Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том 7. Екологічна психологія. Випуск 41 – 2016

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Зміст випуску


УДК: 159.922.7:316.6
Арнаутова Вікторія Володимирівна
здобувач кафедри практичної психології та соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк

ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ ЗАКРИТИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ
В статті наведено обґрунтування методик емпіричного дослідження, соціально-психологічну характеристику вибірки та процедури дослідження щодо визначення соціально-психологічних особливостей ресоціалізації вихованців закритих освітніх закладів. Встановлено, що застосування особистісно-орієнтованого підходу дозволило визначити частковий, тотальний та деструктивний рівні дезатаптованості вихованців, які перебувають в закритих освітніх закладах, а також диференціювати ці рівні за ступенями поглиблення, розповсюдження й часовими характеристиками. Показано, що у закладі закритого типу посилюється відчуття амбівалентності, а також існують умови для набуття несформованої Я-концепції, в результаті чого коливаються такі конструкти самоствердження як самоаналіз, самопізнання, самоконтроль.
Ключові слова: неповнолітні, закриті освітні заклади, соціалізація, ресоціалізація, асоціальна поведінка, дезадаптованість, особистісно-орієнтований підхід, психологічна корекція

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 14-23 (pdf)


 

УДК: 378.015.31:504:378: [159.9 + 347.96] - 051
Борець Ю.В.
старший викладач кафедри психології Академії Держаної пенітенціарної служби, м. Чернігів

Екологічна ціннісно-смислова орієнтація громадянської компетентності майбутніх психологів і юристів
В статті наведено обґрунтування методик емпіричного дослідження, соціально-психологічну характеристику вибірки та процедури дослідження щодо визначення соціально-психологічних особливостей ресоціалізації вихованців закритих освітніх закладів. Встановлено, що застосування особистісно-орієнтованого підходу дозволило визначити частковий, тотальний та деструктивний рівні дезатаптованості вихованців, які перебувають в закритих освітніх закладах, а також диференціювати ці рівні за ступенями поглиблення, розповсюдження й часовими характеристиками. Показано, що у закладі закритого типу посилюється відчуття амбівалентності, а також існують умови для набуття несформованої Я-концепції, в результаті чого коливаються такі конструкти самоствердження як самоаналіз, самопізнання, самоконтроль
Ключові слова: екологія, екологічна криза, екологічна свідомість, біоцентризм, інтернальність, релевантність, поведінково-діяльнісні диспозиції

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 24-33 (pdf)


 

УДК: 159.922.2-057.36
Буковська Ольга Олександрівна
доцент кафедри екологічної психології та психічного здоров’я Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, м. Чернігів

АКТУАЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНІХ РЕСУРСІВ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ МЕТОДАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ВПЛИВІВ
У статті розглядаються питання психолого-соціальної реабілітації, абілітації та реадаптації демобілізованих військовослужбовців. Аналізується сучасний стан системи реабілітації в Україні та осмислюються шляхи удосконалення її на державному рівні з урахуванням світового досвіду. Зазначається пріоритетним напрямком реабілітаційного процесу актуалізація внутрішніх ресурсів учасників бойових дій, яка буде сприяти їх поверненню в мирне життя. Важливим засобом здійснення даного підходу є використання інтерактивних впливів, на основі яких представлено тренінгову програму. Дана програма побудована за багатомірною моделлю BASIC PH М.Лаада та спрямована на актуалізацію внутрішніх ресурсів учасників бойових дій.
Ключові слова: ресурс, реабілітація, абілітація, реадаптація, комбатанти, сенс життя, життєва перспектива, інтерактивні впливи, ПТСР

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 34-42 (pdf)


 

УДК: 159.9:316.614.5(045)
Варава Л.А.
доцент кафедри практичної психології Маріупольського державного університету, м. Маріуполь

Усвідомленість сімейного міфу як організуюча компонента життєвого простору особистості
У статті розглянуто усвідомленість сімейного міфу як одної із складових організації особистісного життєвого простору. Представлено компоненти міфологічного мислення які відображаються у невиразному поділі суб’єкта та об’єкта, предмета і знаку, речі і слова, одиничного і множинного, просторових і часових відносин, а також їх початку і принципу, тобто походження і сутності що дозволяє інтерпретувати текст як міфологічний. Визначено признаки міфологізації сімейних оповідань які формують засоби реалізації зразку в поведінці та побудови особистісних дій по відношенню до теперішнього та майбутнього як модулюванню повсякденного життєвого простору. Проаналізовано співвідношення функціональності соціокультурного та сімейного міфів. Показано що сімейні міфи забезпечують специфічну в кожному конкретному випадку координацію сприйняття та поведінки, що в свою чергу формує ідентичність індивідів у сімейній системі та реалізується через цінності і норми між членами сім’ї та суспільством.
Ключові слова: усвідомленість, сімейний міф, життєвий простір особистості, сутність та функціональність сімейного міфу, рефлексія ситуації

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 43-50 (pdf)


 

УДК: 159.9:316.614.5(045)
Вернік О.Л.
докторант, старший науковий співробітник лабораторії екологічної психології, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ

Екологічна криза як ресурс екологізації життєдіяльності особистості
Розглядається проблема побудови особистістю екологічно орієнтованої життєдіяльності. Пропонується виділити два підходи до вивчення екологічності – природоцентрований і антропоцентрований. Перший пов’язується з безпекою для природи. Боротьба з екокризою розуміється в такому випадку як людська діяльність, спрямована на мінімізацію забруднень до рівня, з яким екосистема може впоратися сама. Звідси екологізація полягає у впровадженні в життя технологій активного засвоєння форм і способів відповідної поведінки і діяльності. В антропоцентричному контексті стверджується, що людина є головною рушійною силою змін на Землі, але не тільки чинник змін у природі. Основне у даному підході: екологічно – не те, що людина занапастила й намагається виправити або повернути до первинного стану. Екологічно – це те, що вона може збудувати. При цьому сама екологічна криза з мети перетворюється на умову, чинник, ресурс для побудови власного життєвого середовища як екологічного.
Ключові слова: усвідомленість, сімейний міф, життєвий простір особистості, сутність та функціональність сімейного міфу, рефлексія ситуації

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 51-60 (pdf)


 

УДК: 159.922
Вовчик-Блакитна О.О.
провідний науковий співробітник лабораторії екологічної психології, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ

