Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том 7. Екологічна психологія. Випуск 44 – 2017

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Зміст випуску


УДК: 17+502 : 159.92(045)
Борець Ю.В.
Борець Юлія Василівна
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Академії Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів

Моральна та економічна психолого-онтологічна компетенції громадянської компетентності
У статті розглядаються психологічні особливості моральної та психолого- онтологічної компетенції громадянської компетентності. Світ сучасної цивілізації є екологічно кризовим, що загрожує зникненню всього живого на Землі. Тому порятунок людства знаходиться у свідомості та правовій діяльності кожного громадянина. Дослідженнями смислової регуляції екологічно релевантної поведінки було показано, що поряд з проекологічними спрямуваннями можуть проявлятися й інші – матеріально-споживацька установка, фінансово- економічна домінанта тощо. Динамічно-смислова релевантність може бути використана з огляду на відповідні компетенції як сутнісні смислові системи регуляції суспільного життя.
Ключові слова: компетентність, громадянська компетентність, моральна компетенція, економічна компетенція, моральні норми, психологічні механізми, сенсо-ціннісний підхід, когнітивна сфера

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 12-20 (pdf)


 

УДК: 159.9
Буковська О.О.
Буковська Ольга Олександрівна
кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри екологічної психології та психічного здоров’я Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, м. Чернігів

У статті розглядаються питання реабілітаційної діяльності психолога щодо допомоги особистості в кризовій життєвій ситуації. Важливим чин- ником реабілітаційного процесу є розуміння психологом сутності кризової життєвої ситуації, ступеню тяжкості й інтрапсихічних механізмів її пере- живання. Важливе місце відведено врахуванню в діяльності психолога також стадій реагування особистості, що визначає стратегію і напрямки професійного втручання. Ефективним методом реабілітаційного процесу в кризовій життєвій ситуації є наратив, як важливий метод переосмис- лення та інтеграції психотравмуючих обставин в особистий досвід

Ключові слова: криза, кризова життєва ситуація, фрустрація, конфлікт, стрес, реабілітація, досвід, інтеграція, психотравмуючі обставини, наратив

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 21-29 (pdf)


 

УДК: 159.922
Вернік О.Л.
Вернік Олексій Леонідович
кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, доцент факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Проблематика ""життєвого шляху"" у психологічному дослідженні
У статті здійснено теоретичний аналіз становлення поняття “життєвий шлях” у психологічному дослідженні. Простежено підходи до його визна- чення, функцій і структури в рамках різних вітчизняних і зарубіжних шкіл. Запропоновано розмежовувати концепції життєвого шляху особис- тості, поділивши їх на три групи. У першій життєвий шлях розумієть- ся об’єктивним етапом розвитку людини – надбудовою над соціальними циклами і біологічним онтогенезом. У другій – продуктом свідомості, в якому відображене життя самої людини. До третьої групи було віднесено підходи, в яких життєвий шлях усвідомлюється спрямованою активністю індивіда до власного життя у його цілісності. При цьому суб’єктивна кар- тина життєвого шляху розуміється продуктом усвідомлення особистістю власного життя як певної цілісності в процесі його проживання
Ключові слова: життєвий шлях, життєдіяльність, особистість, свідомість, діяльність, подія, життєвий вибір, спосіб життя

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 30-50 (pdf)


 

УДК: 159.922
Вовчик-Блакитна О.О.
Вовчик-Блакитна Олена Олександрівна
провідний науковий співробітник лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, кандидат психологічних наук, м. Київ

Дозвілля як простір розвитку міжпоколінної взаємодії
У статті розглядається тема сімейного дозвілля, яке позиціонується як складова середовища міжособистісного спілкування між дітьми та пред- ставниками старшого покоління. Аналізується психологічне наповнення категорії дозвілля та своєрідність міжвікової, міжпоколінної взаємодії. Розкривається розвивальний потенціал такої взаємодії, зокрема спілку- вання дітей та бабусь, дідусів в межах розширеної або багатопоколінної родини, який є недостатньо артикульованим у сучасній психологічній науці активізованим в педагогічній практиці.
Ключові слова: дозвілля, сімейне середовище,міжвікова, міжпоколінна взаємодія, екопсихологічний підхід. розвивальне середовище

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 51-60 (pdf)


 

