transliterated

1. Asmolov A.G. Po tu storonu soznaniya. Metodologicheskie problemyi neklassicheskoy psihologii. Moskva: Smyisl, 2002. 480 s.

2. Bruner Dzh. Psihologiya poznaniya. Za predelami neposredstvennoy informatsii: per s angl. I. Babitskogo. Moskva: Progress. 1977. 411 s.

3. Vasilyuk F.E. Metodologicheskiy analiz v psiholo¬gii. Moskva: MGPPU; Smyisl, 2003. 240 s.

4. Vyigotskiy L.S. Istoriya razvitiya vyisshih psihicheskih funktsiy: v 6 t. / pod red. A.M. Matyushkina. Moskva: Pedagogika, 1983. T. 3. Problemyi razvitiya psihiki. 368 s.

5. Zhiznennyiy put lichnosti / pod red. L.V. Sohan. Kiev: Naukova dumka, 1987. 281 s.

6. Ivanov V.P. Chelovecheskaya deyatelnost – poznanie – iskusstvo. Kiev: Naukova dumka. 1977. 250 s.

7. Levi-Bryul L. Sverh'estestvennoe i priroda v pervobyitnom myishlenii: per. s fr. B. Sharevskoy. Moskva: OGIZ, 1937. 518 s.

8. Lomov B.F. Metodologicheskie i teoreticheskie problemyi psihologi. Moskva: Nauka, 1984. 444 s.

9. Mirovozzrencheskaya kultura lichnosti (Filosofchkie problemyi formirovaniya). Kiev: Naukova dumka, 1986. 295 s.

10. Moliako V.O. Henetychni indykatory konstruiuvannia obraziv svitu v suchasnomu informatsiinomu prostori. Psykholohichni zakonomirnosti tvorchoho spryimannia informatsiinykh indykatoriv realnosti: monohrafiia / za red. V.O. Moliako. Kyiv: Pedahohichna dumka, 2015. S. 10-40.

11. Moskalenko V.V. Sotsializatsiia osobystosti: monohrafiia. Kyiv: Feniks, 2013. 540 s.

12. Rybalka V.V. Metodolohichni pytannia naukovoi psykholohii: navch.-metod. posib. Kyiv: Nika-Tsentr, 2003. 204 s.

13. Rubinshteyn S.L. Chelovek i mir. Problemyi obschey psihologi. Moskva: Pedagogika, 1973. S. 255-285.

14. Ctуopin V.S. Samorazvivayuschiesya sistemyi i postneklassicheskaya ratsionalnost. Filosofskie issledovaniya. 2003. № 8. S. 5-17.

15. Tatenko V.O. Suchasna psykholohiia:teoretyko-metodolohichni problemy: navch. posib. Kyiv: vyd-vo Nats. aviats.un-tu «NAU-druk», 2009. 288 s.

16. Shynkaruk V. Metodolohichni zasady filosofskykh vchen pro liudynu. Filosofska antropolohiia: ekzystentsialni problemy. Kyiv, 2000. S. 8-48.

17. Shinkaruk V.I. Filosofiya i mirovozzrenie. Chelovek i mir cheloveka. Kategorii «chelovek» i «mir» v sisteme nauchnogo mirovozzreniya. / otv. red. V.I. Shinkaruk. Kiev: Naukova dumka, 1977. S. 7-26.

18. Shinkaruk V.I., Yatsenko A.I. Gumanizm dialektiko-materialisticheskogo mirovozzreniya. Kiev: Politizdat Ukraini, 1984. 256 s.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 25-35 (pdf)


 

УДК 159.9.072

Сердюк Л.З.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Взаємозв’язок ставлення до себе та до партнера як фактор стабільності шлюбу

Анотація: У статті досліджуються особливості взаємозв’язку ставлення до себе та до партнера, узгодженість яких розглядається як фактор стабільності шлюбу.

Виявлено особливості впливу суперечностей в системі самооцінок, очікуваних оцінок та взаємооцінок партнерів на подружні взаємини. Емпіричним шляхом встановлено умови позитивної та негативної динаміки сумісності подружжя. Показано прогностичні можливості оптимізації подружніх взаємин.

Ключові слова: подружні взаємини, самооцінка, очікувана оцінка, оцінка партнера, динаміка сумісності, сфери подружньої взаємодії.

References transliterated

1. Braun Dzh., Kristensen D. Teorija i praktika semejnoj psihoterapii, 2001. SPb.: Piter. 352 s.

2. Vashhenko І.V., Kondrac'ka L.V. Osoblivostі sіmejnih vzaєmin u suchasnih podruzhnіh parah. Nauka і osvіta, 2005. № 3-4. S.13-17.

3. Volkova A.N., Trapeznikova T.M. Metodicheskie priemy diagnostiki supruzheskih otnoshenij. Psihologija sem'i: hrestomatija. Samara, 2002. S. 734-745.

4. Gerasimov E.M. Vozmozhnost' prognozirovanija supruzheskih konfliktov po rezul'tatam sovremennyh issledovanij v otechestvennoj psihologi. Molodoj uchenyj. 2009. № 2. S.226-230.

5. Groza I.V. Jempiricheskoe izuchenie vozmozhnostej razvitija lichnosti v kontekste supruzheskogo vzaimodejstvija. Gumanizacija obrazovanija. Sochi: jo t RAO. №2. 2012

6. Koroleva, E.M., Krjukova, T.L. Issledovanie diadicheskogo kopinga: rol' v ukreplenii supruzheskih otnoshenij i psihologicheskogo blagopoluchija pary. Vestnik Kostromskogo gosudarstvennogo universiteta: serija: Pedagogika. Psihologija. Sociokinetika. 2018. № 2. S. 84-88.

7. Levkovich V.P., Zus'kova O.E. Metodika diagnostiki supruzheskih otnoshenij. Voprosy psihologii, 1987. №4. S.128-134.

8. Levkovich V.P., Zus'kova O.E. Social'no – psihologicheskij podhod k izucheniju supruzheskih konfliktov. Psihologicheskij zhurnal, 1985. T.6. №3. S.126-137.

9. Morozova O.V. Socіal'no-psihologіchna pіdtrimka blagopoluchchja podruzhzhja u shljubі. Naukovij vіsnik Hersons'kogo derzhavnogo unіversitetu (Serіja «Psihologіchnі nauki»). Vip. 6. T. 2. Herson : Gel'vetika, 2017. S. 169-174.

10. Mjasishhev V.N. Psihologija otnoshenij. Voronezh: Izd-vo «In-t prakt. psihologii»: NPO «MODJeK», 1998. 362 s.

11. Pezeshkian N. Trening semejnyh otnoshenij; [per. s nem.]. M.: Institut pozitivnoj psihoterapii, 2009. 288 s.

12. Sychev O.A. Supruzheskaja atribucija kak faktor udovletvorennosti otnoshenijami v parah s razlichnym stazhem semejnoj zhizni. Sibirskij psihologicheskij zhurnal. 2016. Vyp. 59. S.172-187.

13. Seligman M.E., Csikszentmihalyi M. Positive psychology. American psychologis, 2000. Vol. 55. N 1. Р. 5-14.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 36-45 (pdf)


 

УДК 159.9.072

Турбан В.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Етика та мораль особистості: конфлікт, когнітивний дисонанс і толерантність

Анотація: У статті досліджуються питання соціокультурних основ етичних уявлень. Зокрема аналізується проблема комунікації як механізму вироблення моральних суджень. Розглядаються теоретичні міркування В. А. Малахова (соціальний підхід у філософії), І. Канта (трансцендентальний підхід), К. Баллестрема (виявлення суперечностей в етичному ригоризмі Канта) та ін. Конкретизуються теоретичні засади, виходячи із яких здійснюється висвітлення етичного аспекту соціальності особистості. Проводиться розмежування понять «етика» та «мораль». На основі цього розмежування висловлюється теза про те, що саме мораль є соціальним феноменом, який формується в рамках соціального процесу; комунікація виступає в ролі інтер-акції – обміну моральними судженнями. Етика натомість розглядається як сфера абсолюту – тих уявлень, які осягаються інтуїтивно і не можуть бути раціонально обґрунтовані.

Ключові слова: особистість, етико-моральний розвиток, соціальність, комунікація, рефлективність, конфлікт, толерантність.

References transliterated

1. Ballestrom K.Н. Power and morality (the main problem of political ethics). Philosophical Sciences, № 8. 1991. P. 83-94.

2. Zapasnik S. Lies in Politics. Philosophical Sciences, No. 8. 1991. P. 94-102.

3. Malakhov VA Ethics: Lecture Course: Educ. manual. The 4 species. K.: Libid, 2002. 384 p.

4. Nietzsche F. Thus said Zarathustra. Power desires. K.: Fundamentals, 1993. 414 p.

5. Ethics. A brief philosophical encyclopedia. M .: Izd. Progress group  Encyclopedia, 1994. 576 p.

6. Riker P. Around Politics. K.: Spirit and Letter, 1995. 334 p.

7. Fromm E. Anatomy of human destructiveness. M.: Republic, 1994. 447 p.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 46-55 (pdf)


 

УДК 159.923.2+159.972

Музика О.Л., Гончарук О.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

ТМО «Психіатрія», Київ

Мова статті: українська

Здібності як особистісно-ціннісні ресурси реадаптації жінок із психічними розладами

Анотація: Особистісна реадаптація осіб із психічними розладами розглядається як процес повторного пристосування до життя, що пов’язаний із усвідомленням змін у психіці та перебудовою і ствердженням на цій основі особистісної ідентичності в саморозвитку, в соціальних стосунках і в професійній діяльності. Особистісно-ціннісні ресурси реадаптації представлено чотирма видами здібностей: рефлексійні, творчі, комунікаційні, професійні. Виявлено залежність змін в особистісній ідентичності жінок із психічними розладами від типу розладу. Встановлено, що зміни в образі Я, у ставленні до себе, в самооцінці ведуть до самознецінення. Доведено, що ефективним методом особистісної реадаптації є ціннісна підтримка саморозвитку здібностей – форма персоніфікованої психологічної допомоги, що полягає у рефлексії актуальних і розвитку нових здібностей, виробленні ціннісного ставлення до них як до ресурсів підтримання особистісної самоідентичності, підвищення якості життя й досягнення жінками з психічними розладами оптимального рівня незалежного функціонування в суспільстві.

Ключові слова: здібності, особистісна реадаптація, особистісні цінності, психічні розлади, саморозвиток.

References transliterated

1. Aimedov K. V. (2016) Biopsykhosotsialna model dopomohy u klinichnii praktytsi: Tsykl naukovykh prats [The biopsychosocial model of clinical practice assistance: A cycle of research]. Odesa: Pres-kurier, 175 [in Ukrainian].

2. Ananev B. H. (2001) Chelovek kak predmet poznanyia [Man as a subject of knowledge]. SPb.: Pyter, 288 [in Russian].

3. Ball H. A. (1989) Poniatye adaptatsyy y eho znachenye dlia psykholohyy lychnosty [The concept of adaptation and its significance for personality psychology]. Voprosы psykholohyy, №1, 92-100 [in Russian].

4. Bohomolov A. M. (2008) Lychnostnыi adaptatsyonnыi potentsyal v kontekste systemnoho analyza [Personal adaptive potential in the context of system analysis]. Psykholohycheskaia nauka y obrazovanye, 1, 67-73 [in Russian].

5. Voitenko R. M. (2011) Sotsyalnaia psykhyatryia s osnovamy medyko-sotsyalnoi эkspertyzы y reabylytolohyy: Rukovodstvo dlia vrachei y psykholohov [Social Psychiatry with the Basics of Medical and Social Expertise and Rehabilitation: A Guide for Physicians and Psychologists]. SPb.: YKF «Folyant», 256 [in Russian].

6. Helder M., Hэt D., Meio R. (1997) Oksfordskoe rukovodstvo po psykhyatryy [Oxford Guide to Psychiatry]. T.1. Kyev: Sfera, 164 [in Russian].

7. Эntony V., Koэn M., Farkas M. (2001) Psykhyatrycheskaia reabylytatsyia [Psychiatric rehabilitation]. Kyev: Sfera, 298 [in Russian].

8. Kabanov M. M. (2001) Reabylytatsyia v kontekste psykhyatryy [Rehabilitation in the context of psychiatry]. Medytsynskye yssledovanyia, T.1., V. 1., 9-10. [in Russian].

9. Kaplan H. Y., Sэdok B. Dzh. (1998) Klynycheskaia psykhyatryia [Clinical psychiatry]. V 2 t. T.2. M.: Medytsyna, 528 [in Russian].

10. Karvasarskyi B. D. (2004) Klynycheskaia psykholohyia [Clinical psychology]. 4-e yzd. SPb.: Pyter, 553 [in Russian].

11. Kartynh P. Dzh. (2001) Vozvrashchenye v soobshchestvo: Postroenye system podderzhky dlia liudei s psykhyatrycheskoi ynvalydnostiu [Return to the community: Building support systems for people with psychiatric disabilities]. Kyev: Sfera, 442 [in Russian].

12. Klynycheskaia psykholohyia / Pod red. M. Perre, U. Baumanna (2007) [Clinical Psychology]. SPb.: Pyter, 1312 [in Russian].

13. Kostiuk H. S. (1989) Navchalno-vykhovnyi protses i psykhichnyi rozvytok osobystosti [The primary-whirlwind process and the psychic development of special features]. Kyiv: Rad. shk., 608 [in Ukrainian].

14. Leontev A.N. (2004) Deiatelnost. Soznanye. Lychnost [Activity. Consciousness. Personality]. M.: Smыsl; Akademyia, 352 [in Russian].

15. Maksymenko S. D. (2006) Geneza zdiisnennia osobystosti [Genesis of personality realization]. Kyiv: Vydavnytstvo TOV «KMM», 240 [in Ukrainian].

16. MKB-10. Mezhdunarodnaia klassyfykatsyia boleznei 10-ho peresmotra [10th International Classification of Diseases]. URL: http://mkb-10.com [in Russian].

17. Muzyka O. L. (2014) Vzaiemodiia potreb i zdibnostei u rozvytku tvorcho obdarovanoi osobystosti [Interaction of needs and abilities in the development of creatively gifted personality]. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Kyiv: Vydavnytstvo «Feniks», Psykholohiia tvorchosti, V.20, 213-228 [in Ukrainian].

18. Muzyka O. L. (2014) Referentni vidnosyny u rozvytku obdarovanoi osobystosti [Reference relationships in the development of gifted personality]. Osvitnie seredovyshche yak chynnyk stanovlennia obdarovanoi osobystosti: мonohrafiia / Za red. R. O. Semenovoi. Kyiv-Kirovohrad : Imeks LTD, 69-90 [in Ukrainian].

19. Muzyka O. L. (2005) Refleksiia ta tsinnisna pidtrymka rozvytku zdibnostei: pidkhody do pobudovy metodyky doslidzhennia [Reflection and value support for the development of abilities: approaches to the construction of research methodology]. Tvorchyi potentsial osobystosti: problemy rozvytku ta realizatsii: Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, 15 liutoho 2005 r.). Kyiv, 187-190 [in Ukrainian].

20. Muzyka O. L. (2013) Spivvidnoshennia zdibnostei i obdarovanosti: subiektno-tsinnisnyi pidkhid [Value for ability: a value-based approach]. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S.Kostiuka NAPN Ukrainy. Kyiv: Vyd-vo «Feniks», 223-233 [in Ukrainian].

21. Muzyka O.L. (2016) Tsinnisna pidtrymka rozvytku osobystosti v kryzovykh zhyttievykh sytuatsiiakh [Valuable support for personality development in crisis situations]. Osobystist v umovakh kryzovykh vyklykiv suchasnosti: Materialy metodolohichnoho seminaru NAPN Ukrainy (24 bereznia 2016 roku) / Za red. S. D. Maksymenka. Kyiv, 167-175 [in Ukrainian].

22. Muzyka O. O. (2016) Referentni stosunky yak resurs dukhovnoho rozvytku studentiv [Reference relationships as a resource for students' spiritual development]. Osvitolohichnyi dyskurs, 3, 63-73. [in Ukrainian].

23. Nalchadzhian A. A. (2010) Psykholohycheskaia adaptatsyia: Mekhanyzmы y stratehyy [Psychological Adaptation: Mechanisms and Strategies]. M.: Эksmo, 368 [in Russian].

24. Pyazhe Zh. (2003) Psykholohyia yntellekta [Psychology of intelligence]. SPb.: Pyter, 192 [in Russian].

25. Platonov K. K. (1986) Struktura y razvytye lychnosty [The structure and development of personality]. M.: Nauka, 256 [in Russian].

26. Pozalikarniana dopomoha ta psykhiatrychna reabilitatsiia pry vazhkykh psykhichnykh zakhvoriuvanniakh / Pid red. Jaap van Weeghel (2002) [Outpatient care and psychiatric rehabilitation for severe mental illness]. Kyiv: Sfera, 600 [in Ukrainian].

27. Psykholohichni zasady rozvytku obdarovanoi osobystosti v osvitnomu seredovyshchi: metodychnyi posibnyk / Za red. O. L. Muzyky (2015) [Psychological principles of development of gifted personality in the educational environment]. Kyiv-Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 146 [in Ukrainian].

28. Rubynshtein S. L. (2002) Osnovы obshchei psykholohyy [Fundamentals of General Psychology]. SPb.: Pyter, 720 [in Russian].

29. Teplov B.M. (1985) Yzbrannыe trudы [Selected works]: V 2 t. M.: Pedahohyka, T.I., 328 [in Russian].

30. Khaustova O. O. (2015) Psykhosotsialna reabilitatsiia: problemy i shliakhy vyrishennia [Psychosocial rehabilitation: problems and solutions]. Arkhiv psykhiatrii, 2, 36-42 [in Ukrainian].

31. Shadrykov V. D. (2010) Professyonalnыe sposobnosty [Professional abilities]. M.: Unyversytetskaia knyha, 320 [in Russian].

32. Ianshyn P.V. (2004) Praktykum po klynycheskoi psykholohyy. Metodы yssledovanyia lychnosty [Workshop on clinical psychology. Methods of personality research]. SPb.: Pyter, 336 [in Russian].

33. Engel G. (1977) The need for a new medical model: A challenge for biomedicine. Science,196, 129-136.

34. Engel G. L. (1980) The clinical application of the biopsychosocial model. The American Journal of Psychiatry, 137, 535-544.

35. Borrell-Carrio, F., Suchman, A. L., Epstein, R. M. (2004). The Biopsychosocial Model 25 Years Later: Principles, Practice, and Scientific Inquiry. Annals of Family Medicine, 2 (6), 576-582.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 56-71 (pdf)


 

УДК 159.9.07: 616.895.4

Візнюк І.М.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця

Мова статті: українська

Соматотипи професіограм за іпохондричною ознакою відповідно до результатів дослідження

Анотація: У статті описано іпохондричний тип особистості, який характеризується зосередженістю на суб’єктивних неприємних почуттях та бажанням передати їх іншим, створюючи навколо себе ситуацію співчуття та жалісливості. Метою статті є аналіз особливостей прояву іпохондричних розладів в осіб із іпохондричною симптоматикою для побудови їх психограми.

Методи. На першому етапі дослідження було проведено психодіагностичне інтерв’ювання для визначення іпохондричного настрою у досліджуваних за допомогою авторського психодіагностичного опитувальника. Було відібрано осіб із психосоматичними порушеннями та іпохондричними розладами (ЕГ). В аспекті цього ми застосували асоціативний і словесний експерименти, здійснили комплексне клінічне та психоневрологічне (зокрема, енцефалограма головного мозку) обстеження хворих. Проведено метод хронометрії, під час якого діагностували шість хронотипів (Хт) із сингулярною повторювальністю іпохондричних ознак у поведінці досліджуваних, враховуючи їх залученість до професійної діяльності за класифікацією професій О. Клімова.

За результатами дослідження встановлено психологічні особливості розвитку іпохондричної поведінки та їх клінічні прояви. Виділено реальні психосоматичні причини зародження і розвитку іпохондричних розладів особистості на етапі проведення психодіагностичного експерименту у фахівців різних професій та групою осіб незалежного спрямування за типом «І». Запропоновано вперше ототожнювати іпохондричні розлади особистості як психогенні реакції, що спровоковані уявними психосоматичними порушеннями, нав’язливість яких обумовлена психопатологічними чинниками (типу канцерофобій, сифілофобій і т. п.) й розглядається нами як окрема нозоологія при затяжних неврозах професійного характеру.

Висновки. Обґрунтовано основні структурні компоненти механізмів ґенезу іпохондричних розладів як деструктивного особистісного утворення. Виявлено взаємозв'язки розвитку особистості в умовах дезадаптації особистості та психосоматичного здоров'я. Походження симптомів, що імітують тілесну патологію, пояснюється механізмами перетворення, що виникають внаслідок відсутності адаптивного психологічного захисту.

Ключові слова: особистість, іпохондричні розлади, психосоматичні порушення, алгоритм хронобіологічного прогнозу, модель психокорекційних заходів та психотерапевтична допомога.