ОПТИМІЗМ ЯК ОСНОВА ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ
Розглядається проблема побудови особистістю екологічно орієнУ статті розглядається проблема пошуку психологічних ресурсів подолання людиною наслідків травматичних подій. Аналізується потенціал оптимізму як основи для вибору стратегії подолання наслідків травматичних подій, спричинених аварією на ЧАЕС. Показано, що суб’єктивне благополуччя опосередковується позицією особистості у власній життєвій ситуації, базовими переконаннями, а готовність прийняти «виклик» від життя виступає ефективним засобом подолання наслідків травматичних подій та сприяє зростанню рівня задоволеності життям. Саме громадяни з досвідом життєстійкості та їхні локальні спільноти, за умов професійного психологічного та соціального супроводження, здатні поступово вибудовувати свою внутрішню та орієнтовану назовні взаємодію та відповідний спосіб життя, що може поширюватися на інші соціальні середовища, збагачуючи, оптимізуючи та оздоровлюючи їх.
Ключові слова: оптимізм, психологічне благополуччя, життєва стійкість, середовище, спільнота

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 61-69 (pdf)


 

УДК: 159.9:316.334.3
Волеваха І.Б., Волеваха Д.С.
кандидат психологічних наук, доцент, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, м. Чернігів студентка, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, м. Чернігів

Соціокультурний та віковий чинники екологічного світогляду особистості
Дослідження присвячене виявленню впливу соціокультурного та вікового чинників на вираженість екологічних світоглядних установок особистості. Було опитано студентів двох вікових груп вищих навчальних накладів України та США з метою виявлення та порівняння рівня вираженості екоцентричної та антропоцентричної світоглядних установок по відношенню до оточуючого середовища, а також ряду окремих екологічних світоглядних орієнтирів.
Ключові слова: екологічний світогляд, екоцентризм, антропоцентризм, нова екологічна парадигма, домінуюча соціальна парадигма, соціокультурний чинник, віковий чинник

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 70-80 (pdf)


 

УДК: 159.9:316.334.3
Волеваха С.В., Волеваха И.Б.
кандидат психологічних наук, доцент, Український науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій, Чернігів
кандидат психологічних наук, доцент, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченко, Чернігів

Особенности восприятия внешней социальной среды участниками украинских и американских общественных организаций низового уровня
Стаття присвячена виявленню особливостей зовнішнього соціального середовища громадських організаціях організацій низового рівня України та США. Було опитано лідерів та членів низових некомерційних самоврядних об’єднань США та України з метою з’ясування їхніх оцінок ступеню емпауерменту їхніх організацій як суб’єктів соціальної дії, взаємозв’язків з представниками зовнішнього соціального середовища у площинах залежність – незалежність, стримування – підтримка, незадоволеність – задоволеність, а також доступу до різних груп ресурсів – фінансових (матеріальних), людських (якість та кількість) та інформаційних (якість та кількість). Дослідження показало, що громадські організації обох країн у цілому досить активно взаємодіють з різними соціальними групами та інституціями їх зовнішнього соціального середовища. Але, разом з цим, виявлено відмінності щодо оцінок громадських активістів обох країн стосунків їх організацій з зовнішнім середовищем і впливу, який вони чинять на суспільне життя. Аналіз отриманих даних довів, що низові громадські організації США мають більш визначену «нішу» в суспільстві та роблять більш відчутний вплив на життя своїх громад, ніж їхні українські колеги. Американські громадські організації більшою мірою центровані на своїх клієнтах, мають тісніші стосунки з їхніми цільовими соціальними групами, меншою мірою залежать від політичних сил, більш успішні в отриманні фінансових ресурсів і інформації, необхідної для виконання діяльності. Більша «зрілість» американського третього сектору, порівняно з українським, пояснюється багаторічними традиціями демократії в США.
Ключові слова: зовнішнє соціальне середовище, психологічний емпауермент, громадські організації, значимість, компетентність, автономія, впливовість, ресурси

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 81-91 (pdf)


 

УДК: 159.92: 316.64
Гарькавець С. О.
доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ В ДЕЕКОЛОГІЗАЦІЇ СУЧАСНОГО ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ
В статье рассматриваются психологические факторы, которые обуславливают деэкологизацию социального пространства существования индивида во времена общественных изменений. Рассмотрены ценности, мотивы и влияния, которые вынуждают людей подчиняться чужой воле, обменивая удовлетворение потребности в безопасности на деэкологизацию их современной жизни. Установлено, что интрапсихические проявления личности негативной модуляции (агрессия, враждебность, злость, обида и т. п.), усиливают деэкологизацию социального пространства ее существования и развития. Определено, что когнитивный рост индивида способен привести к преодолению тенденций деэкологизации его современной жизни
Ключові слова: вплив, деекологізація, індивід, мотиви, потреба у безпеці, сучасне життя, цінності

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 92-99 (pdf)


 

УДК: 81.23:159.922
Гірченко О.Л.
кандидат психологічних наук, доцент кафедри екологічної психології та психічного здоров’я, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, м. Чернігів

ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ ПОВСЯКДЕННОГО СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РЕГІОНУ
У статті розглядається взаємозв’язок мови та національної ідентичності. Показано, що поняття «ідентичність», «ідентифікація», є основною складовою для вивчення проблеми етнічності та досить новим поняттям, що використовується у різноманітних науках: психології, соціології, філософії, етнології, політології, геополітиці. Проаналізовано змістовну сутність поняття «ідентичність» у класичній традиції та в сучасних баченнях вітчизняних та зарубіжних науковців. Проведене емпіричне дослідження показало, що абсолютна більшість опитаних мають домінуючий позитивний тип етнічної ідентичності. Статистична значимість відмінностей показала, що різниці між вираженістю когнітивної складової нема.
Ключові слова:

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 100-107 (pdf)


 

УДК: 159.923
Гончаренко Ю.В.
науковий кореспондент лабораторії екологічної психології Інституту психологіх імені Г. С. Костюка НАПН України, м. Київ

Соціально-психологічні особливості якості життєвого простору особистості
У статті розглянуто психологічні особливості якості життєвого простору особистості. Розкрито зміст поняття життєвий простір особистості та визначено структурні елементи життєвого простору: простір біологічний, простір соціальний та простір психологічний. Якість життя виступає основною характеристикою життєвого простору особистості та розглядається зі сторони об’єктивного, суб’єктивного, об’єктивно-суб’єктивного підходів.
Ключові слова: життєвий простір особистості, середовище, простір, якість життя, суб’єктивна якість життя

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 108-116 (pdf)


 

УДК: 159.9:316.6
Горбань Г.О.
д.психол.н., доцент, завідувач кафедри педагогіки і практичної психології КВНЗ «Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», м. Дніпро

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ТА ЕКОЛОГІЧНІСТЬ ОСВІТНЬОГО ПРОСТРУ
У статті здійснено аналіз сучасних умов соціалізації особистості. Подано загальну характеристику процесу соціалізації особистості в освітньому просторі. Презентовано робочу модель, яка відображає складові процесу соціалізації особистості. Обґрунтовано необхідність побудови освітнього простору за принципом екологічності як значущої умови ефективної соціалізації особистості.
Ключові слова: соціалізація особистості, принцип екологічності, освітній простір, соціальне середовище