УДК: 159.922.63:316.334.56(045)
Генералова О.М.
Генералова Олена Михайлівна
старший викладач кафедри практичної психології Маріупольського державного університету. м. Маріуполь

Соціальна ексклюзія осіб похилого віку в сучасному міському середовищі
Статтю присвячено аналізу соціальної ексклюзії осіб похилого віку: при- чин, наслідків, шляхів подолання даного процесу в сучасному україн- ському суспільстві. Виявлено фізіологічні, психологічні, соціальні зміни, які притаманні людям похилого та старечого віку. У зв’язку з цими транс- формаціями, соціальна ексклюзія має ряд особливостей. Розглядаються підходи до вивчення ексклюзії як соціально-психологічного феномена: економічний, соціологічний, політико-правовий, психологічний, міждис- циплінарний. Звертається увага на неоднозначність визначення цього феномену, розглядається динаміка змістового наповнення поняття «екс- клюзія». Виявлені явища, які супроводжують ексклюзію, або мають про- яв як її певні аспекти. Виділені соціо-географічні характеристики екс- клюзії
Ключові слова: старіння населення, особа похилого віку, ексклюзія, інклюзія, ситуація та стан соціальної ексклюзії, вікова сегрегація, геронтофобія, ейджизм, соціальна деривація, міське середовище

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 61-71 (pdf)


 

УДК: 159.922.4:159.923.2-057.875(045)
Гірченко О.Л.
Гірченко Олена Леонідівна
кандидат психологічних наук, доцент кафедри екологічної психології та психічного здоров’я. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, м.Чернігів

Гендерно–вікова опосередкованість етнічної ідентичності
У статті висвітлено актуальну проблему етнічної ідентичності у гендерно- му прояві. Етнічна ідентичність понятійно та змістовно взаємопов’язана з феноменами національної ідентичності, етнічної самосвідомості. Розглянуте поняття етнічної ідентичності має значну кількість трак- тувань. Відповідно до найпоширенішого вона є складовою соціальної ідентичності особистості. Вивчено, що етнічна ідентичність має власні механізми формування, такі як наслідування, примус та вільний вибір. Проаналізовано вікову динаміку етнічної ідентичності та взаємозв’язок гендеру і визначеного психологічного феномену. Визначено, що типи ет- нічної ідентичності у респондентів з різними типами статево-рольової по- ведінки достовірно відрізняються. Особливо виражені відмінності у осіб маскулінним та недиференційованим типами.
Ключові слова: гендер, етнічна ідентичність, індивідуально- типологічні особливості, нація, народ, етнос.

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 72-80 (pdf)


 

УДК: 159.9
Гончаренко Ю.В.
Гончаренко Юлія Вікторівна
асистент кафедри психології та соціальної роботи Навчально-наукового інституту педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; науковий кореспондент лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Вінниця

Способи організації життєвого простору особистості в умовах невизначеності
У статті розкрито зміст понять життєвий простір особистості, ситуація не- визначеності та життєва стратегія. Розглянуто основні теоретичні підходи вивчення проблеми життєвого простору особистості. Виділено структурні компоненти ситуації невизначеності. Проаналізовано способи організації життєвого простору особистості. Визначено типи життєвих стратегій осо- бистості в умовах невизначеності.
Ключові слова: життєвий простір особистості, ситуація невизначеності, способи організації життєвого простору, життєва стратегія, толерантність до невизначеності

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 81-91 (pdf)


 

УДК: 159.93
Кирпенко Т.М.
Кирпенко Тетяна Михайлівна
кандидат психологічних наук, молодший науковий співробітник лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ

Сучасний стан та перспективи вивчення вольової регуляції особистості у психологічних дослідженнях
В статті розглянуто історію психологічних та філософських дослі- джень феномену «волі». Визначено основні напрямки цих досліджень. Обґрунтовано актуальність теми дослідження. Встановлено, що зовніш- німи результатами вольової регуляції є конкретні досягнення людини: перемоги, досягнення, успіхи тощо. Внутрішніми результатами є зміни, що відбулися в самій особистості, наприклад, нове ставлення до себе, роз- виток власних можливостей, підвищення власної компетентності, профе- сійності, емоційної стійкості у професійній діяльності, в досягненні змін власної особистості Визначено актуальність досліджуваної проблеми та перспективи подальших досліджень в даному напрямку. Перспективою подальших досліджень є вивчення ґенези вольової регуляції на протязі всіх вікових періодів життя людини. Це дозволить значно розширити й уточнити знання про її прояви.
Ключові слова: особистість, воля, волюнтаризм, мотивація, психічна регуляція, цінність, соціальна установка