References transliterated

1. Kokun, O.M. (1999). Teoretychni ta praktychni zasady psykholohichnoho zabezpechennia profesiinoho stanovlennia osobystosti [Theoreticians and practical principles of psychological protection of professions and professional status]. Kyiv: «UKRb», 201s. [in Ukrainian].

2. Maksymenko, S.D. (2008). Osobystist: prohnoz rozvytku i zhyttievyi shliakh [Personality: development forecast and life path.]. Psykholohichne oposeredkuvannia pedahohichnykh vplyviv na rozvytok osobystisnoi aktyvnosti v osvitnomu prostori ‒ Psychological mediation of pedagogical influences on personal activity development at education, (pp. 4‒35). Kyiv: DP «Informatsiino-analitychne ahentstvo» [in Ukrainian].

3. Vitenko, I.S. (1999). Zminy psyhiky pry somatychnyh rozladah actual`na problegma medychnoi` psyhologii [Changes in psyche pry somatychnyh rozladah actual`na problegma medychnoi` psychology]. Kyiv: Medychna osvita, №1, pp. 48-50. [in Ukrainian].

4. Vizniuk, I.M. (2017). Typolohichnyi analiz genezycu ipokhondrychnykh rozladiv osobystosti [A typological analysis of the genesis of hypochondriacal personality disorders]. Odessa: Nauka i osvita, № 9, C. 30-36. [in Ukrainian].

5. Vizniuk, I.M. (2019). Psykhosomatychni koreliaty v aspekti rozvytku ipokhondrychnoi povedinky osobystosti [Psykhosomatychni correlates in the aspect of rozvtku ipokhondrychnoi the river personality]. Kyiv: Psykholohichnyi chasopys, 8(7), pp. 174-188. [in Ukrainian].

6. Smulevich, A. B., & Volel, B.A. (2007). Tipologiia ipokhondricheskih razvitii v somaticheskoi klinike [Typology ofhypochondria development in a somatic clinic] Materialy rossiiskoi konferentsii «Vzaimodeistvie nauki ipraktiki sovremennoi psikhiatrii». Moscow, October 9, pp. 87-88. [in Russian]

7. Stanovlennia osobystosti shkoliariv z riznymy navchalnymy dosiahnenniamy v ontohenetychnomu prostori: monohrafiia [The formation of the personality of students with different educational achievements in the ontogenetic space] a monograph. za red. M.T. Dryhus. Kirovohrad : Imeks-LTD, 2013. 154 s. [in Ukrainian].

8. Shevchenko L., Kryzhanovskyi A. (2018). Experimental verification of the efficiency of formation of trainee teachers professional competence with the use of Web technologies [Experimental verification of the efficiency of formation of trainee teachers’ professional competence with the use of Web technologies]. Information Technologies and Learning Tools. Vol 66. No 4. pp. 197—206. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2112. (Web of Science (ESCI)) [in Ukrainian].

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 72-82 (pdf)


 

УДК 159.98

Гавриловська К.П., Дем’янчук Ю.Ю.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Мова статті: українська

Формування життєстійкості особистості (арт-коучинговий підхід)

Анотація: У статті розглянуто феномен життєстійкості особистості. Життєстійкість – це така якість особистості, яка дозволяє їй ефективно функціонувати та досягати своїх цілей, зберігати внутрішню рівновагу в складних ситуаціях життєвого вибору. Життєстійкість тісно пов'язана із суб’єктністю особистості, її суб’єктивним благополуччям, здатністю до успішної адаптації в нових умовах діяльності та життєтворчістю. Для формування та розвитку життєстійкості можна створювати нові або модифікувати вже існуючі арт-коучингові техніки. Зокрема, у статті презентовано три арт-коучингові техніки, які дозволяють працювати з трьома компонентами життєстійкості: залученістю, контролем та здатністю до прийняття виклику.

Ключові слова: життєстійкість, компоненти життєстійкості: залученість, контроль, здатність до прийняття виклику, арт-коучинг.

References transliterated

1. Maddi S. Teorii lichnosti: sravnitelnyiy analiz / per. s angl. I. Avidona, A. Batustina, P. Rumyantsevoy. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Rech, 2002. 539 p. [in Russion].

2. Maddi S. Smyisloobrazovanie v protsesse prinyatiya resheniy. Psihologicheskiy zhurnal. 2005. №6. P. 87-101. [in Russion].

3. Sotnichenko D. M. Zhiznestoykost kak psihologicheskiy fenomen. Ego znachenie v sovremennyih usloviyah sluzhbyi v armii. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta. Tomsk, 2009. Vip. 8 (86). P. 104-109. [in Russion].

4. Evtushenko E.A. Zhiznestoykost lichnosti kak psihologicheskiy fenomen. Lichnost, semya i obschestvo: voprosyi pedagogiki i psihologii: sb. st. po mater. LX mezhdunar. nauch.-prakt. konf. Novosibirsk: SibAK, 2016. # 1(58). URL: https://sibac.info/conf/pedagog/lx/46481 (data zvernennya: 22.11.2019). [in Russion].

5. Titarenko T.M., LarIna T.O. ZhittEstIykIst osobistostI: sotsIalna neobhIdnIst ta bezpeka: navch. posIb. KiYiv: Marich, 2009. 76 p. [in Ukrainian].

6. Havrilovska K.P, Dem’yanchuk Yu.Yu. Zastosuvannya art-kouchingovih tehnIk u psihoterapevtichnIy robotI z podolannya PTSR. Post-travmatichniy stresoviy rozlad: doroslI, dIti ta rodini v situatsIYi vIyni. MIzhnarodne naukovo-praktichne vidannya / zag. red.: I. Manoha, G. Sobchuk. Tom I. Varshava - KiYiv: PAN - Gnozis, 2017. P. 7-20. [in Ukrainian].

7. Havrilovskaya K.P., Demyanchuk Yu.Yu. Kartyi «Moy VOYaZh» (Tehniki: Moi otnosheniya, Semeynyie resursyi, Uroki partnerstva). Katalog metaforicheskih kart i tehnik. Kiev: Izdatelstvo PSIHOBUK, 2019. P. 111-114. [in Russion].

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 83-90 (pdf)


 

УДК159.922.6:159.946.3-053.4

Грейліх О.О.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Переяслав

Мова статті: українська

Психологічні особливості розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Анотація: Стаття присвячена проблемі мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Здійснено аналіз підходів до навчання мови й розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Розкрито структурні компоненти мовлення. Висвітлено типи оволодіння дітьми дошкільного віку рідною мовою. Підкреслено, що ключовою психолінгвістичною проблемою дошкільної мовної освіти є співвідношення комунікативності та лінгвістичної свідомості, що є усвідомленням мовного матеріалу. Комунікативність розглядається як автоматизація навичок, які сформовані в процесі інтуїтивно-чуттєвого засвоєння засобів рідної мови. Зазначено роль комунікативності як головної умови автоматизації навичок, сформованих у процесі засвоєння засобів рідної мови.

Ключові слова: мова, мовлення, мовленнєві навички, мовленнєва культура, мислення, комунікативна компетенція, мовна компетенція, комунікативно-мовленнєві уміння.

References transliterated

1. Gal’perin P. Ya. Lekcii po psihologii: ucheb. posobie [dlya student. vuzov]. M.: Knizhn. dom «Universitet»; Vysshaya shk., 2002. 400 s.

2. Kalmykova L. O. Perspektyvnist i nastupnist v navchanni movy y rozvytku movlennia ditei doshkilnoho i molodshoho shkilnoho viku: psykholinhvistychnyi i linhvometodychnyi vymiry: nav.-metod.pos. Kyiv: Vydavnychyi Dim «Slovo», 2017. 448 s.

3. Kalmykova, L.O., Kharchenko, N.V., Demianenko, S.D., Poriadchenko L.A. Rozvytok movlennia ditei starshoho doshkilnoho viku: monohrafiia. K.: Vyd-vo «PP Medviediev», 2007. 304 s.

4. Leont’ev A. A. Yazyk i rechevaya deyatel’nost’v obshchej i pedagogicheskoj psihologii: izb. psihol. tr. M.: Mosk. psihol.-soc. in-t; Voronezh: NPO «MODEK», 2001. 447 s.

5. Leont’ev A. N. Lekcii po obshchej psihologii. Pod red. D. A. Leont’eva, E. E. Sokolovoj. M.: Smysl, 2000. 511 s.

6. Rumyanceva I. M. Psihologiya rechi i lingvopedagogicheskaya psihologiya. M.: PER SE; Logos, 2004. 316 s.

7. Fedorenko L. P., Fomicheva G. A., Lotarev V. K., Nikolaicheva A. P. Metodika razvitiya rechi detej doshkol’nogo vozrasta. M.: Prosveshchenie, 1984. 240 s.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 91-97 (pdf)


 

 

УДК 159.956.2

Губенко О.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Парадокс як принцип побудови евристичного мислення

Анотація: Одне з основних питань психології творчості – це питання про те, як нові ідеї виникають зі старих. Слід зазначити, що в багатьох випадках творчість нового відбувається на кордоні протиріччя. Протиріччя не є перешкодою для встановлення істини, як це вважається в двозначній формальній логіці. У ній, як відомо, правильне або твердження, або його заперечення, а третього не дано. Навпаки, протиріччя є необхідною умовою існування істини. Це положення відображено в принципі додатковості, яке сформульоване Н. Бором. В певному сенсі еврістика може вважатися наукою про поєднання непоєднуваного. У статті описується авторська методика створення творчих продуктів на основі поєднання непоєднуваних ідей і понять.

Ключові слова: творче мислення, прийоми розвитку винахідницького мислення, протиріччя, творчість нового, синтез протилежностей.

References transliterated

1. Belova S.S. Tvorchestvo i opyt ego komp'yuternogo modelirovaniya. Tvorchestvo: ot biologicheskih osnovanij k social'nym i kul'turnym fenomenam / Pod red. D.V. Ushakova. M.: Izd-vo «Institut psihologii RAN», 2011. S. 305-317.

2. Bush G.YA. Osnovy evristiki dlya izobretatelej. Riga, 1977.

3. Gubenko A.V. Kak vospitat' geniya, ili Investiciya v Vashego rebenka. (Dlya detej ot 5 do 16 let): Kniga dlya roditelej, detej, pedagogov i psihologov. Kiev; Ternopol', 2012. 132s.

4. Larionova L.I. Kul'turno-psihologicheskie faktory razvitiya intellektual'noj odarennosti. M.: Izd-vo «Institut psihologii RAN», 2011. 320 s.

4a. Molyako V.A. Tvorcheskaya konstruktologiya (prolegomeny). K.: «Osvіta Ukraїni», 2007. 388 s.

5. Barron F. The disposition toward originality / P.E. Vernon (ed.). Creativity. L., 1972. P. 273-288.

6. Cropley A.I. Creativity. Zongman, 1971.

7. Koestler A. The act of creation. London. Hutchinson. 1964.

8. Mouchirold, C., & Lubart, T.I. (2002), «Social creativity: A cross-sentional study of 6- to 11-year-old children», International Journal of Behavioral Development, 26 (1), 60-69.

9. Rothenberg, A. (1996), «The Janusian process in scientific creativity» // Creativity Research Journal, 9 (2-3), 207-231.

10. Zwicky F. Discovery, Invention, Research – Through the Morphological Approach. Toronto: The Macmillan Company, 1969.

 

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 98-102 (pdf)


 

 

УДК 316.6

Дембицька Н.М.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Ігрові практики у профілактиці депривації права дитини на особисту власність

Анотація: У статті представлено результати впровадження розробленої нами ігрової практики як дієвого інструменту мотивування батьків бути відповідальними у справі дотримання прав дитини. Показано, що актуалізація в ході гри досвіду депривації прав на особисту територію, речі, смаки і вподобання, отриманого учасниками в дитинстві, сприяє усвідомленню ними тієї ролі, яку відіграє ставлення дорослих в сім’ї до особистого життєвого світу дитини і визначає ефекти соціалізації, що спостерігаються уже в дорослому житті.

Обґрунтовано необхідність надання психологічної підтримки батьків як агентів розвитку приватності дітей. Показано, що остання має бути спрямована переважно на гармонізацію ставлення батьків до дитини і включати систему психологічного просвітництва, навчання, консультування та психотерапії, спеціально організовану для усіх суб’єктів розвитку психологічного простору дитини.

Ключові слова: особиста автономія, приватність, особистий психологічний простір, ігрова соціалізуюча практика, особиста власність, депривація права на особисту власність.

References transliterated

1. Altman Irvin, Zube Ervin H. (1989). Public Places and Spaces. Human Behavior and environment. -, New York– L : Plenum Press, 328 p.

2. Baudrillard J. (2001). The System of Objects. М. «RUDOMINO». 95 p.

3. Dembytska N.M. (2017). Personal property as a correlate of modern economic culture. Actual problems of psychology. Vol.1. (47). 55-58. URL: http: //appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i47/12.pdf

4. Dembytska N.M. Teoretyko-metodolohichni pidkhody do rozrobky sotsialno-psykholohichnoho zabezpechennia ekonomichnoi sotsializatsii molodi. Sotsialno-psykholohichne zabezpechennia ekonomichnoi sotsializatsii molodi: monohrafiia. Za red. N.M. Dembytskoi.K. Instytut psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy, 2018. S. 8-18. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/712474

5. Dergacheva O. E. (2011). Personal autonomy as a component of the personal potential. In D.A. Leont’ev (Ed.). Personality potential: structure and diagnostics (pp.210-240). – М., Sens.

6. Heft H. (1985). High residential density and perceptial-cognitive develop ment: An examination of effects of crowding and noise in the home. In J.F. van Vliet Wohlwill (Ed), Habitats for Children: The impact of Density. (pp. 39-76). N.Y.

7. Khazratova N.V. (2010). Sense of property and problem of violation of privacy in everyday life. Psychology of personality. Vol.1. 124-132.

8. Maykova E.Yu., Filippchenkova S.I. (2015). Risks of the personality’s autonomy in the social trajectory. Power. 3. 57 – 60.

9. Nartova-Bochaver S. K. (2006). The theory of privacy as a direction of foreign psychology. Psychological journal. 27 (5). 28 – 40.

10. Nartova-Bochaver S.K. Chelovek suverennyiy: psihologicheskoe issledovanie sub'ekta v ego byitii. - SPb: Piter, 2008. – 400s.

11. Payps R. (2008). Property and freedom. Мoscow: Moscow School of Political Studies. 411 p.

12. Tanchuk R. (2016). The art of collecting. Collecting as a form of cultural activity - Kharkiv: "Humanitarian Center". 372 p.

13. Zimmer-Gembeck M.J., Collins W.A. (2003). Autonomy development during adolescence. In G.R. Adams, M. Berzonsky (Eds.), Blackwell Handbook of adolescence. (pp. 175-204). Oxford: Blackwell Publishers.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 103-109 (pdf)


 

УДК 316.62: 316.613.432: 316.613.434

Зарембо Н.О., Масліхова М.П., Мікітіна С.В.

Одеський національний морський університет, Одеса

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса

Одеській національний медичний університет, Одеса

Мова статті: українська

Особливості психологічної адаптації студентів-моряків до майбутньої професійної діяльності

Анотація: У статті представлені результати дослідження особливостей психологічної адаптації студентів, які навчаються за спеціальністю «Морський та річковий транспорт» до специфічних умов майбутньої трудової діяльності (далі студенти-моряки). Розкрито особливості соціально-психологічної адаптації, агресивних реакцій і психологічних труднощів цієї категорії студентів в процесі професійного становлення. Представлено порівняльний аналіз вираженості показників психологічної адаптації студентів-моряків і студентів, чиє навчання не передбачає проходження навчальної практики в екстремальних умовах праці і навчання (студенти навчаються на гуманітарних спеціальностях: студенти-гуманітарії).

Ключові слова: соціально-психологічна адаптація до майбутньої професійної діяльності моряка; студенти, які навчаються за спеціальністю «Морський та річковий транспорт»; вираженість агресивних реакцій; психологічні труднощі в процесі професійного становлення.

References transliterated

1. Anan'ev V.A. Praktikum po psihologii zdorov'ja. SPb: Rech', 2007. 320 s.

2. Zarembo N.A. Rol' jemocional'noj samoreguljacii v psihologicheskoj adaptacii lichnosti: na primere strukturnogo analiza chuvstva obidy i viny. Mіzhnarodnij elektronnij naukovo-praktichnij zhurnal «WayScience». Suchasniĭ ruh nauki: tezi dop. V mіzhnarodnoї naukovo-praktichnoї іnternet-konferencії, 7-8 ljutogo 2019 r. Dnіpro, 2019. S. 259-264 URL: http://www.wayscience.com/en/5th-conference-7-8-february-2019/ (data zaverennja 17.09.2019)

3. Klimov E.A. Vvedenie v psihologiju truda. M.: Kul'tura i sport, JuNITI, 1998. 350 s.

4. Kubasov R.V., Lupachev V.V., Popov M.V. Uslovija zhiznedejatel'nosti jekipazha na bortu morskogo sudna (obzor literatury). Vestnik Gosudarstvennogo universiteta morskogo i rechnogo flota imeni admirala S. O. Makarova. 2016. № 2 (36). C. 49-56.

5. Leonova A.B., Kuznecova A.S. Psihologicheskie tehnologii upravlenija sostojanijami cheloveka. M.: Smysl, 2007. 311 s.

6. Mal'cev A.S., Golikova V.V. Dinamika psihofiziologicheskih funkcij u kursantov i sudovoditelej pri reshenii zadach sudovozhdenija na radiolokacionnom trenazhere. Aktual'nye problemy transportnoj mediciny: Sb. nauchn. Trudov UkrNII mediciny transporta. Vyp.1(7). Odessa: 2007. S. 20-26.

7. Mamaenko Ju.V. Chernenko E.V. Psihofiziologicheskie korreljaty professional'noj adaptacii morjakov. Aktual'nye problemy transportnoj mediciny. 2010. № 1 (19). S. 31–36.

8. Nikitina V.N., Ljashko G.G., Kalinina N.I. Osobennosti professional'noj dejatel'nosti morjakov na avtomatizirovannyh sudah i zdorov'e jekipazha. Profilakticheskaja medicina - 2016: materialy Vseros-sijskoj nauchno-prakticheskoj konferencii s mezhdunarodnym uchastiem. 15–16 nojabrja 2016 goda / pod red. A. V. Mel'cera, I. Sh. Jakubovoj. SPb.: Izd-vo SZGMU im. I. I. Mechnikova, 2016. Ch. 2. 320 s. S 88 - 93.

9. Noskova O.G. Psihologija truda / Pod red. E.A. Klimova. M.: Izdatel'skij centr «Akademija», 2004. 384 s.

10. Pazynich G.I. Osobennosti sovremennoj prakticheskoj podgotovki specialistov sudovozhdenija dlja promyslovyh sudov. Modernizacija vysshego obrazovanija i problemy upravlenija kachestvom podgotovki specialistov. Teoreticheski-metodicheskie i prakticheskie problemy podgotovki specialistov pri stupenchatoj sisteme obrazovanija: materialy VIII Vseukrainskoj nauchno-metodicheskoj konferencii Har'kov. 2010. S. 221-223.

11. Rodzhers K.R. Sovremennaja psihologija: teorija i praktika. M.: Institut obshhegumanitarnyh issledovanij, 2015. 200 s.

12. Rymina T.N., Pjatyrova E.V. Osobennosti vozdejstvija stressa na rabotnikov plavsostava v uslovijah raboty v more. Zdorov'e. Medicinskaja jekologija. Nauka. 2014. №4 (58). S. 103-105.

13. Strelkova O.V. Psihologicheskie aspekty professional'noj dejatel'nosti morjakov. Vestnik Baltijskogo federal'nogo universiteta im. I. Kanta. Serija: FILOLOGIJa, PEDAGOGIKA, PSIHOLOGIJa. 2010. № 5. S. 45-51.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 110-117 (pdf)


 

УДК 159.92

Іванова В.В.

Мукачівський державний університет, Мукачево

Мова статті: українська

Психологічні особливості розвитку творчих здібностей молодших школярів у позанавчальній діяльності

Анотація: В статті розкрито психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, охарактеризовано особливості розвитку творчих здібностей молодших школярів у позанавчальній діяльності. Представлена структура творчих здібностей молодшого школяра, що включає когнітивний (знання, вміння і навички, які сприяють реалізації дитини в різних видах діяльності); мотиваційний (мотиви, інтереси, потреби, які спонукають молодшого школяра до творчої діяльності) та емоційний (позитивне ставлення молодшогошколяра до виконуваної діяльності, до вчителя, емоційна самореалізація в процесі виконання нестандартних завдань) компоненти.

Визначено переваги позанавчальної діяльності в порівнянні з навчальною в розвитку творчих здібностей учнів, яка полягає в тому, що по-перше, вона будується на принципі добровільності (діти самі вибирають заняття за інтересами), по-друге, в ній полягають можливості використання синтезу мистецтв (музики, живопису, літератури), по-третє, в рамках цієї діяльності можливе використання методів активного навчання, активізації психологічних механізмів, які сприятимуть розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Ключові слова: творчі здібності, молодший школяр, позанавчальна діяльність.