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 117-126 (pdf)


 

УДК: 159.922.2
Дубініна Д.Е.
викладач, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, м. Чернігів

Психологічні складові екологічної компетентності студентської молоді
У статті розглядаються психологічні складові екологічної компетентності. Визначено, що сучасна екологічна ситуація обумовлює необхідність включення особистості в рішення проблемних екологічних ситуацій, а формування екологічної компетентної особистості має виступати однією із стратегічних завдань освіти. Відмінною рисою екологічної компетентності виступає її реальний прояв у практичній діяльності, у тому числі професійної, або в конкретній екологічній ситуації. Представлено результати емпіричного дослідження компонентів екологічної компетентності у студентів психологічного профілю навчання. Показано, що більш виражений ціннісно-смисловий компонент екологічної компетентності.
Ключові слова: екологічна компетентність, діяльнісно-поведінковий, когнітивний, емоційно-вольовий, рефлексивний компоненти

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 127-134 (pdf)


 

УДК: 159.9:88.6
Журов В.В., Бієнко Н.А.
канд. психол. наук, доцент кафедри психології ЧОІППО імені К.Д. Ушинського , м. Чернігів;
ст. викладач кафедри психології ЧОІППО імені К.Д. Ушинського , м. Чернігів

Аналіз концепції життєвої стійкості
Розгляд концепцій життєвої стійкості та їх аналіз є актуальним при наймі в двох аспектах: по-перше, аналіз адаптивних можливостей людини в складному повсякденному бутті – ресурси особистості; по-друге, аналіз можливостей людини виживати в трансординарних ситуаціях і протистояти їм. Ресурси варіанту один в літературі називають потенційними ресурсами, які є повсякденним капіталом людини. Ці ресурси за джерелами поділяються на індивідуально психологічні та соціально психологічні, що є цінністю повсякденного буття. За варіантом два сьогодні все частіше буття здійснюється в умовах небуття, що породжує безліч клінічних синдромів. Більшість напрацювань і досліджень в цій сфері спрямовані на профілактику і подолання клінічних патологій, які виникають саме в наслідок трансординарних ситуацій. Але в цих же джерелах мало уваги приділяється протидії стресу особистості, хоча трансординарне існування стало нормою буття. Сучасна психологія намагається осмислити ресурси особистості, але існує декілька концепцій життєвої стійкості які мало корелюють між собою – цілісного бачення проблеми в літературі не знайдено. Складається враження що такі концепції існують самі по собі, а трансординарні ситуації існують повсякденно і живуть за власними законами. Тому метою статті є аналіз більшості існуючих концепцій життєвої стійкості та спроба об’єднати їх в одну модель, що на нашу думку покращить усвідомлення проблеми та конструктивно вплине на роботу практиків. Аналіз зазначених концепцій ми здійснюємо на основі принципів від простого до складного та від суто теоретичного до практики. Першою ми аналізуємо концепцію Л. М. Гумільова, яка визначається терміном пасіонарність. Сутність цього полягає у прагненні досягти мети та готовності до напруження і жертовності заради власної мети. Але для цього людина повинна мати сильний тип нервової системи та не бути невротиком, хоча людина може не відповідати цім вимогам. Маклаков А.Г. виводить в науковий обіг поняття «особистісний адаптивний потенціал». В цій концепції адаптація має два рівні – індивідний та особистісний і, згідно цього, сума певних особистісних якостей визначає адаптивність людини. При довготривалій психотравмі, коли фізичні та психічні ресурси будуть вичерпані, адаптивний потенціал зменшується. Д.А. Леонтьев, розробив поняття «особистісний потенціал», який являє собою базову індивідуальну характеристику і є стрижнем особистості. Це є індивідуальний показник зрілості особистості. Особистісний потенціал проявляється в само детермінації особистості, що призводить до подолання особистістю внутрішніх труднощів та зовнішніх перешкод. В рамках гуманістичної психології були розроблені питання подолання людьми важких життєвих ситуацій і винайдення ресурсів для опанування стресом. Це сьогодні називається копінг поведінка, і це сьогодні найбільш розроблена та психотехнічно реалізована проблема. В статті аналізуються техніки пасивного та позитивного копінгу. Також дається аналіз новітньої теорії С. Мадді, сутністю якої є поняття «хардінес» - стійкість, життєва стійкість. Це поняття відображає психологічну живучість та розширенну ефективність і являє собою інтегративну якість особистості, яка складається з наступних компонентів: обов’язковість, включеність, контроль та виклик. Результатом нашого аналізу є інтегрована модель якостей і особливостей особистості для опанування трансординарними ситуаціями. Модель складається з трьох ієрархічних блоків кожен з яких містить якості або особливості людини для опанування трансординарними ситуаціями. Ці блоки: індивідний, особистісний та інструментальний. На малюнку стрілками показані зв’язки між ними. Основним висновком статті є те, що спроба аналізу концепцій життєвої стійкості не є завершеною, але певною мірою цим здійснюється внесок в усвідомлення проблеми теоретиками та фахівцями-практиками.
Ключові слова: адаптивні можливості; ресурси особистості; трансординарна ситуація; психогенні посттравматичні розлади; копінг-стратегії; пассіонарність; особистісний адаптивний потенціал; хардінес

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 135-150 (pdf)


 

УДК: 159.9
Кирпенко Т.М.
кандидат психологічних наук, молодший науковий співробітник лабораторії екологічної психології, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ

Вплив вольових процесів на регуляцію поведінки в екстремальних умовах життєдіяльності
В статті аналізуються дослідження вольових якостей особистості. Визначено теорії волі в вітчизняній та зарубіжній психології. Обґрунтовано актуальність теми дослідження. Розглянуто актуальні питання теоретичних та прикладних досліджень особистості в екстремальних умовах та кризових ситуаціях життєдіяльності. Констатується, що вольовий самоконтроль має велике значення при адаптації та саморегуляції в екстремальних умовах. Досліджуються психологічні механізми вольового самоконтролю в екстремальній ситуації. Відмічається, що вольовий самоконтроль відіграє важливу роль в адаптації та саморегуляції в екстремальних умовах. Розкривається сутність та зміст вольового самоконтролю. Визначено актуальність досліджуваної проблеми та перспективи подальших досліджень в даному напрямку.
Ключові слова: особистість, воля, екстремальна ситуація, адаптація, самоконтроль, свідомість

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 151-158 (pdf)


 