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 92-101 (pdf)


 

УДК: 159.922.63:128
Коваленко-Кобилянська І. Г.
Коваленко-Кобилянська Ірина Генріхівна
кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії сучасних інформаційних технологій навчання. Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м. Київ

Вплив психологічних новоутвореннь геронтогенеза на актуализацию интеллектуальной сфери
У статті розглядається проблема взаємодетермінації інтелектуального розвитку в період геронтогенезу і психологічних новоутворень цього пе- ріоду. Результати дослідження показали, що деструктивні психологічні новоутворення мають значний вплив на зниження когнітивного потенці- алу, у свою чергу, деградуючий інтелект сприяє деінтелектуалізації всіх психічних процесів. У процесі дослідження доведено, що основним фак- тором ефективності інтелектуального розвитку є не вік старої людини, а специфіка її психологічних новоутворень. Експериментально доведено можливість корекції деструктивних психо- логічних новоутворень у період геронтогенезу внаслідок підвищення ін- телектуального рівня людини.
Ключові слова: геронтогенез, інтелект, психосоціальний розвиток. психологічні новоутворення

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 102-110 (pdf)


 

УДК: 316.621
Комар Т.О.
Комар Тетяна Олександрівна
кандидат психологічних наук, доцент ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Етнічні стеоретипи студентів ВНЗ
У статті здійснений теоретичний аналіз феномену ментальність, соціаль- ні стеоретипи, архетипи, проаналізовано їх відмінності та взаємозв’язок. Розкрито ментальність як інтегративна етнопсихологічна ознака нації та причини виникнення соціальні стеоретипи, які приводять до поляриза- ції українського суспільства. В експериментальній частині емпірично досліджено етнічні афіліатив- ні тенденції, етнічну самосвідомість, етнічну ідентичність студентів з різних регіонів України та їх трансформації в умовах міжетнічної напру- женості.
Ключові слова: студенти, ментальність, етнічні стеоретипи, етнічна ідентичність, етнічна афіляція, асоціативні карти України, національна вдача, колективне несвідоме

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 111-120 (pdf)


 

УДК: 316.47-055.2(477)(045)
КуліковаА.О.
Кулікова Анастасія Олександрівна
здобувач Інститута психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, асистент кафедри практичної психології Маріупольського державного університета, м. Маріуполь

Розлучення як фактор змін «Я-образу» у жінок
У статті представлено теоретичний та емпіричний аналіз проблеми роз- лучення, як фактору змін Я-образу у жінок. Розлучення – розрив шлюбу – відповідно до досліджень займає одне з перших місць за шкалою стресів. Це кризовий час у житті сім’ї, коли руйнуються стосунки пари, коли двоє внаслідок сімейних конфліктів чи усвідомлення емоційної відчуженості, вирішують розлучитися, щоб жити порізно чи відновити пошуки власно- го щастя. Ситуація розлучення пов’язана з важкими емоційними пере- живаннями, із зміною образу «Я-жінка», зниження самооцінки, виникає недовіра до протилежної статі, формуються нові страхи, характерним є нестабільний емоційний стан, афективні реакції, можлива дезадаптація тощо
Ключові слова: Я-образ, розлучення, зміни, дезадаптація, емоційні переживання, складні життєві обставини, самооцінка

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 121-132 (pdf)


 

УДК: 159.922
Льовочкіна А.М.
Льовочкіна Антоніна Михайлівна
професор кафедри соціальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Психологічні та методичні особливості формування стресостійкості майбутніх соціальних працівників
Статтю присвячено розв’язанню психологічних проблем формування готовності у майбутніх соціальних працівників до певних особливостей професійної діяльності, а саме - формуванню вміння діяти у стресових ситуаціях, з якими часто зустрічаються фахівці, що працюють с сфері соціальної роботи. Стресова ситуація розглядається як така, що викли- кає особливий психічний стан, який є своєрідною формою відображен- ня суб’єктом складної, екстремальної ситуації, в якій він знаходиться. Наголошується на необхідності формування та розвитку стресостійкості, яка, у свою чергу, складається із чотирьох компонентів: когнітивного, ко- нативного, емотивного та мотиваційного. Зазначається, що вміння адек- ватно поводитися у складних ситуаціях професійній діяльності, демон- струє не тільки власну витримку і толерантність, що має свідчити про професіоналізм соціального працівника, а й запобігає його професійній деформації та сприяє збереженню здоров’я. Пропонується програма фор- мування та розвитку стресостійкості майбутніх соціальних працівників. Функціонування даної програми планується у межах навчальної дисци- пліни «Соціальна робота з постраждалими від надзвичайних ситуацій та мігрантами», яка є обов’язковою для вивчення у межах освітнього рівня «бакалавр» спеціальності «Соціальна робота»
Ключові слова: соціальна робота; стрес; стресостійкість; компоненти стресостійкості; стресова ситуація у професійній діяльності соціального працівника; професійне вигоряння