References transliterated

1. Amonashvyly Sh. A. Razvytye poznavatelnoi aktyvnosty uchashchykhsia v nachalnoi shkole. Voprosы psykholohyy. 1984. № 5. S. 36−41.

2. Bybler V. S. Tvorcheskoe mыshlenye kak predmet lohyky. Nauchnoe tvorchestvo / pod red. S. R. Mikulinskogo, M. G. Yaroshevskogo. Moskva: Nauka, 1969. S. 175−184.

3. Blonskyi P.P. Razvytye mыshlenyia shkolnykov. Blonskyi P. P. Yzbrannыe pedahohycheskye y psykholohycheskye sochynenyia: v 2 t. Moskva: Prosveshchenye, 1979. T. 2. S. 5−117.

4. Volkov B. S. Psykholohyia mladsheho shkolnyka. Moskva: Akademycheskyi prospekt, 2005. 208 s.

5. Zakharova A. V., Botsmanova M. Э. Kak formyrovat samootsenku shkolnyka. Nachalnaia shkola. 1992. № 3. S. 58−65.

6. Ylyn E. P. Motyvatsyia y motyvы. Sankt-Peterburg: Pyter, 2000. 288 s.

7. Moliako V. A. Psykholohyia reshenyia shkolnykamy tvorcheskykh zadach. Kiev, 1983. 94 s.

8. Mukhyna V. S. Vozrastnaia psykholohyia: fenomenolohyia razvytyia, detstvo, otrochestvo. Moskva, 2003. 456 s.

9. Petrovskyi A. V. Vozrastnaia y pedahohycheskaia psykholohyia. Moskva: Prosveshchenye, 1979. 340 s.

10. Sukhareva A. P. Aktyvyzatsyia tvorcheskoi deiatelnosty mladshykh shkolnykov na zaniatyiakh po YZO: dys. ... kand. ped. nauk: 13. 00.02 / Omskiy gos. ped. un-t. Omsk, 2000. 205 s.

11. Tarasova S. L. Rol voprosov v ponymanyy teksta mladshymy shkolnykamy. Voprosы psykholohyy. 2006. № 4. S. 40−47.

12. Iakymanskaia Y. S. Osnovы lychnostno-oryentyrovannoho obuchenyia shkole. 2-e yzd. Moskva: BYNOM. Laboratoryia znanyi, 2013. 220 s.

13. Iakovleva, E. L. Psykholohyia razvytyia tvorcheskoho potentsyalam shkolnykov: dys. ... d-ra psykhol. nauk: 19. 00. 07 / Moskov. psihol.-sotsial. in-t. Moskva, 1997. 368 s.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 118-126 (pdf)


 

УДК 159.923.2

Кириченко В.В.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Мова статті: українська

Розвиток інформаційної культури у представників соціономічних та технономічних професій

Анотація: У статті представлено концептуальне означення поняття «інформаційна культура» та її структуру. У руслі компетентнісного підходу визначено основні професійні інваріанти, які пов’язані з різними аспектами взаємодії з інформаційним простором. Подаються результати досліджень, які були виконані у межах науково-дослідного проекту «Оцінювання ринку управлінських державних послуг та функціональної й компетентнісної спроможності державної служби та держслужбовців в Україні» (2018 р.)». Для реалізації завдань дослідження використовувався авторський варіант опитувальника вивчення компетентнісної спроможності державних службовців.

Ключові слова: інформаційне суспільство, інформаційна культура, соціальні компетенції, професійна діяльність, соціономічні професії, технономічні професії.

References transliterated

1. Antonchenko M. A. Informatsiina kultura yak skladova zahalnoliudskoi kultury. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia №2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia: Zb. naukovykh prats. K.: NPU imeni M. P. Drahomanova, 2004. № 1(8). S.161-166.

2. Balovsiak N. V. Informatsiina kompetentnist fakhivtsia. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. 2004. № 5. S. 21-28.

3. Hurevych R. S. Formuvannia informatsiinoi kultury maibutnoho fakhivtsia. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity: rezultaty doslidzhen: Zb. nauk. prats [za red. I. A. Ziaziuna, N. H. Nychkalo]. K., 2003. S. 354-360.

4. Zhaldak M. I. Pro deiaki metodychni aspekty navchannia informatyky v shkoli ta pedahohichnomu universyteti. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho universytetu im. V. Hnatiuka. Seriia: Pedahohika. 2005. № 6. S. 17-24.

5. Karagodov S. D. Informaczionnaya kul`tura v kontekste obshhej teorii kul`tury` lichnosti. Pedagogicheskaya informatika. –2000. – № 2. – S. 41-55.

6. Matematicheskij e`ncziklopedicheskij slovar` [Pod. red. Yu. V. Prokhorova]. M.: Sovetskaya e`ncziklopediya. 1988. S. 816.

7. Nasy`rova N. Kh. Proektirovanie podgotovki studentov gumanitarny`kh fakul`tetov klassicheskogo universiteta po informatike: Avtoreferat dis. na soiskanie uchenoj stepeni k.p.n. Kazan`, 2000 17 s.

8. Raven Dzh. Kompetentnost` v sovremennom obshhestve: vy`yavlenie, razvitie i realizacziya [per. s angl.]. M.: «Kogito-Czentr», 2002. 396 s.

9. Raven Dzh. Pedagogicheskoe testirovanie: problemy`, zabluzhdeniya, perspektivy`: Per. s angl., Izd. 2-e, ispr. M.: «Kogito-Czentr», 2001. 142 s.

10. Ramskyi Yu. S. Formuvannia informatsiinoi kultury osoby – priorytetne zavdannia suchasnoi osvitnoi diialnosti. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia № 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia: Zb. naukovykh prats. – K.: NPU imeni M.P. Drahomanova, 2004. № 1(8). S.19-42.

11. Semenov A.L. Rol` informaczionny`kh tekhnologij v obshhem srednem obrazovanii. Informatika i obrazovanie. 2001. № 2. S. 2-6.

12. Ramskyi Yu. S. Formuvannia informatsiinoi kultury osoby – priorytetne zavdannia suchasnoi osvitnoi diialnosti. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia № 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia: Zb. naukovykh prats. – K.: NPU imeni M.P. Drahomanova, 2004. № 1(8). S.19-42.

13. Terborn G. Prinadlezhnost` k kul`ture, mestopolozhenie v strukture i chelovecheskoe dejstvie: ob`yasnenie v socziologii i soczial`noj nauke Teoriya obshhestva. Sbornik. M.: «KANON-press-Cz», «Kuchkovo pole», 1999. 416 s.

14. Ramskyi Yu. S. Formuvannia informatsiinoi kultury osoby – priorytetne zavdannia suchasnoi osvitnoi diialnosti. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia № 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia: Zb. naukovykh prats. – K.: NPU imeni M.P. Drahomanova, 2004. № 1(8). S.19-42.

15. Trishina S. V. Informaczionnaya kompetentnost` kak pedagogicheskaya kategoriya. Internet-zhurnal «E`jdos». 2005. Rezhim dostupu : http://www.eidos.ru/ioumal/2005/0910-ll.htm.

16. Uvarov F. Yu. Novy`e informaczionny`e tekhnologii i reforma obrazovaniya. Informatika i obrazovanie. 1994. № 3. C. 3-14.

17. Fedorov A. V. Massovoe mediaobrazovanie v SSSR i Rossii: osnovny`e e`tapy` [pod red. A.V. Fedorova]. M.: MOO «Informacziya dlya vsekh», 2014. 267 c.

18. Fedorov A.V. Mediaobrazovanie v stranakh Vostochnoj Evropy` M.: MOO «Informacziya dlya vsekh», 2014. 140 c.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 127-136 (pdf)


 

УДК 159.923

Крицька А.М.

Державний університет інфраструктури та технологій, Київ

Мова статті: українська

Методи активації професійної креативності

Анотація: У статті представлені результати теоретичного дослідження методів активації професійної креативності. Визначено, що розвиток професійної креативності є одним з основних завдань сучасної освіти і потребує впровадження спеціальних психологічних технологій і методів, що дають змогу розвивати унікальний креативний потенціал майбутнього фахівця у ході його фахової підготовки. Для активізації професійної креативності можна використати такі методи, як: метод «мозкового штурму», метод інверсії, метод емпатії, метод SCAMPER, метод Уолта Діснея, метод «6 капелюхів» Е. Боно. Кожен з цих методів може поєднуватися з іншими й мати низку модифікацій.

Ключові слова: креативність, методи активації креативності, професійна креативність, творчість, творча діяльність.

References transliterated

1. Bono Je. Ser'joznoe tvorcheskoe myshlenie / per. s angl. D. Ja. Onackaja. Minsk.: 000 «Popurri», 2005. 416 s.

2. Bono Je. Shest' shljap myshlenija. SanktPeterburg: Piter Pablishing, 1997. 256 s.

3. Vetas Raznostoronnij /Kak razvit' kreativnost' s pomoshh'ju skampera. URL: https://lifehacker.ru/skamper/

4. Dmitrієva L. Kreativnі prijomi viroblennja іdej. Elіtarіum : Centr distancіjnogo navchannja, 2007. URL: www.elitarium.ru

5. Kuljutkin Ju.K. Jevristicheskie metody v strukture reshenij. Moskva: Pedagogika, 1970. 232 s.

6. Ponomarev Ja.A. Psihologija tvorcheskogo myshlenija. Moskva: Nauka, 1960. 302 s.

7. Ribalka V. V. Osobistіsnij pіdhіd jak psihologo-pedagogіchnij princip organіzacії profіl'noї ta profesіjnoї pіdgotovki uchnіvs'koї molodі. Psihologіja osobistіsno orієntovanoї profesіjnoї pіdgotovki uchnіvs'koї molodі: nauk.-metod. posіb. Kiїv, Ternopіl': Pіdruchniki і posіbniki, 2002. S.80-90.

8. Stepanjuk I.V. Formirovanie kreativnogo myshlenija na urokah. Molodoj uchenyj. 2015. №16. S. 426-428. URL https://moluch.ru/archive/96/21569/

9. Turinіna O.L. Psihologіja tvorchostі: navch. posіb. Kiїv: MAUP, 2007. 160 c.

10. Robert B. Dilts (1994): Strategius of Genius. Volume I: Aristotle, Sherlock Holmes, Walt Disney, Wolfgang Amadeus Mozart. Meta Publications, Capitalo (California/USA)

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 137-143 (pdf)


 

УДК 159.923

Купрєєва О.І.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ

Мова статті: українська

Особливості часової перспективи в просторі самореалізації студентів

Анотація: У статті викладено результати дослідження особливостей часової перспективи в контексті самореалізації студентів. Здійснено порівняльний аналіз часової перспективи умовно здорових студентів та студентів з інвалідністю. Виявлено зв'язок часової перспективи із смисложиттєвими орієнтаціями, самоставленням та самореалізацією особистості студентів. Встановлено, що збалансована часова перспектива, ціннісно-смислова насиченість часових модусів та цілісне сприйняття себе в часі сприяють успішній самореалізації особистості студентів.

Ключові слова: часова перспектива, самореалізація, самоставлення, смисложиттєві орієнтації, студенти з інвалідністю.

References transliterated

1. Abul'hanova K. A. Vremya lichnosti i vremya zhizni. Sankt-Peterburg: Aletejya, 2001. 299 s.

2. Babatіna S.І. Osoblivostі formuvannya zhittєvoї strategії v yunac'komu vіcі: teoretichnij analіz pitannya. Naukovij vіsnik Hersons'kogo derzhavnogo unіversitetu. Serіya: Psihologіchnі nauki. 2015. Vipusk 2. Tom 1. S.12-17.

3. Bol'shakova A.M. CHasovі perspektivi ta samostavlennya studentіv v profesіjnіj dіyal'nostі. Teorіya і praktika suchasnoї psihologії. 2018. №1. S. 62-66.

4. Galazhinskij E.V. Determinaciya i napravlennost' samorealizacii lichnosti. Tomsk: Izd-vo Tomskogo un-ta. 2002. 182 s.

5. Golovaha, E.I., Kronik, A.A. Psihologicheskoe vremya lichnosti. Kiev: Naukova dumka, 1984. 190 s.

6. Zimbardo F., Bojd Dzh. Paradoks vremeni. Novaya psihologiya vremeni, kotoraya uluchshit vashu zhizn'. Sankt-Peterburg: SPb.: Rech', 2010. 352 s.

7. Kvasova O.G. Transformaciya vremennoj perspektivy lichnosti v ekstremal'noj situacii: dis. kand. psihol. nauk: 19.00.01. Moskva, 2013. 215 s.

8. Klochko E. V. Samorealizaciya lichnosti: sistemnyj vzglyad. Tomsk: Izd-vo Tomskogo un-ta, 1999. S.65–144.

9. Levin K. Dinamicheskaya psihologiya: Izbrannye trudy. Moskva: Smysl, 2001. 572 s.

10. Nyutten ZH. Motivaciya, dejstvie i perspektiva budushchego. Moskva: Smysl, 2004. 608 s.

11. Povoroznik K.O. Psihologіchnі osoblivostі rozvitku chasovoї perspektivi u students'koї molodі: avtoref. dis… kand psihol. nauk: 19.00.07. Kiїv, 2016. 23 s.

12. Psihologіchnі tekhnologії samodetermіnacії rozvitku osobistostі: monografіya / za red. L.Z. Serdyuk, І.V.Danilyuk, V.V. Turban, O.І. Pen'kova, N.D. Volodars'ka [ta іn.]; za red. L.Z. Serdyuk. Kiїv: Іn-tut psihologії іmenі G.S. Kostyuka NAPN Ukraїni, 2018. S.49-52.

13. Syrcova A., Sokolova E.T., Mitina O.V. Metodika F. Zimbardo po vremennoj perspektive na russkoyazychnoj vyborke. Psihologicheskaya diagnostika. 2007. №1. S.85-106.

14. Titarenko T. M. Zhittєvij svіt osobistostі : u mezhah і za mezhami budennostі. Kiїv: Libіd', 2003. 376 s.

15. Tolstyh N.N. Razvitie individual'nogo hronotopa v detstve i yunosti. Voprosy psihologii. 2010. № 2. S. 30-45.

16. Fesenko P.P. Osmyslennost' zhizni i psihologicheskoe blagopoluchie lichnosti: avtoref. dis… kand. psihol. nauk: spec.19.00.01. Moskva, 2005. 16 s.

17. CHiksentmihaji M. Potok: psihologiya optimal'nogo perezhivaniya. Moskva: Smysl: Al'pina non–fikshn, 2011. 461 s.

18. Deci E. A motivational approach to self: Integration in personality. Perspectives on motivation Nebraska: vol. 38. symposium on Motivation. Lincoln: University of Nebraska Press, 1991. P.237-288

19. Ryan R.M. Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development and well-being. American psychologist, 2000. Vol. 55, –N 1. P. 68-78.

20. Zaleski Z. Future time perspective and subjective well-being in adolescent samples / Z. Zaleski, A. Cycon, A. Kurc // Life goals and well-being: Towards a positive psychology of human striving P. Schmuck, K. M. Sheldon (Eds.). – Goettingen, Germany: Hogrefe & Huber Publishers, 2001. P. 58–67.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 144-153 (pdf)


 

УДК 159.923.32

Кутішенко В.П., Патинок О.П., Сидоркін В.В.

Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ

Мова статті: українська

Вплив релігійних цінностей на формування морально-ціннісної сфери особистості

Анотація: У статті розкрито сутність поняття «релігійні цінності», їх суспільні та індивідуальні аспекти. Проаналізовано підходи до розуміння проблеми релігійності та духовних цінностей особистості у психологічних дослідженнях. Висвітлено взаємозв’язок між релігійними цінностями та функціонуванням індивідуальної духовної організації особистості. Обгрунтовано переваги християнських духовно-моральних цінностей над світською мораллю та важливість звернення до релігійних цінностей як до основи формування морально-ціннісної сфери особистості. Представлено порівняльний аналіз результатів емпіричного дослідження особливостей морально-ціннісної сфери парафіян храму православної церкви і «світської» групи осіб, у яких відсутня потреба відвідувати храм, а також груп осіб з внутрішньою та зовнішньою релігійною орієнтацією.

Ключові слова: релігійні цінності, морально-ціннісна сфера особистості, духовні цінності, трaнcценденцiя, релігійна мораль, духовність, зовнішня релігійність, внутрішня релігійність.

References transliterated

1. Hlushak A. S. (2003) Relihiyni tsinnosti: sutnistʹ, struktura ta rivni. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu «Lʹvivsʹka politekhnika». № 473. S. 51–54.

2. Kazantseva T. A. (2007) Vera kak sotsial'no-psikhologicheskiy fenomen i yego suggestivnyy mekhanizm formirovani: avtoref. dis.... kand. psikhol. nauk: 19.00.05 / Gosud. un-t upravleniya. Moskva. 24 s. [in Russian].

3. Kolisnyk O. (2006) Dukhovnyy samorozvytok osobystosti Sotsialʹna psykholohiya. № 1(16) . S.62–77.

4. Kolodnyy A., Fylypovych L. (1996) Relihiyna dukhovnistʹ ukrayintsiv: vyyavy, postati, stan /za red. B.O. Lobovyk. Lʹviv: Lohos. 182 s.

5. Matlasevych O. V. (2012) Rolʹ khrystyyansʹkoyi tserkvy u formuvanni osobystosti: psykholohichnyy rakurs. Problemy suchasnoyi psykholohiyi. Vyp. 17. S. 281 – 283.

6. Olport G. (2002) Stanovleniye lichnosti: izbrannyye trudy. Moskva: Smysl, 462 s. [in Russian].

7. Pomytkin E.O. (2013) Psykholohichna diahnostyka dukhovnoho potentsialu osobystosti: posibnyk. Kirovohrad: Imeks-LTD, 144 s.

8. Postovyy V. H. (2014) Tsinnisna pryroda dukhovnoyi kulʹtury vykhovannya osobystosti. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannya ditey ta uchnivsʹkoyi molodi. Kyyiv. Vyp. 18(2). S. 160-169.

9. Praktykum po psykhodyahnostyke y yssledovanyyu tolerantnosty (2003) / pod red. H.U.Soldatovoy, L.A.Shayherovoy y dr.; MHU ym. M.V. Lomonosova. Moskva: [b. yz.]. 112 s[in Russian].

10. Religiovedeniye: uchebnoye posobiye i uchebnyy slovar'-minimum po religiovedeniyu (2000) red. I. N. Yablokova. Moskva: Gardarika. 536 s. [in Russian].

11. Savchyn M.V. (2001) Dukhovnyy potentsial lyudyny: monohrafiya. IvanoFrankivsʹk: Vyd-vo «Play» Prykarpat•sʹkoho un-tu. 203 s.

12. Titov R.S. (2013) Kontseptsiya individual'noy religioznosti G. Olporta: ponyatiye religioznykh oriyentatsiy. Kul'turno-istoricheskaya psikhologiya. Moskva: № 1- 12. S. 2 –9. [in Russian].

13. Freyd Z.( 2009) Budushcheye odnoy illyuzii. Moskva: AST. 256 s. [in Russian].

14. Fromm E. (2012) Psikhoanaliz i religiya. Moskva: Big-Press, 96 s. [in Russian].

15. Khymych N.YE. (2012) Khrystyyansʹki tsinnosti u dukhovno-moralʹnomu vykhovanni studentiv. Naukovi zapysky Natsionalʹnoho universytetu "Ostrozʹka akademiya". Seriya : Psykholohiya i pedahohika. Vyp. 21. S. 171-178.

16. Chumakova D. M. (2015) Psikhologiya religioznosti lichnosti: uchebnoye posobiye. Kurgan: Izd-vo Kurganskogo gos. un-ta. 84 s. [in Russian].

17. Chupriy L. (2000) Relihiyni tsinnosti yak osnova rozvytku dukhovnosti osobystosti. Ukrayinsʹke relihiyeznavstvo. № 13. S. 34-42.

18. Yung K. (1991) Arkhetip i simvol. Psikhologiya i religiya. Moskva: Renessans, 343 s. [in Russian].

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 154-164 (pdf)


 

УДК 159.91

Мазяр О.В.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Мова статті: українська

Особистісний контрапункт на перехресті парадигм

Анотація: Природничо-наукова і гуманітарна парадигми не забезпечують необхідних умов проведення релевантного дослідження процесу психічної саморегуляції людини. У статті пропонується підхід, за якого фізіологічний аспект нервово-психічної діяльності вивчається у межах природничо-наукової парадигми, а когнітивний – методами гуманітарної парадигми. Їхнє загальне теоретичне положення полягає у тому, що основу психіки людини складає базова психічна суперечність між першою і другою сигнальними системами, взаємодія яких набуває контрапунктного характеру. Водночас елементарна психічна одиниця є бінарною за структурою і контрапунктною за змістом, що обумовлює розгляд психічного розвитку з позиції подвійної суперечності.

Ключові слова: природничо-наукова парадигма, гуманітарна парадигма, абсурд, особистісний контрапункт, психофізіологія.