УДК: 378 : [159.923 : 502/504]
Коломієць Л.І.
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Екологічність освітнього середовища вищого навчального закладу як чинник первинної професіоналізації майбутніх фахівців
У статті проаналізовано зміст, структуру, складові поняття „освітнє середовище”, визначено основні підходи до його тлумачення в сучасних психолого-педагогічних джерелах. Конкретизовано умови ефективності й продуктивності освітнього середовища для особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців у процесі здобуття вищої освіти. Освітнє середовище вищого навчального закладу визначено як відкриту екологічну систему, яка є органічною частиною життєвого середовища студентів, розвивається на макро-, мезо- й мікрорівнях на засадах відкритості, динамічності, варіативності й діалогічності. Розкрито сутність екологічності освітнього середовища крізь призму новітніх підходів і парадигм (екогуманітарної, екопсихологічної, екофасилітуючої тощо).
Ключові слова: система „особистість – середовище”, освітнє середовище, екологічність, екологічне освітнє середовище, вища освіта, професійна підготовка, первинна професіоналізація майбутніх фахівців

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 159-169 (pdf)


 

УДК: 159.923
Комар Т.Д.
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Психологічні засади екологічності в міжособистісних стосунках підлітків
У статті здійснено теоретичний аналіз проблемі формування міжособистісних стосунків в підлітковому віці. Розкриті елементи міжособистісних стосунків. Зроблений аналіз екології психічного стану, екологічності групи та поняття екофасилітації. Розкриті психологічні основи понять дружба, кохання , захоплення, платонічна любов. В експериментальній частині було проаналізовано психологічні особливості інтимних стосунків та їх формування в підлітковому віці. Автором пропонується новий підхід до вивчення кохання у підлітковому віці, який розкриває взаємозв’язки кохання та кольору. Представлено психодіагностичну програму вивчення кохання та дружби та результати експериментального дослідження.
Ключові слова: підлітковий вік, дружба, кохання, ідеальний друг, міжособистісні стосунки, інтимні стосунки, екологічність, екологічна група

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 170-179 (pdf)


 

УДК: 159.9.07:316.6
Кряж І.В., Баєва К.О.
доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедри прикладної психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, м. Харків;
бакалавр психології, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, м. Харків

Екологічна стурбованість як умова екологічно відповідальної поведінки
Вивчаються зв’язки екологічної стурбованості з переконаннями відносно контролю, уявленнями про нормативні екологічно значущі дії та копінг-стратегіями в контексті екологічно відповідальної поведінки
Ключові слова: екологічна стурбованість, екологічно відповідальна поведінка, суб’єктивний контроль, екологічна самоефективність, інтернальність, проекологічна особиста норма, копінг – стратегії

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 180-190 (pdf)


 

УДК: 159.9+343.9
Лановенко І.І.
Академія праці, соціальних відносин і туризму, м. Київ

Концептуальні основи дослідження девіантності та делінквентності в аномічному суспільстві (системний аналіз)
У статті на ґрунті існуючих міждисциплінарних підходів до вивчення витоків девіантної та делінквентної поведінки як наслідку суспільної кризи (економічної, політичної, соціальної, духовної) аналізується їх патогенез в контексті розуміння здоров’я людини згідно природних основ її існування. Людина в дискурсі її біо-психо-соціо-психологічної взаємодії зі Світом розглядається як її результат і як її творець здатний, або до руйнівної, або позитивної творчої активності на шляху формування власного середовища існування, впливу на буття спільноти до якої він включений, впливу на суспільний розвиток у цілому. Наголошується, що спеціальної дослідницької уваги потребують передусім чинники суспільного життя які порушують гармонію відносин особи зі світом впливаючи на деструктивний вибір спрямування волевиявлення у реалізації особистих домагань в наслідок аномії та з урахуванням її специфічних соціальних, психологічних, біопсихічних наслідків. Спеціальна увага приділяється екосоціальним та екопсихологічним чинникам адаптації та дезадаптації в умовах «хворобливого» стану суспільства, зокрема проблемам біопсихічних та психологічних чинників десоціалізації особи, її девіантної та делінквентної активності. Однією з важливих основ подолання негативних біопсихічних наслідків аномії визначається подолання культурної (духовної) кризи шлях якої бачиться у формуванні етики відповідальності за неузгоджену з законами природи організацію способу життя. Робиться загальний висновок про необхідність екологізації світогляду сучасних дослідників девіантної та делінквентної поведінки, відродження відповідних природі людини імперативних норм організації життя з метою збереження прогресивного соціогенезу, навіть в складних умовах соціальної кризи.
Ключові слова: суспільство, аномія, девіантна поведінка, делінквентність, дезадаптація, спосіб життя, біопсихічний розвиток, природність, духовність

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 191-201 (pdf)


 

УДК: 159.922.2:502/504
Льовочкіна А.М.
доктор психологічних наук, доцент кафедри соціальної роботи КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Проблеми подолання соціально-психологічних наслідків чорнобильської катастрофи: історія і сьогодення
Статтю присвячено проблемі аналізу соціально-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи. У представленому дослідженні зазначається, що в екстремальних та катастрофічних ситуаціях у людей раптово змінюється життя: вони можуть втратили не тільки здоров’я, але й середовище свого існування, роботу, сімейні, зв’язки, а разом з цим – впевненість у завтрашньому дні. Аналіз наслідків Чорнобильської катастрофи та визначення шляхів їх подолання допоможуть у розв’язанні проблем сьогоднішніх надзвичайних ситуацій, зокрема, ситуацій, які стосуються здійснення антитерористичної операції на Сході України; соціально-психологічної допомоги біженцям та переселенцям із тимчасово окупованих територій, а також допомоги людям, які отримали інвалідність.
Ключові слова: соціально-психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи; «синдром Чорнобильця»; симптом жертви, симптом вивченої безпорадності; особистісне зростання

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 202-210 (pdf)


 

УДК: 159.922
Льовочкіна О.В.
аспірантка, кафедра психології розвитку, факультет психології, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Переживання самотності підлітками та його вплив на якість життя
Статтю присвячено дослідженню проблеми переживання самотності у підлітковому віці. Дослідження проводилося серед українських школярів, учнів середньої загальноосвітньої школи. Автором визначено чинники самотності у підлітковому віці, та розкрито значення переживання самотності, у підлітковий період та його вплив на якість життя підлітків. У статті зазначається, що переживання самотності для підлітків, супроводжується, з одного боку, дискомфортом, тривогою, сумом, а з іншого - усвідомленням необхідності змін. З моменту такого усвідомлення починається особистісне зростання, яке має здійснюватися через прийняття та розуміння себе та інших, відкритість внутрішньому досвіду переживань та досвід міжособистісного спілкування, що у кінцевому результаті сприятиме покращенню якості життя зазначеної категорії досліджуваних.
Ключові слова: переживання самотності; рівень суб’єктивного почуття самотності; особистісне зростання; критерії особистісного зростання; самооцінка, якість життя підлітків

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 211-219 (pdf)