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 133-144 (pdf)


 

УДК: 159.923.2.5.922.6
Мазуренко К.В.
Мазуренко Екатерина Владимировна
ассистент кафедры общей психологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченка, кандидат психологических наук, м. Київ

Психологічний аналіз провідної діяльності як елементу способу життя людини з погляду суб’єктно-діяльнісного підходу (постановка проблеми)
Психологічний аналіз провідної діяльності як елемента способу жит- тя розкриває цілісність суб’єкта діяльності, яка проявляється в ціліс- ності його проявів у всіх активностях суб’єкта, відповідно до постулатів субєктно-діяльнісного підходу С.Л.Рубінштейна. Розкрити роль та місце провідної діяльності в способі життя суб’єкта можна тільки через вияв- лення взаємної детермінації способу життя як внутрішньої умови про- відної діяльності суб’єкта та провідної діяльності як чинника розвитку суб’єкта і здійснення ним інших форм активності, організована цілісність яких і виступає способом життя суб’єкта. Важливим аспектом досліджен- ня є виявлення взаємозв’язків якості життя та провідної діяльності, що пов’язане з можливістю використання категорії якості життя як психоло- гічного критерія якості таких соціальних інститутів як система освіти та професійного забезпечення.
Ключові слова: спосіб життя, якість життя, провідна діяльність, суб’єкт діяльності, дошкільна гра, навчання, праця

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 145-154 (pdf)


 

УДК: 159.922.73 : 614.876
Максимов М.В.
Максимов Микола Володимирович
кандидат психологічних наук, асистент кафедри психології розвитку факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Екологічність музичного простору як чинник формування особистості
В статті розглянуто проблему зв’язку екологічності музичного простору та формування особистості людини. Показано, що основою естетичної реакції є афекти, що викликаються мистецтвом і переживаються люди- ною зі всією реальністю і силою, але знаходять собі розрядку в діяльності. Доведено існування зв’язку музичних уподобань людини з гармонійніс- тю та особистісною зрілістю, що дає підставу визначити шляхи формуван- ня особистості засобами музичного мистецтва. Висока оцінка й визнання класичної музики як важливого елементу свого духовного багажу вини- кають у людини як результат певної зрілості його просоціальних устано- вок, обраного стилю життя, обумовленого системою ціннісних орієнтацій особи.
Ключові слова: екологічність, музичний простір, формування особистості людини, мистецтво, ціннісні орієнтації особи

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 155-163 (pdf)


 

УДК: 159.922
Максимова Н.Ю.
Максимова Наталія Юріївна
доктор психологічних наук, професор, професор кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Психологічні чинники екологічності сімейної системи
У статті розглянуто проблему визначення психологічних чинників еколо- гічності сімейної системи. Показано, що порушення екологічності функці- онування сім’ї як системи відбувається через невиконання або неналежне виконання подружжям функцій сім’ї. Це призводить до того, що сім’я стає дисгармонійною (проблемною), а надалі дисфункційною. Дисфункційна сім’я детермінує викривлення особистісного розвитку, а отже невротичні розлади або девіантну поведінку. Розроблено критерії, за якими можна визначити ступінь екологічності сімейних стосунків, а саме: повага до відмінностей; щирість у висловлю- ванні думок і почуттів; динамічність стосунків; обмін ролями; дотриман- ня меж особистості; відкритість сім’ї; емоційна й духовна близькість.
Ключові слова: сімейнасистема, функційсім’ї, критеріїекологічності сімейних стосунків, невротичні розлади, девіантна поведінка

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 164-172 (pdf)