References transliterated

1. Bermus A. G. Estestvennonauchnaya paradigma v psihologii: vyibor orientirov. Voprosyi psihologii. 1998. № 4. S. 79-83. [in Russian].

2. Bratus B. S. Estestvennonauchnaya i gumanitarnaya paradigmyi v psihologii: preemstvennost ili skachok. Izvestiya Yuzhnogo federalnogo universiteta. Tehnicheskie nauki. 2005. T. 51. № 7. S. 3-8. [in Russian].

3. Vyigotskiy L. S. Sobranie sochineniy: v 6-ti t. / [pod red. A. R. Luriya, M. G. Yaroshevskogo]. Т. 1. Moskva: Pedagogika, 1982. 480 s. [in Russian].

4. Davyidov V. V. Ischerpala li sebya estestvennonauchnaya paradigma v psihologii? Voprosyi psihologii. 1997. № 3. S. 127-128. [in Russian].

5. Maziar O. V. Absurdnist yak fundamentalna vlastyvist spryimannia. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Zbirnyk naukovykh prats. Seriia «Psykholohichni nauky». 2019. Vypusk. 3. S. 30-36. [in Ukrainian].

6. Maziar O. V. Metodolohichni superechnosti pozytyvnoi psykhoterapii (istoryko-psykholohichnyi analiz). Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota. 2012. № 10. S. 41-50. [in Ukrainian].

7. Maziar O. V. Myslennia: mizh insaitom i dezabsurdyzatsiieiu. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii. 2018. № 6. S. 17-21. [in Ukrainian].

8. Mazyar O. V. Nachalo smysla: fiziologicheskaya razvilka. GESJ: Education Science and Psychology. 2019. № 3 (53). Р. 10-18. [in Russian].

9. Maksimenko S. D. Genezis suschestvovaniya lichnosti. Kiev: Izdatelstvo OOO «KMM», 2006. 240 s. [in Russian].

10. Molyako V. A. Problema funktsionirovaniya tvorcheskogo vospriyatiya v usloviyah izbyitochnosti informatsii raznoy modalnosti i znachimosti. Aktualni problemi psihologiyi: Zbirnik naukovih prats Institutu psihologiyi imeni G. S. Kostyuka NAPN Ukrayini. T. ХII. Psihologiya tvorchosti. Vipusk. 16. Kiyiv: Vidavnitstvo «Feniks», 2018. S. 7-19. [in Russian].

11. Muzyka O. L. Kryza tvorchoi osobystosti: sub’iektno-tsinnisnyi pidkhid do typolohii. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii im. H. S. Kostiuka APN Ukrainy. Kyiv, 2001. S. 63-72. [in Ukrainian].

12. Otvet Zh. Piazhe na zamechaniya L. S. Vyigotskogo k knigam «Rech i myishlenie rebenka» i «Suzhdenie i rassuzhdenie rebenka». Psihologiya myishleniya. Hrestomatiya po psihologii / Pod red. Yu. B. Gippenreyter, V. F. Spiridonova, M. V. Falikman, V. V. Petuhova. Moskva, 2008. S. 519-523. [in Russian].

13. Petrovskiy A. V. Vozmozhnosti i puti postroeniya obschepsihologicheskoy teorii lichnosti. Voprosyi psihologii. 1987. № 4. S. 30-44. [in Russian].

14. Puti i sudbyi psihologicheskoy nauki (Besedyi s prof. V. A. Molyako). Aktualni problemy psykholohii. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Kyiv: Vydavnytstvo «Feniks», 2015. T. XII. Psykholohiia tvorchosti. Vypusk. 21. S. 341-355. [in Russian].

15. Ross L., Nisbett R. Chelovek i situatsiya. Perspektivyi sotsialnoy psihologii. Moskva: Aspekt-Press, 1999. 429 s. [in Russian].

16. Yurevich A. V. Paradigmalnnyie debatyi. Metodologiya i istoriya psihologii. 2007. T. 2. Vyipusk. 3. S. 3-17. [in Russian].

17. Yurevich A. V. Sistemnyiy krizis psihologii. Voprosyi psihologii. 1999. № 2. S. 3-11. [in Russian].

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 165-172 (pdf)


 

УДК 316.77

Малєєва Н.С.

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Онлайн-посередництво: особливості комунікативної технології врегулювання соціальних конфліктів у соціальних інтернет-мережах

Анотація: У статті висвітлено особливості процесу комунікативно-технологічного врегулювання соціальних конфліктів у соціальних інтернет-мережах. Розглянуто сутність понять «комунікативні технології», «комунікативні онлайн-технології», «комунікативно-технологічне врегулювання конфліктів».

Проаналізовано специфіку комунікативної технології онлайн-посередництва в процесі врегулювання соціальних конфліктів у мережевому онлайн-просторі. Розроблено етапи конструювання комунікативної технології (аналітичний, організаційний, комунікативний, підсумковий, коригувальний), алгоритм реалізації технології у просторі соціальних інтернет-мереж. Представлено принципи функціонування, критерії ефективності та рекомендації щодо застосування технології онлайн-посередництва.

Ключові слова: соціальні мережі, соціальний конфлікт, комунікативні технології, комунікативно-технологічне врегулювання конфліктів, онлайн-посередництво.

References transliterated

1. Hvozdareva M.V. Rol posrednychestva v konstruktyvnom razreshenyy konflykta. Vestnyk RUDN, seryia Sotsyolohyia, 2001. №2. S. 144-151.

2. Klymanska L.D. Sotsialno-komunikatyvni tekhnolohii v politytsi: Taiemnytsi politychnoi «kukhni»: monohrafiia. Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», 2007. 332 s.

3. Luman N. Realnost mas-medya. – M.: Praksys, 2005. 256 s.

4. Malieieva N.S. Komunikatyvni praktyky zalezhnoi vid sotsialnykh merezh molodi: dys. … kand. psykhol. nauk: 19.00.05. Kyiv, 2017. 210 s.

5. Malieieva N.S. Komunikatyvno-tekhnolohichne vrehuliuvannia sotsialnykh konfliktiv u internet-merezhakh: pryntsypy konstruktyvnoi orhanizatsii komunikatyvnoho protsesu. Psykholohiia ta pedahohika suchasnosti: problemy ta stan rozvytku nauky i praktyky v Ukraini: Zbirnyk tez naukovykh robit uchasnykiv mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Lviv, 23-24 serpnia 2019 r). Lviv: HO «Lvivska pedahohichna spilnota», 2019. s. 162-165.

6. Pocheptsov H. H. Kommunykatyvnыe tekhnolohyy dvadtsatoho veka. M.: Refl-buk, 1999. 120 s.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 173-181 (pdf)


 

УДК 159.9.075

Мотрук Т.О., Вертель А.В.

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Суми

Мова статті: українська

Особливості перфекціонізму в юнацькому віці

Анотація: У роботі розглянуто поняття перфекціонізму, особливості його формування в юнацькому віці. Висвітлено основні вікові новоутворення та сутність вікової кризи. Розглянуто конструктивну та деструктивну складові юнацького перфекціонізму та їх зв’язок із прагненням до самовдосконалення та саморозвитку. Представлено результати дослідження перфекціонізму в юнацькому віці. З’ясовано, що найчастіше у опитуваних простежувались середньо виражені показники перфекціонізму; при збільшені перфекціонізму, спрямованого на інших, зменшуються показники соціально обумовленого перфекціонізму і навпаки: при зростанні бажання самому відповідати соціальним вимогам, зменшуються претензії, спрямовані на інших.

Ключові слова: перфекціонізм, юнацький вік, самореалізація, саморозвиток, самовдосконалення, тривожність.

References transliterated

1. Adler A. Poniat pryrodu cheloveka. SPb.: Humanytarnoe ahentstvo «Akademycheskyi proekt», 2007. 256 s.

2. Andreeva A. D. Rodytelskyi perfektsyonyzm kak motyvatsyonnaia osnova vospytanyia y obrazovanyia detei. Teoretycheskaia y эksperymentalnaia psykholohyia, 2015. T. 8. № 1. S. 40–48.

3. Bodalev A. A. Vershyna v razvytyy vzrosloho cheloveka: kharakterystyky y uslovyia dostyzhenyia. Moskva: Flynta; Nauka, 1998. 168 s.

4. Viunova N. Y. Obzor yssledovanyi, posviashchennыkh ynterpersonalnomu aspektu perfektsyonyzma. Nauchno-medytsynskyi vestnyk Tsentralnoho Chernozemia. 2015. № 59. S. 22−27.

5. Haranian N. H. Perfektsyonyzm y vrazhdebnost kak lychnostnыe faktorы depressyvnыkh y trevozhnыkh rasstroistv: avtoref. dys. … d-ra psykhol. nauk: 19.00.04 / Moskovskyi nauchno-yssledovatelskyi Ynstytut psykhyatryy. Moskva, 2010. 42 s.

6. Horskaia H. B. Perfektsyonyzm rodytelei y styly rodytelskoho vospytanyia kak rehuliatorы motyvatsyy y trevozhnosty yunыkh shakhmatystov 7-11 let. Fyzycheskaia kultura, sport – nauka y praktyka. 2013. № 3. S. 51−55.

7. Ylyn E. P. Rabota y lychnost. Trudoholyzm, perfektsyonyzm, len. SPb.: Pyter, 2011. – 224 s.: yl. (Mastera psykholohy).

8. Kraih H. Psykholohyia razvytyia. SPb.: Pyter, 2011. 940 s. (Seryia «Mastera psykholohy»).

9. Larskykh M. V. Yndyvydualno-typolohycheskye determynantы perfektsyonyzma studenta. Yzvestyia Voronezhskoho hosudarstvennoho pedahohycheskoho unyversyteta. 2015. № 2 (267). S. 227–231.

10. Larskykh M. V. Osobennosty strukturы samoaktualyzatsyy u lyts s konstruktyvnыmy y destruktyvnыmy typamy. Praktycheskaia medytsyna. 2014. № 2. S. 74–78.

11. Larskykh M. V. Fenomen konstruktyvnoho perfektsyonyzma v kontekste akmeolohyy. Akmeolohyia. 2013. №4. S. 67–72.

12. Menehetty A. Psykholohyia lydera. Moskva.: NNBF «Ontopsykholohyia», 2004. 256 s.

13. Kholmohorova A. B. Nartsyssyzm, perfektsyonyzm y depressyia. Moskovskyi psykhoterapevtycheskyi zhurnal. 2004. № 1. C. 18–35.

14. Khotchkys S. Adskaia pautyna: Kak vыzhyt v myre nartsyssyzma. Moskva: Nezavysymaia fyrma «Klass», 2011. 248 s. (Byblyoteka psykholohyy y psykhoterapyy).

15. Iunh K. H. O stanovlenyy lychnosty. Yunh K. H. Konflyktы detskoi dushy: Sobr. soch. Moskva: Kanon, 1997. S. 185–208.

16. Blatt S. Dependency and self-criticism: psychological dimensions of depression. Journal of Consulting and Clinical Psychology. 1982. V. 50. Р. 113–124.

17. Frost R. Perfectionism in obsessive-compulsive disorder. Behavior Research and Therapy. 1997. V. 42. № 3. P. 291–296.

18. Hamachek D. Psychodynamics of normal neurotic perfectionism. Psychology. 1978. V. 15. № 15. P. 27–33.

19. Hewitt P. Perfectionism in the Self and Social context: conceptualization, assessment and association with psychopathology. Journal of Personality and Social Psychology. 1991. V. 60. № 3. P. 456–470.

20. Terry-Short L. A. Positive and negative perfectionism. Personality and Individual Differences. 1995. V. 18. P. 663–666.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 182-192 (pdf)


 

УДК 159.923

Музика О.О.

Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

Мова статті: українська

Аксіогенез і розвиток самоефективності студентів із ознаками обдарованості

Анотація: Порівняльне дослідження студентів із ознаками і без ознак обдарованості показало, що важливою умовою аксіогенезу є розвиток самоефективності як особистісно-ціннісного утворення, що включене у процеси професійного й особистісного саморозвитку. За допомогою авторського опитувальника «Профіль самоефективності студентів» встановлено, що студенти з ознаками обдарованості (які мають досягнення) у порівнянні зі студентами, які досягнень не мають, демонструють вищі показники за всіма шкалами (цілі та мотиви, здібності, рефлексія, стійкість до невдач, саморозвиток). У результаті факторного моделювання виокремлено особистісно-ціннісні чинники розвитку самоефективності студентів, які необхідно враховувати у розробленні тренінгових програм: 1) довизначення далеких і близьких цілей, які пов’язані з оволодінням професією; 2) розвиток лідерства, базованого на суб’єктній активності та саморозвитку здібностей; 3) розвиток волі у доланні труднощів; 4) розвиток рефлексії досягнень і фіксації особистісно-ціннісного досвіду.

Ключові слова: аксіогенез, обдарованість, особистісні цінності, професіоналізація, суб’єктна активність, самоефективність.

References transliterated

1. Bandura, А. (2000). Teoryia sotsyalnoho nauchenyia [Theory of Social Learning]. Sankt-Peterburh : Evrazyia, 320 [in Russian].

2. Bondar, V. I., Makarenko, I. Ye. (2016) Profesiina samosvidomist pedahoha ta yoho samoefektyvnist : kontseptualno-teoretychnyi analiz [Teacher's professional awareness and self-efficacy: a conceptual-theoretical analysis]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5 : Pedahohichni nauky : realii ta perspektyvy: zb. nauk. prats. Kyiv : Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova, Vyp. 55, 3-8. [in Ukrainian].

3. Haletska, I. I. (2003) Samoefektyvnist u strukturi sotsialno-psykholohichnoi adaptatsii [Self-efficacy in the structure of socio-psychological adaptation]. Visnyk Lvivskoho universytetu, Vyp. 5, 433-442 [in Ukrainian].

4. Kalmykova, L. O. (2016) Rozvytok komunikatyvnoi osobystosti v umovakh smyslovoi vzaiemodii [Development of communicative personality in terms of meaningful interaction]. Rozvytok osobystosti v riznykh umovakh sotsializatsii : kolektyvna monohrafiia / Za nauk. redaktsiieiu profesora L. O. Kalmykovoi, profesora H. O. Khomych. K.: Vydavnychyi Dim «Slovo», 259-282 [in Ukrainian].

5. Korniiaka, O. (2018) Komunikatyvni chynnyky profesiinoho samozdiisnennia vykladacha vyshchoi shkoly [Communicative factors of professional self-fulfillment of the teacher of the high school]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psykholynhvystyka, Vyp. 23 (1), 139-159 [in Ukrainian].

6. Krevska, O. O. (2017) Motyvatsiina determinatsiia profesiinoi samoefektyvnosti osobystosti [Motivational determination of professional self-efficacy of the personality]. Psykholohichni perspektyvy, №30, 86-95 [in Ukrainian].

7. Kredentser, O. V. (2016) Pidpryiemnytska samoefektyvnist personalu osvitnikh orhanizatsii yak chynnyk rozvytku yikh pidpryiemnytskoi aktyvnosti [Entrepreneurial self-efficacy of staff of educational organizations as a factor in the development of their entrepreneurial activity]. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia, № 1, 51-60 [in Ukrainian].

8. Lozova, O. M. (2017) Psykhosemantyka liderstva u budennii svidomosti studentiv [Leadership psychosemantics in the everyday consciousness of students]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka, № 3 (58), 60-65 [in Ukrainian].

9. Mykhailychenko, V. Ye., Poliakova, N. V. (2014) Rol samoefektyvnosti v protsesi aktyvizatsii liderskoho potentsialu osobystosti [The role of self-efficacy in the process of activating the leadership potential of the personality]. Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity, № 45, 179-184 [in Ukrainian].

10. Muzyka, O. L. (2018) Aksiohenez osobystosti i rozvytok obdarovanosti: teoretychna model i pidkhody do doslidzhennia [Personality axiogenesis and the development of giftedness: a theoretical model and approaches to research]. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. T.VI: Psykholohiia obdarovanosti. Vypusk 14. Kyiv-Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 60-76 [in Ukrainian].

11. Muzyka, O. O. (2018) Samoefektyvnist yak chynnyk profesionalizatsii studentiv [Self-efficacy as a factor of professionalization of students]. Osvitolohichnyi dyskurs, № 3-4 (22-23), 83-94 [in Ukrainian].

12. Muzуka, O. O. (2018) Smislozhittеvі orientatsiyi ta zhittevi tsili yak chinniki aksіogenezu muzichno obdarovanih studentіv [Sense-life orientations and life goals as factors of axiogenesis musically gifted students]. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. T.VI: Psykholohiia obdarovanosti. Vypusk 14. Kyiv-Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 173-180. [in Ukrainian].

13. Psykhofiziolohichni zakonomirnosti profesiinoho samozdiisnennia osobystosti: monohrafiia / Za red. O. M. Kokuna (2015) [Psychophysiological regularities of professional self-realization of personality: monograph / Ed. O. M. Kokun]. K.: Pedahohichna dumka, 297 [in Ukrainian].

14. Tsinnisna determinatsiia stanovlennia obdarovanoi osobystosti: monohrafiia / Za red. O. L. Muzyky (2017) [Value-Conscious Determination of a Gifted Personality Development: monograph / Ed. O. L. Muzyka]. K.: Vydavnychyi Dim «Slovo», 220 [in Ukrainian].

15. Bandura, A. (1986) Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 617.

16. Schwarzer, R., Jerusalem, M. (1995) Generalized Self‐Efficacy scale. In. J. Weinman, S. Wright, & M. Johnston, Measures in health psychology: A user's portfolio. Causal and control beliefs, 35‐37.

 

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 193-204 (pdf)


 

УДК 159.923 + 159.928+373.3

Никончук Н.О., Музика О.О., Загурська І.С.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

Мова статті: українська

Психологічні перешкоди у розвитку здібностей молодших школярів із високим рівнем навчальних досягнень

Анотація: У статті аналізуються психологічні перешкоди у розвитку здібностей учнів початкової школи з високим рівнем навчальних досягнень (недостатня кількість умотивованих, диференційованих, розгорнених оцінних суджень, що містять не лише характеристики досягнутого результату, але й процесу виконання роботи, динаміки досягнень та докладених школярем зусиль; низька культура поцінування досягнень учнів суб’єктами освітнього процесу; відсутність ціннісного обміну між дітьми в процесі учіння; конкуренція, заздрість та соціальний тиск з боку більшості учнів; часткове знецінення школярами навчальних здібностей як надійних джерел поцінування і саморозвитку). Розглядаються копінг-стратегії, які використовують школярі для подолання психологічних перешкод (переорієнтування на визнання в інших соціальних групах (сім’я, родичі); переорієнтування на розвиток здібностей в позанавчальних видах діяльності (побут, дозвілля тощо); приховування досягнень та уникання відкритого поцінування з боку вчителя). Намічені основні напрямки ціннісної підтримки розвитку здібностей молодших школярів із високим рівнем навчальних досягнень.

Ключові слова: здібності, молодший шкільний вік, навчальні досягнення, рефлексія, ціннісна підтримка.

References transliterated

1. Zahurska I.S. (2006) Rozvytok samootsinky tvorchykh zdibnostei u molodshomu shkilnomu vitsi [The development of self-esteem of creative abilities at primary school age] (PhD Thesis). Kyiv, 249 [in Ukrainian].

2. Zdibnosti, tvorchist', obdarovanist': teoriya, metodyka, rezul'taty doslidzhen' / Za red. V.O. Molyako, O. L. Muzyky (2006) [Abilities, creative work, talent: theory, methodology, results of the researches]. Zhytomyr: Vyd-vo Ruta, 320 [in Ukrainian].

3. Muzyka O.L. (2008) Subiektno-tsinnisnyi analiz rozvytku tvorcho obdarovanoi osobystosti: terminolohichnyi aspekt [Subject-value analysis of creatively gifted personality development: terminological aspect]. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Filosofski i psykholohichni nauky. Spetsialnyi vypusk. Ivano-Frankivsk: VDV TsIT, 59-64 [in Ukrainian].

4. Muzyka O.L., Nykonchuk N.O. (2016) Rozvytok zdibnostei molodshykh shkoliariv zasobamy usnoi narodnoi tvorchosti: navch. posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Development of abilities of younger students by means of oral folk art]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 200 [in Ukrainian].

5. Muzyka O.О., Topolnytska O.O. (2017) Otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen pershoklasnykiv: psykholohichni aspekty [Assessing first-graders' academic achievement: Psychological aspects]. Molodyi vchenyi. №1 (41), 238-241 [in Ukrainian].

6. Nykonchuk N.O. (2009) Refleksyvno-tsinnisna rehuliatsiia rozvytku uchbovykh zdibnostei u molodshomu shkilnomu vitsi [Reflective-value regulation of the development of educational abilities at primary school age] (PhD Thesis), Kyiv, 282 [in Ukrainian].

7. Psykholohichni zasady rozvytku obdarovanoi osobystosti v osvitnomu seredovyshchi: metodychnyi posibnyk / Za red. O. L. Muzyky (2015) [Psychological principles of development of gifted personality in the educational environment]. Kyiv-Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 146 [in Ukrainian].