 

УДК: 159.9:364.14
Люта Л.П.
кандидат соціологічних наук, асистент, доцент кафедри соціальної роботи факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Інституціалізація волонтерського руху в мережевому суспільстві
В статті аналізується соціальна мережа як ресурс розвитку волонтерства. Поява вільного часу у структурі зайнятості, спонукала людей долучатися до соціально активної діяльності. Початком волонтерства було добровільне та не професійне залучення до благодійної діяльності. Інституціалізація будь-якої професійної діяльності починалася у подібний спосіб. Розвиток та інституціалізація соціальних явищ починається з особистої зацікавленості. Популярність мереж є відповіддю на масштабні процеси глобалізації у світі. Суспільство повертається до більш природних форм організації життя – громада, спільнота, мережа. Як наслідок, відбувається послаблення державної влади та її формальної складової. Соціальні мережі можна протиставляти до соціальної структури як емоційне та раціональне; неформальне та формальне; природне та штучне; індивідуальність та знеособлення. Швидкий розвиток засобів масової комунікації спричинив перехід від жорсткої ієрархічної соціальної структури суспільства до горизонтального способу організації життя. Яскравим прикладом ілюстрації цього процесу є сучасні волонтерські організації, які функціонують як організовані мережі. Кожен індивід може бути включений у певну кількість соціальних мереж. Масовість волонтерського руху була можлива лише за рахунок внутрішнього потенціалу учасників, які були вже включені в мережі.
Ключові слова: волонтерський рух, соціальна мережа, мережеве суспільство, інституціалізація соціальних явищ

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 220-228 (pdf)


 

УДК: 159.922.73 : 614.876
Максимов М.В.
кандидат психологічних наук, ассистент кафедри психології розвитку факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Екологічність інформаційного простору як умова розвитку творчого потенціалу дитини
В статті розглянуто проблему впливу інформаційного простору на розвиток особистості. З’ясовано, що сучасний інформаційний простір надто потужно впливає на особистість дітей, поглинає їх увагу й емоційність, що перешкоджає розвитку інших психічних функцій та зменшує творчій потенціал. Розкрито, що нейтралізація негативних аспектів впливу інформаційного простору на можливість реалізації творчого потенціалу дитини полягає у його екологізації.
Ключові слова: екологічність, творчій потенціал дитини, особистість дитини, інформаційний простір, розвиток

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 229-237 (pdf)


 

УДК: 159.922.73
Максимова Н.Ю.
доктор психологічних наук, професор кафедри соціальної роботи факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Розлучення батьків як екзистенційна проблема розвитку дитини
У статті розглянуто розлучення батьків як детермінанту екзистенційної кризи в житті дитини. З’ясовано механізми виникнення відхилень у поведінці дітей в разі розлучення батьків: неможливість задоволення базової соціальної потреби – потреби в безпеці, що порушує екологічність її життєвого простору. Показано, що батьки, які розлучилися, досить рідко усвідомлюють, що погіршення поведінки чи здоров’я дитини пов’язане з їх розлученням. Розкрито умови попередження девіантної поведінки дітей, що виникає внаслідок розлучення батьків. Показано, що негативні переживання дитини можуть бути компенсовані правильною поведінкою батьків у ході розлучення. Доведено, що самостійно налагодити нормальне функціонування розлученої сім’ї колишнє подружжя може вкрай рідко, отже, необхідна допомога психолога.
Ключові слова: екологія життєвого простору, діти, сім’я, розлучення, криза, почуття, девіантна поведінка

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 238-246 (pdf)


 

УДК: 159.923.2:159.942
Мандзик Т. М.
аспірантка кафедри психології Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Зв`язок прив`язаності до місця проживання та екологічної поведінки людини
В статті досліджено особливості зв’язків прив’язаності до місця проживання особи та її екологічної поведінки. Прив`язаність до місця розглядається як емоційний зв`язок особи з певним місцем, яке вона наділила особистісним значенням. Виявлено, що прив’язаність до місця, її позитивний вияв, може брати участь в творенні та підтримці екологічної поведінки особи. В статті розкрито зв’язок між прив’язаністю до місця та особливостями його сприйняття та оцінки: позитивна прив’язаність до місця сприяє кращій оцінці цього місця та підвищує готовність особи підтримувати та брати участь в ініціативах, спрямованих на його захист та відновлення.
Ключові слова: прив’язаність до місця, екологічна поведінка, екологічна культура, емоційні зв’язки з місцем, ідентифікація з місцем, довкілля

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 247-255 (pdf)


 

УДК: 159.922.7:159.954
Марценюк М.О.
к. психол. н., доцент кафедри психології Мукачівського державного університету, м. Мукачево

Психологічний супровід розвитку дитини засобами словесної творчості
У статті розглядається та аналізується процес словесної творчості як одна із форм психологічного супроводу дитячого розвитку. Психологічний супровід являє собою систему професійної діяльності психолога, що спрямований на створення соціально - психологічних умов для емоційного благополуччя, успішного розвитку, виховання і навчання дитини в ситуаціях соціально - педагогічних взаємодій, організованих у рамках освітньої установи або сім’ї. Підкреслюється унікальність ролі сім’ї і дитячо-батьківських стосунків у формуванні і розвитку мови, мовлення, словесної творчості в різні періоди життя дитини: домовленнєвий період і мовленнєвий. Висвітлюються різні форми словесної творчості. Зазначається важливе значення словесної творчості в процесі психічного розвитку дитини.
Ключові слова: психологічний супровід, словесна творчість, психічний розвиток, психологічне консультування, взаємодія, наслідування, спільна діяльність, людська культура

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 256-266 (pdf)


 

УДК: 159.922.2:502/504
Мейтарчан С.Ю.
викладач кафедри психології і педагогіки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», м. Київ

Еколого-психологічна підготовка майбутніх інженерів
У статті розглядається становлення і розвиток екологічної психології як міждисциплінарної галузі знань про психологічні аспекти взаємовідношення людини і навколишнього середовища. Обґрунтовується зростання інтересу до неї, обумовлене як загостренням глобальних екологічних проблем людства, так і потребами в психологічному забезпеченні реалізації концепції «сталого розвитку». Розглядається багатозначність поняття «екологія». Аналізується актуальність і значення психолого-екологічної підготовки майбутніх інженерів у процесі викладання дисципліни «Екологічна психологія». Розкрито значення і необхідність формування екологічної свідомості студентів, розвитку у них орієнтації на екологічний спосіб життя особистості.
Ключові слова: екологічна психологія, екологічна свідомість, екологічний спосіб життя

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 267-275 (pdf)


 

УДК: 159.34: 23 (156)
Михальчук Н.О., Набочук О.Ю.
доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри практики англійської мови Рівненського державного гуманітарного університету, м. Рівне;
кандидат психологічних наук, начальник відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, м. Рівне