 

УДК: 159.942+159.922.2]:37.018.1–053.6(045)
Мунасипова-Мотяш І.А.
Мунасипова-Мотяш Ірина Анатоліївна
кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри екологічної психології та психічного здоров’я Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, м.Чернігів

Взаємозв’язок емоційного інтелекту та екологічної свідомості підлітків з різними типами сімейного виховання
В статті розглядається проблема взаємообумовленості емоційного інтелек- ту та екологічної свідомості підлітків в залежності від типу сімейного ви- ховання. Наводяться результати емпіричного дослідження взаємозв’язку показників емоційного інтелекту та екологічної свідомості підлітків з різним типом стосунків з матерями. Встановлено, що високим показни- кам міжособистісного емоційного інтелекту підлітків з позитивним типом сімейного виховання відповідають низькі показники гашенарної еко- диспозиції. Відмічено, що високим показникам внутрішньоособистісного емоційного інтелекту підлітків з автономним типом сімейного виховання відповідають високі показники колаборативної екодиспозиції.
Ключові слова: емоційний інтелект, екологічна свідомість, релевантність, інфантилізм, ескапізм, екопсихологічні диспозиції, типи сімейного виховання, позитивний, директивний, ворожий, автономний

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 173-182 (pdf)


 

УДК: 159.9
Миснікова Е.А.
Мысникова Эльвина Александровна
старший преподаватель кафедры теоретической и прикладной психологии Забайкальского государственного университета г. Чита, Россия

Жизнестойкость юношеского населения в условиях экологического неблагополучия
У статті описані результати дослідження життєстійкості юнацько- го населення в умовах екологічного неблагополуччя Забайкальського краю. Конструкт «життєстійкість», будучи однієї зі складових у структурі життєздатності, у даному дослідженні вивчається як показник соціально- психологічного рівня психологічної адаптації. Застосовується тест життєстійкості Д. А. Леонтьєва, Е. І. Рассказової (адаптація тесту Мадді). Дослідження виконано в Лабораторії регіональних досліджень психіки Забайкальського державного університету, спирається на принцип системності. Застосовується екопсихологічний підхід до розвитку психіки В. І. Панова. Здійснюється аналіз популяційної мінливості характеристик психіки випробовуваних.
Ключові слова: життєстійкість, життєздатність, психологічна адаптація, юнацьке населення, екологічне неблагополуччя

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 183-192 (pdf)


 

УДК: 159.9
Павленко О.В.
Павленко Оксана Володимирівна
асистент кафедри практичної психології Маріупольський державний університет

Особливості психосемантичного простору життєвого досвіду
В статті розглянуто дослідження смислового простору психологічної ка- тегорії життєвого досвіду за допомогою методу семантичного диференці- алу. Здіснено виокремлення факторів, які є ключовими у побудові осо- бистістю свого життєвого досвіду. Такими факторами є емоційний, зміс- товний та смисловий компоненти досвду. Проведено аналіз значущості цих компонентів для представників контрольних та експериментальних груп. Виявлено значне переважання смислового компоненту життєвого досвіду для переселенців та змістовного для мешканців стабільних регі- онів України. .Проаналізовано готовність представників обраних груп до отримання нового досвіду. Виявлено, що найбільшу готовність виявля- ють мешканці прикордонних із зоною АТО теріторій, найнижчу- військо- ві, які проходять службу у зоні АТО.
Ключові слова: життєвий досвід, семантичний диференціал, семантична структура життєвого досвіду, градуйовані шкали, компоненти життєвого досвіду, готовність до отримання нового досвіду

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 193-203 (pdf)


 

УДК: 316.621
Піонтківська О.Г.
Піонтківська Олена Георгіївна
аспірантка кафедри соціальної роботи, факультет психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Ціннісні орієнтації суспільно активних людей похилого віку
Статтю присвячено аналізу ціннісних орієнтацій суспільно активних людей похилого віку. Нагальність дослідження обумовлена тим, що пи- тання підтримки та розвитку суспільної активності людей похилого віку є актуальним, але недостатньо дослідженим. Зважаючи на це, виникає потреба у вивченні ціннісних орієнтацій як одних із чинників суспіль- ної активності людей похилого віку. У статті висвітлені основні напрями дослідження соціальної активності людей похилого віку вітчизняних та зарубіжних науковців. Представлені результати дослідження ціннісних орієнтацій суспільно активних людей похилого віку. Окреслені шляхи подальшого використання отриманих результатів.
Ключові слова: соціальна активність людей похилого віку, суспільна активність,ціннісні орієнтації, похилий вік