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 205-214 (pdf)


 

УДК 159.922.8

Портницька Н.Ф., Портницька А.А., Савиченко О.М.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Мова статті: українська

Психологічне благополуччя дівчат: фактори віку та соціальної активності

Анотація: У статті представлено результати дослідження психологічного благополуччя дівчат у залежності від виду їх соціальної активності. Здійснено опис вікових особливостей психологічного благополуччя юнок та його змістового наповнення залежно від досвіду навчальної та позавчальної діяльності. Виявлено, що оцінка якості життя в студентському віці є дещо вищою за оцінку якості життя старшокласниць. Була виявлена загальна відносно низька задоволеність фізичним здоров’ям. Водночас включеність юнок до позанавчальної діяльності сприяє підвищенню рефлексії відповідальності за власну активність та суб’єктивного відчуття психологічного благополуччя.

Ключові слова Аналіз останніх публікацій психологічне благополуччя, якість життя, юнацький вік, позанавчальна діяльність, навчання.

1.

References transliterated

Arshava I. F., Nosenko D. V. Subiektyvne blahopoluchchia i yoho indyvidualno-psykholohichni ta osobystisni koreliaty. URL:

file:///C:/Users/Professional/Downloads/program_56b85b1072210299486910.pdf

2. Halian I.M. Psykholohichne blahopoluchchia yak vyraznyk ekzystentsiieoi spovnenosti maibutnikh pedahohiv. URL: http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v9/i9/19.pdf)

3. Kurova A.V. Henderni aspekty subiektyvnoho blahopoluchchia osobystosti. URL: file:///C:/Users/Professional/Downloads/kurova_a._v._gender_aspects_of_the_subjective_well-being_of_a_personality1785739000.pdf)

4. Leontev D. A Lychnostnуi potentsyal kak potentsyal samorehuliatsyy // uchenуe zapysky kafedrу obshchei psykholohyy MHU ym. M. V. Lomonosova, vуp. 2 / pod red. B. S. Bratusia, E. E. Sokolovoi. M.: Smуsl. 2006. S. 85–105.

5. Maistruk V.M. Teoretychna model samopryiniattia yak chynnyka psykholohichnoho blahopoluchchia suchasnoi zhinky. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Psykholohiia». Vyp.3. pp. 94-103. URL: https://eprints.oa.edu.ua/7532/ (data zvernennia 21.11.2019)

6. Maslou A. H. Motyvatsyia y lychnost. SPb.: Evrazyia, 1999. 478 s.

7. Pezeshkyan N. Psykhosomatyka y pozytyvnaia psykhoterapyia: Per. s nem. M.: Medytsyna, 1996. 464 s.

8. Petrovskyi V. A. Lychnost v psykholohyy: paradyhma subъektnosty. Rostov-na-Donu: Fenyks, 1996. 512 s.

9. Revenko H. O. Osoblyvosti profesiinoho samovyznachennia starshoklasnykiv na suchasnomu etapi 2015.S. 139-143.

10. Bradburn N. The Structure of Psychological Well-Being. Chicago, 1969. 318 p

11. Ryff C.D. Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology. 1989. Vol. 57. P. 1069 -1081.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 215-221 (pdf)


 

УДК 159. 922.6

Портницька Н.Ф., Савиченко О.М., Тичина І.М.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Мова статті: українська

До проблеми збереження психічного здоров’я дітей та підлітків

Анотація: У статті проблема збереження психічного здоров’я дітей та підлітків розглядається як міждисциплінарна та комплексна. Аргументовано важливість турботи про психічне здоров’я населення на державному рівні для соціального та економічного благополуччя країни. Зроблено огляд основних психічних розладів, які можуть виникати у дитячому та підлітковому віці, окреслено причини їх виникнення. Розглянуто напрацьовані у світовій науці універсальні та вузько спрямовані способи турботи про психічне здоров’я дітей та підлітків. Зроблено висновок, що школа може бути простором для втілення та реалізації програм профілактики виникнення психічних розладів у учнів.

Ключові слова: психічне здоров’я, психічні розлади, превенція психічних розладів у дитинстві та підлітковому віці.

References transliterated

1. Vsesvitnia orhanizatsiia okhorony zdorovia: ofitsiinyi sait URL: https://www.who.int (data zvernennia: 24.11.2019).

2. Humeniuk L.N. Problemы formyrovanyia fenomena ohranychennoi sposobnosty k yntehratsyy v soobshchestvo u psykhychesky bolnыkh. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii . 2008. Tom 16, vyp. 4 (57). S.25-27.

3. Kontseptsiia rozvytku okhorony psykhichnoho zdorovia v Ukraini na period do 2030 roku. NeiroNews: psykhonevrolohiia ta neiropsykhiatriia. 2018. № 2 (95) URL: ttps://neuronews.com.ua/ua/archive-issue-1707/Nomer-zhurnalu-#gsc.tab=0 (data zvernennia: 22.11.2019).

4. Maruta N.O. Stan psykhichnoho zdorovia naselennia ta psykhiatrychnoi dopomohy v Ukraini. NeiroNews: psykhonevrolohiia ta neiropsykhiatriia. 2010. № 5 (24) URL: https://neuronews.com.ua/ua/issue-article-349/Stan-psihichnogo-zdorov-ya-naselennya-ta-psihiatrichnoyi-dopomogi-v-Ukrayini#gsc.tab=0 (data zvernennia: 22.11.2019).

5. Medvedovska N.V., Ladyk-Bryzghalova A.K. Problema pereoriientatsii posluh okhorony psykhichnoho zdorovia z urakhuvanniam sotsialnykh potreb patsiientiv na etapi statsionarnoi dopomohy. Ukraina. Zdorovia natsii. 2012. № 4(24). S. 95-98.

6. Muzyka O. L., Nykonchuk N. O. Rozvytok zdibnostei molodshykh shkoliariv zasobamy usnoi narodnoi tvorchosti: navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2016. 200 s.

7. Muzyka O.L., Savychenko O.M. Rozrobka prohramy tsinnisnoi pidtrymky rozvytku sportyvnykh zdibnostei. Zbirnyk naukovykh prats instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy «Aktualni problemy psykholohii» u 12 tomakh / red. V.O. Moliako. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2009. T. 12. Vyp. 8. S. 188 – 195.

8. Muzyka O.L., Tychyna I.M. Struktura tsinnisnoi rehuliatsii osobystisnoho rozvytku vypusknykiv VNZ u protsesi profesiinoi pereoriientatsii. Aktualni problemy psykholohii: Problemy psykholohii tvorchosti. Zbirnyk naukovykh prats / red. V.O. Moliako. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2009. T. 12. Vyp. 8. S. 202-209.

9. Muzyka O.L., Zahurska I.S. Samootsinka i rozvytok tvorchykh zdibnostei: navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2007. 168s.

10. Muzyka O.L., Portnytska N.F. Rozvytok tvorchykh zdibnostei u nasliduvalnii diialnosti: navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2007. 128s.

11. Pyliahina H. Psykhohenez ta fenomenolohiia depresyvnoho rozladu povedinky. Problemy psykhichnoho zdorovia ditei: suchasni pidkhody do diahnostyky i likuvannia URL: https://ipag-kiev.org.ua/problemi-psihichnogo-zdorov-ya-ditej-suchasni-pidhodi-do-diagnostiki-ta-likuvannya/ (data zvernennia: 22.11.2019).

12. Shafranskyi V.V., Dudnyk S.V. Psykhichne zdorovia naselennia: stan, problemy ta shliakhy vyrishennia. Ukraina. Zdorovia natsii.. 2016. № 3(39). S. 12-17.

13. Best practice guidelines for mental health promotion programs: Children (7–12) & youth (13–19). URL: https://www.porticonetwork.ca/documents/81358/128451/Best+Practice+Guidelines+for+Mental+Health+Promotion+Programs+Children+and+Youth/b5edba6a-4a11-4197-8668-42d89908b606 (Last accessed: 24.11.2019).

14. Mental health and prevention: Taking local action for better mental health. URL: https://www.mentalhealth.org.uk/publications/mental-health-and-prevention-taking-local-action-better-mental-health (Last accessed: 24.11.2019).

15. O’Loughlin K, Althoff RR, Hudziak JJ. Health promotion and prevention in child and adolescent mental health. In Rey JM (ed), IACAPAP e-Textbook of Child and Adolescent Mental Health. Geneva: International Association for Child and Adolescent Psychiatry and Allied Professions 2017. URL: https://iacapap.org/content/uploads/A.14-PREVENTION-2017.pdf (Last accessed: 24.11.2019).

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 222-229 (pdf)


 

УДК 159.922

Портницька Н.Ф., Соложенцева М.В., Тичина І.М.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Мова статті: українська

Психологічне благополуччя батьків дітей з інвалідністю: кризи і ресурси

Анотація: У статі представлено короткий огляд чинників психологічного благополуччя дорослих людей. Зважаючи на дискусії, що точаться у суспільстві навколо доцільності інклюзивного навчання увага звертається на психологічне благополуччя матерів дітей з інвалідністю. Здійснено опис домінуючих складових психологічного благополуччя батьків дітей з інвалідністю. Виявлено, що загальні тенденції в оцінці якості життя матерями дітей з інвалідністю є спільними із матерями умовно здорових дітей. Окремі відмінності стосуються сфер спілкування та підтримки, а також професійної діяльності. Описані специфічні ресурсні сфери, характерні для кожної з груп досліджуваних, можуть стати предметом психологічної підтримки.

Ключова слова: психологічне благополуччя, спеціальна освіта, ресурси, інклюзивне навчання.

1.

References transliterated

Karhina N.V. Osnovni pidkhody do vyvchennia psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti: teoretychnyi aspekt / Nauka i osvit. 2015. №3. S. 48- 55

2. Karskanova S.V. Opytuvalnyk "Shkaly psykholohichnoho blahopoluchchia" K. Riff: protses ta rezultaty adaptatsii / Praktychna psykholohiia ta sotsialna. 2011. № 1. S. 1-9

3. Kolupaieva, A. A., Savchuk L. O. Dity z osoblyvymy osvitnimy potrebamy ta orhanizatsiia yikh navchannia: nauk.-metod. posib. Kyiv: Nauk. svit. 2010. 195 s.

4. Koshonko H.A. Psykholohichne zdorovia suchasnoi simi yak zhyttievo vazhlyva funktsiia // http://elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/2984/3/10kgajvf.pdf (data zvernennia 21.11.2019)

5. Meshko H.M., Meshko O.I. Emotsiine blahopoluchchia uchniv u suchasnii shkoli: realne i bazhane / Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota. 2008. №4. S.11-16.

6. Revenko S.P. Analiz naukovykh pidkhodiv do doslidzhennia psykholohichnoho zdorovia ta blahopoluchchia osobystosti ta suchasnomu etapi / Naukovyi visnyk Khersonskoho universytetu. Seriia Psykholohichni nauky, 2015. №2 (1). S. 85- 89.

7. 7. Savychenko O., Natalia Portnytska. Pilot Study of Stigmatization of Mental Health Problems in the Ukrainian . Educational Environment // Mental Health Global Challenges XXI Century MHGC Proceedings 2018-var.2, p.80-82. https://www.mhgc21.org/en/mhgc21/events/october2018/MHGC-Proceedings-2018/Pilot-Study-of-Stigmatization-of-Mental-Health-Problems-in-the-Ukrainian-Educational-Environment

8. Tretiak N.M. Yakist zhyttia liudyny: sutnist poniattia / irbis-nbuv.gov.ua › cgi-bin › opac › search › gipk_2014_37_34 (data zvernennia 21.11.2019)

9. Filippova I. Yu Indyvidualne sotsialne zdorovia yak vazhlyvyi sotsiokulturnyi komponent shchastia ta zhyttievoho blahopoluchchia / Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota. 2013. N 8. S. 48-56.

10. Ryff C.D. The structure of psychological well-being revisited./ C.D Ryff, C.L.M. Keyes // Journal of personality and social psychology. 1995. Vol.69 P. 719-727. http://midus.wisc.edu/findings/pdfs/830.pdf (data zvernennia 21.11.2019).

 

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 230-237 (pdf)


 

УДК 159.913-05

Примачок Л.Л.

Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне

Мова статті: українська

Структура професійної компетентності фахівця з фізичної реабілітації

Анотація: В статті описано особливості професійної діяльності фахівця з фізичної реабілітації. Окреслено чинники, які визначають успішність професійної діяльності фахівця з фізичної реабілітації. Визначено інтегральні характеристики професійної компетентності фахівця з фізичної реабілітації: спрямованість особистості фахівця; професійна компетентність фахівця з фізичної реабілітації; емоційна гнучкість; поведінкова гнучкість фахівця з фізичної реабілітації; інтелектуальна гнучкість реабілітолога.

Побудовано структуру професійної компетентності даного спеціаліста. Зазначено, що до цієї структури входять компоненти (когнітивний, соціально-психологічний та ціннісно-смисловий), кожен із яких вміщує структурні складові (або субкомпоненти).

Ключові слова: професійна діяльність, професійна компетентність, фізична реабілітація, емоційна гнучкість, поведінкова гнучкість, інтелектуальна гнучкість.

References transliterated

1. Bajdenko V.I. Kompetencii v professional'nom obrazovanii (K osvoeniyu kompetentnostnogo podxoda). Vysshee obrazovanie v Rossii. 2004. № 11. S. 3-13.

2. Ball H.O., Volynets A.H. Pro ideini zasady rozbudovy osvity. Dialohichna vzaiemodiia u navchalno-vykhovnomu protsesi zahalnoosvitnoi shkoly / za red. V.V. Andriievskoi, H.O. Balla, A.H. Volyntsia ta in. K.: Naukova dumka, 1997. S. 24-27.

3. Bondarenko A.F. Psixologicheskaya nauka i pedagogicheskaya praktika. K., 1983. 236 s.

4. Vishnevskaya S.L. Kommunikativnaya kompetentnost' yurista i osobennosti eyo formirovaniya. «Psixologiya sistemnogo funkcionirovaniya lichnosti»: materialy mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii. Saratov: Izd-vo Saratov, un-ta, 2004. S. 68-70.

 

5. Grin'ko Z.I. Formirovanie professional'noj kompetentnosti bortprovodnikov: avtoref. dis. ... kand. ped. nauk : 13.00.08. Kaliningrad: Ros. gos. un-t. imeni Kanta, 2008. 22 s.

6. Zemba A.B. Osobystisna vymohlyvist yak chynnyk profesiinoi kompetentnosti (na materiali derzhsluzhbovtsiv tsentriv zainiatosti): avtoref. dys. … kand. psykholoh. nauk : spets. 19.00.01. Lutsk, 2010. 20 s.

7. Yevdokymova N.O. Psykholohichna struktura pravnychoi diialnosti. Aktualni problemy psykholohii: Ekolohichna psykholohiia / za red. S. D. Maksymenka. T. 7. Vyp. 24. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2010. S. 88-97.

8. Ivashkevych I.V. Stanovlennia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh yurystiv. Rivne : RDHU, 2016. 94 s.

9. Xolodnaya M.A. Psixologiya intellekta. Paradoksy issledovaniya. SPb.: Piter, 2002. 272 s.

10. Xutorskoj A. V. Opredelenie obshhepredmetnogo soderzhaniya i klyuchevyx kompetencij kak xarakteristika novogo podxoda k konstruirovaniyu obrazovatel'nyx standartov. URL: http://www.eidos.ru/journal/2002/0423.htm.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 238-250 (pdf)


 

УДК 159.99.

Сухенко Я.В.

ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Освітня траєкторія та реалізація особистісного потенціалу педагогічного працівника: особливості взаємозв’язку

Анотація: Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язків між ставленнями педагогічних працівників до власної освітньої траєкторії, їх особистісним потенціалом і розвитком. Підтверджено нелінійний та діалектичний характер взаємозв’язку між даними феноменами. З’ясовано, що освітня траєкторія оцінюється педагогічними працівниками як рутинна переважно в перехідному періоді особистісного розвитку, на стадіях застою та нелокалізованості, коли їх особистісний потенціал розкривається максимально; як дефіцитарна та хаотична – на стадіях травми та посттравматичній, коли особистісно-регуляторний потенціал проявляється мінімально; як обтяжлива, тактична та профіцитарна – в періоді стабільного особистісного розвитку та помірного вияву особистісного потенціалу.

Ключові слова: освітня траєкторія, особистісний потенціал, особистісний розвиток, особистісні змінювання, саморегуляція.

References transliterated

1. Artem'eva E. Ju. Osnovy psihologii subektivnoj semantiki. Pod red. I. B. Haninoj. Moskva: Nauka; Smysl, 1999. 350 s.

2. Kovalev V. I. Kategorija vremeni v psihologii (lichnostnyj aspekt). Kategorii materialisticheskoj dialektiki v psihologii. Moskva: Nauka, 1988. S. 216–230.

3. G. S. Navchal'no-vyhovnyj proces I psyhichnyj rozvytok osobystosti. Kyi'v: Radjans'ka shkola, 1989. 608 s.

4. Leont'ev D. A. i dr., Lichnostnyj potencial: struktura i diagnostika. Moskva: Smysl, 2011. 675 s.

5. Lushin P. V. Lichnostnye izmenenija kak process: teorija i praktika. Odessa: Aspekt, 2005. 334 s.

6. Maksymenko S. D. Eksperymental'no-genetychnyj metod proektuvannja psyhologichnyh novoutvoren' ta samomodeljuvannja osobystosti / S. D. Maksymenko // Psyhologichnyj chasopys. - 2016. - № 1. - S. 5-16.

7. Maksymenko S. D. Eksperymental'no-genetychnyj metod proektuvannja psyhologichnyh novoutvoren' ta samomodeljuvannja osobystosti. Psyhologichnyj chasopys. №1. Kyi'v, 2016. S. 5–16.

8. Maksymenko S. D. Genetychna psyhologija osobystosti: psyhichnyj rozvytok i navchannja. Problemy suchasnoi' psyhologii': Zbirnyk naukovyh prac' Kam’janec'-Podil's'kogo nacional'nogo universytetu imeni Ivana Ogijenka, Instytutu psyhologii' imeni G. S. Kostjuka NAPN Ukrai'ny / Za nauk. red. S. D. Maksymenka, L. A. Onufrijevoi'. Vyp. 31. Kam’janec'-Podil's'kyj: Aksioma, 2016. S. 7–19.

9. Romanenko O. V. Typologizacija ponjattja «antycypacija» v suchasnij psyhologichnij nauci. Jurydychna psyhologija. № 2. Kyi'v, 2015. S. 40–52.

10. Psyhologichni tehnologii' efektyvnogo funkcionuvannja ta rozvytku osobystosti: monografija. / za red. S. D. Maksymenka, S. B. Kuzikovoi', V. L. Zlyvkova. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka, 2019. 540 s.

11. Suhenko Ja V. Semantychnyj dyferencial dlja ocinky osvitn'oi' trajektorii' osobystosti. Psycholinguistics. Psyholingvistyka. Psyholyngvystyka: Zbirnyk naukovyh prac'. Serija: Psyhologija. 24(1). Kam’janec'-Podil's'kyj: FOP Dombrovskaja Ja. M., 2018. S. 32–342.

12. Sukhenko Ya. V. Typolohiia indyvidualnykh osvitnikh traiektorii pedahohichnykh pratsivnykiv. Psykholohiia i osobystist. Poltava: PNPU, 2019. № 2 (16). S. 132–147.

13. Sukhenko Ya. V. Osobystisnyi potentsial yak bazovyi vymir osobystisnoho rozvytku pedahohichnoho pratsivnyka. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii: zbirnyk naukovykh prats Klasychnoho pryvatnoho universytetu. Zaporizhzhia: KPU, 2019. № 5. Tom. 2. S. 89–95.

13. Tytarenko T. M., Kochubeinyk O. M., Cheremnykh K. O. Psykholohichni praktyky konstruiuvannia zhyttia v umovakh postmodernoi sotsialnosti: monohrafiia. Kyiv: Milenium, 2014. 206. s.

14. Furman A. V. Teoriia osvitnoi diialnosti yak metasystema. Psykholohiia i suspilstvo. №3. Ternopil: TNEU, 2001. S. 105–144.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 251-261 (pdf)


 

УДК 159.98

Харченко Н.А.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань

Мова статті: українська

Роль психолога в організації діалогічної взаємодії учнів із різними видами обдарованості

Анотація: Стаття присвячена аналізу організації діалогічної взаємодії дітей з різними видами обдарованості в контексті побудови елітарної освіти, окреслено роль психолога у координації позакласної діяльності підлітків, розглянуто важливість соціальної компетентності у становленні майбутньої української еліти. Майже століття вчені прагнули зрозуміти, виміряти та пояснити обдарованість. Численні теорії та емпіричні дослідження часто ґрунтувалися на ранніх розвідках таланту та обдарованості, часто ці концепції суперечили одна одній, зокрема у контексті роботи із обдарованою особистістю, насамперед в дитячому та юнацькому віці. Ми стверджуємо, що обдарованість відображає цінності суспільства; зазвичай виявляється в фактичних результатах, особливо в зрілому віці; є специфічною для різних галузей діяльності та формується через об'єднання біологічних, педагогічних, психологічних та психосоціальних факторів. Обдарованість розвивається у діалозі, а ефективність діяльності зумовлює те, що основним мотивуючим чинником взаємодії стають ділові та емоційні особливості партнерів, натомість при неефективній діяльності – основою мотивації є зовнішня привабливість партнерів. Саме освоєння технічних і виробничих феноменів, культурних смислів і систем стосунків у цілеспрямованій діяльності забезпечує простір взаємодії суб’єктів з різними видами обдарованості.