Психологічний тренінг розвитку екологічної культури старшокласників
В статті проаналізовано існуючі в науковій царині напрямки, які стосуються розгляду екологічної культури особистості. Запропоновано програму тренінгу розвитку екологічної культури старшокласників. Зазначено, що екологічна культура розглядається в психологічній царині в декількох напрямках. Перший напрямок стосується розгляду екологічної культури особистості як провідний чинник утворення екологічності сучасного способу життя. Другий напрямок розглядає екологічну культуру як складну психічну структуру, що, передусім, висвітлює ставлення людини до оточуючої дійсності, діяльності інших суб’єктів, суспільства в цілому, а також наслідків цієї діяльності. Третій підхід пов’язаний з розвитком екологічного мислення людини, творчого потенціалу її особистості, які визначають розвиток екологічної культури людини.
Ключові слова: екологічна культура, екологічність сучасного способу життя, ставлення людини до оточуючої дійсності, екологічне мислення, творчий потенціал особистості

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 276-293 (pdf)


 

УДК: 159.9
Милушина М.А.
кандидат психол. наук, доцент кафедри соціальної роботи Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Дніпро

Особенности созависимости у студентов: тенденции, проблемы и результаты исследования
У статті розглядається роль феномена співзалежності в освітньому просторі, яке потребує активних суб’єктів, здатних до безперервної освіти. Так як, безперервна освіта стане основним інструментом захисту людей в разі втрати ними роботи та інших змін в трудовому житті. Однією з причин, що перешкоджають формуванню такої «дорослої» позиції є вплив феномена співзалежності, який є особистісно. деформацією представників допомогаючих професій (педагогів, медиків, вихователів, психологів тощо). Названо основні причини співзалежності у студентів. Серед них: порушення психологічної території в ранньому віці, культурний вплив і ставлення викладачів. Часто, поведінка викладачів підпорядковується драматичному трикутнику Карпмана. Трикутник включає три ролі: переслідувач, рятувальник і жертва, засвоєні в дитинстві. Викладач часто використовує роль Переслідувача, коли вважає себе кращим, сильнішим, розумнішим, ніж інші (студенти). Використання таких ролей в педагогічній діяльності автоматично включає студентів в роль жертв. Отримані результати дослідження підтверджують наявність співзалежності у студентів. Більшість студентів мають високий рівень співзалежності, що негативно позначиться на їхній професійній діяльності та міжособистісних відносинах в майбутньому. Дослідження не виявило значущих гендерних відмінностей співзалежності у студентів.
Ключові слова: співзалежність, освітній простір, суб’єкт-суб’єктні відносини, драматичний трикутник Карпмана, порушення психологічної території, культурний вплив.

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 294-302 (pdf)


 

УДК: 159: 922.2-057.874
Мунасипова-Мотяш І.А.
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екологічної психології та психічного здоров’я, м. Чернігів

Взаємозв’язок диспозицій екологічної свідомості та компонентів саморегуляції діяльності старшокласників
У статті розглядаються показники диспозицій екологічної свідомості старшокласників. Подаються результати емпіричного дослідження сформованості саморегуляції довільної активності учнів старших класів, розвитку їх регуляторних процесів (планування, моделювання, програмування, оцінка результатів) та регуляторно-особистісних властивостей (гнучкість, самостійність). Відмічено, що високим показникам колаборативної екодиспозиції відповідає вищий розвиток планування, програмування, оцінювання результатів та самостійності. Показано, що старшокласники з низьким рівнем регуляторних процесів та регуляторно-особистісних властивостей можуть виявляти екодевіантну поведінку (мають високі показники індиферентної, совмісійної, совметральної та несесітивної екодиспозицій).
Ключові слова: екологічна свідомість, екологічні диспозиції, саморегуляція діяльності, планування, моделювання, програмування, оцінка результатів, гнучкість, самостійність

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 303-311 (pdf)


 

УДК: 316.6:159.922
Отрощенко Н.П.
кафедра психіатрії та наркології НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ

Алгоритм діагностики та лікування депресій при психічних розладах, спричинених техногенними аваріями
За даними літератури проаналізовані клінічні прояви депресій у постраждалих при радіаційних катастрофах, алгоритм діагностики і лікування при непсихотичних депресіях, пов’язаних з Чорнобильською катастрофою.
Ключові слова: депресії, непсихотичні розлади, радіаційні катастрофи, Чорнобильська катастрофа, клінічні особливості, діагностика, лікування

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 312-320 (pdf)


 

УДК: 504.03:172:316.7(477):159.9
Паламарчук О.М.
доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедри психології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Психологічні аспекти екологізації професійної діяльності суб’єктів підприємництва
У статті розкрито провідні чинники поглиблення суперечностей між економічними цілями суб’єктів підприємницької діяльності та екологічними проблемами суспільства. Викладено ключові аспекти феномену екологізації діяльності суб’єктів підприємництва. Визначено, що особистісна позиція суб’єкта підприємницької діяльності виступає ядром структурної організації психологічної готовності до екологічно орієнтованої інноваційної діяльності і проявляється у формі вільного екологічно спрямованого волевиявлення підприємця.
Ключові слова: екологічна криза, суб’єкти підприємництва, екологічна життєдіяльність, екологізація діяльності, екологічний контроль, екологічне нововведення

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 321-331 (pdf)


 

УДК: 159.922.76-056.49
Педоренко В.М.
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Особливості мотивації агресивної поведінки соціально депривованих підлітків
У статті розглянуто особливості мотивації агресивної поведінки соціально депривованих підлітків. Проаналізовано різні підходи до визначення понять «агресія», «агресивність», описано різні види агресії, особливості їх прояву. Розглянуто основні теоретичні концепції агресії. Визначено роль чинників, що впливають на формування агресивності підлітків, зокрема: особливості виховання в сім’ї та будинках інтернатного типу, вплив групи однолітків та підліткової субкультури, вплив підліткової кризи, рівня самооцінки підлітка. Проведено аналіз ситуативних чинників агресивної поведінки підлітків. Досліджено гендерні відмінності у проявах агресивної поведінки соціально депривованих підлітків і тих, які виховуються в сім’ях.
Ключові слова: депресії, непсихотичні розлади, радіаційні катастрофи, Чорнобильська катастрофа, клінічні особливості, діагностика, лікування

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 332-340 (pdf)


 

УДК: 159.922.6
Рудоміно-Дусятська О.В.
кандидат психологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м. Київ

Особистісна ідентичність як чинник екологізації життєдіяльності людини (постановка проблеми)
У статті розглядаються психологічний зміст і особистісні детермінанти екологічно орієнтованої життєдіяльності людини. Актуальність теми зумовлена об’єктивною тенденцією підвищення деструктивного впливу життєдіяльності сучасної людини на навколишнє середовище. Доводиться, що цій тенденції протистоїть здатність людини самовизначатися по відношенню до змісту своїх потреб, умов та засобів їх задоволення і зростання. Припускається, що чинником самовизначення може бути розвинена особистісна ідентичність як переживання своєї людиною своєї цілісності, самобутності, аутентичності. Таке припущення базується на розгляді функцій ідентичності - захисної і організуючої (Е.Еріксон), які забезпечують незалежність людини від тиску зовнішніх обставин. Функції ідентичності можуть виявляти себе в актах персоналізації умов і об’єктів життєдіяльності та їх психологічного привласнення. Таким чином виникають внутрішні передумови екологізації життєдіяльності людини із розвиненою особистісною ідентичністю.
Ключові слова: психологія життєдіяльності, об’єктивні та суб’єктивні чинники життєдіяльності, особистісна ідентичність.