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 204-212 (pdf)


 

УДК: 159.922-053.6]:34(045)
Панченко Т.С.
Панченко Тамара Степанівна
ст. викладач кафедри загальної, вікової та соціальної психології, заступник декана з навчальної роботи психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка

Особливост правової свідомості міської та сільської молоді
У статті розглянуто структуру, визначено чинники, що впливають на рівень розвитку правової свідомості. Основну увагу приділено особли- востям соціального середовища, а саме міської та сільської спільнот, як фактору, що обумовлюють особливості розвитку правової свідомості моло- ді. Емпіричне дослідження довело наявність відмінностей у правосвідо- мості міської та сільської молоді. Сільська молодь більш схильна до ви- яву позитивних типів ставлення до права та правових явищ, ніж міська. Відображення правових явищ у сільської молоді має емоційне забарвлен- ня, що вказує на більшу особистісну значущість їх у системі цінностей цієї групи молоді. В той час, як міська молодь розглядає правові категорії крізь призму досконалості та виявляє прагматичне ставлення до закону.
Ключові слова: правова свідомість, ставлення до права та правових явищ, правова соціалізація, соціально-психологічні чинники правосвідомості, сільська молодь, міська молодь

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 213-222 (pdf)


 

УДК: 140.8:316.3
Попович О.В.
Поповіч Олена Вікторівна
доктор філософських наук, професор кафедри практичної психології, Маріупольський державний університет, м. Маріуполь

Моделі взаємодії явища аномального та суспільства в їх історичному розвитку: екопсихологічні виміри
Проаналізовано явище людської аномалії як соціального інституту, за принципом якого будується струнка модель, що фіксує взаємодію «яви¬ща аномального» та суспільства на всіх етапах історичного розви- тку людства. У розвідці розглядається у просторі багаторівневої системи «носій аномалії – середа», на принципах екопсихології (Швалб Ю.М.), автор статті презентує результати проведення організаційно-діяльнісної гри «Проектування еколого-орієнтовного розвитку сучасного міста».
Ключові слова: аномальнеявище, людиназособливимипотребами, компенсація, суспільство, глобалізація, ідентифікація, середовище, рекреаційність

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 223-232 (pdf)


 

УДК: 159.922.6
Рудоміно-Дусятська О.В.
Рудоміно-Дусятська Олена Володимирівна
кандидат психологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії екологічної психології, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м. Київ

Організаційно-методичні засади дослідження ідентичності особистості як чинника екологічно-орієнтованої життєдіяльності
В статті висвітлюються проблеми психологічної адаптації людини у ве- ликому місті. Викладений підхід до адаптації як процесу пасивного при- стосування людини до дії міських стресорів. Показані обмеження тако- го підходу, які стали передумовою появи нового тлумачення адаптації. Психологічна адаптація - процес пошуку рівноваги між взаємодіючими сторонами – людиною та міським середовищем, у якому активною сторо- ною є людина. В якості важливого чинника адаптації до міського способу життя розглядається активність самих містян, спрямована на пристосу- вання об’єктів міської інфраструктури до своїх соціокультурних запитів та потреб. В цьому сенсі доцільно казати не про адаптацію людини до міс- та, а про її адаптацію у місті. Доводиться, що ефективним засобом адапта- ції людини у місті виступає організація містянами сучасних публічних просторів, які відповідають трендам мобільності та індивідуальності.
Ключові слова: психологічна адаптація, теорії психологічної адаптації людини у місті, міські стресори, публічні міські території та простори

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 233-241 (pdf)


 

УДК: 159.9.07
Сараєва Н.М., Суханов О.А.
Сараєва Надія Михайлівна
доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри теоретичної та прикладної психології Забайкальського державного університету, м.Чіта, Росія

Суханов Олексій Анатолійович
кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичної і прикладної психології Забайкальського державного університету, м.Чіта, Росія