Ключові слова: діалогічна взаємодія, обдарованість, соціальна компетентність, командний підхід, навчально-виховний процес.

References transliterated

1. Vertgeymer M. Produktivnoye myshleniye / M. Vertgeymer; Per. s angl. / Obshch. red. S. F. Gorbova i V. P. Zinchenko. – M.: Progress, 1987. – 336 s. [in Russian].

2. Korolov D.K. Metodolohichni pryntsypy psykhodiahnostyky obdarovanosti Teoretyko-metodychni osnovy psykhodiahnostychnoho obstezhennia obdarovanykh ditei i molodi: metodychnyi posibnyk / Za red. R.O. Semenovoi. Zhytomyr: ZhDU im. I. Franka, 2013. S. 22-26. [in Ukrainian].

3. Muzyka O. L. Spivvidnoshennia zdibnostei ta obdarovanosti: subiektno-tsinnisnyi pidkhid. Aktualni problem psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. T. Kh II. Psykholohiia tvorchosti. Vypusk 17. K.: Vydavnytstvo «Feniks», 2013. S.223-233. [in Ukrainian]

4. Dai, D. Y., & Chen, F. (2013). Three paradigms of gifted education: In search of conceptual clarity in research and practice. Gifted Child Quarterly, 57(3), 151-168.

5. Ford, D. Y. (1998). The underrepresentation of minority students in gifted education: Problems and promises in recruitment and retention. The Journal of Special Education, 32(1), 4-14.

6. Meyers, M. C., Van Woerkom, M., & Dries, N. (2013). Talent—Innate or acquired? Theoretical considerations and their implications for talent management. Human Resource Management Review, 23(4), 305-321.

7. Subotnik, R. F., Olszewski-Kubilius, P., & Worrell, F. C. (2011). Rethinking giftedness and gifted education: A proposed direction forward based on psychological science. Psychological science in the public interest, 12(1), 3-54.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 262-268 (pdf)


 

УДК 159.9

Чайка Г.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Позитивні впливи комп’ютерних ігор

Анотація: У статті представлений огляд наукових досліджень з метою віднайти позитивні впливи комп’ютерних ігор на їх користувачів. Показано, що комп’ютерні ігри впливають на когнітивний розвиток людини: на пам'ять, увагу, мислення та інтелектуальні функції в цілому. Люди, які грають у відеоігри, проявляють більше наполегливості у вирішенні складних завдань і більш відкриті до освоєння нового досвіду. Гра може призводити до зміни Я-образу і локусу контролю. Ігри знижують стрес і підвищують настрій. Обговорено вплив комп’ютерних ігор на соціальну активність гравців, на їх навички спілкування з оточенням. Показано, що ігри також можуть стимулювати фантазію і творчість. У висновках зазначається, що ігри можуть бути корисними для психологічного розвитку, хоч мета їх створення суто розважальна.

Ключові слова: комп’ютерні ігри, геймери, психологічні впливи, когнітивний розвиток, фантазія, творчість.

References transliterated

1. Beck J., Wade M. Doigralis! Kak pokolenie gejmerov navsegda menyaet biznessredu. Moskow: Pretekst, 2006.

2. Bogacheva N.V. Kompyuternye igry i psihologicheskaya specifika kognitivnoj sfery gejmeriv. Cyberpsy. 23.08.2019. URL: http://cyberpsy.ru/articles/bogacheva-computer-games

3. Bogacheva N.V., Vojskunskij A.E. Kompyuternye igry i kreativnost: pozitivnye aspekty i negativnye tendencii. Cyberpsy. 25.08.2019. URL:http://cyberpsy.ru/articles/computer-games-creativity

4. Velichkovskij B.B. Vozmozhnosti kognitivnoj trenirovki kak metoda korrekcii vozrastnyh narushenij kognitivnogo kontrolya. Eksperimentalnaya psihologiya. 2009. № 3. S. 78—91.

5. Vojskunskij A.E. Psihologiya i Internet. Moskow: Akropol, 2010.

6. Glagoleva E. Nauchno dokazano: vsya pravda o polze i vrede kompyuternyh igr. Ellegirl. 24 oktyabrya 2018. URL: http://www.ellegirl.ru/articles/nauchno-dokazano-vsya-pravda-o-polze-i-vrede-kompyuternyih-igr.

7. Gordeeva A.V. Uvlechennost kompyuternymi igrami: psihologicheskij aspekt. Cyberpsy. 03.09.2017. URL: http://cyberpsy.ru/articles/gordeeva_psychology_computer_ga

8. Pimenov M. Vliyanie videoigr na psihiku: mify i nauchnye issledovaniya. IGNRossiya. 1 marta 2019. URL: https://ru.ign.com/grand-theft-auto-v/90754/feature/vliianie-videoigr-na-psikhiku-mify-i-nauchnye-issledovaniia?p=5

9. Popov O.A. Vliyanie kompyuternyh igr na kognitivnye ustanovki podrostkov. Statistika v pedagogike i psihologii. 2008. URL: psystat.at.ua/publ/4-1-0-9

10. Prihozhan A.M. Vliyanie elektronnoj informacionnoj sredy na razvitie lichnosti detej mladshego shkolnogo vozrasta. Psihologicheskie issledovaniya: elektron. nauch. zhurn. 2010. № 1(9). URL: http://psystudy.ru/index.php/num/2010n1-9/283-prikhozhan9.html

11. Filatova A. Strelba, gonki i nasilie. Povyshayut li kompyuternye igry uroven agressii. Evolyuciya. 2019. URL: https://e.yuga.ru/habits/232.html.

12. Fomicheva, Yu. V. Psihologicheskie korrelyaty uvlechennosti kompyuternymi igrami / Yu. V. Fomicheva, A. G. Shmelev, I. V. Burmistrov // Vestn. Mosk. un-ta. Ser. 14, Psihologiya. — 1991. — № 3. — S. 27—39.

13. Anguera J.A. Video game training enhances cognitive control in older adults. Nature. 2013. Vol. 501. P. 97-101. doi:10.1038/nature124863

14. Barlett C.P., Vowels C.L., Shanteau J. et al. The effect of violent and nonviolent computer games on cognitive performance. Computers in Human Behavior . 2009. Vol. 25, N 1. P. 96—102.

15. Bavelier D., Green C.Sh., Dye M.W.G. Children, wired: For better and for worse. Neuron. 2010. Vol. 67. P. 692—701.

16. Bediou B., Adams D.M., Mayer R., Tipton E. Meta-Analysis of Action Video Game Impact on Perceptual, Attentional, and Cognitive Skills. Psychological Bulletin. November 2017. № 144(1). DOI: 10.1037/bul0000130

17. Boot W.R., Kramer A.F., Simons D.J. et al. The effects of video game playing on attention, memory and executive control. Acta Psychologica. 2008.Vol. 129. P. 387—398.

18. Donohue S.E., Woldorff M.G., Mitroff S.R. Video game players show more precise multisensory temporal processing abilities. Attention, Perception and Psychophysics. 2010. Vol. 72, Nо 4. P. 1120—1129.

19. Dye M.W.G., Green C.Sh., Bavelier D. Increasing speed of processing with action video games. Current Directions in Psychological Science. 2009. Nо 18. P. 321—326.

20. Feng J., Spence I., Pratt J. Playing an action video game reduces gender difference in spatial cognition. Psychological Science. 2007. Vol. 18. Nо 10. Р. 850—855.

21. Fishman A. Video Game Health. Video Games Are Social Spaces. How Video Games Help People Connect. Psychology today. 2019. URL: https://www.psychologytoday.com/intl/blog/ video-game-health/201901/video-games-are-social-spaces

22. Gackenbach J., Dopko R. The relationship between video game play, dream bizarreness, and creativity. International Journal of Dream Research. 2012. Vol. 5. № 1. P. 23-36. doi:10.11588/ijodr.2012.1.9080

23. Green S., Bavelier D. Actionvideogame experience alters the spatial resolution of vision. Psychological Science. 2007. Vol. 18. Nо 1. P. 88—94.

24. Granic I., Lobel A., Engels R. The Benefit of Playing Video Game. American Psychologist. 2013. Vol.69, No 1. P.66-78 – DOI: 10.1037/a0034857

25. Hygen B.W., Belsky J., Stenseng F., Skalicka V., Kvande M.N., Zahl‐Thanem T., Wichstrøm L. Time Spent Gaming and Social Competence in Children: Reciprocal Effects Across Childhood. Child Development. 23 April 2019. URL: https://doi.org/10.1111/cdev.13243

26. Madigan J. Why Do People Play Jobs? The psychology of video games. August 13, 2017. URL: https://www.psychologyofgames.com/2017/08/why-do-people-play-jobs/

27. Przybylski A.K., Weinstein N., Murayama K., Lynch M. F. The ideal Self at play: the appeal of video games that let you be all you can be. Psychological Science. December 2011. No 23(1). P. 69-76 - DOI: 10.1177/0956797611418676.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 269-278 (pdf)


 

УДК159.9:81

Чиханцова О.А.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Іншомовна комунікативна компетентність як фактор розвитку особистості

Анотація: У статті розглядаються роль іншомовної комунікативної компетентності та проблема формування іншомовних навичок у спілкуванні, які впливають на розвиток особистості.

Визначено, що комунікативна компетентність передбачає відповідні вміння, сформованість яких є необхідною умовою для вивчення іноземної мови в освітньому середовищі. Результати експерименту дозволили встановити психологічну специфіку процесу оволодіння іноземними мовами особистістю.

Розглянуто комунікативну компетентність як фактор розвитку особистості в процесі ефективного оволодіння іноземними мовами у закладах вищої освіти.

Ключові слова: особистість, іншомовна комунікативна компетентність, оволодіння іншомовним мовленням.

References transliterated

1. Boretska H. Ye. Suchasni tekhnolohii formuvannia anhlomovnoi kompetentsii v hovorinni v uchniv osnovnoi i starshoi shkoly. Inozemni movy, 2010. № 2. S. 23 26.

2. Buchatska S. M. Formuvannia psykholohichnoi hotovnosti studentiv do dilovoho spilkuvannia inozemnymy movamy: Dys. … na zdobuttia nauk. stupenia kand. psykhol. nauk: 19.00.07 Pedahohichna ta vikova psykholohiia / S. M. Buchatska. Khmelnytskyi, 2009. 205 s.

3. Volobuieva O. F. Psykholohichni osoblyvosti formuvannia kompetentsii v chytanni inozemnoiu movoiu maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv. Zbirnyk nauk. prats Instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy / red. S. D. Maksymenka. Kyiv, 2005. T. VII. Vyp. 6. S. 76 86.

4. Zaviriukha A. V. Psykholohichni problemy spilkuvannia inozemnoiu movoiu u studentiv nemovnykh navchalnykh zakladiv. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii, 2007. T. 9. S. 356 360.

5. Koloda S. O. Shliakhy formuvannia komunikatyvnoi kompetentsii inozemnoiu movoiu iz zastosuvanniam merezhevykh tekhnolohii. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu. Zbirnyk naukovykh prats / red. V.I. Sypchenko. Sloviansk: SDPU, 2011. Vyp. 7. Ch. I. S. 174 182.

6. Moskalenko O. V. Suchasni pidkhody do navchannia inozemnoi movy u vyshchykh navchalnykh zakladakh. Zbirnyk nauk. prats. Visnyk NTUU «KPI». Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika, 2010. Vyp. 2. S. 566 571.

7. Nahorna N. P. Shliakhy pidvyshchennia motyvatsii uchniv do vyvchennia druhoi inozemnoi movy. Vseukr. hazeta dlia vchyteliv, vykladachiv, studentiv ta vsikh, khto vyvchaie nimetsku movu, 2012. № 8 (304). S. 17 19.

8. Onufriieva I. L., Onufriieva L. A. Psykholohichnyi aspekt navchannia inshomovnoho movlennia doroslykh. Problemy suchasnoi psykholohii, 2010. Vyp. 7. S. 496 507.

9. Saienko N. S. Navchannia inozemnoi movy studentiv nemovnykh spetsialnostei na osnovi osobystisno-diialnisnoho pidkhodu. Visnyk NTUU «KPI». Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika, 2010. Vyp. 1. S. 224 228.

10. Psykholohichni tekhnolohii samodeterminatsii rozvytku osobystosti: monohrafiia / L. Z. Serdiuk ta in.; Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy, Kyiv, 2018. 192 s. URL: http://lib.iitta.gov.ua/712878/1_2018.pdf (data zvernennia: 20.11.2019).

11. Tomchuk M. I., Buchatska S. M. Psykholohichna hotovnist maibutnikh fakhivtsiv do dilovoho spilkuvannia inozemnymy movamy: monohrafiia. Vinnytsia: Vinnytska hazeta, 2010. 226 s.

13.

12. Bolster A., Balandier-Brown P. Young learners of modern foreign languages and their transition to the secondary phase: a lost opportunity? Language Learning Journal, 2004. 30, Р. 35 41.

14.

Chyhantsova О. Foreign language learning of students with non-linguistic speciality. International Scientific Journal «Euro-American scientific cooperation». Hamilton, 2014. № 5. P. 103 109.

15.

Harmer J. The Practice of English Language Teaching. Pearson, 2012. 448 p.

Menke M. R., Paesani K. Analysing foreign language instructional materials through the lens of the multiliteracies framework. Language, Culture and Curriculum, 2019. Vol. 32. P. 34 49.

16.

DOI: http://dx.doi.org/10.1080/07908318.2018.1461898

Petrie G. M., Avery L. Identifying our approaches to language learning technologies: improving professional development. English Teaching Forum, 2011. Vol. 49. № 3. Р. 2–17.

 

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 279-286 (pdf)


 

УДК 159.928

Щербакова О.О.

Державна установа «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків» НАМН України, Харків

Мова статті: українська

Типологія академічних здібностей дітей молодшого підліткового віку

Анотація: У статті подано результати емпіричного дослідження типології академічно успішних та академічно неуспішних учнів, яка передбачає розгляд співвідношення рівня інтелекту, креативності, внутрішньої і зовнішньої мотивації, а також загальної та парціальної успішності. Охарактеризовано шість типів академічних здібностей: для академічно успішних молодших підлітків це «Академічно обдаровані успішні у навчанні молодші підлітки» та два компенсаторні типи «Зовнішньомотивовані успішні у навчанні молодші підлітки» та «Некреативні вмотивовані успішні у навчанні молодші підлітки», для академічно неуспішних молодших підлітків – «Необдаровані неуспішні у навчанні молодші підлітки», «Внутрішньовмотивовані парціально успішні у навчанні молодші підлітки», «Невмотивовані неуспішні у навчанні молодші підлітки». Визначено особливості розподілу учнів гімназії та тих, що навчаються за проектом «Інтелекту України» за типами академічних здібностей.

Ключові слова: інтелект, креативність, мотивація, академічні здібності, академічна успішність, молодші підлітки.

References transliterated

1. Borysova E.M., Lohynova H.P. Dyahnostyka umstvennoho razvytyya na osnove kachestvennoho analyza testa. Voprosy psykholohyy, №2, 1986. S. 149-155.

2. Rukovodstvo k prymenenyyu hruppovoho yntellektualʹnoho testa (HYT) dlya mladshykh podrostkov. M. 1993.

3. Shcherbakova O.O. Psykholohichni osoblyvosti adaptatsiyi akademichno zdibnykh ditey do navchannya u pochatkoviy shkoli. Dys. k.psykhol.n. KH.: KHNPU imeni H.S. Skovorody. 2015. 228 s.

4. Shcherbakova O. Psykhodiahnostyka akademichnoyi samorehulyatsiyi uchniv osnovnoyi shkoly. Visnyk KHNPU imeni H.S. Skovorody. Psykholohiya. Vyp. 57. Kharkiv: KHNPU, 2017. S. 355 - 362.

5. Mannheim K. and Stuart W. An introduction to the sociology of education. L., 1997.

6. Renzulli, J. S. The three-ring conception of giftedness: A developmental model for creative productivity. In R. J. Sternberg & J. E. Davidson (Eds.), Conceptions of giftedness 1986. New York: Cambridge University Press. pp. 53-92.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 287-293 (pdf)


 

УДК 159.955/.956.2+316.62

Гусєва Н.Т.

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Поняття ірраціональності у наукових розвідках

Анотація: У статті на основі теоретичних розвідок міждисциплінарних знань (психології, соціології, філософії та економічної теорії) розкривається поняття «ірраціональність» у порівнянні із поняттям «раціональність». Явище ірраціональності аналізується щодо міри включення у пізнання когнітивних процесів а також здатності до передбачуваності й ефективності вибору цілей та засобів їх досягнення. Стверджується, що традиційний опис у дихотомічних категоріях поняття «ірраціональність» обмежує розкриття його суттєвих характеристик і приховує інтеграційні ефекти його позитивної сторони. Висувається припущення, що усталеність оцінки ірраціональності, як негативно представленого соціального явища, може бути пов’язано із негативним проявами його соціальних наслідків відповідної поведінки як індивідуальних так і групових суб’єктів.

Ключові слова: ірраціональність, раціональність, мислення, емоційна оцінка,здоровий глузд, повсякденність.

References transliterated

1. Veber M. Osnovny`e socziologicheskie ponyatiya. Teoreticheskaya socziologiya: Antologiya: V 2 ch. / red. S. P. Ban`kovskaya. Moskva: Knizhny`j dom «Universitet», 2002. Ch.1. 424s.

2. Gert B. Raczional`noe i irraczional`noe v povedenii cheloveka. Moral` i raczional`nost` / red. R.G. Apersyan. Moskva: IFRAN, 1995. 197s.

3. Dobren`kov V.I., Kravchenko A.I. Socziologiya: v 3-ekh tomakh: slovar` po knige. Moskva: Socziologicheskij fakul`tet MGU im. M. V. Lomonosova. 2003-2004. URL: https://www.psyoffice.ru/slovar-s215.htm (data zvernennya: 29.11.2019)

4. Ermolaeva M.V. Kul`turno-istoricheskij podkhod k fenomenu zhiznennogo opy`ta v starosti. Kul`turno-istoricheskaya psikhologiya. 2010. Tom 6. № 1. c. 112–118. URL: http://psyjournals.ru/kip/2010/n1/29282.shtml (data zvernennya: 29.11.2019)

5. Zelenskij V.V. Tolkovy`j slovar` po analiticheskoj psikhologii. Izdanie 3-e ispravlennoe i dopolnennoe. Moskva: Kogito-czentr, 2002. 336s.

6. Kaneman D., Slovik P., Tverski A. Prinyatie resheniya v neopredelyonnosti: Pravila i predubedzheniya / red. G.V. Sukhodal`skij per. s angl. Khar`kov: Institut prikladnoj psikhologii «Gumanitarny`j czentr», 2005. 632 s.

7. Kolesov D. Psikhologiya smy`sla. Razvitie lichnosti. 2003. №1. s. 47-76

8. Levi-Bryul` L. Pervoby`tnoe my`shlenie. Psikhologiya my`shleniya / red.. Gippenrejter Yu.B., Petukhova V.V. Moskva: Izd-vo MGU, 1980. s. 130-140. URL: http://psylib.org.ua/books/_levbr01.htm (data zvernennya: 29.11.2019)

9. Leleko V. D. Kul`tura povsednevnosti. [Elektronij resurs] Sankt-Peterburgskij GUKiI, 2006 URL: https://scicenter.online/kulturologii-voprosyi-obschie-scicenter/kultura-povsednevnosti.html (data zvernennya: 29.11.2019)

10. Mudragej N.S. Raczional`noe i irraczional`noe - filosofskaya problema. Chitaya A. Shopengaue`ra. Voprosy` filosofii. 1994. №9. URL: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000371/ (data zvernennya: 29.11.2019)

11. Porus V. N. Raczional`nost`. Gumanitarnaya e`ncziklopediya: Konczepty` / otv. red. A. V. Ageev. [Elektronij resurs] Czentr gumanitarny`kh tekhnologij, 2002–2019 (poslednyaya redakcziya: 23.04.2019). URL: https://gtmarket.ru/concepts/6929 (data zvernennya: 29.11.2019)

12. Rajzberg B. A., Lozovskij L.Sh., Starodubczeva E.B. Sovremenny`j e`konomicheskij slovar`. 2-e izd., ispr. Moskva: INFRA-M, 1999. 479 s.