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 341-351 (pdf)


 

УДК: 159.9.07
Сараева Н.М., Суханов А.А.
доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри теоретичної та прикладної психології Забайкальського державного університету, м. Чіта;
кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичної і прикладної психології Забайкальського державного університету, м. Чіта

Субэкстремальная экологически неблагополучная жизненная среда как лимитирующий фактор психической деятельности человека
У статті обговорюються результати багаторічних досліджень стану психіки, психологічної адаптації, життєздатності дитячого та юнацького населення, що народилося і проживає в Забайкальському краї – одному з регіонів екологічного неблагополуччя Росії. Спираючись на положення про необхідність енергетичного забезпечення адаптаційних процесів і недостатньому енергогенезе жителів «забруднених» територій з посиланнями на результати емпіричних досліджень, автори формулюють висновок про те, що субекстремальная екологічно неблагополучна середовище є фактором, що лімітує психічну діяльність людини.
Ключові слова: життєве середовище, екологічне неблагополуччя, субекстремальні умови, дитяче та юнацьке населення, стан психіки, психологічна адаптація, життєздатність, зниження показників

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 352-364 (pdf)


 

УДК: 159.9: 378:614
Телюк Н.А.
кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри екології людини факультету соціокультурних комунікацій, Білоруський державний університет, м. Мінськ

Экстремальные ситуации и гуманитарные технологии
У роботі розглядається можливість застосування гуманітарних технологій в освіті. Описано механізм створення технології «Підвищення мотивації студентів гуманітарного профілю до вивчення безпеки життєдіяльності». Аналізуються труднощі застосування даної технології в рамках існуючих стандартів освіти. Показано, що застосування особистісно-орієнтованого підходу в навчанні дозволяє підвищити рівень мотивації до вивчення безпеки життєдіяльності та безпеки освітнього середовища.
Ключові слова: гуманітарні технології, освіта, екстремальні ситуації, безпека життєдіяльності, навколишнє середовище

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 365-373 (pdf)


 

УДК: 159.9:502/504](075/8)
Тепляков Н.Н.
кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології та психології розвитку особистості ОНУ імені І.І. Мечникова, м. Одеса

Психосемантический анализ восприятия экологического пространства на уровне обыденного сознания личности
У статті дається аналіз феномена свідомості, даються основні характеристики сфери свідомості. Аналізується специфіка екологічного простору і його сприймання на рівні буденної свідомості особистості. Робиться аналіз досліджень екологічної свідомості в зарубіжній і вітчизняній психології. Обґрунтовується психосемантический підхід до реконструкції екологічної свідомості. Представлені результати досліджень сприйняття екологічного простору на рівні буденної свідомості особистості. Пропонується загальний методологічний підхід щодо формування екологічної свідомості для підлітків в процесі їх соціалізації.
Ключові слова: екологічний простір, буденна свідомість, екологічна свідомість, екологічна катастрофа, психосемантика, метод класифікації, кластерне дерево

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 374-385 (pdf)


 

УДК: 159.9
Титова Е. Ю.
старший викладач кафедри теоретичної та прикладної психології, Забайкальський державний університет Росія, м.Чіта

Этнокультурные особенности отношения к природе у подростков
У статті розглядається проблема взаємин в системі «Людина-Природа». Ставлення до природи проаналізовано з міждисциплінарних позицій. Представлені результати емпіричного вивчення екологічних уявлень і суб’єктивного ставлення до природи у підлітків, що належать до різних етносів (китайців, росіян і бурят). Описано етнокультурні особливості суб’єктивного ставлення до природи у підлітків.
Ключові слова: взаємодії і взаємини в системі «Людина-Природа», екологічна свідомість, структура екологічної свідомості, суб’єктивне ставлення до природи, рівні суб’єктивного ставлення до природи, екологічні уявлення, екологічна освіта та виховання

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 386-397 (pdf)


 

УДК: 159.923.019 (043)
Тищенко Л.В.
кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології Маріупольського державного університету, м. Маріуполь

Аналіз теоретико-методологічних підходів щодо визначення категорії «життя»
В статті розглянуто природничо-наукові, релігійні, філософські аспекти категорії «життя». Особливої уваги приділяється феноменології життя з точки зору психологічної науки. Представлено детальний аналіз основних теоретики-методологічних підходів щодо визначення категорії «життя» у вітчизняній та зарубіжній психології. Показано залежність змісту феноменології життя від парадигмального кута зору. Проаналізовано можливі перспективи подальших теоретико-методологічних та прикладних психологічних досліджень феноменології життя у рамках ідеографічного підходу гуманітарної парадигми.
Ключові слова: категорія «життя», наукова парадигма, номотетичний підхід, ідеографічний підхід, життєвий шлях, життєві стратегії, життєві плани, життєреалізація, життєздійснення, життєтворчість

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 398-406 (pdf)


 

УДК: 159.9
Ткач Т.В.
доктор психологических наук, профессор, вузов ""Жешувская Политехника имени Игнатия Лукашевича"", Жешув, Польша

Психосоціальні групові травми у сучасному світі
У статті повідомляється, що в деяких соціальних групах з’явилося сприйняття сучасного соціального світу як структури, ворожої, повної небезпек і у великій мірі закритою. Перед такою реальністю людина повинна себе захищати, а це викликає страх перед майбутнім, незадоволеність в соціальному житті, різні види фрустрації та соціального примусу. Переконання про погрози зовнішнього світу, супроводжується уявленням, що це люди, які мають деякі непривабливі особливості соціально ці небезпеки провокують. До цих характеристик відносяться невдачі в житті, фізичні слабкість, лінь, відсутність щастя. Інерція, апатія, примирення з долею чи з невдалим життям, найчастіше пов’язані з якоюсь формою соціальної слабкості.
Ключові слова: психосоціальна апатія, пасивність, психосоціальна травми, стиль життя, безнадійна стратегією життя