Жизнеспособность человека: экопсихологический подход к изучению
Актуальність вивчення життєздатності людини визначається наявністю багатьох ризиків її збереження в умовах глобальної екологічної кризи та соціальної нестабільності. Поняття життєздатності в психологічній науці розглядається з різних методологічних позицій, що визначає різнорідність трактувань його змісту. Опираючись на положення екопсихологічного підходу до розвитку психіки (В.І. Панов), автори статті розуміють життєздатність як системну властивість системи «людина – життєве сере- довище», що дозволяє подолати зведення його змісту лише до біологічних або, з іншого боку, тільки до особистісних характеристик людини. Мета статті – дати обґрунтування необхідності застосування зазначеного підходу до аналізу поняття «життєздатність»
Ключові слова: життєздатність людини, екопсихологічний підхід, система «людина-життєве середовище», системна властивість, біо- психо-соціальне явище, модель життєздатності

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 242-255 (pdf)


 

УДК: 376:502.132(045)
Скок А.Г.
Скок Алла Георгієвна
декан психолого-педагогічного факультету, доцент кафедри загальної, вікової та соціальної психології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, м.Чернігів

Екологізація освітнього середовища у контексті інклюзивної освіти
Стаття присвячена розгляду процесу екологізації освітнього середови- ща у контексті інклюзивної освіти та удосконалення процесу підготовки шкільних психологів і соціальних педагогів для роботи з дітьми з осо- бливими потребами. Екологічні освітні технології – ті, які не шкодять психічному, фізичному й моральному здоров’ю учнів. Робота з дітьми з особливими потребами потребує від шкільного психолога й соціального педагога спеціальної підготовки. Їх роль полягає у створенні цілісної сис- теми підтримки, заснованої на екологічному підході і такої, що об’єднує дітей та педагогів. Така система акцентує на можливостях, а не на обме- женнях дітей. Професійно необхідними якостями спеціалістів, працюю- чих з дітьми з особливими потребами, є емпатія, толерантність.
Ключові слова: екологізація освітнього середовища, екологічні освітні технології, інклюзивна освіта, толерантність, шкільний психолог, соціальний педагог, тренінг толерантності

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 256-264 (pdf)


 

УДК: 159.98 (045)
Тищенко Л.В.
Тищенко Лілія Валеріївна
кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології Маріупольського державного університету, м. Маріуполь

Психологічна структура ментальної моделі управлінця як чинник еко-орієнтованої управлінської діяльності
В статті представлено аналіз психологічної структури ментальної мо- делі управлінця, діючого в рамках традиційного управління. Показано принципові відмінності ментальної моделі суб’єкта еко-орієнтованого управління. Проаналізовано категорії «управлінська ідея» та «управ- лінська місія». Визначено базові принципи реалізації управлінської ідеї та управлінської місії. Показано відмінності результатів та наслід- ків управлінської діяльності, що відтворюється під егідою Ідеї та Місії. Підтверджено один із базових тезисів психологічної науки щодо свідомос- ті як особливого інструменту породження Миру, в якому людина живе.
Ключові слова: управління, суб’єкт управлінської діяльності, ментальна модель, управлінська ідея, управлінська місія, принципи управлінської діяльності, СМД-методологія, СМД-підхід, «штучні» об’єкти та процеси, «природничі» об’єкти та процеси, управлінське мислення, природничо-наукове мислення, соціо-культурний простір, соціо-еколого-економічні системи

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 265-273 (pdf)


 

УДК: 159.9-343.951
Ткач Т.В.
Ткач Тамара Володимирівна
доктор психологічних наук, професор, м. Жешув, Польща

Нейропсихологические основы экономики и права
Психологія як наука постійно змінюється, з’являються нові напрямки по- шуку, проблеми. Це призводить до виникнення нових галузей психології, таких як, наприклад, нейропсихологія. Мета даної статті - представити наукові підходи в нейропсихології та можливості їх застосування в еконо- міці та праві. Нейронаука повинна привести до перегляду законодавства і юридичної практики. Аналізується вплив нейронауки на економічні те- орії. Зазначено, що модель Homo oeconomicus основана на тому, що еконо- міка і управління традиційно осмислюють світ, неупереджено керуючись раціональними особистними інтересами різноманітних груп людей.
Ключові слова: психологічні методи, економічна людина, нейроекономіка, право, нейронаука, нейропсихологія, нейроправо

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 274-282 (pdf)


 

УДК: 159.922.62-056.29
Чухрій І.В.
Чухрій Інна Володимирівна
кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології, Вінницький державний педагогічний університет ім. М.М. Коцюбинського, Вінниця