13. Rubinshtejn S. L. Osnovy` obshhej psikhologii. V 2 t. Moskva: «Pedagogika», 1989. T. 2. 328s.

14. Rutkevich E.D. Fenomenologicheskaya socziologiya znaniya. Moskva: «Nauka», 1993. 270s.

15. Sikevich Z.V., Krokinskaya O.K., Possel` Yu.A. Soczial`noe bessoznatel`noe. Sankt-Peterburg. : «Piter», 2005. 267s.

16. Tytarenko T. M. Zhyttievyi svit osobystosti: u mezhakh i za mezhamy budennosti. Kyiv: Lybid, 2003. – 376 s.

17. Trufanov D. O. Raczional`nost` kak socziologicheskaya problema. postneklassicheskij (universumny`j) pokhod. Socziologicheskie issledovaniya. [Elektronij resurs], 2013 URL: http://naukarus.com/ratsionalnost-kak-sotsiologicheskaya-problema-postneklassicheskiy-universumnyy-podhod (data zvernennya: 29.11.2019)

18. Uznadze D. N. Obshhaya psikhologiya. / otv. red.. I.V. Imedadze, per. s gruz. E.Sh. Chomakhidze. Moskva: «Smy`sl», Sankt-Peterburg: «Piter», 2004. 413 s.

 

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 294-303 (pdf)


 

УДК 159.938

Зеленська З.П.

Києво-Печерський ліцей № 171 «Лідер», Київ

Мова статті: українська

Дослідження статевих відмінностей комунікативних умінь учнів основної школи

Анотація: У статті викладено результати теоретичного та емпіричного дослідження особливостей прояву статевих відмінностей комунікативних умінь в учнів 6–7-х класів основної школи. Встановлено, що хлопці мають більше емоційних бар’єрів у спілкуванні і їм складніше керувати власними емоціями, ніж дівчатам. У дівчат краще розвинені емпатія до тварин, до дітей, до художніх творів, емпатійні тенденції та комунікативні якості. Також зазначено, що переважна більшість опитаних учнів мають низький рівень потреби у спілкуванні, що потребує врахування при розробці психокорекційної програми.

Ключові слова: емпатія, емоційний бар'єр, підлітки, статеві відмінності, учень основної школи, комунікативні уміння, комунікативний контроль.

References transliterated

1. Andreeva G.M. Social'naja psihologija / G.M. Andreeva. – M.: Aspekt Press, 1996. – 376 s.

2. Gavrilova T.P. Ponjatie jempatii v zarubezhnoj psihologii. Istoricheskij obzor i sovremennoe sostojanie problemy. // Voprosy psihologii. 1975. №2. - S. 147-156.

3. Petrovskaja L.A. Kompetentnost' v obshhenii. Social'no-psihologicheskij trening / L.A. Petrovskaja. – M.: Izd-vo MGU, 1989. –216 s.

4. Psihologija. Slovar' / Pod obshh. red. A.V. Petrovskogo, M.G. Jaroshevskogo. - 2-e izd. ispr. I dop. - M.: Politizdat, 1990. – 494 s.

5. Tishhenko V. A. Formirovanie kommunikativnyh umenij uchashhihsja sredstvami informatiki // Informatika i obrazovanie / V. A. Tishhenko. – 2006. – № 5. – S. 114-119.

6. Fel'dshtejn D.I. Psihologija vzroslenija: strukturno-soderzhatel'nye harakteristiki processa razvitija lichnosti: Izbrannye trudy. – M.: Moskovskij psihologo-social'nyj institut: Flinta, 1999. - 672 s.

7. Jel'konin D. B., Dragunova T. V. Vozrastnye i individual'nye osobennosti mladshih podrostkov, - M.: Prosveshhenie, 1967. – 360 c.

8. Jusupov I. M. Psihologija jempatii (Teoreticheskie i prikladnye aspekty): Dis... d-ra. psihol. nauk. / I.M. Jusupov. – S.-Peterb. Gos. Un-t. – SPb.,1995. – 252 s.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 304-311 (pdf)


 

УДК 159.9.072

Максьом К.В.

Чернігівський національний технологічний університет, Чернігів

Мова статті: українська

Особливості булінг-структури в підлітковому віці

Анотація: В статті розглянуто основні концептуальні підходи до визначення булінгу як соціально-психологічного феномену та булінг-структури. На основі результатів емпіричного дослідження проаналізовано особливості булінг-структури на різних етапах підліткового віку. За результатами дослідження було виявлено тенденцію зниження частоти булінгу у старшій школі порівняно з середніми класами, а також зміну булінг-структури. Булінг-структура в старшій школі характеризується розмитістю ролей, в той час як в ранньому підлітковому віці ролі окремих школярів, особливо основних («агресорів» і «жертв»), чітко визначені. Це можна пояснити віком респондентів – для підлітків особливої значущості набуває спілкування з ровесниками, згодом виникає прагнення відповідати вимогам оточуючих, усвідомити свої недоліки, що заважають спілкуванню. А разом з цим відбувається і зміна форм прояву знущань з відкритих фізичних на вербальні, а згодом на непрямі прояви.

Ключові слова: булінг, шкільне насильство, третирування, підлітковий вік, булінг-структура, «жертва», «агресор», «спостерігач».

References transliterated

1. Olweus D. Bullying at school: Prevalence estimation, a useful evaluation design, and a new national initiative in Norway. 2004. No. 23. P. 5-17.

2. Kukharska N., Kukharskyi V. Zahrozy bezpetsi ditei u sotsialnykh merezhakh. Bezpeka informatsii. 2014. T. 20, № 2. S. 169-175. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bezin_2014_20_2_12

3. Norkina E. G. Metodika na vyiyavlenie «Bulling-strukturyi». Tavricheskiy nauchnyiy obozrevatel. 2016. T. 8, № 3. S. 170-174.

4. Sydoruk I. Bulinh yak aktualna sotsialno-pedahohichna problema. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Pedahohichni nauky. 2015. № 1. S. 169-173. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnup_2015_1_36.

5. Stelmakh C. Antyhumanizm: vchytel yak fasylitator bulinhu v dytiachomu seredovyshchi. Naukovi zapysky UKU. Ch. 4: Pedahohika. Psykholohiia, vyp. 1. 2014. C. 293-302.

6. Stelmakh S. Bullinh u shkoli ta yoho naslidky. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu: zbirnyk naukovykh prats / red. prof. V.I. Sypchenka. Sloviansk: SDPU, 2011. Vyp. LVI. S. 431-440.

 

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 312-318 (pdf)


 

УДК 159.923.2

Митрофанова С.С.

ПВНЗ «Університет сучасних знань», Київ

Мова статті: українська

Професійна самоідентичність як складова самосвідомості майбутніх психологів

Анотація: У роботі представлено результати порівняльного аналізу показників самооцінки та самоідентичності студентів із психологічною та непсихологічною базовою освітою. Застосування методики «Хто я?» М. Куна і Т. Макпартленда та методики самооцінки особистості (С.А. Будассі) дозволило зробити висновок про те, що переживання різного життєвого досвіду, який вплинув на вибір професії та форму продовження навчання (профільна чи непрофільна вища освіта) суттєво впливає на показники самооцінки студентів: вибір профільної психологічної освіти сприяє формуванню адекватної самооцінки, вибір непрофільної психологічної освіти пов’язаний з переважанням неадекватно завищеної самооцінки.

Ключові слова: базова вища освіта, психологи, самосвідомість, самооцінка, самоідентичність, студенти.

References transliterated

1. Andrijchuk I. P. Formuvannia pozytyvnoi Ya-kontseptsii osobystosti majbutnikh praktychnykh psykholohiv u protsesi profesijnoi pidhotovk: dys. … kand. psykhol. nauk: 19.00.07. Kyiv, 2003. 192 s.

2. Boryshevskyj M.J. Teoretycheskye voprosy samosoznanyia lychnosty. Psykholohycheskye osobennosty samosoznanyia podrostka. Kyiv: Vyscha shkola, 1980. S. 5-38.

3. Dontsov A.Y. Belokrylova H.M. Professyonal'nye predstavlenyia studentov-psykholohov. Voprosy psykholohyy. 1999. № 2. S. 42-49.

4. Zakharova A.V. Psykholohyia formyrovanyia samootsenky. Mynsk: BHU, 1993. 99 s.

5. Kolobkova A.Y. Osobennosty samootsenky v sviazy s krytycheskym sobytyem poterej y otsutstvyem raboty (na materyale rabotaiuschykh y bezrabotnykh

6. Pro vyschu osvitu: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 r. № 1556-VII. Data onovlennia: 28.09.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

7. Svidens'ka H. M. Psykholohichni osoblyvosti rozvytku samosvidomosti osobystosti v period pidlitkovoi kryzy: avtoref. dys... kand. psykhol. nauk: 19.00.07. Kyiv. 2008. 19 s.

8. Chesnokova Y.Y. Problema samosoznanyia v psykholohyy: monohrafyia. Moskva: MHU, 1977. 246 s.

9. Yaspers K. Obschaia psykhopatolohyia / per. L.O. Akopian. Moskva: Praktyka, 1997. 1053 s.

 

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 319-327 (pdf)


 

УДК 616.12-008.331.1-053.6:159.923

Місюра О.М.

НДСЛ «Охмадит», Київ

Мова статті: українська

Типи відношення до хвороби та якість життя підлітків із первинною артеріальною гіпертензією

Анотація: Обстежено 12 дівчаток та 33 хлопчика віком 13-17 років із первинною артеріальною гіпертензією. Гармонійний і анозогнозичний типи відношення до хвороби у підлітків із первинною АГ асоціювались із вищими показниками якості життя, незалежно від рівня артеріального тиску.

Дезадаптивні типи відношення до хвороби виявлені у третини пацієнтів. У дівчаток при цьому реєструвався тип відношення з інтрапсихічного блоку (тривожний, неврастенічний, меланхолійний), тоді як у хлопчиків виявлявся дифузний і змішаний тип відношення до хвороби з переважанням показників шкал інтерпсихічного блоку (сензитивності, дисфоричності, егоцентричності і паранойяльності). Рівень дезадаптивних типів достовірно зворотно корелював із показниками якості життя. Це необхідно врахувати при розробці програми психокорекції.

Ключові слова: первинна артеріальна гіпертензія, підлітки, тип відношення до хвороби, якість життя.

References transliterated

1. Barna O.M., Lapshyn O.V. Trudnoshchi v likuvanni arterialnoi hipertenzii: yaki pytannia mozhe vyrishyty lerkanidypin? Liky Ukrainy. 2012. T. 164. №8. S. 28–32.

2. Vasserman L. Y., Yovlev B. V., Karpova Э. B., Vuks A. Ya. Usovershenstvovannaia metodyka dlia psykholohycheskoi dyahnostyky otnoshenyia k bolezny (TOBOL): posobye dlia vrachei. SPb.: Yzd-vo NYPY ym. V. M. Bekhtereva, 2002.— 31 с.

3. .Hlazыryna T.M., Porozhnykov P. A., Yatmanov A. N. Vlyianye otnoshenyia k bolezny y urovnia arteryalnoho davlenyia na uroven nervno-psykhycheskoi adaptatsyy u muzhchyn pryzыvnoho vozrasta. Medyko-byolohycheskye y sotsyalno-psykholohycheskye problemы bezopasnosty v chrezvыchainыkh sytuatsyiakh. 2017. №1. S. 62–65.

4. Hryhoreva Y. V., Evseenko V. V., Hryhorev V. Y., Yhumnov S. A. Osobennosty vnutrennei kartynы bolezny patsyentov s arteryalnoi hypertenzyei. Problemы zdorovia y эkolohyy. 2011. №3. S. 61–65.

5. Maidannyk V.H., Khaitovych M.V., Hlebova L.P. ta in. Diahnostyka ta likuvannia arterialnoi hipertenzii u ditei ta pidlitkiv: metodychni rekomendatsii. Mezhdunarodnыi zhurnal pedyatryy, akusherstva y hynekolohyy. 2014. № 6(1). S. 109–127.

6. Mysiura A. M., Khaitovych M. V. Lychnostnыe faktorы, snyzhaiushchye kachestvo zhyzny podrostkov s pervychnoi arteryalnoi hypertenzyei. Psykhyatryia, psykhoterapyia y klynycheskaia psykholohyia. 2018. №9. S. 170–176.

7. Fyrsova L. D. Psykholohycheskye reaktsyy na bolezn y pryverzhennost lechenyiu. Terapevtycheskaia hastroэnterolohyia. 2013. №8. S. 41–44.

8. Ajayi D.T., Adedokun B. O., Owoeye D. O., Akpa O. M. Treatment Satisfaction and Medication Adherence Among Hypertensive Patients Seeking Care in Selected Hospitals in Ibadan, Nigeria. Arch Basic Appl Med. 2018. №6. P. 67–72.

9. Johnson H. M., Warner R. S., Bartels C. M., LaMantia J. N. "They're younger… it's harder." Primary providers' perspectives on hypertension management in young adults: a multicenter qualitative study. BMC Res Notes. 2017. №10. P. 9.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 328-334 (pdf)


 

УДК 159.9:371.3:343.8[477]

Настояща У.В.

Академія Державної пенітенціарної служби, Чернігів

Мова статті: українська

Соціально-психологічні особливості професійної діяльності персоналу ДКВС України (державна кримінально-виконавча служба)

Анотація: Стаття присвячена розкриттю соціально-психологічних особливостей діяльності атестованого персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС). На основі проведеного нами теоретичного аналізу літератури встановлено перелік соціально-психологічних особливостей діяльності працівника ДКВС: умови роботи закладів виконання покарань (жорстка регламентованість, підпорядкованість), особистісні характеристики працівників (стресостійкість, гнучкість), а також специфіка взаємодії у процесі виконання службових завдань (обумовленість статтею покарання). Провідною особливістю служби у ДКВС є самі умови її реалізації, що передбачають необхідність бути у контакті із особами, які скоїли злочин. Доводиться, що ствердження гуманістичних завдань у розбудові ресоціалізуючого напрямку системи виконання покарань потребує прояснення виявлених протиріч, ризиків та невизначеності при виконанні службових обов’язків працівниками ДКВСУ.

Ключові слова: психологія професійної діяльності, Державна кримінально-виконавча служба, стрес-чинники, покарання.

References transliterated

1. Puzyrov M. S. Pryvatni penitentsiarni ustanovy: zarubizhnyi dosvid ta natsionalnyi pidkhid. Biuleten Ministerstva yustytsii Ukrainy. 2017. № 7. S. 32–37

2. Pro Derzhavnu kryminalno-vykonavchu sluzhbu Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 23.06.2005 № 2713-IV (redaktsiia vid 01.01.2019). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2713-15 (data zvernennia: 03.11.19).

3. Karavaev A.F. Psihologo-pedagogicheskie osnovy professionalnogo stanovleniya specialistov – sotrudnikov organov vnutrennih del: metod. posob. COKR MVD Rossii. Moskva, 2005. 248 s.

4. Sait Derzhavnoi kryminalno-vykonavchoi sluzhby Ukrainy https://www.kvs.gov.ua/peniten/control/myk/uk/publish/article/895776 (data zvernennia: 03.11.19).

5. Cherkasova M.A. Psihologicheskij monitoring professionalnogo vygoraniya sotrudnikov ugolovno-ispolnitelnoj sistemy Rossii: avtoref. dis… kand. psihol. nauk.: 19.00.06 / Akademiya FSIN Rossii. Ryazan. 2014. 28 s.

6. Ahmedilin R.L. Osnovy penitenciarnoj psihologii: ucheb. posob./ Novokuzneck, 2013. 68 s

7. Wyatt Garry. Risktaking and riskavoiding behavior: Theim pact of some dispositionaland sit-uational variables. J. Psychology, 2013, Vol. 129, no. 4, p. 437-447.

8. Samojlov N.G. Vliyanie professionalnoj deyatelnosti na psihiku sotrudnikov pravoohranitelnoj deyatelnosti. Vestnik Harkovskogo nacionalnogo universiteta vnutrennih del. 2011. № 613. S. 286-296.

9. Cullen F.T., Link B.G., Wolfe N.T., Frank J. The social dimen sions of correctional off icer stress. Juistice Quarterly. 1985. Vol. 2.

10. Baranauskene I., Valajkene A. Vliyanie stressa na udovletvorennost rabotoj sotrudnikov ispravitelnyh uchrezhdenij. Nacionalnyj psihologicheskij zhurnal. 2011. №1(5) S. 66-69.

11. Baburin S.V., Oboturova N.S., Chirkov A.M. Metodologicheskie podhody k probleme psihologicheskogo stressa u sotrudnikov ispravitelnyh uchrezhdenij i osuzhdennyh. Vestnik instituta: prestuplenie, nakazanie, ispravlenie. 2014. № 1 (25). S. 50 – 57.

12. Libling A., Prajs D., Shefer G. Tyuremnyj rabotnik. London, «Rutledzh», 2012. 163s.

13. Otchet Shvedskomu Pravitelstvu o vizite v Shveciyu, vypolnennomu EKPP v period s 9 po 18 iyunya 2009 goda (EKPP/Inf (2009) 34), 2009 god, paragraf 33.

14. Libling A. Tyurmy i ih moralnoe vozdejstvie, Izdatelstvo Oksfordskogo universiteta, 2004. S. 378-379.

15. Evropejskij komitet po preduprezhdeniyu pytok i beschelovechnogo ili unizhayushego dostoinstvo obrasheniya ili nakazaniya (EKPP). 11-j Obshij Otchet po deyatelnosti EKPP (EKPP/Inf (2001) 16). 2001. p. 26.

16. Specialnyj Raport ES po pytkam. Issledovanie fenomena pytok, beschelovechnogo ili unizhayushego dostoyinstvo obrasheniya ili nakazaniya v mire, vklyuchaya ocenku ruslovij mest zaklyucheniya (A/HRC/13/39/Add.5), 2010. pp. 9, S. 229 – 237.

17. Mezhamerikanskaya komissiya po pravam cheloveka (MKPCh), Otchet MKPCh po situacii v otnoshenii lic, lishennyh svobody v Gondurase, 2013. S. 33.

18. UNP OON / Vsemirnaya organizaciya zdravoohraneniya, Nadlezhashee upravlenie zdravoohraneniem v mestah zaklyucheniya v 21 veke: Analiticheskaya zapiska po organizacii zdravoohraneniya v tyurmah. (oktyabr 2013). p. 2-3.

19. Beznosov S.P. Professionalnye deformacii: dis… d-ra psihol. nauk: 19.00.03 / Sankt-Peterburgskij gosudarstvennyj universitet. 1997. 398 c

20. Cvetkova N.A., Kulakova S.V. Issledovanie stressoustojchivosti i zhiznestojkosti sotrudnikov ugolovno-ispolnitelnoj sistemy. Psihologiya i pravo: elektron. nauch. izdat. 2019. Tom 9. № 2. S. 112–129. doi:10.17759/psylaw.2019090208

21. Marishuk V.L., Evdokimov V.I. Povedenie i samoregulyaciya cheloveka v usloviyah stressa. Sankt-Peterburg: izd. dom «Sentyabr», 2001. 260 s.

22. Martynov A.I. Formirovanie psihologicheskoj gotovnosti lichnosti k professionalnoj deyatelnosti v ekstremalnyh usloviyah: avtoref. dis… d-ra filosofii: 19.00.05 / Mezhdunar. Kadrovaya akad. Kiev, 1998. 19 s.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 335-345 (pdf)


 

УДК 150.928

Сніжна М.А.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Мова статті: українська

Роль особистісних цінностей образотворчо обдарованих підлітків у адаптації до освітнього середовища

Анотація: У статті розглянуто роль особистісних цінностей образотворчо обдарованої особистості в регулюванні її соціальної і психологічної адаптації до освітнього середовища. Встановлено, що вікові кризи і внутрішні конфлікти ускладнюють особистісний розвиток обдарованих та їхнє фахове вдосконалення. Доведено необхідність ціннісної підтримки образотворчо обдарованих підлітків.

Ключові слова: особистісні цінності, обдарована особистість. образотворча обдарованість.

References transliterated

1. Bozhovych L. Y. Lychnost y ee formyrovanye v detskom vozraste. SPb.: Pyter, 2008. 248 s.

2. Kerrel S. Hruppovaia psykhoterapyia podrostkov. SPB: Pyter, 2002. 223 s.

3. Muzyka O.L. Metodyka "Profil tsinnisnoi svidomosti obdarovanoi sosbystosti»: teoretychni peredumovy y rezultaty aprobatsii. Aktualni problemy psykholohii. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. T.VI: Psykholohiia obdarovanosti. Vypusk 15. Kyiv-Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2019.

4. Rыbalko E.A. Stanovlenye lychnosty // Sotsyalnaia psykholohyia lychnosty. L.: Obshchestvo «Znanye», 1974. S. 20-31.

5. Seryi A.V. Psykholohycheskye mekhanyzmы funktsyonyrovanyia tsennostnыkh smыslov. URL: http://hpsy.ru/public/x1252.htm.

6. Smetaniak V.I. Psykholohichni osoblyvosti tsinnisnoho samovyznachennia starshoklasnykiv: Avtoref. dys.. kand. psykhol. nauk : 19.00.07 / Prykarpat. un-t im. V.Stefanyka. Ivano-Frankivsk, 2003. 20 c.