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 407-415 (pdf)


 

УДК: 159.923.019 (043)
Чижма Д.Н.
канд. психол. наук, доцент, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, м Переяслав-Хмельницький

Проблема волі в контексті вихідних положень науковців
У статті розглядається проблема волі особистості, яка на сьогоднішній день у сучасній психології є однією із найскладніших. Маючи ряд властивостей, зокрема таких як усвідомленість, активність, напруження, воля виступає специфічною стороною психіки людини, продуктом особливої функції мозку й характеризується наявністю особистісного смислу і є важливою детермінантою людської активності. Особлива увага автором приділяється вихідним положенням вчених в контексті різних психологічних підходів до проблеми волі, зокрема мотиваційного, регуляційного та підходу вільного вибору. На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених здійснюється спроба охарактеризувати їх.
Ключові слова: воля, особистість, поведінка, мотивація, регуляція,вольова регуляція

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 416-426 (pdf)


 

УДК: 159.97 (073)
Чухрій І.В.
Вінницький державний педагогічного університет імені М.М. Коцюбинського, м. Вінниця

Психологічні особливості впливу негативних соціальних явищ на емоційні переживання юнаків
В статті здійснено теоретичний аналіз проблеми виникнення емоційних реакцій в юнаків, зокрема переживання негативних емоційних станів. За результатами наукового аналізу встановлена внутрішня природа емоційних переживань, взаємозв’язок соціальної ситуації розвитку особистості з її емоційною стабільністю, а також вплив негативних та кризових ситуацій на емоційні реакції та переживання юнаків. За результатами експериментального дослідження встановлено, що більша частина досліджуваних юнаків переживають ворожість та також їм характерна ригідність на загальному середньому рівні фону емоційних переживань. Частина досліджуваних з наявними високими показниками тривожності, агресивності, ворожості, ригідності та фрустрованочті потребують психологічної підтримки та психокорекційної допомоги.
Ключові слова: юність, емоційні стани, емоційні властивості особистості, тривожність, депресія, фрустрація, агресія, ригідність, криза

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 427-435 (pdf)


 

УДК: 159.923.019 (043)
Швалб Ю.М.
доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ

Социокультурные детерминанты развития экологического сознания: историко-психологические аспекты
У статті ставиться проблема опису культурно-історичних форм екологічної свідомості як невід’ємного компонента способу життя людей. Підставою такого аналізу є ідея, що взаємодія людини із природою детерміноване механізмами життєзабезпечення. На цій підставі виділяється три етапи розвитку екологічної свідомості: етап стихійної збалансованості, етап природо-відповідного хозяйнування та етап економічно-доцільного природокористування. Для кожного етапу розкриваються характерні ментальні, інтелектуальні й оцінні конструкти, що утворюють цілісну психологічну систему взаємодії людини із природою. Доводиться, що основним фактором трансформацій цієї системи є виникнення й поширення цивілізаційного вектора розвитку соціуму. Затверджується, що сьогодні ми стоїмо на порозі формування нового типу відносин із природою, засноване на принципах етізації природи та екологізації життєдіяльності людини.
Ключові слова: екологічна свідомість, спосіб життя, життєдіяльність, життєзабезпечення, ментальність, антропо-природна система, цивілізаційні фактори

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 436-450 (pdf)


 

УДК: 159.922.8: 159.91
Шлімакова І.І.
кандидат психологічних наук, доцент, в.о. завкафедри екологічної психології та психічного здоров’я, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, м. Чернігів

Обумовленість внутрішньої гармонійності молоді механізмами інтрапсихічних впливів
У статті розглянуто психологічну сутність феномену гармонія. Визначено, що важливе значення для відчуття особистістю внутрішньої гармонійності мають інтрапсихічні впливи, зокрема саморегуляція. Представлено результати емпіричного дослідження суб’єктивного відчуття внутрішньої гармонійності студентками психологічного профілю навчання та курсантами строкової служби. Висвітлено взаємозв’язки між саморегуляцією і внутрішньою гармонійністю молоді. Показано, що більш гармонійними відчувають себе молоді люди, у яких високий рівень саморегуляції. Емпірично обґрунтовано залежність суб’єктивного відчуття гармонійності особистості від рівня її саморегуляції.
Ключові слова: психологічна гармонія, гармонійність, інтрапсихічні впливи, психічна саморегуляція, молодь

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 451-459 (pdf)


 

УДК: 378: [159.922.7:502/504]
Шульга Г.Б.
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Конфліктологічна компетентність як особистісна передумова формування екологічності педагогічної взаємодії у професійній діяльності майбутнього вчителя
У даній статті зроблена спроба розглянути проблему формування конфліктологічної компетентності як особистісної передумови екологічності педагогічної взаємодії у професійній діяльності майбутнього учителя. Визначенні поняття «освітнє середовище», «екологічність педагогічної взаємодії», «конфліктологічна компетентність». Здійснено теоретичне узагальнення вирішення досліджуваної проблеми, що передбачає визначення принципу екологічності, екологічності педагогічної взаємодії і конфліктологічної компетентності майбутнього фахівця. Виокремлено і описано низку методів щодо формування конфліктологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.
Ключові слова: принцип екологічності, екологічність педагогічної взаємодії, конфлікт,конфліктологічна компетентність

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 460-468 (pdf)


 

УДК: 159.9
Яковенко С.І.
доктор психологічних наук, професор, перший проректор, Київський інститут сучасної психології та психотерапії, м. Одеса

Психічний стан людини в умовах гібридної війни як різновиду соціогенної катастрофи
Психічний стан людини значною мірою залежить від якості життя, оцінки загроз добробуту та безпеці. Оцінки часто ґрунтується не на власних чуттєвих враженнях, а на картині світу, що формується завдяки ЗМІ, «звіреної» із уявленнями значимих інших. Вплив ЗМІ на психічний стан окремих громадян та суспільний настрій був доволі помітним після аварії на ЧАЕС. Спроби приховати небезпеку мали запобігти паніці, а пропаганда дружби народів – залученню людських і матеріальних ресурсів. Неадекватна інформація, замовчення та перекручення фактів не сприяли адекватному реагуванню на події, а тому найстрашніша екологічна катастрофа в історії майже забута, а ліквідація її наслідків стала непосильною ношею для України. Аналогічна ситуація виникла в умовах «гібридної війни», коли дезінформація та ворожа пропаганда стали зброєю, яка не просто формує психічний стан окремих громадян та суспільний настрій загалом, а й дезорієнтує та роз’єднує людей.
Ключові слова: гібридна війна як вид соціогенної катастрофи, використання досвіду ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Aktual_probl_psihol 2016, 7(41): 469-481 (pdf)