Особливості психологічних механізмів соціальної адаптації молоді з обмеженнями життєдіяльності
В статті запропоновані результати теоретичного аналізу проблеми психо- логічних механізмів соціальної адаптації молоді з обмеженнями життєді- яльності. Виокремлено емоційний, когнітивний, поведінковий, комуніка- тивний та ціннісно-смисловий психологічні механізми соціальної адап- тації. Встановлено, що психологічні механізми формуються протягом соціального розвитку, в результаті успішного перебігу якого формуються адаптивні психологічні механізми, а при ускладненнях адаптування – захисні та неадаптивні механізми. За результатами теоретичного аналізу проблеми психологічних меха- нізмів соціальної адаптації, припускається, що у молодих людей з обме- женнями життєдіяльності переважають неадаптивні та наявні захисні механізми. Вивчення особливостей психологічних механізмів соціальної адаптації допоможе розробити стратегії психологічної допомоги молодим людям з обмеженнями життєдіяльності.
Ключові слова: соціальна адаптація, психологічні механізми, молодь з обмеженнями життєдіяльності, захисні механізми

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 283-292 (pdf)


 

УДК: 159.9
Швалб Ю.М.
Швалб Юрій Михайлович
завідувач лабораторії екологічної психології інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, доктор психологічних наук, професор, Київ

Пространство становления социальных способностей личности
У статті аналізуються підходи до проблеми становлення і розвитку соці- альних здібностей особистості в просторово-сферному контексті. Робиться спроба осмислити психологічну сутність простору і сфер життєдіяльнос- ті особистості. Пропонується розглядати простір соціалізації особистості через чотири базові сфери соціальних відносин і взаємодій. Цей простір структурується за параметром «штучне – природне» і опосредуючими ме- ханізмами. Такий підхід дозволяє аналізувати цілий ряд психологічних характерис- тик соціального простору життя особистості. Зокрема, зусилля і актив- ність конкретної особи, як спосіб існування сфер її життя; принцип фо- кусності і пов’язані з ним процедури виходу зі сфери і входження в сферу активності; психологічна цілісність соціального простору життя і способи її підтримки; пасивність - активність індивіда у взаємодії з соціальними сферами.
Ключові слова: життєдіяльність, здібності, особистість, простір, соціальні здібності, соціальні відносини, соціальні взаємодії, сфера

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 293-308 (pdf)


 

УДК: 159.922
Шестопалова О.П.
Шестопалова О.П.
Криворізький державний педагогічний університет канд. психол. н., доцент кафедри практичної психології, Кривий Ріг

Психологічні механізми становлення моделей розумного споживання молоді в інтересах сталого розвитку міста
Практичне впровадження ідей сталого розвитку на рівні установок та по- ведінки молодого покоління актуалізує проблему виявлення та науково- го опису соціально-психологічних та когнітивних механізмів екоцентро- ваної свідомості. Зміну ціннісного ставлення школярів до споживання необхідно проводити у більш «психологізованих» формах. Подібний під- хід обумовлений тим, що штучний нав’язаний рівень споживання під- тримується тим, що продають не товари, а пов’язані з ними психологічні відчуття й емоції - успіху, самореалізації, самоповаги.
Ключові слова: сталий розвиток, цінності, спошивання, школярі, споживчі установки, споживча поведінка

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 309-314 (pdf)


 

УДК: 316.46.058.5 : 37.011.3 – 051(045)
Шлімакова І.І.
Шлімакова Ірина Іванівна
кандидат психологічних наук, доцент, в.о. завкафедри екологічної психології та психічного здоров’я Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка

Вплив як галузь психологічних досліджень: іторіографічний та лексико-семантичний аспекти
У статті актуалізовано проблему впливу у контексті психологічних досліджень. Показано, що вплив є ключовою категорією екологічної психології. Висвітлено історичний дискурс дослідницьких пошуків вивчення категорії впливу від античності до сьогодення. Охарактеризовано лексико-семантичне наповнення поняття «вплив».
З’ясовано, що для екологічної психології пріоритетності набувають дослідження впливів середовища та вивчення впливів, що надходять зі сторони механізмів, функцій і властивостей психіки та свідомості. Представлено робоче визначення екопсихологічного впливу
Ключові слова: вплив, психологічний вплив, взаємовплив, дія, екологічна психологія

Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 315-323 (pdf)