7. Snizhna M.A. Vikovi osoblyvosti vnutrishnikh konfliktiv tsinnisnoi sfery obrazotvorcho obdarovanykh pidlitkiv. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. T.VI: Psykholohiia obdarovanosti. Vypusk 14. Kyiv-Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2018 S .39-402

8. Snizhna M.A. Psykholohichni osoblyvosti stvorennia osvitnoho seredovyshcha dlia obrazotvorcho obdarovanykh pidlitkiv. Osvitnie seredovyshche yak chynnyk stanovlennia obdarovanoi osobystosti: monohrafiia za red. R.O. Semenovoi. K.-Kirovohrad: Imeks-LTD, 2014. S.198-221.

9. Hoffman, M. Empathy and moral development. Cambridge: Cambridge University Press, 2000.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 346-350 (pdf)


 

УДК 159.9:37.018.593

Тесленко В.М.

Університет економіки та права «КРОК», Київ

Мова статті: українська

Запобігання професійного вигорання педагогів державних та приватних шкіл

Анотація: У статті розглядається синдром професійного вигорання як система когнітивних, афективних та поведінкових чинників. Запропоновано концепцію еко-підходу, що ґрунтується на трьох положеннях: 1) як частина професійного вибору, що розпочинається вже на етапі професіоналізації; 2) як частина життєвого процесу, успішність якого залежить від гармонізації зовнішніх (мета-соціальних, соціальних, вузькопрофесійних) та внутрішніх (психологічних) ресурсів; 3) як врахування змістового та процесуального аспектів вигорання. Представлено комплекс методик з дослідження внутрішніх психологічних ресурсів професійного вигорання та описано його результати на основі аналізу порівняльних характеристик педагогів освітніх закладів різних форм власності.

Ключові слова: професіоналізм педагогів, компетентність, внутрішні психологічні ресурси, особистісний розвиток, екологічний підхід.

References transliterated

1. Zeer E. F. Psihologiya professiy: ucheb. posobie. 2-e izd. M.: Delovaya kn., 2003. 336 s.

2. Sidorov P. V. Sindrom emotsionalnogo vyigoraniya. Med. gazeta. 2005. 8 iyunya (№ 43). S. 32–40.

3. Meskon M. Osnovyi menedjmenta: [elektronnoe izdanie] / Maykl Meskon, Maykl Albert, Franklin Hedouri; [perevod s angliyskogo]. M.: Delo, 2004. 800 s.

4. Viner N. Kibernetika, ili upravlenie i svyaz v jivotnom i mashine / pod. red. G. N. Povarova. [2-e izd.] M.: Nauka; Glavnaya redaktsiya izdaniya dlya zarubejnyih stran, 1983. 344 s.

5. Shalaev V. P. Sinergetika sotsialnyih kommunikatsiy v sovremennom obschestve: sb. materialov / pod obschey redaktsiey professora V. P. Shalaeva. Yoshkar-Ola: MarGTU, 2001. 195 s.

6. Frankl V. Chelovek v poiskah smyisla: sb. / [per. s angl. i nem. obsch. red. L. YA. Gozmana, D. A. Leonteva; vstup. statya D. A. Leonteva]. M.: Progress, 1990. 368 s.

7. Skerderud F. Bespokoystvo. Puteshestvie v sebya. Samara: Bahrah-M, 2003. 480 s.

8. Psykholohichni osoblyvosti bazovykh kopinh-stratehii ta osobystisnykh kopinh-resursiv pratsivnykiv pozhezhno-riatuvalnykh pidrozdiliv MNS Ukrainy: monohrafiia / O. O. Nazarov [ta in.]. Kh.: Un-t tsyv. zakhystu Ukrainy, 2008. 221 s.

9. Maslou A. Samoaktualizatsiya lichnosti i obrazovanie; [per. s angl., predisl. G. A. Balla]. Kiev – Donetsk, 1994. 52 s.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 351-359 (pdf)


 

УДК 159.942.5-056.265:17.022.1

Улько Н.М.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ

Мова статті: українська

Вплив життєвих втрат на зміну ціннісних смислів психотравмованої особистості

Анотація: Стаття присвячена аналізу впливу пережитої психотравми на подальше життя людини, зокрема, її ціннісно-смислову сферу. Проведено теоретичний та емпіричний аналіз тих втрат, які особистість зазнає в результаті проживання емоційно травмуючої ситуації. Як показали зрізи емпіричного дослідження на першому місці знаходяться втрати, у яких йдеться про смертельну небезпеку та почуття безпорадності. Також представлено позицію щодо позитивного асимілювання емоційної травми у контексті подальшого індивідуально-особистісного розвитку. Очевидним виявився той факт, що у психотерапевтичній роботі, важливо співвідносити наявні переживання і попередні, більш давні, пов’язані з різними життєвими втратами. Вдалося відслідковувати, що як тільки виявлялася можливість звертатися до особистої історії людини та виявляти в ній зв’язок з минулою неопрацьованою та неозначеною травмою – опрацювання емоційних травм і втрат ставало можливим. Завдяки цьому, в особистості з’являється «після-травматичне психологічне зростання», у процесі якого змінюється її ставлення до себе, до інших, переглядаються життєві цінності, знаходяться нові сенси для життя.

Ключові слова: втрати, психотравма, травмуюча ситуація, емоційна травма, психотравмована особистість, «після-травматичне психологічне зростання».

References transliterated

1. Volkan Vamik, E. Zintl Zhizn' posle utraty: Psihologiya gorevaniya / red. K.V. YAgnyuk; per. s angl. K.V. Kurkina. Moskva: «Kogito-Centr», 2007. 160 s. (sovremennaya psihoterapiya).

2. Dzhons E. Voennyj shok i teoriya Frejda o nevrozah. K psihoanalizu voennyh nevrozov: Sbornik statej [tekst] / Z. Frejd, SH. Ferenci, K. Abraham, E. Dzhons; per. s angl. i nem. Izhevsk: ERGO, 2012. S.73-95.

3. Kolodzin B. Kak zhit' posle psihicheskoj travmy. URL: http://modernlib.net/books/bendzhamin_kolodzin/ (data zvernennya: 17.03.2018).

4. K psihoanalizu voennyh nevrozov: Sbornik statej [tekst] / Z. Frejd, SH. Ferenci, K. Abraham, E. Dzhons; per. s angl. i nem. Izhevsk: ERGO, 2012. 104 s.

5. Trubicyna L.V. Process travmy. Moskva: Smysl; CHeRo, 2005. 218 s.

6. Frejd Z. Tormozhenie, simptom i trevoga. Isteriya i strah; per. s nem. A. M. Bokovikov. Moskva: OOO «Firma STD», 2006. S. 227–308.

7. Caruth Cathy. Trauma and Experience Introduction. Trauma: Explorations in Memory. Baltimore; London: The Johns Hopkins University Press, 1995. URL: https://warwick.ac.uk/fac/arts/english/currentstudents/undergraduate/modules/fulllist/special/en304/2012-13/caruth_recapturing_the_past.pdf

8. Caruth Cathy. Unclaimed Experience: Trauma, Narrative, and History. Baltimore; London: The Johns Hopkins University Press, 1996. URL: https://joaocamillopenna.files.wordpress.com/2015/03/caruth-unclaimed-experience.pdf

9. Crossley M. L. Introducing narrative psychology. Self, trauma and the construction of meaning. Philadelphia: Open university press, 2000. URL: http://eprints.hud.ac.uk/id/eprint/5127/2/Chapter_1_Michelle_Crossley.pdf

10. Eyerman Ron. Cultural Trauma: Emotion and Narration / ed. C. Alexander Jeffrey, N. Jacobs Ronald, and Philip Smith. - The Oxford Handbook of Cultural Sociology, 2017. URL: https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780195377767.001.0001/oxfordhb-9780195377767-e-21 (data zvernennya: 10.05.2019).

1.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 360-368 (pdf)


2.

 

 

УДК 159.923.2:331.548 - 053.6

Федоренко Л.П.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ

Мова статті: українська

Психологічний супровід підвищення ефективності професійного самовизначення випускників сільських шкіл

Анотація: У статті проаналізовано підходи до розуміння психологічної сутності та структури професійного самовизначення старшокласників, форм і методів його активізації. Розкрито специфіку та умови підвищення ефективності професійного самовизначення випускників сільських шкіл. Представлено теоретичну модель психологічного супроводу випускників сільських шкіл щодо підвищення ефективності їх професійного самовизначення, яка передбачає активізацію старшокласників до подолання труднощів у цьому процесі, роботу із батьками випускників з метою забезпечення їх конструктивної сімейної взаємодії, а також активізацію освітнього шкільного середовища у напрямку формування у випускників якостей, які сприятимуть їх успішному вибору професії та побудові професійної кар’єри після закінчення школи.

Ключові слова: професійне самовизначення, психологічний супровід, професійна орієнтація, професійний вибір, просвітницька робота, активізація професійного самовизначення.

References transliterated

1. Hinzburh M. R. Psykholohichnyi zmist zhyttievoho polia osobystosti starshoho pidlitka. Svit psykholohii ta psykholohiia u sviti. 1995. № 3. S. 23 - 30.

2. Hutsan L. Suchasni problemy profesiinoho samovyznachennia uchnivskoi molodi. Aktualni problemy profesiinoi oriientatsii ta profesiinoho navchannia naselennia: materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (24 lystopada 2011 r., m. Kyiv). Kyiv : IPK DSZU, 2011. S. 40 - 48.

3. Eremkin Yu.L. Formirovanie lichnosti uchaschegosya starshih klassov kak sub'ekta professionalnogo samoopredeleniya: dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.01 Ryazan, 2003. 184 c.

4. Zakatnov D. O. Tekhnolohii pidhotovky uchnivskoi molodi do profesiinoho samovyznachennia: monohrafiia. Kyiv: Pedahohichna dumka, 2012. 160 s.

5. Prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv «Pobudova kariery» (dlia 10 – 11 klasiv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv) (70 hod.) / I.D.Bekh (naukovyi konsultant), O.V.Melnyk, L.A.Hutsan, O.L.Morin, I.I.Tkachuk, O.V.Skalko, S.M.Diatlenko, M.L.Shabdinov. Trudova pidhotovka v zakladakh osvity. Kyiv: NPU imeni M.P. Drahomanova, 2008. №3 (55). S. 43-56.

6. Profesiina oriientatsiia starshoklasnykiv: teoriia i praktyka: naukovo metodychnyi posibnyk [dlia vchyteliv] / O.V.Melnyk ta in.; Kyiv: «Chetverta khvyla». 2009. Vyp. № 1. 223 s.

7. Stanovskih Z.L. RefleksivnI komponenti profesIynogo samoviznachennya starshoklasnikIv: dis. … kandid. psihol. nauk: 19.00.07. / NPU imeni M.P. Drahomanova. Kyiv, 2005. 271s.

8. Fedorenko L. P. Difficulties of professional self-determination of high school students in village schools. Zbіrnik naukovih prats «Theory and practice of ordinary psychology». Zaporizhzhia. 2018. № 2. S. 177-181.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 369-379 (pdf)


 

УДК 159.9.072.422

Чорний А.М.

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький

Мова статті: українська

Психологічні особливості використання проблемного навчання в системі професійної підготовки

Анотація: У статті розглядаються особливості використання проблемного навчання в системі професійної підготовки.

Проведено детальний аналіз умов організації навчально-виховного процесу. Окреслено вимоги, дотримання яких дає можливість досягти позитивних результатів при виконанні проблемних завдань. Сформульовано характерні риси проблемного навчання, головні принципи та компоненти проблемних ситуацій.

Акцентовано на вимогах, якими викладач під час проведення занять з використанням проблемного навчання повинен керуватися при розборі проблемних ситуацій. Сформовано класифікацію проблемних ситуацій, структуру методу проблемного навчання.

Сформульовано рівні проблемності, за допомогою яких викладач, під час моделювання майбутнього заняття, прогнозує ступінь участі слухачів у вирішенні навчальної проблеми. В залежності від рівнів проблемності, типу пізнавальної діяльності виділено рівні розумового розвитку слухачів. Окреслено низку навчальних ситуацій, які ставлять слухача в активну позицію на занятті.

Обґрунтовано низку методів, за допомогою яких проводяться заняття в системі професійної підготовки. Виділено певні обмеження, які накладаються на проведення занять з використанням проблемного навчання.

Ключові слова: професійна підготовка, проблемне навчання, проблемне завдання, проблемна ситуація, метод, рівень проблемності, заняття, методика.

References transliterated

1. Antonenko T. L. Psychological bases of formation of value-semantic sphere of personality of the future specialist: the dissertation author's abstract for the degree of Doctor of Psychological Sciences. Kyiv: Law, 2019. 42 p.

2. Baranovska L. V. Pedagogy and Psychology of Higher School: educ. manual. Kyiv: NAU Publishing House, 2015. 240 p.

3. Bruner J. Psychology of knowledge. Beyond direct information. trans. with English. Moscow: Progress, 1977. 413 p.

4. Vygotsky L. S. The problem of will and its development in the infancy: collection of undertakings. Moscow: Pedagogy, 1982. Vol. 3 P. 452-455.

5. Grishko-Dunaevskaya V. A. Features of subject-subject interaction in the process of studying a foreign language in higher military educational establishments: dissertation author's abstract for obtaining a scientific degree of candidate of psychological sciences. Khmelnitsky: NADPSU Publishing House, 2016. 20 p.

6. Denisyuk A. S. Searching in lessons. Scientific Bulletin No. 4. Kiev: Begin. school, 1976. P. 31-37.

7. Zhitko T. Learning methods - a prerequisite for the intellectual development of the individual. Scientific Bulletin № 6. Kyiv: Native School, 2002. P. 72‒77.

8. Ivanova L. To increase cognitive activity of students. Scientific Bulletin. №4. Moscow: People. Education, 1988. P. 42-47.

9. Ilnitskaya I.Ya. Problem situations and ways to create them in a lesson: manual. Moscow: Knowledge, 1985. 121 p.

10. Kudryavtsev T. V. Isuues of psychology and didactics of problem training. Problem training. Moscow: Enlightenment, 1987. 180 p.

11. Lerner I. Ya. Problem training. Moscow: Knowledge, 1974. 274 p.

12. Matyushkin A. M. Thinking, training, creativity: a textbook. Moscow: Moscow Edition. Psychol. –Soc. Institute of Technology, 2003. 720 p.

13. Matyushkin A. M. Problem situations in thinking and learning: a textbook. Moscow: Pedagogy, 1972. 208 p.

14. Makhmutov M. I. Problem education: a textbook. Moscow: Enlightenment, 1975. 175 p.

15. Mashbyts Y. I. Psychological mechanisms and theory of teaching: selected articles. Kyiv: Interservice, 2019. 208 p.

16. Molyako V. A. Psychology of solving schoolchildren creative tasks: a textbook. Kyiv: Sov. school, 1983. 96 p.

17. Okon V. Fundamentals of problem learning: a textbook. Moscow: Enlightenment, 1988. 184 p.

18. Pedagogy: manual. 5 -th edit, corr. and added Vinnytsia: The state mapping. factory, 2012. 400 p.

19. Rybalka V. V. Psychology of creative personality development: a textbook. Kyiv: IZMN, 1996. 236 p.

20. Romanyuk I. M., Bogaychuk V. J. Problem education - one of the effective methods of search cognitive activity of cadets (trainees): bulletin of the National University of Defense of Ukraine № 6 (25). Kyiv: NGO edition, 2011. p. 47-55.

21. Selevko G. K. Modern educational technologists: a textbook. Moscow: Knowledge, 1998. 185 p.

22. Sliepkan Z. I. Scientific principles of pedagogical process in higher education: a textbook. Kyiv: High School, 2005. 239 p.

23. Smirnov S. D. Pedagogy and Psychology of Higher Education: From Activity to Personality: a textbook. Moscow: Academy, 2003. 302 p.

24. Smulson M. L. The development of an adult in the modern transitive world. Topical problems of psychology: a collection of scientific works of the GS Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Volume VIII: Psychological Theory and Technology of Learning. Issue 10. Kiev: issue of GS Kostyuk Institute of Psychology, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2019. P. 257-268.

25. Fitsula M. M. Pedagogics of higher education: a textbook. Kyiv: Academic Press, 2006. 352 p.

26. Furman A. V. Application of a problem situation: Pedagogical Bulletin №3. Moscow: Knowledge, 1987. P. 17-21.

27. The UN Sustainable Development Goals 2016-2030, approved at the UN General Assembly Meeting: Report of the President of Ukraine at the UN Summit. Kyiv: Dakor, 2015. P. 1-2.

28. Shapar V. B. Modern explanatory psychological dictionary. Kharkiv: Flag, 2007. 640 p.

29. Shynkaruk O. M., Didenko O. V. Problematic training of border guards: theory, methodology, practice: textbook Khmelnitsky: NADPSU Publishing House, 2017. 100 p.

30. Duch B. J., Groh S. E. & Allen D. E., The Power of Problem-Based Learning. New York: New York Edition, 2001. 256 p.

31. Merrill M. D. First Principles of Instruction. Education Technology, Research and Development, 50 (3). New York: New York Press, 2002. P. 43-59.

32. The impact of problem-based learning on cognitive activity and schoolchildren's independence: thesis. URL: http://allbest.ru (accessed 10.15.2019).

33. Problem-based learning. URL: https://studopedia.com.ua/1_41072_problemne-navchannya.html (accessed 15.10.2019).

34. Pedagogy: Textbooks. Problem-based learning. URL: http://info-library.com.ua (accessed 10.15.2019).

35. How and when to apply problem training. URL: https://nus.org.ua/view/yak-i-koly-zastosovuvaty-problemne-navchannya-problem-based-learning (accessed 10.15.2019).

36. Problem-based learning and its role in the development of students' creative thinking. URL: https://osvita.ua/school/lessons_summary/education/36968 (accessed 10.15.2019).

37. Problem-based learning as a factor in creating an intellectual environment in mathematics lessons. URL: http://ps.stateuniversity.ks.ua/file/issue_43/29.pdf (accessed 10.15.2019).

38. Didactics of the newest school: problematic learning. URL: https://pidruchniki.com/73733/pedagogika/problemne_navchannya(accessed 10.15.2019).

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 380-391 (pdf)


 

УДК 377.3.015.31:614.253.5-056.87

Шевченко О.Т.

Черкаська медична академія, Черкаси

Мова статті: українська

Особливості резільєнтності майбутніх медичних сестер у роботі з важкими соматичними хворими: ціннісно-мотиваційний аспект

Анотація: У статті висвітлено результати емпіричного дослідження ціннісно-мотиваційного компонента резільєнтності майбутніх медичних сестер у роботі з важкими соматичними хворими. Схарактеризовано результати дослідження за ціннісно-мотиваційним компонентом резільєнтності, представлено факторний аналіз значущих для майбутніх медичних сестер потреб у роботі з важкими соматичними хворими; здійснено кластерний аналіз, за результатами якого виявлено розподіл респондентів за узагальненими показниками базових переконань; проаналізовано відсотковий розподіл за бажанням працювати з важкими соматичнохворими пацієнтами. Подані дані щодо узагальнення результатів дослідження і рівнів розвитку окресленого компонента в цілому. Визначено недостатній рівень розвитку ціннісно-мотиваційного компоненту резільєнтності майбутніх медичних сестер у роботі з важкими соматичними хворими.

Ключові слова: майбутні медичні сестри, резільєнтність, важкі соматичні хворі, потреби професійної діяльності, базові переконання, ціннісно-мотиваційний компонент.

References transliterated

1. Lysenko O. H. Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi diialnosti medychnykh pratsivnykiv. Aktualni problemy psykholohii: zb. nauk. pr. Kyiv: In-t psykholohii im. H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy, 2016. T. 1: Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia. Sotsialna psykholohiia, vyp. 45. S. 61-65

2. Psikhodiagnostika tolerantnosti lichnosti / Pod. red. G. U. Soldatovoj, L. A. Shajgerovoj. M., 2008. 172 s.

3. Richi Sh., Martin P. Upravlenie motivacziej: ucheb. posobie dlya vuzov / per. s angl. pod red. E. A. Klimova. M.: Yuniti-Dana, 2004. 399 s.

4. Chykhantsova O. A. Osoblyvosti proiavu komponentiv zhyttiestiikosti osobystosti. Aktualni problemy psykholohii: zb. nauk. pr. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU imeni I. Franka, 2018. T. 6: Psykholohiia obdarovanosti, vyp. 14. S. 267-273.

5. Reid D. Resilience Theory: What Research Articles in Psychology Teach Us / Dysheada Reid. 2019. Elektronnij resurs. Rezhim dostupu: https://positivepsychology.com/resilience-theory/

6. Rutter M. Resilience, competence, and coping / M. Rutter // Child Abuse & Neglect. 2007. № 31(3). Р. 205–209.

7. Sieg D. Habits of highly resilient nurses. Reflections on Nursing Leadership. Retrieved from http://www.reflectionsonnursingleadership.org/Pages/Vol41_1_Sieg_20Habits.a spx.

Aktual_probl_psihol 2019, 6(16): 392-401 (pdf)